Рішення № 139458197, 31.08.2026, Макарівський районний суд Київської області

"31" серпня 2026 р. Справа № 370/1359/26 Провадження № 2/370/747/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Діджи Фінанс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за Договором позики № 492254 від 17.07.2024 року, яка станом на момент відступлення права вимоги (29.11.2024 року) становить 18 934,00 грн. та складається з простроченої заборгованості за чистим тілом кредиту (основного боргу) в розмірі 5 500,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 2 475,00 грн., а також заборгованості по пені (штрафним санкціям) у розмірі 10 959,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 17.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "Сіроко Фінанс" з метою отримання споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (вебсайту та мобільного додатку "MONTO"). Під час реєстрації Відповідач пройшов повну ідентифікацію та верифікацію за допомогою Системи BankID НБУ, ознайомився з Офіційними правилами програми лояльності, вивчив та підписав електронний Договір позики № 492254 з фіксованою процентною ставкою, що разом із Правилами надання грошових коштів у позику складає єдиний договірний комплекс на принципах ст.ст. 6, 627 ЦК України. Акцепт оферти здійснено шляхом введення Відповідачем одноразового алфавітно-цифрового ідентифікатора hM352w. На підставі укладеного договору Відповідачу було надано позику в розмірі 5 500,00 грн. для задоволення особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, з остаточним терміном повернення та зафіксованою датою - 16 серпня 2024 року. Позивач вказує, що первісний кредитор повністю виконав свої зобов`язання, перерахувавши кошти в розмірі 5 500,00 грн на банківський рахунок Відповідача з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу (картки № НОМЕР_1 ) за участю платіжного провайдера ТОВ "ФК "Фінекспрес", забезпечивши клієнту можливість безперешкодного отримання та використання коштів позики. Разом з тим, в порушення ст.ст. 526, 527, 1046, 1049 ЦК України та умов Договору позики, Відповідач порушив умови договору щодо обов`язкового повернення коштів у визначений строк - 16.08.2024 року. За весь час користування та прострочення Позичальником було здійснено лише один частковий платіж 17.08.2024 року в розмірі 41,00 грн., який згідно з п. 2.4 та п. 2.4.1 Договору було зараховано на погашення пені. У зв`язку з істотними порушеннями Відповідачем умов Договору позики, 29.11.2024 року між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ "Діджи Фінанс" було укладено Договір факторингу № 29112024. Відповідно до умов вказаного Договору, Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог та Витягу з додатка (сформованого 14.04.2026 р. за підписом Директора М.Д. Рибіної) відбулося відступлення права вимоги за Договором позики № 492254 від 17.07.2024 року. На момент відступлення права вимоги, згідно з офіційним поденним Розрахунком заборгованості, залишок заборгованості Відповідача зафіксувався на позначці 18 934,00 грн. та складається з: простроченої заборгованості за основним боргом (тілом позики) в розмірі 5 500,00 грн., простроченої заборгованості за фіксованими відсотками, нарахованими у межах строку дії договору за ставкою 1,50% на день, в розмірі 2 475,00 грн., а також заборгованості по пені (штрафним санкціям), нарахованій за понадстрокове користування за ставкою 3,00% на день, у розмірі 10 959,00 грн. (нарахування якої припинено 22.10.2024 р. після досягнення граничного договірного ліміту). Право вимоги перейшло до Нового кредитора в повному обсязі, у зв`язку з чим ТОВ "Діджи Фінанс" просить суд стягнути вказану суму боргу, а також судові витрати в повному обсязі.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 04 червня 2026 року позовну заяву ТОВ "Діджи Фінанс" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою Відповідачу було встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наявного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Укрпошти (Форма 119) з трек-номером R 067195935464, копію ухвали про відкриття провадження було направлено на адресу Відповідача: АДРЕСА_1 та вручено ОСОБА_1 особисто 10 червня 2026 року о 10:26 год. З огляду на викладене, останнім днем для подання належним чином оформленого відзиву на позовну заяву або зустрічного позову в межах встановленого судом 15-денного строку було 25 червня 2026 року. У встановлений судом строк Відповідач ОСОБА_1 своїм процесуальним правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень проти позову чи клопотань до суду не направив.

Відповідно до вимог частини 8 статті 178 та частини 2 статті 279 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки Відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи, що підтверджується її особистим підписом на поштовому повідомленні, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення у справі за наявними у суду матеріалами.

