Рішення № 139459127, 03.09.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 548/1112/26

Провадження № 2-о/539/109/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Гуменюк Г.М.,

присяжних Гордієнко Т.В., Корніяченко М.С.,

за участю секретаря судового засідання Коновал Т.Г.,

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Хорольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_2 про оголошення особи померлою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення особи померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 проходив службу у складі військової частини НОМЕР_2 . Згідно з сповіщенням сім`ї №5, виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 №11/196 від 15.01.2025 року, родину було офіційно повідомлено про те, що 07.01.2025 року в районі населеного пункту Макіївка, Сватівського району Луганської області солдат ОСОБА_4 1977 року народження зник безвісти.

За даним фактом командуванням військової частини НОМЕР_2 було призначено та проведено службове розслідування, відповідно до якого ОСОБА_4 07.01.2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області, внаслідок артилерійського обстрілу позиції, перестав виходити на зв`язок та зник безвісти. Проведені пошукові заходи результату не дали, місцезнаходження не встановлено, зникнення не пов`язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком перебування в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

За письмовою заявою ОСОБА_3 до ЄРДР були внесені відомості за кваліфікацією ч.1 ст.115 КК України щодо зниклого військовослужбовця ОСОБА_4 за №12025170590000028 від 20.01.2025 року.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250312-2058, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , був внесений до відповідного реєстру як особа зникла безвісти за особливих обставин з 19.02.2025 року.

Згідно відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України №34.7-зв-4164 від 23.04.2026 року, дані про місцезнаходження ОСОБА_4 , перебування його у полоні держави-агресора Об`єднаним центром не отримувалась.

Встановлення факту заявнику необхідно для усунення правової невизначеності щодо його статусу та реалізації членами його сім`ї гарантованих державою соціальних та майнових прав, зокрема права на державну реєстрацію смерті, отримання свідоцтва про смерть, оформлення одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю військовослужбовця, пенсійних виплат у разі втрати годувальника, передбачених законодавством пільг і компенсацій, а також врегулювання цивільно-правових та спадкових правовідносин.

22.05.2026 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду, витребувано у ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області інформацію кримінального провадження та результат слідчих дій в межах кримінального провадження №12025170590000028 від 20.01.2025 року.

19.05.2026 року від заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли пояснення по справі, суть яких зводиться до того, що строк визначений ч.2 ст.46 ЦК України має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи.

05.06.2026 року від ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області надійшла витребувана судом інформація, згідно якої під час проведення досудового розслідування місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_4 не встановлено.

23.06.2026 року ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області витребувано у Національного інформаційного бюро при Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України про те, чи рахується ОСОБА_4 військовополоненим; у Державної прикордонної служби України про те, чи перетинав ОСОБА_4 державний кордон; у Державної податкової служби інформацію про доходи ОСОБА_4 ; у ВДРАЦС у Полтавській області інформацію про зміну прізвища та актового запису про смерть ОСОБА_4

30.06.2026 року надійшла відповідь від Державної прикордонної служби України, згідно відомостей щодо перетинання державного кордону, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України, ОСОБА_4 в період з 07.01.2025 по 23.06.2026 року в базі даних не виявлено.

01.07.2026 року від ДП «Український національний центр розбудови миру» Міністерства розвитку громад та територій України надійшла відповідь, згідно якої інформації від держави агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста про ОСОБА_4 не надходило.

06.07.2026 року від ВДРАЦС у Полтавській області надійшла відповідь щодо відсутності актових записів про зміну імені та смерть стосовно ОСОБА_4

08.07.2026 року від ГУ ДПС у Полтавській області надійшла відповідь про відсутність доходів у ОСОБА_4 за період з січня 2025 по травень 2026 року.

Представник заявника ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просив їх задовільнити, надавши пояснення аналогічні тим, що містяться у заяві.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про дату та час судових засідань належним чином, заяв та клопотань не подавала.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, подано клопотання про розгляд справи у його відсутність, подано пояснення згідно якого просять прийняти рішення в межах чинного законодавства.

Представник заінтересованої особи - Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві в судове засідання не з`явився, подано клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Представники заінтересованих осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , Військової частини НОМЕР_1 , Хорольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області, Військової частини НОМЕР_2 повідомлялися про дату та час судових засідань належним чином, в судове засідання не з`явилися.

Вислухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Заявник ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , виданого Ялосовецькою сільрадою Хорольського району Полтавської області 08.11.1999року, актовий запис №22.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 по стройовій частині від 19.11.2024 року № 333, ОСОБА_4 з 19.11.2024 року було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , на всі види забезпечення, а також призначено до тимчасового виконання обов`язків за вакантною посадою старшого стрільця-оператора 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти цієї військової частини.

Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №1645/6/6448 від 10.12.2025 року, солдат ОСОБА_4 дійсно в період з 30.11.2024 по 07.01.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебувачи в Луганській області, Сватівського району Красноріченської селищної ТГр.

Як вбачається з сповіщення сім`ї №5 від 15.01.2025 року №11/196 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , 1977 р.н., в/ч НОМЕР_2 зник безвісти 07.01.2025 року в районі населеного пункту Макіївка, Сватівського району, Луганської області.

