Ухвала суду № 139460541, 28.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/47040/26-к

1-кс-45684/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників підозрюваного адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025000000000254 від 07.03.2025,

УСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором першого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 62025000000000254 від 07.03.2025.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке 07.03.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025000000000254 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч.2 ст.364, ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 366-2, ч. 4 ст. 240, ч. 4 ст. 240, ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 209 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням установлено, що у не встановлені під час досудового розслідування день та час ОСОБА_9 , реалізуючи розроблений ним злочинний план, визначив об`єктами протиправної діяльності породні відвали (терикони) діючих вугільних шахт «Ювілейна», «Степова» та «Дніпровська», розташовані на території Синельниківського району Дніпропетровської області, достовірно усвідомлюючи, що у вказаних породних відвалах міститься кам`яне вугілля, яке належить до корисних копалин загальнодержавного значення, та маючи намір здійснювати його незаконне видобування з метою подальшого збуту й одержання незаконного прибутку.

Реалізуючи злочинний умисел, у не встановлені під час досудового розслідування день та час, але не пізніше березня 2025 року, діючи з корисливих мотивів, з метою систематичного незаконного видобутку кам`яного вугілля - корисної копалини загальнодержавного значення на території Дніпропетровської області, ОСОБА_9 розробив єдиний злочинний план, який передбачав створення сталої схеми незаконного видобування корисної копалини, її накопичення, перевезення, реалізації, документального прикриття цієї незаконної діяльності та подальшого розподілу отриманих коштів.

З метою реалізації вказаного злочинного умислу та розробленого плану протиправної діяльності ОСОБА_9 , усвідомлюючи неможливість самостійного виконання всього комплексу дій, необхідних для організації та здійснення незаконного видобування корисних копалин і їх подальшого збуту, залучив до вчинення кримінального правопорушення інших осіб, об`єднавши їх у стійке злочинне об`єднання - організовану групу в розумінні ч. 3 ст. 28 КК України.

Учасники вказаної організованої групи, яку створив ОСОБА_9 для спільного вчинення кримінальних правопорушень, були об`єднані єдиним злочинним умислом та спільним відомим їм планом протиправної діяльності із заздалегідь визначеним розподілом функцій та ролей між учасниками групи.

При цьому кожен з учасників організованої групи діяв відповідно до відведеної йому ролі та покладених на нього функцій, усвідомлював узгоджений і спільний характер своїх дій з діями інших співучасників, спрямованість таких дій на реалізацію єдиного злочинного умислу та досягнення спільного злочинного результату під загальним керівництвом і координацією ОСОБА_9 .

Створена ОСОБА_9 організована група характеризувалася такими ознаками:

- стійкістю злочинного об`єднання, яка полягала у тривалості діяльності - з березня 2025 року по липень 2026 року, стабільності основного складу учасників, повторюваності злочинного циклу, наявності внутрішньої координації, підпорядкуванні організатору, здійсненні обліку видобутого вугілля, контролю за його перевезенням, зберіганням, збутом та розрахунками;

- попередньою організованістю, що полягала у завчасному підборі учасників за функціональними напрямами, визначенні об`єктів злочинного посягання, погодженні способу незаконного вилучення кам`яного вугілля, каналів його транспортування, місць накопичення, порядку реалізації та використання документів для створення видимості легального походження продукції;

- єдиним злочинним планом та розподілом ролей, відповідно до яких кожен учасник виконував визначену функцію у загальному механізмі: організаційне керівництво, координацію логістики і збуту, роботу на конкретних об`єктах видобутку, складський облік, реалізацію продукції, фінансовий контроль та прикриття незаконної діяльності;

- спеціалізацією злочинної діяльності, яка полягала у незаконному вилученні з техногенних родовищ кам`яного вугілля, його перевезенні, накопиченні на підготовленому складі, реалізації кінцевим споживачам та маскуванні справжнього джерела походження продукції;

- усвідомленням учасниками організованої групи спільного характеру злочинної діяльності, своєї функціональної ролі та ролей інших учасників, що забезпечувало узгодженість дій, керованість злочинного механізму, прихованість схеми та можливість її тривалого функціонування.

Розроблений ОСОБА_9 злочинний план, доведений до учасників організованої групи, передбачав підшукання працівників шахт і найманих осіб для формування сировинної бази на териконах; організацію ручного відокремлення кам`яного вугілля; залучення вантажного транспорту; переміщення вугілля до місця зберігання; ведення обліку; пошук покупців; оформлення фіктивного або такого, що не відповідає фактичним обставинам, документального супроводу; приймання коштів; їх розподіл між учасниками; використання частини доходу для продовження злочинної діяльності.