Представник Позивача ТОВ «Діджи Фінанс» разом із позовною заявою було подано до суду письмове клопотання, в якому він просив розглядати справу за відсутності сторони позивача на підставі наявних у справі письмових доказів та матеріалів, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, якщо відповідач не з`явиться.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явивсяя, причин не явки суду не відомі.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.07.2024 року між ТОВ "Сіроко Фінанс" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 492254. У зв`язку з цим Відповідач пройшов повну електронну ідентифікацію та верифікацію в інформаційно-телекомунікаційній системі за допомогою Системи BankID Національного банку України, що підтверджується наявною у матеріалах справи Довідкою про укладення договору. З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що ідентифікація особи Позичальника була здійснена на підставі верифікованих через систему BankID НБУ анкетних даних, копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 01.12.2007 року, а також довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП: НОМЕР_3 ). Відповідність вказаних даних та волевиявлення на укладення правочину завірені електронним підписом одноразовим ідентифікатором hM352w, введеним Відповідачем ОСОБА_1 17.07.2024 року о 09:16 год. Вказані документи в повному обсязі долучені Позивачем до матеріалів справи у вигляді електронних копій, засвідчених кваліфікованим електронним підписом представника, та є належними і допустимими доказами у справі.

На підставі підписаного Відповідачем електронного Договору позики, ТОВ "Сіроко Фінанс" надало ОСОБА_1 позику в розмірі 5 500,00 грн. Умови надання, обслуговування та повернення вказаних грошових коштів, а також права та обов`язки сторін, порядок і строки нарахування плати за користування чітко регламентовані Договором позики № 492254 від 17.07.2024 року, підписаним Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора hM352w в ІТС "MONTO", та Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною правочину.

Згідно з погодженими сторонами умовами Договору (зокрема п. 2), Відповідач отримав кошти строком на 30 днів із зафіксованою фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,50% за кожен день користування та зобов`язався здійснити повне повернення суми позики разом із нарахованими процентами в повному обсязі в кінці строку кредитування - 16 серпня 2024 року (наступний день за останнім днем користування).

Копії Договору позики № 492254 від 17.07.2024 року, Довідки про укладення договору (Ідентифікацію), копії платіжної інструкції про перерахування коштів, а також Договору факторингу № 29112024 від 29.11.2024 року, Акта приймання-передачі реєстру прав вимог, Витягу з додатка до Договору факторингу (від 14.04.2026 р.) та Деталізованого розрахунку заборгованості (Додаток № 4) долучені Позивачем ТОВ "Діджи Фінанс" до матеріалів позовної заяви. Вказані документи визнаються судом як належні, допустимі, достатні та переконливі письмові докази в розумінні цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до змісту підписаного електронного Договору позики № 492254 від 17.07.2024 року та Довідки про укладення договору, сторонами чітко визначено та погоджено, що зазначені документи разом з Правилами надання грошових коштів у позику за допомогою вебсайту та мобільного додатку "MONTO" в їх сукупності складають єдиний, повноцінний договір про надання споживчого кредиту. Здійснивши акцепт оферти за допомогою одноразового алфавітно-цифрового ідентифікатора hM352w після верифікації через Систему BankID НБУ, Відповідач ОСОБА_1 підтвердив той факт, що він у повному обсязі ознайомився з усіма істотними умовами кредитування (зокрема пп. 5.2, 5.3 щодо ознайомлення з Правилами), отримав примірник зазначеного договору в електронному вигляді на власну електронну пошту, повністю зрозумів його зміст та взяв на себе правове зобов`язання неухильно і сумлінно виконувати його умови протягом усього строку дії договору.

На підставі укладеного Договору та в межах реалізації його умов, Відповідач ОСОБА_1 отримав споживчу позику, кошти за якою у розмірі 5 500,00 грн. були перераховані на його банківський рахунок з використанням реквізитів електронного платіжного засобу (картки) № НОМЕР_4 (VISA) для подальшого цільового використання. Переказ коштів здійснено 17.07.2024 року за участю платіжного провайдера ТОВ "ФК "Фінекспрес" (квитанція/операція № f46b85f7-7f6e-4123-b1c5-ab17d114f126, код авторизації 584289).

Згідно з погодженими сторонами умовами Договору позики № 492254 від 17.07.2024 року, плата за користування коштами була встановлена у розмірі фіксованої процентної ставки 1,50 % на день (п. 2.1, 2.3), із базовою орієнтовною реальною річною процентною ставкою на рівні 9 089,90 % річних, визначеною та погодженою у підписаних сторонами параметрах правочину (п. 2).

Як вбачається з наданих Позивачем первинних фінансових документів та верифікованого судом поденного Розрахунку заборгованості, внаслідок використання наданих коштів та систематичного невнесення обов`язкових платежів (за винятком єдиної часткової оплати від 17.08.2024 року у розмірі 41,00 грн., яка згідно з п. 2.4.1 Договору була зарахована на погашення пені), чистий залишок простроченої заборгованості Відповідача за тілом позики (основним боргом) станом на дату фіксації та відступлення права вимоги (29.11.2024 року) склав 5 500,00 грн., заборгованість за нарахованими відсотками у межах строку договору - 2 475,00 грн., а заборгованість по пені (штрафним санкціям) за понадстрокове користування за ставкою 3,00 % на день - 10 959,00 грн. (нарахування якої припинено 22.10.2024 року після досягнення граничного ліміту).

