Рішення № 139458256, 13.08.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/282/25

Провадження 2-117/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 рокуОбухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Павлик А.В.,

прокурора Курінного С.О.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Семка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про скасування державної реєстрації земельних ділянок та витребування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області (далі прокурор), в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі Київська ОДА) звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області (далі Обухівська РДА), ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), третя особа - Державне підприємство «Ліси України» (далі ДП «Ліси України»), в якому просив усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення площею 6 га, шляхом визнання недійсними розпоряджень Обухівської РДА від 19.08.2005 року № 511 в частині відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ), ОСОБА_9 (далі ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 ,), ОСОБА_6 (далі ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 (далі ОСОБА_7 ) та ОСОБА_8 (далі ОСОБА_8 ) земельні ділянки площею по 1 га кожна, та розпорядження Обухівської РДА від 02.12.2008 року № 1934 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового (функціонального) використання земельних ділянок ОСОБА_2 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» та усунути перешкоди власнику - державі в особі Київської ОДА у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення шляхом скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3223185100:05:002:0008, 3223185100:05:002:0006, 3223185100:05:003:0004, 3223185100:05:002:0005, 3223185100:05:002:0007, 3223185100:05:002:0009, площею по 1 га кожна. Стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.

На обґрунтування своїх вимог зазначив, що розпорядженням Обухівської РДА № 480 від 08.08.2005 року надано дозвіл на виготовлення проекту відведення із землеустрою щодо передачі у власність працівникам соціальної сфери в кількості семи чоловік земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах Красненської сільської ради Обухівського району Київської області за рахунок земель державної власності.

Розпорядженням Обухівської РДА № 511 від 19.08.2005 року затверджено розроблений проект відведення земельної ділянки щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства 7-ми працівникам соціальної сфери та передано у приватну власність, серед інших, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 земельні ділянки площею по 1 га кожна.

На підставі даного розпорядження зазначені вище громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, яким присвоєно наступні кадастрові номери:

- ОСОБА_5 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:002:0008 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570455, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0226 від 06.04.2004 року;

- ОСОБА_4 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:002:0006 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570456, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0224 від 06.04.2004 року;

- ОСОБА_3 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:003:0004 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570457, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0227 від 06.04.2006 року;

- ОСОБА_8 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:002:0005 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570452, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0223 від 06.04.2004 року;

- ОСОБА_6 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:002:0007 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570453, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0225 від 06.04.2004 року;

- ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:002:0009 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570454, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0222 від 06.04.2006 року.

У подальшому, право власності на зазначені вище земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу від 26.02.2008 року за №№ 1188, 1183, від 20.02.2008 року за №№ 1027, 1023, від 21.02.2008 року за №№ 1065, 1069 перейшло до ОСОБА_2 , у зв`язку з чим останньому видані державні акти на право власності.

Далі, розпорядженням Обухівської РДА № 1679 від 30.10.2008 року надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового (функціонального) використання земельних ділянок, що належать ОСОБА_2 на праві власності загальною площею 6.00 га з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» в адміністративних межах Красненської сільської ради Обухівського району Київської області.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 02.12.2008 року № 1934 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового (функціонального) використання земельних ділянок ОСОБА_2 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» в адміністративних межах Красненської сільської ради Обухівського району Київської області, у зв`язку з чим останньому видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки із зазначеними вище кадастровими номерами із цільовим призначенням - «ведення індивідуального садівництва».

Згідно відомостей Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, а також Реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_2 належні йому земельні ділянки не відчужував та залишається їх власником на даний час. При цьому, останній відомості про реєстрацію речового права на належне йому нерухоме майно до Реєстру речових прав на нерухоме майно, не вносив.

Перевіркою законності набуття первинним власниками земельних ділянок

Красненської сільської ради Обухівського району Київської області установлено, що їх відведення передбачалось за рахунок земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення.

Разом з тим установлено, що передані громадянам земельні ділянки відносяться до категорії земель лісогосподарського призначення.

За інформацією філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 01.08.2024 року № 02-390 установлено, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3223185100:05:002:0008, 3223185100:05:002:0006, 3223185100:05:003:0004, 3223185100:05:002:0005, 3223185100:05:002:0007, 3223185100:05:002:0009, частково накладаються на землі лісогосподарського призначення та розташовані в межах державного лісового фонду (квартал 81 виділа 12, 13, 14 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 року та квартал 81 виділ 32 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року). Погоджень на вилучення чи зміну цільового призначення вказаних земельних ділянок не надавалось.

Таким чином, факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2003, 2014 років, в тому числі проектами організації та розвитку лісового господарства виробничої частини державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» та ДП «Київське лісове господарство, таксаційними описами, планами лісонасаджень, протоколами лісовпорядних нарад.

