Рішення № 139459471, 03.09.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1999/26

Провадження № 2/559/1703/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Янчук В.В., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23.02.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрований у реєстрі за №2476.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 23.02.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. був вчинений виконавчий напис № 2476 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості за Кредитним договором № 735915-А від 16 грудня 2019 року на загальну суму 33 888,40 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 13 000,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 14 414,40 грн; заборгованість за штрафами і пенями 6 474,00 грн. Дата набрання виконавчим написом законної сили 23.01.2021, строк пред`явлення до виконання 3 роки.

На підставі вказаного виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. від 09.03.2021 було відкрито виконавче провадження № 64749292, яке на даний час перебуває на примусовому виконанні. Про існування виконавчого напису та відкриття виконавчого провадження позивачу стало відомо лише після отримання від приватного виконавця листа від 26 травня 2026 року № 2805, разом із яким приватний виконавець надіслав копії виконавчого напису, заяви стягувача про примусове виконання та постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак, представник позивача вказує, що будь-якої вимоги (претензії) щодо повернення кредиту, сплати процентів, штрафів чи пені позивач від стягувача ТОВ «Фінфорс» не отримувала; не була повідомлена і про факт відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором.

Зазначає, що кредитний договір № 735915-А від 16.12.2019, на підставі якого вчинено оскаржуваний виконавчий напис, не був нотаріально посвідчений, укладений у спрощеній (електронній) формі, сума заборгованості, заявлена до стягнення (33 888,40 грн), у 2,61 рази перевищує суму отриманого позичальником кредиту (13 000,00 грн) та більш ніж удвічі перевищує загальну вартість кредиту, передбачену графіком платежів (15 574,00 грн), що свідчить про відсутність ознак безспірності заборгованості, наявність якої є обов`язковою умовою вчинення виконавчого напису згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат».

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню вищевказаний виконавчий напис, стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином згідно з вимогами ЦПК України.

До суду від відповідача не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав.

За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення нею своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Головуючий суддя перебував у плановій щорічній відпустці з 15.06.2026 по 15.07.2026 та з 17.08.2026 по 21.08.2026 включно.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 03.09.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мельник Юрій Анатолійович належним чином повідомлені про розгляд справи, будь-яких заяв або клопотань до суду не надіслали.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.12.2019 року між позивачем та ТОВ «СС ЛОУН» було укладено в електронній формі кредитний договір № 735915-А (а.с.8-11).

23.02.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. був вчинений виконавчий напис № 2476 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» на підставі договору відступлення права вимоги від 04.03.2020 заборгованості за Кредитним договором № 735915-А від 16 грудня 2019 року на загальну суму 33 888,40 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 13 000,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 14 414,40 грн; заборгованість за штрафами і пенями 6 474,00 грн. Дата набрання виконавчим написом законної сили 23.01.2021, строк пред`явлення до виконання 3 роки. (а.с.7).

На підставі вказаного виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Ю.А. від 09.03.2021 було відкрито виконавче провадження № 64749292, яке на даний час перебуває на примусовому виконанні (а.с.13).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, згідно якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року № 282/20595) (в редакції на час вчинення напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2 глави 16 цього Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Отже, за змістом наведених норм права нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити, чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку №1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи належно оформлені такі документи та чи підтверджують вони безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Спірний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. 23.02.2021 на підставі пункту 2 Переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172.

26.11.2014 року Кабінет Міністрів України видав Постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Вказаною постановою доповнено пункт п. 2 Переліку № 1172 новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року у адміністративній справі № 826/20084/14, що залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та постановою Верховного Суду від 20.06.2018 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, зокрема, доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Отже, доповнений оскаржуваною постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати односторонній розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов`язку доведення безспірності спору, його суми та факту прострочення, що фактично нівелює вимогу законодавства щодо необхідності підтвердження наявності та безспірності заборгованості, набуття чинності кредитним договором.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 набрала законної сили цього ж дня - 22.02.2017 року, отже і п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» також втратив чинність з цього дня.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу заява позичальника про відкриття банківського поточного (карткового) рахунку не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

До аналогічних по суті висновків дійшов Верховний Суд й у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 та від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17.

Як убачається з матеріалів справи, оскаржений виконавчий напис вчинено нотаріусом у лютому 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, та Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінет Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року у редакції, станом на час вчинення оспорюваних виконавчих написів, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.

Кредитний договір, наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально. Крім цього, ні відповідачем, ні іншими сторонами доказів, підтверджуючих визнання заборгованості позивачем за кредитним договором, суду не надано. А позивач звертає увагу, що сума заборгованості, заявлена до стягнення (33 888,40 грн), у 2,61 рази перевищує суму отриманого позичальником кредиту (13 000,00 грн) та більш ніж удвічі перевищує загальну вартість кредиту, передбачену графіком платежів (15 574,00 грн), що свідчить про відсутність ознак безспірності заборгованості, наявність якої є обов`язковою умовою вчинення виконавчого напису згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат».

З врахуванням наведеного, оскільки виконавчий напис вчинено з порушенням діючого на час його вчинення законодавства, регламентуючого порядок вчинення виконавчого напису, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат в загальному розмірі за подачу позову і заяви про забезпечення позову складає 1597,44 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 18, 258, 610, 611 ЦК України, законом України «Про нотаріат», ст.ст. 13, 76, 81, 137, 141, 263-265, 268 ЦПК України, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2476 від 23.02.2021, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості за Кредитним договором № 735915-А від 16 грудня 2019 року на загальну суму 33 888,40 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (код ЄДРПОУ 41717584; місцезнаходження: вул.Іоанна Павла ІІ, 4/6, корп..В, кабінет 508-2, м.Київ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) 1597,44 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 03.09.2026.

Суддя О.М. Томілін