ОСОБА_9 , діючи як організатор та керівник організованої групи, здійснював загальне планування злочинної діяльності, визначав місця незаконного видобування та зберігання вугілля, залучав учасників і координував їхні дії, розподіляв між ними функції, надавав вказівки, забезпечував фінансування робіт, визначав порядок оплати роботи залучених осіб, контролював обсяги видобутку, перевезення та реалізації, а також приймав рішення щодо розподілу отриманих коштів.

Учасники організованої групи діяли відповідно до вказівок ОСОБА_9 , виконували визначені ним функції, підтримували між собою сталий зв`язок, погоджували дії щодо видобутку, логістики, збуту та прикриття незаконної діяльності, що забезпечувало безперервність злочинного механізму і виключало випадковий або ситуативний характер їхніх дій.

До стійкого складу організованої групи у різні періоди часу, на стадії готування та вчинення злочину, увійшли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також інші особи, яких на цей час не встановлено.

На ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 як на співвиконавців-координаторів ОСОБА_9 поклав такі функції:

- координація перевезення незаконно видобутої корисної копалини від місць видобутку до місць зберігання та подальшої реалізації кінцевим покупцям;

- організація логістики, підшукання та залучення водіїв і вантажного транспорту, надання вказівок щодо маршрутів, місць завантаження, розвантаження та передання продукції;

- контроль за обсягами незаконно видобутого, перевезеного, складованого і реалізованого кам`яного вугілля, ведення або організація ведення відповідного обліку;

- організація збуту незаконно видобутої корисної копалини, пошук покупців, погодження умов продажу, контроль за отриманням коштів та їх передачею організатору або іншим визначеним учасникам групи;

- забезпечення документального прикриття незаконної діяльності, у тому числі шляхом підготовки або використання документів від імені підконтрольних суб`єктів господарювання для маскування справжнього джерела походження вугілля.

На ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 як на виконавців - старших на териконах, відповідальних за роботу на визначених об`єктах злочинного посягання, було покладено такі функції:

- підшукання працівників шахт та інших осіб, які за грошову винагороду створювали умови для накопичення кам`яного вугілля на породних відвалах або виконували роботи з його ручного відокремлення;

- організація роботи залучених осіб на териконах, визначення місць фактичного видобутку, забезпечення їх прибуття до відповідних ділянок та контроль за виконанням поставлених завдань;

- забезпечення завантаження незаконно видобутого кам`яного вугілля у вантажні автомобілі, передання його для подальшого перевезення та погодження дій із координаторами логістики;

- облік обсягів фактично видобутого кам`яного вугілля, інформування організатора та координаторів про результати робіт, потребу у транспорті, оплаті роботи залучених осіб та подальшому вивезенні продукції;

- підтримання дисципліни серед залучених працівників, недопущення розголошення реального характеру робіт та виконання інших доручень організатора, необхідних для безперервного функціонування злочинної схеми.

На ОСОБА_16 як начальника складу зберігання незаконно видобутого кам`яного вугілля, розташованого за адресою: с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області на території земельної ділянки, в межах географічних координат 48.448177 , 36.461175, - 48.448200 , 36.467732 , - 48.446257 , 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50E), та ОСОБА_15 як учасника, відповідального за складську ланку злочинного механізму, покладено такі функції:

- приймання незаконно видобутого кам`яного вугілля на спеціально підготовленому складі у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, його розміщення, зберігання та підготовка до подальшої реалізації;

- здійснення вагового та кількісного обліку продукції, фіксація обсягів надходження і вибуття вугілля, інформування організатора та координаторів про залишки і фактичні обсяги реалізації;

- участь у передачі продукції покупцям, контролі за розрахунками та виконанні доручень організатора і координаторів щодо забезпечення безперервного збуту незаконно видобутої корисної копалини.

Для прикриття злочинної діяльності ОСОБА_9 залучив як пособника начальника відділення поліції № 3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_17 .

На ОСОБА_17 покладалося сприяння приховуванню злочинів, а саме:

- ігнорування та забезпечення неналежного реагування на повідомлення, заяви та іншу інформацію про можливе незаконне видобування корисних копалин і самовільне користування надрами;

- завчасне інформування та попередження учасників організованої групи про заплановані або можливі перевірки та інші заходи з метою надання їм можливості приховати протиправну діяльність, її сліди, техніку, обладнання, видобуту продукцію та інші предмети;

- підтримання комунікації з учасниками організованої групи з питань, пов`язаних із безперешкодним здійсненням ними протиправної діяльності та реагуванням правоохоронних органів.