Окрім того, за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 23.06.2023 року № 576 вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223185100:05:002:0008, 3223185100:05:002:0006, 3223185100:05:003:0004, 3223185100:05:002:0005, 3223185100:05:002:0007, 3223185100:05:002:0009, відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року, відносяться до лісів Обухівського лісництва ДП «Київське лісове господарство» і частково розташовані у кварталі 81 вказаного лісництва.

Вищевказана інформація надана Українським Державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», яке засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 року № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Також відомості про приналежність спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується інформацією з кадастрової карти Національної кадастрової системи України, згідно якої спірна земельна ділянка частково знаходяться в межах шару «Ліси».

Прокурор зазначає, що розпорядженням Обухівської РДА від 19.08.2005 року № 511 передано у власність земельні ділянки лісогосподарського призначення без згоди землекористувача, всупереч вимогам ч. 5 ст. 116, ч. ч. 1, 2 ст. 149 Земельного кодексу України (далі ЗК України), оскільки вилучення земельних лісових ділянок загальною площею 6 га відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України, а не Обухівської РДА.

Вказане свідчить про те, що розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 19.08.2005 року № 511 було спрямоване на розпорядження землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищувала 1 га, так як, спірні земельні ділянки знаходились в одному кварталі лісництва, суміжні та межують між собою, що свідчить про перевищення адміністрацією передбачених законом повноважень.

Також прокурор указує, що у даному випадку спірні земельні ділянки набуті у приватну власність всупереч порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, визначеному ст. 20 ЗК України, ст. 57 Лісового кодексу України (далі ЛК України) без погодження відповідним органом державної влади з питань лісового господарства.

Таким чином, розпорядження Обухівської РДА від 19.08.2005 року № 511 та від 02.12.2008 року № 1934 прийняті всупереч ст. ст. 20, 56, 84, 122, 142, 149 ЗК України, ст. 57ЛК України, у зв?язку з чим, на підставі ст. ст. 21, 152, 155 ЗК України, ст. ст. 16, 21, 391 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» підлягають визнанню судом недійсними.

Оскільки зазначені розпорядження суперечать вимогам закону, тому отримані у приватну власність земельні ділянки підлягають поверненню належному власнику.

Враховуючи вищевикладене та те, що спірні земельні ділянки приватної форми власності частково накладаються на землі державної власності лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України», ефективним способом захисту порушеного права у даних правовідносинах є з`явлення негаторного позову про визнання недійсним розпорядження, скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25.01.2025 року відкрито провадження у вказаній справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

15.04.2025 року до суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив обґрунтовано тим, що земельні ділянки набуті ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу, тобто за відплатними договорами, сплативши грошові кошти у загальній сумі 4 797 500, 00 грн. Отже, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем земельних ділянок.

Крім того, прокурором не додано документів, що підтверджують факт надання відповідних земельних ділянок для лісогосподарського призначення, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 17 ЛК України.

За відсутності доказів надання ДП «Ліси України», яке є правонаступником ДП «Київське лісове господарство», ДПГО «Київліс» земельних ділянок у користування, надані прокурором матеріали лісовпорядкування можуть стосуватись лише інвентаризації та обліку земель лісового фонду, а зазначення в них землекористувачем Обухівського лісництва ДПГО «Київліс» є безпідставним і за відсутності доказів надання земельних ділянок останньому планово-картографічні матеріали в розумінні пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України не можуть вважатись правоустановлюючими документами, які засвідчують факт перебування земель в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.

Прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки було заявлено негаторний позов, разом із тим, у справі, яка є предметом розгляду належним способом захисту є віндикаційний позов.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2025 року у справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23) констатувала, що при вирішенні подібних спорів необхідно встановити відповідну площу накладення земельних ділянок, і залежно від цього вирішувати питання про повернення (витребування) лише частини ділянки, яка накладається, а не всієї ділянки, тому позовні вимоги прокурора про повне припинення прав ОСОБА_2 на всі земельні ділянки є передчасними.

09.04.2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до ЦК України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-IX, зокрема, суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду.

15.01.2025 року керівник Обухівської окружної прокуратури Київської області подав до суду відповідь на відзив, у якому просив задовольнити позов у повному обсязі. Указував, що прокурором в обґрунтування позовних вимог надано належні, допустимі та достатні докази на підтвердження віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення. Також звертав увагу, що відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 року у справі № 363/2877/18, від 16.02.2022 року у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 року у справі № 369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. Отже прокурором у даній справі обрано належний спосіб захисту. Крім того, спрямовані дії первинних і поточного власників на набуття права власності на спірні земельні ділянки, які накладається на землі державної власності лісогосподарського призначення (які вкриті лісовою рослинністю) не можна вважати добросовісними й такими, що відповідають фундаментальним засадам, на яких ґрунтуються цивільні правовідносини, а тому первинні власники спірних земельних ділянок та відповідачі по справі не є добросовісними набувачами та не підпадають під дію Закону України «Про внесення змін до ЦК України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» № 4292-IX.

