Рішення № 139459510, 03.09.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2049/26

Номер провадження 2/562/1527/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., секретаря судових засідань Бєлявської А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У поданій позовній заяві представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» заборгованість за договором позики у розмірі 38000 грн. та судові витрати в справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 02 грудня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір позики №72936523, за яким останній отримав грошові кошти у розмірі 9500 грн. зі сплатою відсотків за користування такою позикою строком на 30 днів. Відповідно до реєстру боржників до договорів факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним договором. Отримавши грошові кошти, відповідач належним чином взяті по договоух зобов`язання не виконував, порядку погашення позики не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості, яка не погашена та підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 09 липня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Колодяжна Н.В. 24.06.2026 через систему «Електронний суд» подала заяву, в якій просила відмовити у задоволенні позову в частині нарахування процентів в розмірі 28500 грн. мотивуючи тим, що на момент укладення кредитного договору та по теперішній час відповідач був та є військовослужбовцем, що підтверджується наданими копіями документів, тому відповідно до положень ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нарахування відповідачу процентів за користування кредитом по вказаному договору позики є незаконними. Зазначила, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн. є неспівмірними із складністю справи та не відповідають критерію реальності адвокатських витрат.

Сторони в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у передбаченому ЦПК України порядку, про причини неявки суд не повідомили.

За обставин неявки у судове засідання учасників справи, суд дійшов до висновку про можливість проведення судового засідання за їх відсутністю, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення. Також суд бере до уваги необхідність розгляду справи у розумні строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 грудня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №72936523 у вигляді електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерцію» особливостей, за яким останній отримав грошові кошти у розмірі 9500 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 строком на 30 дні із фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5%. Дата повернення позики 01.01.2023.

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до договору та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З правового висновку Верховного Суду в справі №524/5556/19 від 12 січня 2021 року вбачається, що «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом та без отримання листа на електронну адресу чи SMS-повідомлення на номер телефону позичальника, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт кредитора за допомогою логіна та пароля, кредитний договір не був би укладений, тобто відповідає внутрішній волі позичальника».

Договір позики №72936523 від 02.12.2022 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Кредитор виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредит в межах обумовлених сум шляхом перерахування кредиту на платіжну катку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкоюТОВ «ФК «Фінекспрес» №КД-000154350/ТНПП від 20.04.2026.

Відповідно до укладеного між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» договору факторингу №033-030423 від 03 квітня 2023 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги, зокрема, за договором №72936523, яке в свою чергу 17 грудня 2025 року уклало аналогічний договір факторингу №17/12/25-01 з позивачем, що підтверджується витягом до реєстру боржників до договору факторингу та свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач передбачені кредитним договором обов`язкові платежі по поверненню суми кредиту та відсотків за його користування у встановлені строки не сплачував, чим порушив умови договору.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З представленого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за договором позики №72936523 від 02.12.2022 складається із основної суми боргу - 9500 грн. та відсотків 28500 грн., а всього на загальну суму 38000 грн.

Приходячи до переконання про часткове задоволення позовних вимог, суд бере до уваги таке.

Зі змісту довіди ВЧ НОМЕР_2 від 09 червня 2026 року, слідує, що ОСОБА_1 з 17 липня 2019 року проходить військову службу за контрактом у НОМЕР_3 Національної гвардії України по даний час. На підтвердження даного факту також надано копію посвідчення серії НОМЕР_4 від 04.09.2024 та копія військового квитка серії НОМЕР_5 від 30.10.2018. Крім того в матеріалах справи наявне посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 від 08 березня 2025 року. Аналіз наведених доказів свідчить про те, що відповідач є військовослужбовцем, який брав участь у відсічі збройній агресії проти України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статті 1, 2 вказаного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

У частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовціві членівїх сімей» в редакції, чинній на час укладення кредитного договору, визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (в редакції Закону № 1357-IX від 30.03.2021).

ОСОБА_1 відповідає умовам, зазначеним у нормах частини 15 статті 14 Закону, що підтверджується дослідженими судом доказами, а відтак звільняється від нарахування відсотків в сумі 28500 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення заборгованості чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме стягнення 9500 грн. основної суми боргу.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог - на 25 % (9500*100:38000), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн. (2662,4*25 %) покладаються на відповідача.

Крім того, позивач заявив до стягнення витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів, у розмірі 381 грн 74 коп.

Відповідно до Договору №ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30 жовтня 2025 року, укладеного між ТОВ «Дірект Технолоджі» та позивачем, Додатку №3 до вказаного Договору, Акта надання послуг від 28 січня 2026 року загальна вартість послуги з друку та відправки документів становить 381,74 грн.

Вказані витрати пов`язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, та відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133, ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 95,43 грн. (381,74*25%).

Вирішуючи питання щодо судових витрат, здійснених позивачем у зв`язку з розглядом позову, які складаються з витрат за надання правничої допомоги у розмірі 12 000 грн. суд враховує, що відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надання правничої допомоги підтверджені позивачем належними доказами, а саме Договором №ДО-2026-2-2/001 про надання правничої допомоги від 02 лютого 2026 року, Заявкою про надання правової допомоги №441 від 01 травня 2026 року як Додатку №2 до вказаного Договору, Витягом акту №441 про надання юридичної допомоги від 01 травня 2026 року як Додатку №3 до вказаного Договору, з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, платіжною інструкцією №1469 від 18 травня 2026 року.

Разом з цим, суд погоджується з клопотанням представника відповідача щодо не співмірності розміру правничої допомоги і вважає завищеною оплату наданих послуг, тому враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором позики №72936523 від 02.12.2022 року в сумі 9500 (дев`ять тисяч п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судові витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів в сумі 95 (дев`яносто п`ять) грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненскього апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект»,(місцезнаходження: 02154, пр. Соборності, буд. 30-А, приміщення 321, м. Київ, Код ЄДРПОУ 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Суддя: І.А. Чорний