Крім того, на ОСОБА_11 , який перебував у дружніх стосунках із ОСОБА_17 , покладено функцію безпосереднього передання грошових коштів від ОСОБА_9 начальнику відділення поліції ОСОБА_17 для забезпечення прикриття злочинної діяльності.

Для виконання окремих технічних дій учасники організованої групи залучали невстановлених працівників шахт, водіїв вантажного транспорту, найманих працівників та інших осіб, які не входили до складу організованої групи, проте виконували визначені їм завдання з формування сировинної бази, ручного відокремлення, завантаження, перевезення та складування кам`яного вугілля.

Такий розподіл ролей забезпечував повний злочинний цикл: від створення умов для накопичення вугілля на териконах, його фактичного незаконного відокремлення та перевезення до складу до реалізації кінцевим споживачам, отримання коштів, їх розподілу та маскування незаконного походження продукції.

У не встановлені під час досудового розслідування місці та час учасники організованої групи, реалізуючи спільний злочинний умисел, розпочали стадію готування до злочину, під час якої, діючи узгоджено та розподіливши між собою ролі, обрали об`єктом злочинного посягання шахту, на якій здійснювалося відокремлення кам`яного вугілля, яке надалі під виглядом відходів підлягало складуванню на техногенному родовищі (териконі), розміщеному у місті Першотравенську Синельниківського району Дніпропетровської області, а саме шахту «Ювілейна» (м. Першотравенськ), кадастровий номер земельної ділянки 1223855100:03:001:1239.

Надалі ОСОБА_9 , виконуючи роль організатора та реалізовуючи спільний злочинний план, конкретизував розподіл ролей між учасниками організованої групи за окремим напрямом та локацією, закріпивши персональну відповідальність за роботу на визначеному об`єкті, а саме на териконі шахти «Ювілейна», де організацію та безпосередній контроль за видобутком здійснювали старший на териконі ОСОБА_4 та в разі його відсутності ОСОБА_14 .

На вказаних осіб як на старших на териконах ОСОБА_9 поклав персональну відповідальність за виконання двох ключових завдань злочинного плану:

- підшукання працівників шахт, які за грошову винагороду сприяли незаконному спрямуванню кам`яного вугілля у складі гірничої маси до місць накопичення відходів (териконів) замість його належного направлення на об`єкти переробки. Унаслідок таких маніпуляцій із технологічним циклом видобутку та сортування корисна копалина фактично накопичувалася на породних відвалах, що створювало умови для її подальшого незаконного вилучення поза межами державного контролю гірничих підприємств;

- організацію роботи на териконах, де залучені особи за вказівками старших на териконі, використовуючи лопати, ломи та мішки, здійснювали ручне відокремлення кам`яного вугілля з насипів породи, після чого забезпечувалося його завантаження на автотранспорт і передання для подальшого перевезення.

Крім того, реалізуючи злочинний умисел, учасники організованої групи визначили систему зберігання та логістики, згідно з якою незаконно видобуте вугілля підлягало накопиченню на спеціально підготовленому складі у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області на території земельної ділянки в межах географічних координат 48.448177, 36.461175, - 48.448200 , 36.467732, - 48.446257, 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50"E), де старшими та відповідальними за діяльність об`єкта ОСОБА_9 визначив ОСОБА_16 та ОСОБА_15 .

Загальна координація злочинної діяльності, фінансовий контроль та безпосередня реалізація вугілля кінцевим споживачам здійснювалися під особистим керівництвом ОСОБА_9 . Активне сприяння, контроль за логістикою на етапі реалізації, облік руху продукції та документальне прикриття незаконної діяльності шляхом підготовки і використання документів від імені підконтрольних товариств та фізичних осіб - підприємців для створення ілюзії легального походження продукції здійснювали ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Водночас ОСОБА_9 , діючи спільно та узгоджено із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , кожен з яких був достовірно обізнаний з незаконним походженням кам`яного вугілля, розпоряджався ним як майном, одержаним злочинним шляхом, та шляхом вчинення правочинів купівлі-продажу з березня 2025 року по липень 2026 року забезпечував його збут фізичним і юридичним особам, у тому числі з використанням реквізитів фізичної особи - підприємця ОСОБА_18 , РНОКПП НОМЕР_5 , державну реєстрацію підприємницької діяльності якого припинено у квітні 2024 року.

Отримані кошти оберталися на користь ОСОБА_9 та інших членів організованої групи.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше березня 2025 року, учасники організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , діючи за чітко визначеним планом, підшукали групу осіб, які не входили до стійкого складу організованої групи та не були обізнані з повним змістом злочинного плану, однак залучалися на платній основі до виконання робіт з ручного відокремлення кам`яного вугілля на території техногенних родовищ.

У не встановлений під час досудового розслідування час у Синельниківському районі організацію безпосереднього видобутку здійснювали старші на териконі ОСОБА_4 та ОСОБА_14 . Указані особи забезпечували найм сторонніх працівників та їх доставлення до місця видобутку, а саме до породного відвалу, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1223855100:03:001:1239 (шахта «Ювілейна»).

Наймані працівники, виконуючи вказівки старших на териконі та не усвідомлюючи повного змісту злочинного плану організованої групи, за допомогою лопат, ломів та мішків здійснювали ручне відокремлення кам`яного вугілля безпосередньо з насипів породи на вказаних техногенних родовищах. Після завершення робіт за вказівкою старших на териконі працівники завантажували вугілля у вантажний транспорт, зокрема автомобілі марки ЗІЛ, для подальшого транспортування.

Із березня 2025 року по липень 2026 рік, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, на виконання спільного злочинного умислу водії вантажних автомобілів, діючи під керівництвом координаторів та старших на териконі організованої групи, забезпечували перевезення незаконно видобутої корисної копалини на склад у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області на території земельної ділянки в межах географічних координат 48.448177, 36.461175, - 48.448200 , 36.467732, - 48.446257, 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50"E).

Крім того, у вказаний період, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, на вказаному складі ОСОБА_16 та ОСОБА_15 як старші на об`єкті здійснювали приймання, ваговий облік та складування вугілля. У свою чергу, координатори організованої групи ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснювали фінансовий контроль, облік надходження продукції та організацію її подальшого збуту.

Такий розподіл функцій за схемою «організація - координація - об`єкти видобутку - склад - логістика - збут - прикриття» забезпечував сталість і керованість злочинного механізму, що давало можливість організованій групі під керівництвом ОСОБА_9 систематично видобувати, вивозити та реалізовувати кам`яне вугілля під виглядом продукції легального походження, приховуючи справжнє джерело його отримання.

Продовжуючи реалізацію єдиного спільного злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення та отримання стабільного незаконного прибутку, члени організованої групи під керівництвом ОСОБА_9 з березня 2025 року по липень 2026 року здійснювали системний протиправний видобуток кам`яного вугілля на об`єкті - териконі шахти «Ювілейна».

Указану діяльність члени організованої групи здійснювали за відсутності будь-яких спеціальних дозволів на користування надрами, затверджених проєктів розробки техногенних родовищ, актів про надання гірничих відводів та без проходження процедури оцінки впливу на довкілля, що є грубим порушенням вимог ст. ст. 16, 16-1, 19, 24 Кодексу України про надра.

Безпосередню реалізацію злочинного умислу на видобуток накопиченої сировини здійснювали члени організованої групи, які організували роботу найманих працівників на вказаному териконі, розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 1223855100:03:001:1239. Наймані працівники, діючи умисно, за відсутності будь-яких дозвільних документів на видобуток корисних копалин під керівництвом старших на териконі ОСОБА_4 та ОСОБА_14 здійснювали ручне відокремлення кам`яного вугілля з насипів породи, яке надалі завантажувалося на вантажні автомобілі.

На виконання спільного злочинного умислу водії вантажного транспорту забезпечували перевезення незаконно видобутого вугілля на підготовлені склади у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області на території земельної ділянки, в межах географічних координат 48.448177, 36.461175, - 48.448200 , 36.467732, - 48.446257, 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50"E).

Відповідальні за вказаний склад учасники організованої групи ОСОБА_16 та ОСОБА_15 здійснювали приймання, ваговий облік та зберігання незаконно видобутого вугілля.

Зокрема, 21.12.2025, у не встановлений під час досудового розслідування точний час, однак не пізніше 17 год. 42 хв., учасники організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , діючи умисно, відповідно до заздалегідь розробленого та узгодженого плану спільної злочинної діяльності з чітким розподілом ролей, забезпечили прибуття порожнього вантажного автомобіля марки ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_6 , з нарощеними бортами під керуванням ОСОБА_19 , який не був обізнаний зі злочинним планом організованої групи, на територію породного відвалу шахти «Ювілейна» до місцезнаходження заздалегідь підготовлених насипів кам`яного вугілля.

Того самого дня із 17 год. 42 хв. до 19 год. 11 хв. невстановлені особи здійснили завантаження цього транспортного засобу кам`яним вугіллям. Після цього, о 19 год. 11 хв., автомобіль залишив територію породного відвалу із завантаженим кузовом. Не пізніше 19 год. 47 хв. зазначену корисну копалину загальнодержавного значення було доставлено цим автомобілем до заздалегідь визначеного місця її зберігання, розташованого у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, 21.12.2025 у невстановлений час, однак не пізніше 20 год. 40 хв., учасники організованої групи забезпечили повторне прибуття вказаного автомобіля марки ЗІЛ на територію породного відвалу шахти «Ювілейна» до підготовлених вугільних насипів. Із 20 год. 40 хв. до 22 год. 39 хв. вантажівку знову було завантажено кам`яним вугіллям. О 22 год. 39 хв. автомобіль залишив територію відвалу із завантаженим кузовом, а о 23 год. 15 хв. прибув до місця зберігання кам`яного вугілля у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Не припиняючи злочинної діяльності, 22.12.2025 у не встановлений під час досудового розслідування час, але не пізніше 00 год. 11 хв., ОСОБА_4 та ОСОБА_14 забезпечили чергове прибуття порожнього автомобіля марки ЗІЛ на територію породного відвалу.

Надалі, того самого дня, з 05 год. 52 хв. до 06 год. 20 хв., невстановлені особи здійснили його завантаження кам`яним вугіллям, о 06 год. 29 хв. автомобіль виїхав з території відвалу, о 07 год. 05 хв. прибув до місця зберігання у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, звідки о 07 год. 22 хв. виїхав уже порожнім.

05.02.2026 у невстановлений час, однак не пізніше 11 год. 06 хв., вказаний вантажний автомобіль марки ЗІЛ знову прибув на територію породного відвалу шахти «Ювілейна». Із 11 год. 11 хв. невстановлені особи завантажили його кам`яним вугіллям. О 12 год. 50 хв. транспортний засіб залишив територію відвалу, а о 13 год. 24 х.в прибув до місця зберігання у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, де було здійснено розвантаження перевезеної корисної копалини.

Продовжуючи протиправну діяльність, 11.02.2026 у не встановлений під час досудового розслідування точний час, але не пізніше 15 год. 13 хв., цей вантажний автомобіль марки ЗІЛ прибув на територію породного відвалу шахти «Ювілейна». Із 15 год. 17 хв. невстановлені особи здійснили чергове завантаження автомобіля вугіллям. О 17 год. 02 хв. транспортний засіб залишив територію відвалу, після чого о 17 год. 38 хв. прибув до місця зберігання у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області для розвантаження.

Безпосередню реалізацію продукції клієнтам за ціною від 3500 гривень до 7000 гривень за 1 тонну учасники організованої групи здійснювали під загальним контролем її координаторів - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які, діючи злагоджено, забезпечували фінансовий менеджмент та документальне прикриття злочинної діяльності, організовуючи підготовку і використання завідомо підроблених документів від імені підконтрольних суб`єктів господарювання (товариств та фізичних осіб - підприємців) для маскування справжнього походження кам`яного вугілля.

Одержані від реалізації незаконно видобутого кам`яного вугілля грошові кошти надходили до організатора ОСОБА_9 та надалі розподілялися ним між учасниками організованої групи, які безпосередньо були задіяні у всьому ланцюгу протиправної діяльності - від організації видобутку на породному відвалі шахти «Ювілейна» та логістики до складського обліку, фінансового менеджменту та безпосереднього збуту продукції. Розподіл доходів, одержаних злочинним шляхом, здійснювався залежно від ієрархічної ролі та внеску кожного співучасника у забезпечення стабільного функціонування злочинного механізму.

Крім того, частина одержаних від незаконної діяльності коштів, у тому числі від видобутку кам`яного вугілля на породному відвалі шахти «Ювілейна», систематично передавалася начальнику відділення поліції ОСОБА_17 за прикриття незаконної діяльності та сприяння у приховуванні злочину.

Слідчим в клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення та отримання стабільного незаконного прибутку, члени організованої групи під керівництвом ОСОБА_9 поширили свою злочинну діяльність на інший об`єкт.