05.11.2025 року до суду через систему «Електронний суд» прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області подано заяву про зміну предмету позову, у якій він просить:

скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 3223185100:05:002:0008, 3223185100:05:002:0006, 3223185100:05:003:0004, 3223185100:05:002:0005, 3223185100:05:002:0007, 3223185100:05:002:0009 площею по 1 га кожна,

витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації в категорію лісогосподарського призначення із незаконного володіння ОСОБА_2 частини земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 3223185100:05:002:0008 площею 0,6755 га в наступник координатах (Х, Y): 5540785.50, 3386002.82; 5540749.50, 3386018.09; 5540751.78, 3386023.11; 5540752.95, 3386022.02; 5540763.09, 3386021.32; 5540787.31, 3386028.17; 5540791.97, 3336046.51; 5540779.95, 3386069.41; 5540774.43, 3386072.99; 5540790.64, 3386108.68; 5540799.81, 3386086.72; 5540820.31, 3386088.72; 5540836.74, 3386080.80; 5540852.14, 3386057.69; 5540867.11, 3386053.27; 5540880.10, 3386069.36; 5540880.46, 3386071.92; 5540881.49, 3386071.45; 5540848.47, 3385 998.52; 5540785.50, 3386002.82;

- 3223185100:05:002:0006 площею 0,6775 га в наступник координатах (Х, Y): 5540967.59, 3386032.47; 5540941.79, 3385975.48; 5540938.41, 3385978.80; 5540912.72, 3385975.47; 5540891.57, 3385988.80; 5540868.37, 3385997.16; 5540848.47, 3385998.52; 5540881.49, 3386071.45; 5540967.59, 3386032.47;

- 3223185100:05:003:0004 площею 0,3770 га в наступник координатах (Х, Y): 5540967.59, 3385032.47; 5540999.92, 3386017.83; 5541000.32, 3386015.32; 5541025.51, 3385986.43; 5541040.53, 3385976.62; 5541024.33, 3385955.62; 5541004.20, 3385972.61; 5540887.30, 3385973.78; 5540963.07, 3385966.94; 5540949.54, 3385967.87; 5540941.79, 3385975.48; 5540967.59, 3385032.47;

- 3223185100:05:002:0005 площею 0,3659 га в наступник координатах (Х, Y): 5540994.41, 3386053.06; 5540998.38, 3386027.68; 5540930.97, 3386058.20; 5540959.86, 3386122.01; 5541001.56, 3386083.13; 5540994.41, 3386053.06;

- 3223185100:05:002:0007 площею 0,5423 га в наступник координатах (Х, Y): 5540940.58, 3386134.82; 5540950.48, 3386130.75; 5540959.86, 3386122.01; 5540930.97, 3386058.20; 5540881.67, 3386080.52; 5540883.40, 3386092.89; 5540879.60, 3386111.82; 5540875.79, 3386115.02; 5540900.49, 3386169.58; 5540940.58, 3386134.82;

- 3223185100:05:002:0009 площею 0,3763 га в наступник координатах (Х, Y): 5540820.20, 3386161.72; 5540840.93, 3386196.53; 5540862.04, 3386197.02; 5540881.78, 3386185.80; 5540900.49, 3386169.58; 5540875.79, 3386115.02; 5540820.20, 3386161.72, та стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури понесені судові витрати.

Указував, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16, ефективним способом захисту інтересів держави спірних правовідносинах є заявлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. 387 ЦК України щодо витребування з чужого незаконного володіння недобросовісного відповідача спірних земельних ділянок.

20.08.2025 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 подала до суду письмові заперечення, у яких просила заяву заступника керівника Обухівської окружної прокуратури про зміну предмету позову повернути без розгляду. Зазначала, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11.11.2025 року прийнято заяву прокурора Обухівської окружної прокуратури Курінного С.О. про зміну предмету позову. У подальшому розглядати справу з урахуванням зміненого предмету позову.

18.12.2025 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву прокурора про зміну предмету позову у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 набув право власності на земельні ділянки за оплатними договорами купівлі-продажу землі, укладеними з власниками ділянок, сплативши грошові кошти в сумі 4 797 500,00 грн. Очевидних підстав, які б свідчили про сумнівність законності такого права у відповідача не було і не могло припускатися, а іншого прокурором не доведено. Отже ОСОБА_2 є добросовісним набувачем і доказів зворотного прокурором не надано. Крім того, земельні ділянки вибули з володіння її першого власника з його волі шляхом прийняття відповідного рішення уповноваженим на це органом.

