Рішення № 139459249, 01.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.09.2026Справа № 554/3234/26 Провадження № 2/554/2785/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої судді Материнко М. О.,

за участю секретаря судового засідання Давидовської Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09 березня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі Відділ ДВС). Позивачка просить суд:

1.визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу ДВС Аршави І. Я. від 09 жовтня 2024 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 76165704;

2.зобов`язати орган державної виконавчої служби вжити заходів примусового виконання судового рішення у справі № 645/2544/21 відносно боржника Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі КП «ХТМ») відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що державний виконавець протиправно та передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з нібито фактичним виконанням рішення. Позивачка зазначає, що судове рішення боржником належним чином не виконано, оскільки надана КП «ХТМ» довідка про нарахування є неповною, не враховує зміни власника нерухомого майна, а сам виконавець не дослідив матеріалів судової справи, не залучив профільних експертів у галузі економіки для перевірки правильності проведених розрахунків та не повернув виконавчий лист стягувачу. Крім того, позивачка посилається на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.10.2025 у справі № 757/49482/25-к зобов`язано внести відомості до ЄРДР за фактом умисного невиконання судового рішення службовими особами КП «ХТМ» за статтею 382 КК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 16 березня 2026 року позовну заяву було залишено без розгляду.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 травня 2026 року вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено для продовження розгляду. Справа надійшла до суду 11 червня 2026 року.

01 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача головного державного виконавця Демченко Ю. І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відділ ДВС заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні. Відзив мотивовано тим, що державний виконавець діяв виключно на підставі та в межах повноважень, визначених нормами Закону України «Про виконавче провадження». 07.10.2024 від боржника надійшли належні докази виконання судового рішення у повному обсязі, а саме надання стягувачу помісячного розрахунку сум за послуги теплопостачання, у зв`язку з чим 09.10.2024 законно винесено постанову за пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Копію постанови направлено сторонам та доставлено до електронного кабінету позивачки в ЄСІТС. Також відповідач зазначає, що позивачкою пропущено встановлений статтею 449 ЦПК України та статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» 10-денний строк оскарження рішення державного виконавця.

18 червня 2026 року та 10 липня 2026 року від позивачки до суду надійшли додаткові заяви по суті спору, у яких вона підтримала доводи позову та просила розглядати справу без її особистої участі.

Представник відповідача у відзиві також клопотала про здійснення розгляду справи за її відсутності.

Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про розгляд справи, та наявність їхніх заяв про розгляд справи без їхньої участі, суд відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи на підставі наявних письмових доказів без фіксування судового процесу технічними засобами.

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави у цивільній справі № 645/2544/21 за позовом ОСОБА_1 до КП «Харківські теплові мережі» про захист прав споживачів, яке набрало законної сили 07 травня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково: зобов`язано Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» надати ОСОБА_1 розрахунок нарахованих їй до сплати сум за кожен місяць за послуги теплопостачання, починаючи з 30.10.2019 по 20.02.2021.

18 вересня 2024 року Октябрським районним судом міста Полтави видано відповідний виконавчий лист № 645/2544/21.

27 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові із заявою про примусове виконання зазначеного виконавчого листа.

01 жовтня 2024 року постановою головного державного виконавця Основ`янсько-Слобідського ВДВС у м. Харкові Аршави І. Я. відкрито виконавче провадження ВП № 76165704.

07 жовтня 2024 року за вхідним № 1997 до Відділу ДВС надійшла заява КП «Харківські теплові мережі» від 07.10.2024 № 131557119/2 про закінчення виконавчого провадження ВП № 76165704 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з виконанням судового рішення в добровільному порядку. До заяви боржником було долучено:

1.копію супровідного листа КП «ХТМ» від 12.07.2024 № 430, адресованого ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

2.довідку про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання від 12.07.2024 по особовому рахунку № НОМЕР_1 , в якій міститься помісячний розрахунок нарахованих сум за послуги теплопостачання за період з 30.10.2019 по 20.02.2021;

3.копію фіскального чека АТ «Укрпошта» та поштової квитанції від 12.07.2024 про направлення зазначеного розрахунку на поштову адресу ОСОБА_1

09 жовтня 2024 року головним державним виконавцем Аршавою І. Я. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 76165704 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Зі змісту виконавчого документа судом встановлено, що судове рішення мало немайновий зобов`язальний характер зобов`язати боржника вчинити дію, а саме: надати стягувачу ОСОБА_1 розрахунок нарахованих до сплати сум за кожен місяць за послуги теплопостачання у визначений часовий проміжок (з 30.10.2019 по 20.02.2021).

Матеріалами справи підтверджено, що боржником обов`язок виконано: складено помісячну довідку-розрахунок саме за період, визначений рішенням суду, та засобами поштового зв`язку направлено її стягувачу. Факт направлення підтверджений фіскальним чеком установи поштового зв`язку.

Суд критично оцінює доводи позивачки про незгоду з методикою нарахування сум у наданій довідці, неправильність застосованих тарифів та неврахування боржником договору дарування від 20.06.2020 щодо переходу права власності на житло.

Виконавець під час примусового виконання рішення пов`язаний виключно резолютивною частиною виконавчого документа. Виконавчий лист № 645/2544/21 не покладав на боржника обов`язку щодо скасування заборгованості, внесення змін до особових рахунків, зміни сторони споживчого договору або здійснення перерахунку на інших умовах. Вимога полягала виключно в наданні інформації у вигляді помісячного розрахунку.

Державний виконавець позбавлений повноважень виходити за межі виконавчого документа, давати юридичну оцінку правомірності тарифної політики підприємства комунальної сфери чи призначати судові економічні експертизи для ревізії нарахувань боржника. Незгода стягувача з розміром заборгованості чи порядком її формування, відображеним у наданій боржником довідці, не свідчить про невиконання судового рішення зобов`язального характеру, а є предметом окремого цивільно-правового спору між споживачем та надавачем послуг.

Суд також відхиляє посилання позивачки на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.02.2025 у справі № 646/821/25 та ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.10.2025 у справі № 757/49482/25-к.

Сам факт внесення відомостей до ЄРДР за статтями Кримінального кодексу України чи тимчасовий доступ слідчого до матеріалів виконавчого провадження є процесуальними діями в межах досудового розслідування та відповідно до статей 62 Конституції України і 17 КПК України не встановлюють преюдиційних фактів винуватості чи протиправності дій посадових осіб Відділу ДВС при здійсненні ними функцій з примусового виконання рішень. Обвинувальний вирок щодо виконавця або посадових осіб КП «ХТМ» у справі відсутній.

Суд також відхиляє доводи позивачки щодо неповернення їй оригіналу виконавчого листа після закінчення виконавчого провадження. Відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 11 розділу IV Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону у зв`язку з його фактичним повним виконанням виконавчий документ стягувачу не повертається, а залишається у матеріалах виконавчого провадження або надсилається до суду, який його видав, з відміткою про його виконання.

З огляду на встановлені обставини, головний державний виконавець Аршава І. Я. за наявності беззаперечних доказів направлення стягувачу витребуваного розрахунку діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, правомірно ухваливши постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 76165704.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, не доведеними належними та допустимими доказами і задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Позивачка є особою з інвалідністю I групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААВ № 342737, у зв`язку з чим відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України компенсуються за рахунок держави.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263265, 274, 279, 354, 447451 ЦПК України, статтями 1, 18, 39, 40, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) до Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 41430683, місцезнаходження: 61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, буд. 11) про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 09 жовтня 2024 року у виконавчому провадженні ВП № 76165704 та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя М. О. Материнко