З огляду на факт зникнення військовослужбовця командуванням військової частини НОМЕР_2 було призначено та проведено службове розслідування. Відповідно до акта службового розслідування за фактом зникнення солдата ОСОБА_4 , затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_5 26.02.2025 року, службовим розслідуванням встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2025 року №26 було призначено комісію для з`ясування причин та умов зникнення військовослужбовця. Згідно з доповіддю командира військової частини НОМЕР_2 від 08.01.2025 року № 227/1, ОСОБА_4 07.01.2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області, внаслідок артилерійського обстрілу позиції, перестав виходити на зв`язок та зник безвісти. Із змісту акта вбачається, що проведені пошукові заходи результату не дали, місцезнаходження військовослужбовця не встановлено. ОСОБА_4 перебував у засобах індивідуального захисту, не перебував у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, протиправних дій не вчиняв, а його зникнення не пов`язане з кримінальним чи адміністративним правопорушенням або неправомірними діями інших військовослужбовців.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 з основної діяльності від 10.03.2025 року № 161 «Про підсумки службового розслідування за фактом зникнення солдата ОСОБА_4 » підтверджується, що службове розслідування за фактом зникнення військовослужбовця було завершено, а його результати офіційно затверджені командуванням військової частини. Із змісту зазначеного наказу вбачається, що комісією встановлено: 07.01.2025 року ОСОБА_4 , виконуючи бойове завдання згідно з бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_2 № 2449 від 14.12.2024 року поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області, внаслідок артилерійського обстрілу перестав виходити на зв`язок та зник безвісти.

Згідно з наказом, зникнення ОСОБА_4 не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком перебування у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також не спричинене неправомірними діями інших військовослужбовців. На підставі результатів службового розслідування командуванням військової частини НОМЕР_2 наказано вважати ОСОБА_4 таким, що зник безвісти 07.01.2025 року під час бойових дій із забезпечення заходів національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025170590000028 від 20.01.2025 року, за письмовою заявою ОСОБА_3 до ЄРДР були внесені відомості за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України щодо безвісти зниклого військовослужбовця ОСОБА_4 .

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, №20250312-2058, сформованого Міністерством внутрішніх справ України 12.03.2025 року о 18:13 на запит №742АЗ від 11.03.2025 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був внесений до відповідного державного реєстру як особа, зникла безвісти за особливих обставин. Із змісту витягу вбачається, що заява/інформація щодо його зникнення зареєстрована в єдиному обліку органів поліції за №306 від 20.01.2025 року Відділенням поліції №2 м. Хорол Лубенського районного відділу поліції ГУНП у Полтавській області, а розшук здійснюється у межах кримінального провадження №12025170590000028 від 20.01.2025 року.

Відповідно до оновленого витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, № ВГ/В-20260305-29, сформованого Міністерством внутрішніх справ України 05.03.2026 року на запит № ВГ/ЗВ-6293364116 від 04.03.2026 року ОСОБА_4 і надалі перебуває в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а його розшук здійснюється у межах кримінального провадження №12025170590000028 від 20.01.2025 року Відділенням поліції № 2 м. Хорол Лубенського районного відділу поліції ГУНП у Полтавській області.

Відповідно до відповіді Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України, наданої на лист адвоката Ластовки Владислава Вадимовича від 27.01.2026 року, підтверджується, що звернення щодо військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_4 було опрацьовано в межах компетенції зазначеного органу. Із змісту відповіді вбачається, що в Об`єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_4 , однак під час взаємодії з органами, уповноваженими на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та міжнародними організаціями офіційні фактичні дані про його місцезнаходження, перебування у полоні держави-агресора чи інші підтверджені відомості щодо його долі Об`єднаним центром отримані не були.

Відповідно до відповіді Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 21647.4/Л-6522.25624.2/1 від 04.02.2026 року, наданої адвокату Ластовці Владиславу Вадимовичу за результатами розгляду звернення в інтересах ОСОБА_2 , підтверджується, що відповідне звернення було розглянуто в межах компетенції Уповноваженого, а дані про зниклого безвісти військовослужбовця були скеровані російській стороні для перевірки факту його перебування на території країни-агресора або тимчасово окупованих територіях. Станом на 04.02.2026 року інформація щодо ОСОБА_4 від російської сторони до Секретаріату Уповноваженого не надходила, що підтверджує відсутність результату навіть після залучення інституційного механізму Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Листом Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 24.01.2026 року № 15-11/24.4-77 ОСОБА_2 відмовлено в проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю відповідних документів для реєстрації смерті.

Згідно інформації, витребуваною судом, Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 30.06.2026 р. №19.5.1/49868-26-Вих, відповідно до Положення про Базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 №614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за №1319/38655, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 07.01.2025 по 23.06.2026 в Базі даних не виявлено.

З інформації витребуваної судом у Національного інформаційного бюро, встановлено, що ДП «Український національний центр розбудови миру» Міністерства розвитку громад та територій України виконує функції Національного інформаційного бюро та станом на дату надходження ухвали інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста про ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходила.

