Ухвала суду № 139460726, 29.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18345/26

Провадження № 2/761/11265/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді: Савчука Ю.Н.,

за участю секретаря судового засідання: Фортуни М.А.,

за участю: позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Дубчак Л.С.,

відповідача: ОСОБА_2 ,

представника відповідача: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва клопотання представника позивача - адвоката Дубчак Лесі Сергіївни про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів (утримання) на користь одного з подружжя після розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває зазначена цивільна справа.

Під час судового засідання представник позивача - адвокат Дубчак Л.С. заявила клопотання про витребування доказів, а саме:

- від Головного управління Державної податкової служби у Київській області відомостей про доходи та податкової звітності відповідачки;;

- від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - інформації про відкриті рахунки та рух коштів на рахунках відповідачки.

Крім того, представником позивача подано окреме клопотання про витребування

доказів безпосередньо у відповідачки ОСОБА_2 , а саме:

повної та вичерпної інформації щодо переліку товару, який був придбаний

ОСОБА_2 та/або ОСОБА_1 для

подальшої реалізації та здійснення відповідачкою підприємницької діяльності,

у тому числі щодо товару, який знаходиться у будівлі (будинку)

АДРЕСА_1 ; документів на весь перелік такого товару (видаткових

накладних, чеків, рахунків-фактур, договорів тощо), а також повної інформації

щодо реалізації такого товару третім особам із наданням копії книги обліку

доходів та витрат ФОП ОСОБА_2 або іншого документа,

у якому ведеться облік доходів і витрат із зазначенням дати отримання коштів,

суми доходу, призначення платежу та документів-підтверджень.

Клопотання мотивовано тим, що предметом спору є визначення розміру аліментів, у зв`язку з чим з`ясування реального майнового стану відповідача має істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Позивач зазначив, що відповідачка здійснює підприємницьку діяльність через інтернет-платформи, відтак частина розрахунків може здійснюватися на її особисті карткові рахунки. Позивач та його представник позбавлені можливості самостійно отримати зазначені докази через режим податкової та банківської таємниці.

Позивач ОСОБА_1 клопотання підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 щодо витребування інформації з ДПС не заперечувала. Щодо витребування відомостей з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заперечувала частково - в частині особистих рахунків відповідача як фізичної особи, посилаючись на те, що ця інформація стосується приватного життя та не має відношення до предмета спору.

Відповідач ОСОБА_2 позицію свого представника підтримала.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

Положеннями ч.1 ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

За змістом ч.5, 6 ст.84 ЦПК України суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану особу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Водночас суд враховує, що відповідно до статті 76 Сімейного кодексу України право на утримання після розірвання шлюбу виникає за наявності передбачених законом умов, зокрема потреби особи у матеріальній допомозі та можливості колишнього чоловіка або колишньої дружини таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно з частиною першою статті 80 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. При цьому відповідно до частини другої цієї статті розмір аліментів визначається судом з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, при вирішенні спору про стягнення аліментів на утримання одного з подружжя після розірвання шлюбу істотне значення має не лише формально підтверджений розмір заробітної плати відповідача, а її реальний матеріальний стан, сукупний обсяг доходів, наявність інших джерел отримання коштів, майнові та фінансові можливості, а також обставини, які можуть свідчити про фактичну спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу позивачу.

Таким чином, відомості про доходи відповідача та рух коштів на належних йому рахунках можуть містити дані про обставини, які безпосередньо стосуються предмета доказування у цій справі, оскільки дозволяють встановити фактичний рівень доходів та фінансових можливостей відповідача, що, у свою чергу, має значення для визначення розміру утримання, яке може бути присуджене позивачу.

Крім того, відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб", на яку є посилання у статті 81 СК України, містить пункт 1 про те, що утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.

У пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, вказується, що утримання аліментів провадиться із суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Разом з тим, з урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).

Водночас положення статті 81 СК України та частини третьої статті 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку.

При цьому зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток», ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Отже, цей Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 760/4569/18-ц.

Суд також бере до уваги доводи відповідача та її представника щодо приватного характеру інформації про особисті банківські рахунки.

Разом з тим право особи на повагу до приватного життя та захист інформації, яка становить банківську таємницю, не виключає можливості витребування відповідних відомостей судом у випадках, коли такі відомості мають доказове значення для вирішення конкретного спору та отримати їх іншим способом учасник справи об`єктивно не може.