Так, у не встановлені під час досудового розслідування місці та час учасники організованої групи обрали черговим об`єктом злочинного посягання шахту, на якій здійснювався видобуток кам`яного вугілля, що надалі під виглядом відходів підлягало складуванню на техногенному родовищі (териконі), розміщеному у м. Першотравенськ Синельниківського району Дніпропетровської області, шахта «Степова» (кадастровий номер земельної ділянки 1223882500:05:001:0727).

ОСОБА_9 , виконуючи роль організатора, конкретизував розподіл ролей за цим напрямом, закріпивши персональну відповідальність за роботу на териконі шахти «Степова» за старшим на териконі ОСОБА_13 (який виконував цю функцію з березня 2025 року до початку грудня 2025 року, після чого із грудня 2025 року її виконував ОСОБА_4 ) та ОСОБА_14 .

Реалізацію злочинного умислу на вказаному об`єкті учасники організованої групи розпочали у не встановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше березня 2025 року.

Надалі, у не встановлені під час досудового розслідування місці та час, ОСОБА_13 (а згодом ОСОБА_4 ) та ОСОБА_14 організували на вказаному териконі роботу осіб, які залучалися на платній основі та не входили до складу організованої групи. Ці наймані працівники за відсутності будь-яких дозвільних документів за допомогою лопат, ломів та мішків здійснювали ручне відокремлення кам`яного вугілля з насипів породи та завантажували його на вантажні автомобілі.

Після цього відповідно до загального злочинного плану водії вантажного транспорту забезпечували перевезення незаконно видобутого на шахті «Степова» вугілля на підготовлений склад у АДРЕСА_1 на території земельної ділянки в межах географічних координат 48.448177 , 36.461175, - 48.448200 , 36.467732 , - 48.446257 , 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50"E).

На складі учасники групи ОСОБА_16 та ОСОБА_15 здійснювали приймання, ваговий облік та зберігання незаконно видобутого вугілля.

Зокрема, 20.12.2025, у не встановлений під час досудового розслідування точний час, однак не пізніше 10 год. 43 хв., невстановлені учасники організованої групи, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, забезпечили прибуття порожнього вантажного автомобіля марки ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_7 , під керуванням ОСОБА_20 , який не був обізнаний зі злочинним планом організованої групи, на територію породного відвалу шахти «Степова» до заздалегідь підготовлених насипів кам`яного вугілля.

Надалі, 20.12.2025, у не встановлений під час досудового розслідування точний час, з 10 год. 50 хв. до 11 год. 38 хв., невстановлені особи здійснили навантаження вказаного автомобіля кам`яним вугіллям. Об 11 год. 42 хв. автомобіль залишив територію породного відвалу шахти «Степова» із завантаженим кузовом, після чого о 12 год. 02 хв. прибув до місця зберігання у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, звідки о 12 год. 10 хв. виїхав порожнім.

Безпосередня реалізація продукції клієнтам за ціною від 3500 гривень до 7000 гривень за 1 тонну здійснювалася під контролем координаторів організованої групи - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які забезпечували документальне прикриття з використанням завідомо підроблених документів від імені підконтрольних суб`єктів господарювання, зокрема фізичної особи - підприємця ОСОБА_18 .

Одержані від реалізації кошти надходили до організатора ОСОБА_9 та розподілялися ним між учасниками організованої групи. Крім того, частина одержаних коштів систематично передавалася начальнику відділення поліції ОСОБА_17 як пособнику за прикриття незаконної діяльності та сприяння у приховуванні злочину.

Окрім цього в клопотанні слідсого зазначено, що ОСОБА_4 підозрюється у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Продовжуючи злочинну діяльність, спрямовану на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, учасники організованої групи під керівництвом ОСОБА_9 обрали ще один об`єкт посягання - техногенні родовища (терикони), розміщені на території земельних ділянок у Синельниківському районі Дніпропетровської області, шахта «Дніпровська» (кадастрові номери земельних ділянок 1223881000:02:001:1421, 1223881000:02:001:2196).

ОСОБА_9 поклав персональну відповідальність за організацію та безпосередній контроль за видобутком на териконах шахти «Дніпровська» на старших на териконі ОСОБА_4 та ОСОБА_14 .

Реалізовувати злочинний умисел, спрямований на незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення на цьому об`єкті, учасники організованої групи почали не пізніше березня 2025 року.

ОСОБА_4 та ОСОБА_14 забезпечували найм та доставлення до місць видобутку сторонніх працівників. Наймані особи, які не входили до складу організованої групи, за допомогою лопат, ломів та мішків здійснювали ручне відокремлення кам`яного вугілля з насипів породи на вказаних териконах, після чого вантажили його на вантажні автомобілі.