Матеріалами справи, у тому числі, і наданими до позову доказами підтверджено, що спірні ділянки є землями, цільове призначення яких - « 01.03. Для ведення особистого селянського господарства», зокрема: витягами, з Державного земельного кадастру від 06.05.2024 року, сформованими прокурором та долученими до позову; витягами з картографічної бази даних, наданих Державним агентством лісових ресурсів України листом від 23.06.2023 року, що долучені прокурором до позову.

Отже, прокурором не надано належних доказів на підтвердження того факту, що спірні земельні ділянки до 2005 року (моменту їх передачі фізичним особам) відносились саме до лісів.

Наголошували, що обов`язковою обставиною для підтвердження належності відповідних земельних лісових ділянок лісогосподарським підприємствам є факт надання таких земельних ділянок уповноваженими органами деревної влади або місцевого самоврядування. За відсутності доказів надання ДП «Ліси України», яке є правонаступником ДП «Київське лісове господарство», ДПГО «Київліс» земельних ділянок у користування, надані прокурором матеріали лісовпорядкування можуть стосуватись лише інвентаризації та обліку земель лісового фонду, а зазначення в них землекористувачем Обухівського лісництва ДПГО «Київліс» є безпідставним і за відсутності доказів надання земельних ділянок останньому планово-картографічні матеріали в розумінні пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України не можуть вважатись правоустановлюючими документами, які засвідчують факт перебування земель в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.

Прокурором не надано доказів погодження місцевою Радою народних депутатів та органами охорони навколишнього природного середовища та затвердження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, чи його територіальними органами - плану лісонасаджень лісовпорядкування Обухівського лісництва 2003 року та планшету № 12 лісовпорядкування Обухівського лісництва 2003 року, як це передбачено положеннями ст. 94 ЛК України (в редакції від 01.01.2003, яка була чинною на момент здійснення лісовпорядкування 2003 року). Окрім того, прокурором не надано доказів погодження і затвердження матеріалів лісовпорядкування 2003 року.

Окрім того, на момент надання земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 земельні ділянки площею по 1 га кожна такі земельні ділянки обліковувалась як землі запасу і їх цільове призначення як земель лісогосподарського призначення в установленому ЗК України порядку не визначалось.

Оскільки, відсутні належні та достовірні докази перебування спірних земельних ділянок в постійному користуванні філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України», безпідставними є твердження прокуратури про необхідність її попереднього вилучення у землекористувача лісогосподарського підприємства. За наведених обставин, прокурором не доведено перебування спірних земельних ділянок у користуванні Філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» та віднесення цих ділянок до земель лісогосподарського призначення.

Крім того, указували, що прокурором не було усунуто недоліки, про які зазначено в ухвалі від 11.11.2025 року, а саме: не проведено експертно-грошову оцінку земельних ділянок; не було внесено на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі вартості земельних ділянок.

Також просили застосувати строк позовної давності, оскільки розпорядженням Обухівської РДА № 480 від 08.08.2005 року надано дозвіл на виготовлення проекту відведення із землеустрою щодо передачі у власність працівникам соціальної сфери в кількості 7 чоловік земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Розпорядженням Обухівської РДА № 511 від 19.08.2005 року затверджено розроблений проект відведення земельної ділянки щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства 7-ми працівникам соціальної сфери та передано у приватну власність. У 2008 році було укладено договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок, а з позовом прокурор звернувся у 2025 році, отже з пропуском строку позовної давності.

17.02.2026 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_1 подала до суду заяву про застосування строку позовної давності.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 06.05.2026 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Старовойтова Д.А. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи ДП "Ліси України" - Семко В.Ю. у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення позову.

Представник Обухівської районної військової адміністрації Київської області, просила розглядати справу без участі представника адміністрації, за наявними у справі матеріалами.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що розпорядженням Обухівської РДА № 480 від 08.08.2005 року надано дозвіл на виготовлення проекту відведення із землеустрою щодо передачі у власність працівникам соціальної сфери, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах Красненської сільської ради Обухівського району Київської області за рахунок земель державної власності.

Розпорядженням Обухівської РДА № 511 від 19.08.2005 року затверджено розроблений проект відведення земельної ділянки щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства працівникам соціальної сфери та передано у приватну власність, серед інших, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 земельні ділянки площею по 1 га кожна.

На підставі вказаного розпорядження зазначені вище громадяни отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, яким присвоєно наступні кадастрові номери:

- ОСОБА_5 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:002:0008 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570455, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0226 від 06.04.2004 року;

- ОСОБА_4 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:002:0006 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570456, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0224 від 06.04.2004 року;

- ОСОБА_3 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:003:0004 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570457, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0227 від 06.04.2006 року;

- ОСОБА_8 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:002:0005 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570452, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0223 від 06.04.2004 року;

- ОСОБА_6 - на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:002:0007 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570453, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0225 від 06.04.2004 року;

- ОСОБА_7 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223185100:05:002:0009 площею 1 га - державний акт серії ЯА № 570454, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0222 від 06.04.2006 року.

