Постанова № 13945912, 11.02.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2011 р.

10 год.30 хв.Справа № 2-а-6623/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представників позивача - Мкртчян С.М., Богуненко Н.М.,

представника відповідача - Шевченка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кайсар, ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Кайсар, ЛТД" (далі позивач, ТОВ) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010р. № 0003862301/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на 158251,56 грн., у тому числі за основним платежем на 105501,04 грн., за штрафними санкціями - на 52750,52 грн. та скасувати його.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, суду пояснили, що спірне податкове повідомлення-рішення складене на підставі протиправних висновків акту перевірки від 15.09.2010р. №4000/23-2/23137670. У даному акті зроблено висновок про нікчемність угоди, укладеної позивачем із ФОП ОСОБА_4 про постачання мазуту, бітуму, асфальтобетону, оскільки ДПІ у м. Херсоні під час перевірки ФОП ОСОБА_4, який є постачальником позивача, дійшла висновку, що всі угоди укладені ФОП ОСОБА_4 є нікчемними, а тому і всі подальші угоди із даним товаром не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач вважає, що висновок про відсутність реальності поставки товару, зроблений лише на підставі даних, наведених у деклараціях його постачальника без дослідження первинних бухгалтерських документів є порушенням. Факт реальності поставки товару та виконання договору із ФОП ОСОБА_4 підтверджується угодою, платіжними дорученнями про перерахування коштів, видатковими накладними, податковими накладними, товарно - транспортними накладними, паспортами на мазут та асфальтобетонну суміш.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважає висновки акту перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення такими, що складені на базі діючого податкового законодавства України та достовірного аналізу господарських відносин позивача і тому просить суд відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскільки угоди ФОП ОСОБА_4 про придбання товару визнані нікчемними, то відповідно нікчемними є і всі подальші угоди по ланцюгу до вигодонабувача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010р. № 0003862301/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на 158251,56 грн., у тому числі за основним платежем на 105501,04 грн. та за штрафними санкціями на 52750,52 грн. складене на підставі висновків акту невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 за січень, лютий, травень листопад, грудень 2009р. від 15.09.2010р. №4000/23-2/23137670.

За актом перевірки позивачу збільшено зобовязання з податку на додану вартість у звязку із зменшенням задекларованого у лютому 2009 року податкового кредиту на загальну суму 105501,04 грн., в тому числі за лютий 2009р. на суму 52250,62 грн., за травень 2009р. на суму 28220,82 грн., за листопад 2009р. на суму 19757,10 грн., за грудень 2009р. на суму 3272,50 грн., який був наслідком взаємовідносин з контрагентом постачальником ФОП ОСОБА_4

При проведені перевірки ФОП ОСОБА_4, який є постачальником позивача відповідач встановив, що цей постачальник порушив вимоги статей 203, 215, 228, 662, 655 656 цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ППКФ «Техагротрейд». Відповідач вважає, що оскільки постачальники ФОП ОСОБА_4 - ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 зареєстровані на втрачені паспорта, а установчі документи ППКФ «Техагротрейд» визнані недійсними з моменту перереєстрації 20.07.2005р., то усі правочини зазначених субєктів підприємницької діяльності є нікчемними, а податковий кредит, сформований від цих постачальників та задекларовані обсяги подальшої реалізації цих товарів є також нікчемними і підлягають виключенню відповідно з податкового кредиту та з податкових зобовязань з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_4, а відповідно і позивача.

Основним аргументом відповідача, на якому ґрунтується його позиція є твердження, про те, що угода, укладена позивачем і ПСП «Каїсса», є нікчемною, не спрямованою на реальне настання правових наслідків, що товар не перевозився і не зберігався, а угода оформлена лише документально. Такий висновок зроблений у звязку із визнанням нікчемними угод поставок товару контрагентом ФОП ОСОБА_4 - ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ППКФ «Техагротрейд».

На підставі зазначеного відповідач вважає, що позивач в порушення пп. 7.4.1 пп. 7.4.5. п. 7.4. пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР ) неправомірно збільшив податковий кредит у лютому, травні, листопаді, грудні 2009 року на 105501,04 грн. за результатами взаємовідносин із ФОП ОСОБА_4

Дана позиція ДПІ у м. Херсоні спростовується наступним.

У судовому засіданні встановлено, що 12.01.2009р. між позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладено договір на поставку будівельних та пально-мастильних матеріалів.

Відповідно до даного договору ФОП ОСОБА_4 поставив позивачу мазут топочний, бітум рідкий, водобітумну емульсію, асфальтобетон, шлак, щебінь, труби у січні, лютому, травні, листопаді, грудні 2009 року на загальну суму 527505,20 грн., в тому числі ПДВ 105501,04 грн.

Оплата за товар здійснена у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями, номери, дати та суми яких занесені до акту перевірки.

Податковий орган не піддає сумніву факт оплати зазначеного товару.

Поставка товару підтверджена видатковими накладними № 3 від 28.01.2009р., № 4 від 16.02.2009р., № 48 від 22.05.2009р., № 44 від 18.05.2009р., № 180 від 11.12.2009р., № 165 від 27.11.2009р., № 164 від 30.11.2009р., податковими накладними № 2 від 28.01.2009р. на загальну суму 255502,92 грн., в тому числі ПДВ 42583,82 грн., № 3 від 16.02.2009р на загальну суму 70000,00 грн., в тому числі ПДВ 11666,80 грн., № 61 від 22.05.2009р. на загальну суму 54280,00 грн., в тому числі ПДВ 9046,67 грн., № 51 від 18.05.2009р. на загальну суму 115044,90 грн., в тому числі ПДВ 19174,15 грн., № 193 від 11.12.2009р. на загальну суму 19635,00 грн., в тому числі ПДВ 3272,50 грн., № 177 від 27.11.2009р., на загальну суму 102542,59 грн., в тому числі ПДВ 17090,43 грн. № 176 від 30.11.2009р. на загальну суму 16000,00 грн., в тому числі ПДВ 2666,67 грн. та товарно-транспортними накладними по доставці товару.

За наданими документами перевезення вантажу здійснене наступним транспортом:

водієм ОСОБА_7 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1. Замовник - ФОП ОСОБА_4, вантажоодержувач - ТОВ «Кайсар ЛТД»;

водієм ОСОБА_8 автомобілем ЗИЛ держ. номер НОМЕР_5. Замовник - ФОП ОСОБА_4, вантажоодержувач - ТОВ «Кайсар ЛТД»;

водієм ОСОБА_9 автомобілем ЗИЛ держ. номер НОМЕР_2. Замовник - ФОП ОСОБА_4, вантажоодержувач - ТОВ «Кайсар ЛТД»;

водієм ОСОБА_10 автомобілем ЗИЛ держ. номер НОМЕР_6. Замовник - ФОП ОСОБА_4, вантажоодержувач - ТОВ «Кайсар ЛТД»;

водієм ОСОБА_7 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1. Замовник - ФОП ОСОБА_4, вантажоодержувач - ТОВ «Кайсар ЛТД».

Перевезення вантажу проводилось транспортом позивача. Право на здійснення таких перевезень підтверджується Ліцензією серія АВ № 375915 на право здійснення внутрішніх перевезень вантажів, наданою Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті. Строк дії із 10.10.2007р. по 09.10.2012р.

Також позивачем суду надані НОМЕР_3 на бітум нафтовий дорожній, вязкий марки БНД 69/90, виготовлений 21.05.2009р., виданий ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» м. Кременчуг, НОМЕР_4 на мазут топочний марки 40, ГОСТ 10585-75, виготовлений 11.12.2009р., виданий ТОВ «Русь» АР Крим, паспорти на асфальтобетонну суміш, виготовлену асфальтобетонним заводом ТОВ «Гранд Метрополь». Дані паспорти містять відбиток печатки ФОП ОСОБА_4

Поставлені будівельні матеріали були використані позивачем у власній господарській діяльності наданні послуг із ремонту автомобільних шляхів.