Відповідно до загального логістичного плану водії вантажного транспорту перевозили незаконно видобуте вугілля на склад у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області на території земельної ділянки в межах географічних координат 48.448177, 36.461175, - 48.448200 , 36.467732, - 48.446257, 36.461533, - 48.446257, 36.467511, (48°26'50"N 36°27'50"E).

На складі ОСОБА_16 та ОСОБА_15 здійснювали приймання, ваговий облік та складування вугілля.

Подальша реалізація кінцевим клієнтам (за ціною від 3500 гривень до 7000 гривень за 1 тонну), фінансовий менеджмент та документальне прикриття з використанням реквізитів фізичної особи - підприємця ОСОБА_18 здійснювалися під загальним контролем координаторів організованої групи ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Зокрема, 15.01.2026 учасники організованої групи, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, здійснили незаконну реалізацію раніше видобутої корисної копалини зі складу, розташованого у с. Петропавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Так, 15.01.2026 о 09 год. 19 хв. ОСОБА_15 , діючи з метою подальшого збуту незаконно видобутого кам`яного вугілля, надіслав покупцю (який діяв під контролем правоохоронних органів) у месенджері «Вайбер» координати вказаного складу.

Надалі, того самого дня о 13 год. 38 хв., на територію складу заїхав вантажний автомобіль марки ЗІЛ, державний номерний знак НОМЕР_6 , з нарощеними бортами під керуванням ОСОБА_21 , який не був обізнаний зі злочинним планом організованої групи. Діючи відповідно до своєї ролі та контролюючи процес відвантаження, ОСОБА_15 забезпечив заїзд автомобіля на вантажні ваги та організував завантаження 3 (трьох) тонн кам`яного вугілля (яке він сам ідентифікував як «териконівське») у кузов зазначеного транспортного засобу за допомогою погрузчика. Процес зважування та дозавантаження тривав до 13 год. 44 хв.

Після фактичного відвантаження корисної копалини, 15.01.2026 о 13 год. 45 хв., перебуваючи у приміщенні на території складу, ОСОБА_15 одержав від покупця грошові кошти у загальній сумі 21 000 гривень (готівкою, купюрами номіналом по 1000 гривень) як оплату за 3 (три) тонни кам`яного вугілля з розрахунку 7000 гривень за 1 тонну. О 13 год. 46 хв. ОСОБА_15 особисто перерахував отримані грошові кошти та поклав їх до кишені своєї куртки.

Водночас, з метою маскування незаконного походження реалізованої продукції та надання цій господарській операції вигляду законної, ОСОБА_15 власноруч заповнив та о 13 год. 49 хв. 15.01.2026 видав покупцю від імені фізичної особи - підприємця ОСОБА_18 товарно-транспортну накладну від 15.01.2026 № 230770, до якої вніс номерні знаки автомобіля та дані водія.

Після отримання документів, цього самого дня о 13 год. 50 хв., вантажний автомобіль із незаконно видобутим кам`яним вугіллям залишив територію складу.

Одержані грошові кошти надходили до ОСОБА_9 та розподілялися між членами організованої групи залежно від їхньої ролі. Частина доходів, одержаних злочинним шляхом, від видобутку на шахті «Дніпровська», систематично передавалася начальнику відділення поліції ОСОБА_17 , який виконував роль пособника, як оплата за службове прикриття протиправної діяльності угруповання та сприяння у приховуванні злочину.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.У зв`язку з чим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , 27.08.2026 вручено письмове повідомлення про те, що він підозрюється: у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого чч. 4 ст. 240 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 4 992 000 грн, що дорівнює 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який вчинив тяжкий злочин. Крім того, обґрунтовує ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме:

1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 240 КК України, що інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі).

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний (обвинувачений) може ухилитись від слідства (суду).

Позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім цього, ураховуючи той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого в складі організованої групи, а на даний час органом досудового розслідування не встановлено всіх членів згаданої організованої групи, а тому останні можуть сприяти ОСОБА_4 переховуватись від органу досудового розслідування з метою уникнення членів групи від можливої кримінальної відповідальності.