20.02.2008 року між ОСОБА_11 , який діяв від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за номером № 1023, відповідно до якого ОСОБА_12 продала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 3223185100:05:003:0004, яка розташована за адресою: Красненська сільська рада, Обухівський район Київської області. Відповідно до п. 3 вказаного договору, продаж цієї земельної ділянки вчинено за 808 000 грн.

26.02.2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за номером № 1183, відповідно до якого ОСОБА_7 продала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 3223185100:05:002:0009, яка розташована за адресою: Красненська сільська рада, Обухівський район Київської області. Відповідно до п. 3 вказаного договору, продаж цієї земельної ділянки вчинено за 757 500 грн.

26.02.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за номером № 1188, відповідно до якого ОСОБА_5 продав у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 3223185100:05:002:0008, яка розташована за адресою: Красненська сільська рада, Обухівський район Київської області. Відповідно до п. 3 вказаного договору, продаж цієї земельної ділянки вчинено за 757 500 грн.

21.02.2008 року між ОСОБА_13 , який діяв від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_14 , який діяв від імені ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за номером № 1069, відповідно до якого ОСОБА_6 продала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 3223185100:05:002:0007, яка розташована за адресою: Красненська сільська рада, Обухівський район Київської області. Відповідно до п. 3 вказаного договору, продаж цієї земельної ділянки вчинено за 808 000 грн.

20.02.2008 року між ОСОБА_11 , який діяв від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за номером № 1027, відповідно до якого ОСОБА_4 продала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 3223185100:05:002:0006, яка розташована за адресою: Красненська сільська рада, Обухівський район, Київської області. Відповідно до п. 3 вказаного договору, продаж цієї земельної ділянки вчинено за 858 500 грн. 21.02.2008 року між ОСОБА_13 , який діяв від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , який діяв від імені ОСОБА_2 , було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за номером № 1065, відповідно до якого ОСОБА_8 продала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 3223185100:05:002:0005, яка розташована за адресою: Красненська сільська рада, Обухівський район Київської області. Відповідно до п. 3 вказаного договору, продаж цієї земельної ділянки вчинено за 808 000 грн.

Розпорядженням Обухівської РДА № 1679 від 30.10.2008 року надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового (функціонального) використання земельних ділянок, що належать ОСОБА_2 на праві власності загальною площею 6.00 га з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» в адміністративних межах Красненської сільської ради Обухівського району Київської області.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 02.12.2008 року № 1934 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового (функціонального) використання земельних ділянок ОСОБА_2 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» в адміністративних межах Красненської сільської ради Обухівського району Київської області, у зв`язку з чим останньому видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки із зазначеними вище кадастровими номерами із цільовим призначенням - «ведення індивідуального садівництва».

У подальшому ОСОБА_2 були видані державні акти на право власності на спірні земельні ділянки.

Згідно відомостей Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, а також Реєстру речових прав на нерухоме майно, дата запиту: 06.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223185100:05:002:0008, 3223185100:05:002:0006, 3223185100:05:003:0004, 3223185100:05:002:0005, 3223185100:05:002:0007, 3223185100:05:002:0009.

Згідно з листом, наданим Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, спірні земельні ділянки, які розташовані на території Красненської ради Обухівського району Київської області були перенесені до Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру та обліковуються за ОСОБА_2 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства на підставі державного акту на право власності на земельні ділянки з кадастровим номером 3223185100:05:003:0004 - серія ЯЖ № 682583 від 30.09.2008 року; з кадастровим номером 3223185100:05:002:0009 - серія ЯЖ № 682584 від 30.09.2008; з кадастровим номером 3223185100:05:002:0008 - серія ЯЖ № 682585 від 30.09.2008; з кадастровим номером 3223185100:05:002:0007 - серія ЯЖ № 682586 від 30.09.2008; з кадастровим номером 3223185100:05:002:0006 - серія ЯЖ № 682587 від 30.09.2008; з кадастровим номером 3223185100:05:002:0005 - серія ЯЖ № 682588 від 30.09.2008.

При цьому, ОСОБА_2 відомості про реєстрацію речового права на належне йому нерухоме майно до Реєстру речових прав на нерухоме майно, не вносив.

Згідно з інформації наданої філією «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» від 01.08.2024 року № 02-390 установлено, що спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 3223185100:05:002:0008, 3223185100:05:002:0006, 3223185100:05:003:0004, 3223185100:05:002:0005, 3223185100:05:002:0007, 3223185100:05:002:0009, частково накладаються на землі лісогосподарського призначення та розташовані в межах державного лісового фонду (квартал 81 виділа 12, 13, 14 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 року та квартал 81 виділ 32 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року). Погоджень на вилучення чи зміну цільового призначення вказаних земельних ділянок не надавалось.

За інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 23.06.2023 року № 576 вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3223185100:05:002:0008, 3223185100:05:002:0006, 3223185100:05:003:0004, 3223185100:05:002:0005, 3223185100:05:002:0007, 3223185100:05:002:0009, відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року, відносяться до лісів Обухівського лісництва ДП «Київське лісове господарство» і частково розташовані у кварталі 81 вказаного лісництва.

Щодо твердження прокурора про те, що вказані спірні земельні ділянки перебувають в державній власності, частково належать до земель лісогосподарського призначення та повинні використовуватись для ведення лісового господарства ДП «Ліси України».

З огляду на норму ст. 3 ЛК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, редакція від 31.03.2005), ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов`язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.

Згідно зі ст. 4 ЛК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, редакція від 31.03.2005) усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства. До лісового фонду не належать: усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

Наведені норми законодавства визначають поняття лісових ділянок та лісового фонду України не залежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них.

Поняття земель лісогосподарського призначення наведене в ЛК України (у відповідній редакції, редакція від 29.03.2006), згідно з якою до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Частиною 2 ст. 5 ЛК України (у відповідній редакції, редакція від 29.03.2006) передбачено, що віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Тобто в порядку ст. 20 Земельного кодексу України, ч.ч. 1, 4 якої передбачають, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органі місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, проводиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

За змістом ст. 55 ЗК України (у редакції, що діяла в період спірних правовідносин) до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Таким чином, в сукупності наведених норм лісового та земельного законодавства, існує відмінність в понятті лісових ділянок чи ділянок лісового фонду, до яких належать всі земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, та земельних ділянок лісогосподарського призначення, кваліфікуючою ознакою яких є їх надання та використання для потреб лісового господарства.

Тобто, земельні ділянки, які вкриті лісовою рослинністю і не передані в установленому порядку для потреб лісового господарства, належать до лісового фонду, однак не мають лісогосподарського призначення.

Стаття 9 ЛК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, редакція від 31.03.2005) передбачає, що у постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.

Вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України (див. висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-224 цс 14).

Зокрема, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Положення ст. 48 ЛК України визначають, що у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 Прикінцевих положень ЛК України.

Водночас під «раніше наданими» слід розуміти землі надані до дати набрання чинності п. 5 Перехідних положень ЛК України, тобто до 28.03.2006 включно. Відповідно щоб застосувати цей пункт і підтвердити право користування державних лісогосподарських підприємств земельними лісовими ділянками планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування треба достеменно встановити, що ці земельні ділянки були надані у користування до 28.03.2006 включно.

Ураховуючи викладене суд наголошує, що умовою застосування положень п. 5 Прикінцевих положень ЛК України до спірних правовідносин є підтвердження факту надання спірних земельних ділянок у постійне користування Обухівському лісництву Державного підприємства «Київське лісове господарство» (нині філія «Київське лісове господарство» Державного підприємства «Ліси України») саме до 28.03.2006 включно.

З аналізу положень п 5 Розділу VII «Прикінцевих положень» ЛК України випливає, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування можуть певним чином тимчасово заміняти титульні документи на право користування землею (акт на право постійного користування земельною ділянкою) але не документи, що визначені згідно із законом як такі, на підставі яких відповідне право землекористування має виникати.

Натомість в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують факт надання відповідних земельних ділянок для лісогосподарського призначення, як це передбачено положеннями ст. 9 ЛК України.

З наявних у суду матеріалів справи вбачається, що ні Обухівське лісництво філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України», ні Обухівське лісництво Державного підприємства «Київське лісове господарство» не звертались до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із питанням надання спірних земельних ділянок в постійне користування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В ході розгляду справи не доведено належними та допустимим доказами, що спірні земельні ділянки були раніше надані відповідним лісогосподарським підприємствам для лісогосподарського призначення.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що за відсутності доказів надання ДП «Ліси України» (ДП «Київське лісове господарство») земельних ділянок у користування, наявні у справі матеріали лісовпорядкування можуть стосуватись лише інвентаризації та обліку земель лісового фонду, а зазначення в них землекористувачем Обухівського лісництва є безпідставним і за відсутності доказів надання земельних ділянок останньому планово-картографічні матеріали в розумінні пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України не можуть вважатись правоустановлюючими документами, які засвідчують факт перебування земель в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 911/121/21 (пункт 4.7).

У матеріалах справи відсутні державні акти на право постійного користування земельною лісовою ділянкою у Обухівського лісництва філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Крім того, відповідно до інформації наданої Філією «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» державні акти на право постійного користування земельною ділянкою в межах кварталу 81 Обухівського лісництва філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» не оформлялися.

Суд виходить також з того, що прокурор не надав належним чином оформленого оригіналу планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 (2003) року.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. За змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року (на яку позивач посилається у відповіді на відзив), планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення. Згідно з вимогами пункту 2.1.4 даної Інструкції складені оригінали планшетів, які мають межі з іншими землекористувачами, завіряються в органах землевпорядкування того району, де проводяться лісовпорядкувальні роботи.

Всупереч вказаним положенням законодавства прокурором не надано суду належним чином оформленого оригіналу планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 (2003) року, а в наданій копії частини планшетів №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 лісовпорядкування 2014 (2003) року в порушення вказаної Інструкції відсутнє погодження територіальним органом державної влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в тому числі із землевпорядкування.

У зв`язку із тим, що прокурор не надав належним чином оформленого оригіналу планшету №№ 12, 13 лісовпорядкування 2014 (2003), а державний акт на спірні земельні ділянки державним лісогосподарським підприємством не отримані, та враховуючи Прикінцеві положення ЛК України, суд приходить до висновку про ненадання прокурором належних документів, які підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками ДП «Ліси України» (яке є правонаступником ДП «Київський лісгосп»).

Суд також погоджується з твердженнями представника відповідача, що прокурором не надано доказів погодження і затвердження матеріалів лісовпорядкування 2003 року.

Згідно із ст. 94 ЛК України (в редакції від 01.01.2003, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на момент здійснення лісовпорядкування 2003 року та складення Протоколу другої лісовпорядної наради від 14.04.2005) матеріали лісовпорядкування затверджуються державними органами лісового господарства за погодженням з місцевими Радами народних депутатів та органами охорони навколишнього природного середовища. Вони є основою для організації ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами.

Згідно зі статтею 94 ЛК України (в редакції від 31.03.2005, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на момент прийняття розпорядження Обухівської РДА № 480 від 08.08.2005 року) Матеріали лісовпорядкування затверджуються державними органами лісового господарства за погодженням з місцевими Радами народних депутатів та органами охорони навколишнього природного середовища. Вони є основою для організації ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами.

Надані прокурором документи, зокрема фрагменти плану лісонасаджень лісовпорядкування Обухівського лісництва 2003 року та планшету № 13 лісовпорядкування Обухівського лісництва 2003 року, вказаним вимогам закону не відповідають, оскільки не містять погоджень з місцевою Радою народних депутатів та органами охорони навколишнього природного середовища, в матеріалах справи відсутні докази про їх затвердження державним органом лісового господарства.

Суд вважає, що лист ВО «Укрдержліспроект» № 02-390 від 01.08.2024 року (з додатками) не підтверджує доводи прокурора щодо підставності позову, оскільки із змісту відповідних копій документів не випливає що вони є саме матеріалами лісовпорядкування, а додані картографічні матеріали не дозволяють встановити межі та розташування земельних ділянок та територій. Графічні матеріали, на підставі яких ВО «Укрдержліспроект» робить свої висновки, виконані шляхом накладення земельних ділянок із запиту прокуратури на землі лісового фонду матеріалів космічної зйомки за відповідні роки без належної прив`язки до геодезичних координат. Лист ВО «Укрдержліспроект» не містить інформації щодо виїздів фахівців землевпорядників на місце розміщення земельних ділянок, проведення огляду земельних ділянок в натурі, замірів чи будь - яких інших досліджень. Відповідно, висновки, що містяться в листі ВО «Укрдержліспроект» № № 02-390 від 01.08.2024 року не є результатом проведення геодезичних робіт на місці безпосереднього дослідження.

Відтак, прокурором не доведено та в матеріалах справи відсутні докази погодження місцевою Радою народних депутатів та органами охорони навколишнього природного середовища та затвердження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, чи його територіальними органами - плану лісонасаджень лісовпорядкування Обухівського лісництва 2003 року та планшету № 13 лісовпорядкування Обухівського лісництва 2003 року, як це передбачено положеннями ст. 94 ЛК України (в редакції від 01.01.2003, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на момент здійснення лісовпорядкування 2003 року та складення Протоколу другої лісовпорядної наради від 14.04.2005).

У постанові Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 373/462/19 міститься висновок, що наявність проекту організації і розвитку лісового господарства та планшету лісовпорядкування без відповідного затвердження сама по собі не дає підстав вважати про віднесення певної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення.

За наведених обставин суд приходить до висновку про недоведеність перебування спірних земельних ділянок у користуванні філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України» та віднесення цих ділянок до земель лісогосподарського призначення.

