Постанова № 139460205, 02.09.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер: 704/1230/26

Номер провадження: 2-а/704/6/26

02 вересня 2026 року

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі: головуючої судді Москаленко І.В., за участю секретаря Рябошапки Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тальне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7698459 від 10.08.2026 р., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП. Зазначив, що вказаною постановою постановою винесеною поліцейським Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Корчебним Д.П., його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за те, що він, нібито, 10.08.2026 року на дорозі смт.Голованівськ с.Олександрівка 1 км. Керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив 9.2.б ПДР.

Вважає, що до нього було безпідставно застосоване стягнення у виді штрафу за дії в яких відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він не здійснював повороту чи іншого маневру, а лише продовжив рух по тій самій проїзній частині відповідно до її конфігурації, оскільки на даній ділянці дороги проїзна її частина плавно змінює напрямок праворуч через незначне її заокруглення, що не може ототожнюватися з самостійним маневром Тому вважає дану постанову про накладення штрафу за ч.4 ст.126 КУпАП необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі ( а.с.16).

Представниця відповідача в судове засідання не з`явилася, однак подала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі та відзив у якому просить у задоволені позову відмовити, вважає, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності з чітким дотриманням вимог законодавства (а.с.17,20-22).

Позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив в якому посилається на недоведення відповідачем факту вчинення адміністративного правопорушення, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі (а.с.26-28).

Суд, оголосивши заяви представників сторін, дослідивши матеріали справи в межах наданих доказів, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7698459 від 10.08.2026 р., винесеною поліцейським Голованівського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Корчебним Д.П. , позивача ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Згідно зі змістом постанови, ОСОБА_1 10.08.2026 року о 16.44 год. на дорозі смт.Голованівськ - с.Олександрівка 1 км. керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив 9.2.б ПДР., за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП ( а.с.5).

Позивач, вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Нормами ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, правил користування засобами транспорту, в тому числі, за ч.2 ст.122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Зі змісту спірної постанови вбачається, що ОСОБА_1 10.08.2026 року о 16.44 год. на дорозі смт.Голованівськ с.Олександрівка 1 км. керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті чим порушив п. 9.2. «б» Правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення Порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку- тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пп. «б» п. 9.2 ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Отже, подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом є обов`язком водія, недотримання якого є підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Суд зазначає, що нормами ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Однак, у матеріалах справи, окрім копії постанови серії ЕНА №7698459, відсутні будь-які докази, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції чи інші докази, про те, що позивач. 10.08.2026 року о 16.44 год. на дорозі смт.Голованівськ с.Олександрівка 1 км. керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови, яка, як окремий документ, за відсутності доказів, передбачених ст.251 КУпАП, не є доказом вчинення водієм правопорушення.

Наданий представником відповідача DVD-диск містить відеозапис спілкування працівника патрульної поліції з водієм після зупинки транспортного засобу, проте не містить відеофіксації самої події адміністративного правопорушення (а.с.31).

Вказане свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17.

Слід зазначити, що, в силу вимог статті 251 КУпАП, візуальне спостереження працівником поліції за порушенням не може бути доказом порушення Правил дорожнього руху.

Суд наголошує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тож, згідно з принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП, як наслідок, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прийнята протиправно та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Ч.3 ст.286 КАС України визначено, що: За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

В порядку ч.1 ст.139 КАС України стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст.ст. 244-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області - задовольнити.

Скасувати постанову від 10.08.2026 серії ЕНА №3088389 про накладення адміністративного стягнення, прийняту поліцейським поліцейським Голованівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Корчебним Дмитром Петровичем відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 40108709, 25006, вул. В.Чміленка, 41, м. Кропивницький.

Суддя І.В. Москаленко