Рішення № 139459347, 02.09.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3578/26

Провадження № 2/545/2931/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Ткачук О.В.,

за участю секретаря судового засідання Делії Д.О.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт-Форс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

установив:

22.07.2026 адвокат Працевитий Геннадій Олександрович в інтересах позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт-Форс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.10.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 6097, про стягнення на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 630185490 від 01.08.2014в розмірі 32 385,60 грн., а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14.08.2014 між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа банк» був укладений кредитний договір № 630185490, за умовами якого позичальнику був наданий кредит. З мобільного за стосунку «Дія» позивачу стало відомо про наявність відкритого виконавчого провадження № 60302601. Жодних листів від приватного виконавця, в яких містилася інформація про виконавче провадження позивач не отримував. Після звернення позивача за правовою допомогою, на адвокатські запити була надана відповідь, згідно з якою, виконавче провадження № 60302601 було відкрите приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною на підставі виконавчого напису нотаріуса № 6097 від 05.10.2019.

30.01.2024 постановою про заміну сторони виконавчого провадження, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області № 545/4057/23 від 14.12.2023 було замінено стягувача із Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс». Позивач вважає, що виконавчий напис був вчинений з грубим порушенням норм законодавства, Закону України «Про нотаріат». Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом міністрів України.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 22.07.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

10.08.2026 представник відповідача ТОВ «ДЕБТ ФОРС» подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на норми законодавства та практику Верховного Суду, також зазначає, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів, крім того, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Одночасно з відзивом на позовну заяву представником відповідача ТОВ «ТОВ «ДЕБТ ФОРС» подане клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому представник просив відмовити позивачу у стягнення витрат на правничу допомогу. Клопотання мотивоване тим, що до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі і документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату розмірі 5000,00 грн. та вважає що в даному випадку із врахування середньої заробітної плати за 2025 рік, в регіоні де працює адвокат (1 робочий день коштує 1116,84 грн.) половина робочого дня 558,42 грн., саме така сума витрат повинна була складати правову допомогу.

11.08.2026 представник позивача адвокат Працевитий Г.О. подав додаткові пояснення, в яких просив позов задовольнити в повному обсязі. Відповідачем не було надано жодних доказів на підтвердження безспірності зобов`язання позивача за яким вчинено спірний виконавчий напис, а саме: отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. Крім того, долучений позивачем кредитний договір № 630185490 від 01.08.2014, на підставі якого вчинено оскаржуваний напис, не є нотаріально посвідчений. Відтак наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином. У позовній заяві представник позивача просив проводити розгляд справи без участі позивача або його представника у разі їх неявки у судове засідання.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, через електронний кабінет. Заяви про відкладення судового розгляду справи до суду не подав.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, причину неявки до суду не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, правом на подання до суду письмових пояснень по справі не скористалися. Будь-які заяви від третіх осіб до суду не надходили.

Відповідно до положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з копією виконавчого напису № 6097 від 05.10.2019, приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, звернено стягнення з громадянки України ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором 630185490 від 01.08.2014, укладеним між Акціонерним товариством «Альфа банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» правонаступником всіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимого за кредитними договорами 2019- 1 KI/ВЕСТА від 26.12.2018 року є Товариство обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕЄТОХІЛЛС ВЕСТА", правонаступником якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги 16-01/19/1 від 16.01.2019 року, є Товариство з обмеженою відповідальній "Вердикт Капітал".