Підозрюваний має стійкі корумповані зв`язки, які дозволяють йому здійснювати перетин державного кордону в умовах воєнного стану, відповідно в органу досудового розслідування наявні вагомі підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінальних правопорушень, ОСОБА_4 який тривалий час був учасником організованої групи, може знищити або сховати вказані матеріальні об`єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

3. Незаконно впливати на свідків, потерпілого інших співучасників інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Також, є підстави вважати, що з високим ступенем ймовірності ОСОБА_4 перебуваючи поза межами установи попереднього ув`язнення, може незаконно впливати на свідків, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. Показання свідків є значущими для доведення обставин, що підлягають доказуванню. Окрім цього, на даний час встановлюються особи, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню, з метою їх подальшого допиту як свідків, а також кола осіб, можливо причетних до вчинення кримінальних правопорушень. Перебуваючи поза межами установ попереднього ув`язнення, підозрюваний може вчинити дії щодо впливу на них, у тому числі шляхом погроз і залякувань, підкупу, з метою відмови надання показань слідству.

Відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.

Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від свідків у кримінальному провадженні, за якої на стадії досудового розслідування показання отримуються під час допиту слідчим, прокурором, а на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише під час досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

У зв`язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зважаючи на численні особисті, ділові та інші зв`язки з представниками правоохоронних органів, бізнес-структур, у підозрюваного наявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином, зокрема шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, на даний час не встановлено усіх спільників організованої групи, яким ОСОБА_4 може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в складі організованої групи, яке здійснювалось протягом тривалого періоду часу, зокрема, щонайменше із березня 2025 року до грудня 2025 року , вказане може свідчити про налагоджені процеси незаконного видобуваня кам`яного вугілля з породних відвалів, (териконів) шахт на території Дніпропетровської області та канали збуту, тому перебуваючи поза межами установ попереднього ув`язнення, підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, переслідуючи корисливий мотив на отримання грошових коштів від цього, в тому числі як засобу для подальшого підкупу, впливу щодо свідків, експертів, інших підозрюваних та невстановлених членів організованої групи задля перешкоджання подальшого документування кримінально караного діяння.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисники підозрюваного заперечували щодо задоволення клопотання, зазначивши, що ризики не доведені, підозра необґрунтована. Мотивували тим, що підозрюваний має постійне місце проживання, є фізичною особою-підприємцем, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, готовий співпрацювати зі слідством, вважає, що розмір застави, визначений стороною обвинувачення, є необґрунтованим та непропорційним. З урахуванням означеного, просили застосувати цілодобовой домашній арешт, у разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативної застави, сторона захисту просила визначити її у межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний підтримав думку своїх захисників.

Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.

Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи, що відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень частини п`ятої статті 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

- Висновок експерта №СЕ-19/121-26/6435-ФХД від 19.03.2026;

- Лист Держгеонадра №748/03-4/2-26 від 09.02.2026;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_22 від 20.06.2025;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 27.11.2025;

- Протокол допиту свідка ОСОБА_24 від 17.03.2026;

- Протокол огляду від 15.01.2026;

- Протокол огляду та видачі від 05.02.2026;

- ТТН від 15.01.2026;

- Протокол НСРД №10-3/9536т від 15.07.2025;

- Протокол НСРД №10-3/10450т від 08.10.2025;

- Протокол НСРД №10-3/11151т від 08.12.2025;

- Протокол НСРД №10-3/11156т від 08.12.2025;

- Протокол НСРД №10-3/8175т від 26.01.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8172т від 23.01.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8124т від 16.01.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8019т від 08.01.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8018т від 07.01.2026;

- Протокол НСРД №10-3/11553т від 29.12.2025;

- Протокол НСРД №10-3/8265т від 06.02.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8318т від 16.02.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8431т від 27.02.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8435т від 27.02.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8439т від 27.02.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8159т від 22.01.2026;

- Протокол огляду від 07.05.2026;

- Протокол НСРД №13-04/265т від 27.02.2026;

- Протокол НСРД №13-04/266т від 27.02.2026;

- Протокол НСРД №13-04/267т від 27.02.2026;

- Протокол НСРД №13-04/1860т від 24.10.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8611т від 13.03.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8891т від 14.04.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8892т від 14.04.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8893т від 14.04.2026;

- Протокол НСРД №10-3/8890т від 14.04.2026;

- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави вважати, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК України, а й вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Відтак, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених статтею 2 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , дані, які характеризують останнього як особу, стан здоров`я підозрюваного, його соціальні зв`язки, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених у мотивувальній частині ухвали вище.

Водночас задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, необхідність покладення яких убачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26.01.1993, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 08.01.2009, розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні підозрюваному ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, а також тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка складає 998 400 грн, з покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Питання доведення винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.10.2026 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000254 від 07.03.2025.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає в сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з місця постійного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий слідчим під підпис;

- носити електронний засіб контролю.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р № UA128201720355259002001012089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1