Оскільки, відсутні належні та достовірні докази перебування спірних земельних ділянок в постійному користуванні філії «Київське лісове господарство» ДП «Ліси України», безпідставними є твердження прокуратури про необхідність її попереднього вилучення у землекористувача лісогосподарського підприємства.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 04.12.2022 року у справі №619/2766/19, викладено висновок, що доказами накладення однієї земельної ділянки на іншу повністю чи частково або відсутність такого накладення, у разі розбіжності у правовстановлюючих документах на землю та/або документації із землеустрою, є документи, сформовані кадастровим реєстратором в межах процедури державної реєстрації земельної ділянки за заявою власника або користувача, майбутнього власника або користувача, або висновки експерта у земельно-технічній експертизі. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом 17.09.2024 року у справі №686/27476/21.

Так, відповідно до висновку за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 24.10.2025 року № 482/09-2025 встановлено, що «в наданих планшетах, схемах, матеріалах лісовпорядкування та інших документах, відсутні координати поворотних точок меж земель лісових фондів, відсутня будь-яка відмітка про погодження органами землеустрою того району де проводяться лісовпорядні роботи, як передбачено п. 2.14., п. 2.1., п.2.3.4., п. 2.3., Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11.12.1986.

Відсутня документація державного лісового кадастру, яка ведеться органом виконавчої влади з питань лісового господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, на основі державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації обстежень та обліку лісів на підставі: матеріалів лісовпорядкуванню, передбачених ст. ст. 46, 48, 52 Лісового кодексу України.

Отже, місцеположення (місцерозташування) меж земель лісового фонду, а саме кварталу № 81 виділи 12, 13, 14 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 року та кварталу 81 виділ 32 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року, не мали координат поворотних точок меж в державній системі координат, відсутні матеріали топографо-геодезичних робіт, як передбачено п 1.4.1. Інструкцією з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженою наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру від 09.04.1998 № 56, тому не можливо встановити межі земель лісового фонду, а саме кварталу № 81 виділи 12, 13, 14 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 року та кварталу 81 виділ 32 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року.

Встановити місцеположення (місцерозташування) меж земель лісового фонду, а саме кварталу № 81 виділи 12, 13, 14 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 року та кварталу 81 виділ 32 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року за планшетами: № 13 лісовпорядкування 2003 року; № 12 лісовпорядкування 2016 року; схеми розміщення лісових урочищ (на 2 арк); схеми розміщення урочищ пофарбована за категоріями лісів (на 2 арк); схеми розміщення урочищ пофарбована за категоріями лісів (на 2 арк); фрагменту з картографічної бази даних Обухівського лісництва ДП «Київський лісгосп» з нанесеними межами частини кварталів № 81, відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2014 року та нанесеними земельними ділянками згідно наданих кадастрових номерів, не можливо, оскільки вищезазначені матеріали не мали координат поворотних точок меж в державній системі координат, відсутні матеріали топографо-геодезичних робіт, як передбачено п 1.4.1. Інструкцією з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженою наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру від 09.04.1998 № 56.

Оскільки, квартал № 81 виділи 12, 13, 14 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 року та квартал 81 виділу 32 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року, не мали координат поворотних точок меж земель лісового фонду, в державній системі координат, відсутні матеріали топографо-геодезичних робіт, як передбачено п 1.4.1. Інструкцією з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженою наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру від 09.04.1998 № 563, тому встановити накладання (перетинання меж) земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223185100:05:002:0004, 3223185100:05:002:0005, 3223185100:05:002:0006, 3223185100:05:002:0007, 3223185100:05:002:0008, 3223185100:05:002:0009, які розташовані на території Красненської сільської ради Обухівського району Київської області на землі лісового фонду в кварталі № НОМЕР_3 виділи 12, 13, 14 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 року та в кварталі 81 виділу 32 Обухівського лісництва відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року, не можливо».

Зазначений висновок експерта позивачем належними, допустимими та достатніми в своїй сукупності доказами не спростовано, тож суд погоджується з відповідним висновком за результатами проведення земельно-технічної експертизи.

Отже, матеріали лісовпорядкування, та інші долучені до матеріалів справи стороною позивача документи не містять координати поворотних точок, меж земель лісового фонду, інформацію про систему координат та іншу необхідну інформацію за допомогою якої встановлюється місцерозташування (місцеположення) земельних ділянок, у зв`язку з чим не можливо встановити місцеположення (місцерозташування) земель лісового фонду, які знаходяться на праві постійного користування третьої особи.

Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували час, спосіб, вид системи координат, кваліфікацію виконавця, яким було проведено топографо-геодезичні та картографічні роботи, кадастрові зйомки (комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема, меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет, за наслідками яких було визначено координати поворотних точок, зокрема, й кварталів на які встановлено накладення.

Тож право постійного користування ДП «Ліси України» на спірні земельні ділянки, як і її накладання на землі лісового фонду прокурором не доведено.

Отже, враховуючи приписи змагальності та диспозитивності судового розгляду, позовні вимоги прокурора є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням положення ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12,76, 81,89, 133, 137, 141,259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про скасування державної реєстрації земельних ділянок та витребування земельних ділянок, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Т.Г. Сташків