Рішення № 139460209, 02.09.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

712/6222/26

02.09.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Воронкової І.Г.

при секретарі судового засідання Джуській Л.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 30790 грн. 06 коп., за кредитним договором, судові витрати по сплаті судового збору та правничої допомоги. Свої вимоги мотивує тим, що 07.12.2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (первісний кредитор) та відповідачем був укладений кредитний договір № 889427737 на суму 6000 грн. шляхом підписання електронним підписом. Первісний кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, а відповідач не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. В подальшому даний договір неодноразово передавався для факторингу, з метою здійснення досудового врегулювання спору, для погашення заборгованості, а саме:

1.Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ «Таліон Плюс»;

2.Договір факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 р., між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс»;

3.Договір факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 р., між «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» (позивач).

Оскільки заходи по врегулюванню даної заборгованості не дали жодних результатів, та не призвели до погашення заборгованості, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

16.06.2026 року ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 04.08.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача разом з позовом надав суду заяву, в якій позов підтримав повністю, не заперечив проти винесення заочного рішення та просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.12.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (первісний кредитор) та відповідачем за допомогою офіційного Веб-сайту кредитодавця був укладений договір кредитної лінії № 889427737 на суму 6000 грн. шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с. 31-34).

Згідно п. 1.2 - 1.7 розділу І кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) становить 6000 грн., надається одразу після укладення Договору, та має бути повернена до 06.01.2022 року. Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (дисконтний період).

Відповідно до п. 1.9.2. за умови продовження строку дисконтного періоду на умовах п.1.8. кредитного договору з наступного дня, після закінчення вказаного періоду, нарахування відсотків здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 383,25 відсотків річних, що становить 1,05 відсотків, за кожен день користування кредитними коштами (а.с. 31).

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 21900 грн.

Надання кредитних коштів відповідачу підтверджується відповідними платіжними дорученнями: від 07.12.2021 на суму 6000 грн. (а.с. 55), від 07.11.2021 на суму 2850 грн. (а.с. 56), від 09.12.2021 на суму 5150 грн. (а.с. 57), від 13.12.2021 на суму 7900 грн. (а.с. 58).

Отримання відповідачем вказаних кредитних коштів також підтверджується відповідною банківською випискою АТ КБ "ПриватБанк" (а.с. 160-162).

Набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором від № 889427737 від 07.12.2021, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_1 ,підтверджується відповідними копіями договорів факторингу: № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 72-75); № 30/1023-01 від 30.10.2023 (а.с. 93-95); № 11/07/25-Е від 11.07.2025 (а.с. 101-104); Реєстром прав вимог № 175 від 05.05.2022 (а.с. 87-88); Реєстром прав вимог № 2 від 20.12.2023 (а.с. 98); реєстром боржників від 14.07.2025 (а.с. 108-109).

Як зазначає позивач, у вказаний в договорі строк ОСОБА_1 отриманий кредит не повернув, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 30 790,06 грн., з яких: 21 899,01 заборгованість по тілу кредиту, 8 891,05 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що кредитний договір № 889427737 від 07.12.2021 року між первісним кредитором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даному договору сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування відсоткової ставки.

Разом з тим, суд дослідив надані позивачем розрахунки кредитної заборгованості, перевірив їх, оцінив в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, та прийшов до наступного висновку.

Дослідивши розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором№ 889427737 від 07.12.2021, який зроблений первісним кредитором ТОВ Манівео швидка фінансова допомога (а.с. 118-119), вбачається, що станом на день відступлення права вимоги за договором факторингу від 05.05.2022 року, укладеним між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ Манівео швидка фінансова допомога, у даному розрахунку зазначено:

- 05.05.2022 року сплачено тіло кредиту - 21899,01 грн. (графа 3); нараховано процентів - 70,08 грн. (графа 4); сплачено процентів - 3591,45 грн. (графа 5), до сплати (графа 10) - нічого не зазначено;

- відповідач протягом дії договору здійснював платежі на суму 13882,00 грн. - 06.01.2022 в сумі 6293 грн. та 08.02.2022 в сумі 7589 грн. (як зазначено в даному розрахунку);

- остання строка розрахунку "Всього" (графа 1) містить: нараховано тіло - 21900,00 грн. (графа 2); сплачено тіло кредиту - 21900,00 грн. (графа 3); нараховано процентів - 17472,46 грн. (графа 4); сплачено процентів - 17472,46 грн. (графа 5).

- у графі 10 "Всього до сплати" відсутнє зазначення про наявність будь-якої заборгованості по кредиту станом на 05.05.2022 року.

Тобто, беручи до уваги зазначений розрахунок заборгованості первісного кредитора ТОВ Манівео швидка фінансова допомога за кредитним договором № 889427737 від 07.12.2021, у відповідача станом на 05.05.2022 року відсутня заборгованість по сплаті за тілом кредиту, процентами та іншими нарахуваннями.

Аналогічний розрахунок заборгованості про відсутність заборгованості у відповідача станом на 20.12.2023 наданий ТОВ "Таліон Плюс" (а.с. 120).

Інші докази, які свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, матеріали справи не містять.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 462/2056/20, засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є недоведеними, тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, і оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.Г. Воронкова