Відділом ДРАЦС у Полтавській області повідомлено суд, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актових записів про зміну імені (прізвища, імені, по-батькові) та смерть стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 не виявлено.

Відповідно інформації, витребуваної судом у ГУ ДПС у Полтавській області, за період з січня по травень 2026 року у Державного реєстру фізичних осіб-платників податку та військового збору відомості стосовно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні.

Вирішуючи заяву, суд застосовує наступні норми законодавства.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305, 309 ЦПК України).

Заявник для захисту своїх прав звернулася до суду про оголошення особи померлою.

Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Спір про право у заявника з іншими членами сім`ї відсутній, та справа підглядає розгляду за правилами окремого позовного провадження.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Верховний суд, звертає увагу, що вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають завжди на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки, пов`язані з ним, та особливості розгляду справ у порядку окремого провадження (постанова від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження №61-6323св23).

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 3 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.

Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно з п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст.21 ЦК (1502-06), на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

У відповідності до правового висновку викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року в справі № 490/6057/19-ц встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України можливе лише в судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією Російської Федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника, як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника, а саме отримання загиблим статусу жертви міжнародного збройного конфлікту з подальшим отриманням членами сім`ї загиблого допомоги від гуманітарних організацій та можливості звернення членів сім`ї загиблого до міжнародних судів із відповідними вимогами.

При цьому зібрані по справі докази вказують на те, що солдат ОСОБА_4 дійсно зник безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час воєнних дій на території України, про військовою частиною складено Акт службового розслідування від 26.02.2025 року та Наказ №161 від 10.03.2025 року про підсумки службового розслідування за фактом зникнення ОСОБА_4 .

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду України від 31 травня 2023 року №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

За відсутності лише тіла загиблого військовослужбовця, при наявності достатніх доказів його загибелі при проведенні бойових дій, відмова у позові про визнання такого військовослужбовця померлим не може вважатись такою, що відповідає завданням цивільного судочинства та узгоджується з принципом правової визначеності. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі №278/970/23 (провадження № 61-16074св23).

Аналізуючи норми права, підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевно свідчать про її загибель, а обставини, що дають підстави припускати смерть такої особи. Обставини, які викладені у наказі №161 від 10.03.2025 року командира військової частини НОМЕР_2 , дають всі підстави припускати смерть ОСОБА_4 .

За змістом частин другої третьої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У справі, яка розглядається, судом вирішується питання про оголошення померлим фізичної особи громадянина України ОСОБА_4 , який, виконуючи обов`язок із захисту України, вірогідно загинув при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.

Ключовим питанням у цій справі є визначення моменту, з якого потрібно починати відлік встановленого частиною другою статті 46 ЦК України спеціального строку, після спливу якого фізична особа може бути оголошена судом померлою.

Спеціальними строками, які враховуються при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою, в окремих випадках є шість місяців та два роки. Шестимісячний строк передбачається для випадків, коли особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Строк тривалістю у два роки встановлюється для фізичних осіб, які пропали безвісти у зв`язку з воєнними діями. Підтвердженням таких обставин є, зокрема, введення воєнного стану на території України.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України»:

- воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Правова мета встановлення спеціальних строків, які враховуються при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою, полягає у тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих територіях, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Формулюючи тлумачення речення другого частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила таке:

словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах (див.: пункти 70 72 постанови).

Виходячи зі змісту положень частини другої статті 46 ЦК України та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, з`ясуванню судом в цій справі підлягає обставина ведення на території місця вірогідної загибелі військовослужбовця активних бойових дій та (в разі його наявності) моменту їхнього завершення.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі Наказ № 376).

У Наказі № 376 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані Російською Федерацією території України. До того ж цей наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказом № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

У цій справі, встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_4 07.01.2025 року зник безвісті поблизу населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області.

Відповідно до Наказу 376, станом на 01.09.2026 року у с. Макіївка, Красноріченської селищної територіальної громада Сватівського району Луганської області дата початку бойових дій 24.02.2022 року дата закінчення відсутня.

Відтак подія, з якої має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у частині другій статті 46 ЦК України, як дата закінчення активних бойових дій на території с. Макіївка, Красноріченської селищної територіальної громада Сватівського району Луганської області не настала, тому заява про оголошення ОСОБА_4 померлим є передчасною.

Застосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані РФ території України», є сталим.

Що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 20.05.2026 по справі № 405/6164/24.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46, 47 ЦК України, ст. 2, 4, 5, 10, 263-265, 293, 305, 306, 308, 309, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Хорольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_2 про оголошення особи померлою - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, просп. Повітряних сил, буд.6.

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 26088676, місцезнаходження: 02101, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 8/20.

Заінтересована особа: Хорольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 22547940, місцезнаходження: 37800, Полтавська область, місто Хорол, вулиця Соборності, будинок 4.

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_2 .

Головуюча суддя Гуменюк Г.М.

Присяжні Гордієнко Т.В.

Корніяченко М.С.