Строк платежу за Кредитним договором 630185490 від 01.08.2014 року настав Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 року по 01.10.2019 року. Сума заборгованості складає 31 735,60 грн., в тому числі:

прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 19 025,26 грн. ;

прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн.;

строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн.;

строкова заборгованість за комісією становить 0.00 грн.;

строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 5 404,43 грн.;

строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 7 305,91 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, ТОВ "Вердикт Капітал", в розмірі 650,00 (Шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок), які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. (а.с. зворот 19- 20).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. від 15.10.2019 відкрите виконавче провадження № 60302601, щодо примусового виконання виконавчого напису № 6097, виданого 05.10.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 32 385,00 грн. (а.с. 13).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. від 15.10.2019 стягнуто з боржника ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 3238,56 грн. (а.с. 17).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. від 27.05.2020 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та іншу доходи боржника (а.с. 15).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. від 30.01.2024 при примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 60302601, на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 14.12.2023 у справі № 545/4057/23, замінений стягувач у виконавчому провадженні - ТОВ «Вердикт Капітал» на ТОВ «Дебт Форс».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. від 12.06.2026 про зміну (доповнення ) реєстраційних даних, внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження щодо прізвища боржника.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 22.07.2026 у справі № 545/3578/26 зупинене стягнення на підставі виконавчого напису № 6097, вчиненого 05.10.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, про стягнення на користь стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 630185490 від 01.08.2014 в розмірі 32385,60 грн.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.

В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис був вчинений нотаріусом за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Більш того, суду не надано доказів того, що виконавчий напис вчинений на підставі договору, який був нотаріально посвідченим. З урахуванням визнання судом з 22.02.2017 нечинним пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, видача таких виконавчих написів після 22.07.2017 можлива лише за умови пред`явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

При зверненні до суду із позовом позивачем був сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1064,96 грн. (а.с.1) та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 532,48 грн. (а.с. 32).

Тож з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сума судового збору за подання позову у розмірі 1064,96 грн. та сума судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 532,48 грн., всього на загальну суму 1597,44 грн.

Щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто, саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний правовий висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

Представником відповідача надано суду заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що розмір витрат на правову допомогу є необґрунтованим та неспівмірним зі складністю справи.

На підтвердження надання правничої допомоги та визначеного розміру на її оплату, до матеріалів справи представником позивача, зокрема, долучені: Договір про надання правової допомоги від 09.07.2026, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого», додатковий договір від 09.07.2026, рахунок № 18374 від 09.07.2026 на оплату виконаних послуг у розмірі 5000,00грн., ордер серії АР № 1332437, виданий 21.07.2026, акт № 18374 від 09.07.2026 про надані послуги.

Суд не погоджується з думкою відповідача щодо неспівмірності розміру витрат на правову допомогу зі складністю цієї справи та обрахування вартості адвокатських послуг виходячи з розміру середньої заробітної плати в Україні за 2025 рік, оскільки позов поданий у 2026 році, розмір винагороди адвоката за надання правничої допомоги встановлюється за погодженням між адвокатом та клієнтом та зазначається у договорі про надання правової допомоги, а визначення вартості цих послуг з урахуванням середньої заробітної плати в Україні чинним законодавством не передбачено.

На переконання суду, за даною категорією справ, з урахуванням її складності, сукупних затрат на складання процесуальних документів та супроводження справи в суді, такі витрати потрібно стягнути з відповідача в повному обсязі. При цьому позивачем доведена реальність судових витрат; дійсна необхідність вбачається з загальної ситуації, в якій опинився позивач, який був вимушений вчиняти заходів щодо свого захисту в судовому порядку; відповідачем не доведено, що його фінансовий стан свідчить про непомірність покладення на нього тягаря сплати витрат на правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі.

З урахуванням наведеного, а також з огляду на приписи п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. що відповідає критеріям реальності, необхідності, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт-Форс», треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №6097, вчинений 05.10.2019 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 630185490 від 01.08.2014 в розмірі 32 385,60 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт-Форс» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову в розмірі 1597,44 грн. (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім грн. 44 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки в апеляційному порядку повністю або частково, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», код ЄДРПОУ 43577608, адреса: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 201/203 літера 2А,оф. 602.

Треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, адреса: АДРЕСА_2 .

Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, адреса: Полтавська обл., м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-Б, секція 3, прим. 250-А/1.

Повне рішення складене 02.09.2026.

Суддя О. В. Ткачук