У даному випадку представником позивача обґрунтовано зазначено, що самостійне отримання інформації щодо рахунків відповідача та руху коштів за ними є неможливим у зв`язку з тим, що відповідні відомості перебувають у володінні банківської установи та належать до інформації з обмеженим доступом.

З огляду на положення статті 84 ЦПК України суд вважає, що клопотання представника позивача в частині витребування доказів відповідає процесуальним вимогам, оскільки заявником визначено конкретні докази, зазначено обставини, які вони можуть підтвердити, а також наведено причини неможливості самостійного отримання таких доказів.

Щодо вимоги про витребування від Головного управління Державної податкової служби у Київській області відомостей про доходи та податкову звітність відповідача суд зазначає, що такі відомості є безпосередньо пов`язаними з предметом доказування, оскільки можуть підтвердити або спростувати доводи сторін щодо фактичного розміру доходів відповідача.

Більше того, наявність у відповідача доходів, які не відображені у відомостях, наданих стороною самостійно, або отримання доходів від різних видів діяльності може мати істотне значення для правильного визначення її матеріального стану та можливості надавати утримання позивачу.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу про витребування відповідних відомостей у податкового органу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо окремого клопотання представника позивача про витребування у відповідачки інформації та документів щодо придбання і реалізації товарів, первинних документів, а також документів щодо обліку доходів і витрат суд зазначає наступне.

Як убачається зі змісту зазначеного клопотання, заявником поставлено питання

про витребування значного за обсягом та невизначеного масиву документів,

зокрема повного переліку товарів, усіх документів щодо їх придбання та

реалізації, а також документів щодо обліку доходів і витрат відповідачки.

При цьому заявником не конкретизовано кожен доказ, який має бути витребуваний,

не наведено достатнього обґрунтування того, які саме обставини, що входять до

предмета доказування у цій справі, підтверджуватимуться кожним із запитуваних

документів, та яким чином їх отримання є необхідним саме для визначення

розміру утримання.

Саме по собі посилання на ненадання відповідачкою документів на адвокатський

запит не є достатньою підставою для витребування судом усіх документів щодо

господарської діяльності відповідачки без визначення конкретного доказу та

його доказового значення.

Суд враховує, що в межах цієї справи вже витребовуються від Головного

управління ДПС у Київській області відомості про доходи та податкові

декларації відповідачки, а від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - відомості щодо руху коштів

на її банківських рахунках за визначений судом період. Зазначені докази

безпосередньо спрямовані на встановлення фактичного рівня доходів та

фінансових можливостей відповідачки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що окреме клопотання представника позивача

в частині витребування у відповідачки невизначеного та значного за обсягом

масиву документів щодо придбання та реалізації товарів, первинних документів,

книги обліку доходів і витрат та інших документів є необґрунтованим і таким,

що не відповідає вимогам статті 84 ЦПК України.

За таких обставин у задоволенні цього клопотання слід відмовити.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що клопотання представника

позивача про витребування доказів підлягає частковому задоволенню, а саме в

частині витребування від Головного управління ДПС у Київській області та

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» визначених судом доказів, оскільки такі відомості можуть

мати істотне значення для встановлення фактичного матеріального стану

відповідачки, її доходів та фінансових можливостей, тоді як у частині

витребування невизначеного масиву документів безпосередньо у відповідачки

клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 76, 84, 95, 259-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача - адвоката Дубчак Лесі Сергіївни про витребування доказів - задовольнити частково.

Витребувати від Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а):

- інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків стосовно ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за 2025 рік та I квартал 2026 року;

- завірені належним чином копії податкових декларацій, поданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за 2025 рік та I квартал 2026 року.

Витребувати від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ: 14360570; адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д): повні відомості щодо руху коштів ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на банківських рахунках, відкритих на її ім`я в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», у тому числі, але не виключно на банківському рахунку, за яким було видано банківську карту № НОМЕР_2 , а також банківських рахунках, відкритих нею як фізичною особою-підприємцем, з повною деталізацією інформації за усіма банківськими операціями за період з 04.04.2023 року по 29.07.2026 року.

Зобов`язати ГУ ДПС у Київській області та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» направити зазначену інформацію на адресу Шевченківського районного суду м.Києва (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 31-А, кабінет № 703) протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: