Рішення № 139458550, 02.09.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/30/26

Провадження №2/524/1992/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2026 року Суддя Автозаводського районного суду м Кременчука Предоляк О.С., розглянувши у м Кременчуці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику)сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

установив:

Позивач ТОВ «Свеа фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості у розмірі 38570 грн. Зазначають, що 31 березня 2023 між ТОВ « Лінеура Україна » та ОСОБА_1 укладено договір № 3571278 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного договору відповідачу надано кредит в розмірі 13300 грн., стандартною процентною ставкою 2 % в день, строком на 360 днів. Вказує, що первісний кредитор в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором, на надав позичальнику кредитні кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку останній вказав при оформленні кредиту, однак, відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості 28.11.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-77/23, відповідно до умов ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до боржників, визначеними в реєстрі боржників.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору заборгованість ОСОБА_1 , перед ТОВ «Свеа Фінанс» за договором № 3571278 від 31.03.2023 року в розмірі 38570 грн., а саме заборгованість по тілу 13300 грн., заборгованість по відсотках - 25270 грн

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договорам № 3571278 від 31.03.2023 в сумі 38570 грн., та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін

15.04.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Харук О.С, сформовано відзив на позовну заяву. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог Зазначає, що ОСОБА_1 з 07 червня 2023 року перебуває в лавах ЗСУ. На нього, як військовослужбовця, поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Отже, нарахування позивачем процентів відповідачу за кредитним договором після 07 червня 2023 року суперечить вищевказаним нормам законодавства. Стверджує, що відповідач не має електронного кредитного договору , не підписував його електронним цифровим підписом та має сумнів відповідності електронних тестових файлів оригіналу електронного документу

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 31.03.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна » та ОСОБА_1 укладено договір № 3571278 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного договору відповідачу надано кредит в розмірі 13300 грн., денною процентною ставкою 2 % в день, строком на 360 днів. Згідно п. 1.1. Договору Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту,сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки,передбачені договором.

28.11.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-77/23, відповідно до умов ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до боржників, визначеними в реєстрі боржників. За даним договором факторингу ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» за договором № 3571278 від 31.03.2023 року. Відповідно до додатку 1 Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-77/23 від 28.11.2023 року, ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3571278 від 31.03.2023 року.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Щодо доводів відзиву та форми укладеного договору суд зазначає, що

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції чинній на момент укладення спірних договорів) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Водночас згідно з пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів. У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву «Про електронні довірчі послуги»). Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (у редакції закону, чинного станом на момент укладення спірних договорів).

Електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта елеткронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор. Такі висновки зазначені у Постанові Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі 758/14925/23

Статтями 1054 та 1055 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Суд вважає, що позивачем доведено укладення спірного договору між сторонами.

Так, спірний договір містить відомості про його підписання не лише первісним кредитором, а і відповідачем про що свідчить відповідне застереження договору. Електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором також містить паспорт споживчого кредиту.

За змістом статей 1054 та 1055 ЦК України кредитний договір є консенсуальним, тобто укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, однак обов`язок позичальника повернути кредитні кошти є кореспондуючим обов`язку кредитодавця такі кошти надати, тому позивач зобов`язаний довести належними та допустимими доказами як факт укладення кредитного договору між сторонами так і факт надання кредитних коштів позичальнику.

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 20 листопада 2024 року всправі № 243/7840/15, від 21 лютого 2024 року в справі № 415/160/17).

Факт отримання кредитних коштів відповідач не заперечував

За таких обставин суд доходить висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення з відповідачем кредитного договору в електронній формі та надання йому кредитних коштів

Згідно з розрахунком заборгованості позивача за договором № № 3571278 від 31.03.2023 року заборгованість становить 38570 грн., а саме заборгованість по тілу 13300 грн., заборгованість по відсотках - 25270 грн.

З долучених до відзиву посвідчення офіцера та довідок ф5 вбачається, що ОСОБА_1 з 07 червня 2023 року є військовослужбовцем Збройних сил України

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту.

У частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, в редакції, яка діяла на час укладення відповідачем кредитного договору зазначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року№1126-VII, з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період, який триває і на час розгляду справи.

Судом встановлено, що з 07 червня 2023 року відповідач є військовослужбовцем, отже на нього розповсюджуються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів за користування кредитом щ 24 травня 2025 року. Відповідач як військовослужбовець бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період воєнного стану.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» щодо нарахування суми заборгованості за договором № 3571278 від 31.03.2023 року в розмірі заборгованість по тілу 13300 грн., заборгованість по відсотках - 20482 (266х77)грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, згідно зі ч. 2 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок часткового відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 2121,69 грн. пропорційно частині задоволених вимог

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № № 3571278 від 31.03.2023 року в розмірі 33 782 грн., а саме заборгованість по тілу 13300 грн., заборгованість по відсотках - 20482 грн та у повернення сплаченого судового збору в розмірі 2121, 69 грн

В решті вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, бул. Іллінська, 8.

Відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя Олена Предоляк