У судовому засіданні досліджені акти виконаних підрядних робіт, акти про витрати по ремонту доріг у м. Скадовську, смт. Зеленівка м. Херсона, дороги с. Марянське м. Берислав.

Оскільки зазначені роботи виконувались за державні кошти, контрольно-ревізійним управлінням Херсонської області було здійснено перевірку використання бюджетних коштів. До суду позивачем надано акти про перевірку правомірність списання матеріалів під час реконструкції доріг.

Відповідно до ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1.).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5.)

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п. 7.7.1.).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат, а сплаченого при цьому ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування валових витрат та сплаченого ПДВ.

Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі Закон N 996-XIV ) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На думку суду головним у складанні бухгалтерських та податкових документів є повне відображення здійсненої господарської операції та наявність на цих документах реквізитів достатніх для ідентифікації юридичної особи та платника податку на додану вартість при цьому реквізити безпосереднього складача цих документів мають допоміжний характер та не можуть свідчити або спростовувати відомості про здійснення господарських операцій. При огляді документів, що підтверджують спірний податковий кредит позивача по операціям з ФОП ОСОБА_4 суд приходить до висновку що реквізити цих документів повністю відповідають вимогам Законів України № 996 та № 168/97-ВР і дозволяють ідентифікувати проведені операції на предмет їх приналежності до складу податкового кредиту для складання податкової звітності позивача.

Таким чином, визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, відповідач не зміг закріпити висновок щодо безпідставного формування кредиту позивача відповідними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» тому, незважаючи на аналіз господарських відносин позивача постачальник товарів склав та належним чином оформив податкову накладну, придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності позивача, тобто проведена операція була підкріплена відповідними бухгалтерськими та податковими документами. У своїх висновках відповідач вважає, що постачальник позивача ФОП ОСОБА_4 фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документував операції із товаром, на які не мав права власності.

Дане твердження відповідача спростовано у судовому засіданні наданими документами, що підтверджують факт поставки товару позивачу ФОП ОСОБА_4

Крім цього суд звертає увагу, що за дослідженим договором поставки, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_4, останнім здійснювались поставки протягом січня, лютого, травня, листопада, грудня 2009 року. Будівельні та пально-мастильні матеріали товар (річ), який не має індивідуально-визначених ознак. Тому суд погоджується із позицією позивача, що податковим органом не доведено, що ТОВ «Кайсар ЛТД» придбав у ФОП ОСОБА_4 саме товар, придбаний останнім у ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ППКФ «Техагротрейд».

Відповідно до податкового законодавства України підставою для збільшення зобовязань платника податків за наслідками документальних перевірок є відповідний акт документальної перевірки.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. N 327 за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, за актом перевірки, висновки які стали підставою для складення спірного податкового повідомлення-рішення, відповідач при досліджені стану сплати податку на додану вартість на всіх ланцюгах проходження товару від їх виробника або експортера не забезпечив відповідність аналітичної частини сплати ПДВ контрагентами позивача висновкам акту перевірки.

Ставлячи залежність формування податкового кредиту позивача від поставки товару контрагентом його постачальника, відповідач не навантажує акти перевірки контрагентів позивача доказовою частиною впливу саме досліджуваних взаємовідносин на формування кінцевої суми податкового кредиту. Відповідач досліджує поставку товару по ланцюгах одного із контрагентів перевіряємого платника податків зовсім не доводячи те, що саме податок від перепродажу цього товару був підставою для декларування податкового кредиту. Як правило позивач та його контрагенти мали господарські звязки по придбанню та продажу товарів (робіт, послуг) з багатьма субєктами підприємницької діяльності, а податковий орган, розглядаючи стан сплати ПДВ окремого контрагента, не доводить факт реалізації саме цього товару, саме від цього постачальника, роблячи при цьому не підтверджений належними доказами висновок про безпідставне включення ПДВ по цьому контрагенту до податного кредиту.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по визначенню зобовязань ПДВ позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ фірма "Кайсар, ЛТД" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Кайсар, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 05.10.2010р. № 0003862301/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 лютого 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1