На виконання умов Договору позики № 492254 від 17.07.2024 року Відповідач ОСОБА_1 отримав споживчу позику в розмірі 5 500,00 грн. Кошти були перераховані 17.07.2024 року на його платіжну картку № НОМЕР_4 (VISA) через платіжного провайдера ТОВ "ФК "Фінекспрес" (операція № f46b85f7-7f6e-4123-b1c5-ab17d114f126, код авторизації 584289). Пунктами 2.1 та 2.3 Договору плата за користування коштами встановлена у розмірі фіксованої процентної ставки 1,50% на день, а орієнтовна реальна річна процентна ставка склала 9 089,90% річних.

Як вбачається з наданих Позивачем первинних фінансових документів та верифікованого судом поденного Розрахунку заборгованості, Відповідач зобов`язання належним чином не виконував і здійснив лише одну часткову оплату 17.08.2024 року в розмірі 41,00 грн., яка згідно з п. 2.4.1 Договору була зарахована на погашення пені. Через систематичне невиконання умов договору Відповідачем, станом на дату відступлення права вимоги (29.11.2024 року) утворилася заборгованість у загальному розмірі 18 934,00 грн., яка складається з: 5 500,00 грн. - прострочене тіло позики (основний борг), 2 475,00 грн. - прострочені відсотки за весь строк дії договору, та 10 959,00 грн. - заборгованість по пені, нарахованій за понадстрокове користування за ставкою 3,00% на день (нарахування припинено 22.10.2024 року після досягнення граничного ліміту).

У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов`язань та утворенням простроченої заборгованості, 29 листопада 2024 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено Договір факторингу № 29112024.

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 вказаного Договору факторингу, Клієнт зобов`язався відступити, а Фактор прийняв права грошової вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, та набув статусу Нового Кредитора із правом вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами (Договорами позики), включаючи право на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги.

Пунктом 2.2 договору сторони передбачили, що операція відступлення не є забезпечувальним відступленням, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту.

Згідно з пунктом 2.3 Договору факторингу, Сторони зафіксували, що розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором становить 100 гривень, 00 коп. (в т.ч. ПДВ) за кожен Реєстр прав вимог, а пунктами 3.1.1 та 3.1.2 визначено, що сума фінансування встановлюється в Реєстрі прав вимог та сплачується одним платежем впродовж 3 банківських днів.

Факт передачі права вимоги саме до Відповідача підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання-передачі реєстру прав вимог від 29.11.2024 року та долученим офіційним Витягом із додатка до Договору факторингу № 29112024, сформованим 14 квітня 2026 року за підписом Директора ТОВ "Сіроко Фінанс" М.Д. Рибіної, де визначено заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики № 492254 у загальному розмірі 18 934,00 грн., з яких: заборгованість по тілу позики - 5 500,00 грн., заборгованість по відсоткам 2 475,00 грн., а також заборгованість по пені (штрафним санкціям) 10 959,00 грн. Зважаючи на викладене, суд убачає, що право вимоги до Відповідача перейшло до ТОВ "Діджи Фінанс" на законних підставах та в обсязі, який існував на момент підписання Договору факторингу.

Між сторонами склались правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом статті 611 цього Кодексу, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оцінюючи правомірність переходу права вимоги до Нового кредитора, суд керується положеннями пункту 1 частини першої статті 512 ЦЦК України, згідно з яким кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, за змістом статті 516 цього Кодексу, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 625 ЦК України закріплено фундаментальний принцип, відповідно до якого боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Розглядаючи позовні вимоги ТОВ "Діджи Фінанс" в частині стягнення з Відповідача заборгованості по пені (штрафних санкціях) у розмірі 10 959,00 грн., нарахованої за період прострочення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення з огляду на таке.Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні було введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася відповідними Указами Президента України та є чинною на момент виникнення спірних правовідносин і розгляду даної справи судом.Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 18.

Відповідно до імперативних вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання зобов`язань за договором про надання кредиту (позики), позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. Закон чітко визначає, що в таких випадках позичальник повністю звільняється від обов`язку сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання (невиконання чи неналежне виконання) зобов`язань.Окрім цього, згідно з зазначеною нормою, штраф, пеня та інші платежі, нарахування яких передбачено договором про надання кредиту (позики) за прострочення виконання зобов`язань, нараховані у цей період, підлягають списанню кредитодавцем.Як вбачається з матеріалів справи та наданого Позивачем поденного Розрахунку заборгованості за Договором позики № 492254 від 17.07.2024 року, нарахування Відповідачу пені за ставкою 3,00% на день здійснювалося первісним кредитором у період з 16.08.2024 року по 22.10.2024 року, тобто безпосередньо під час дії воєнного стану в Україні.

Оскільки вищевказані законодавчі обмеження є нормами прямої дії та мають вищу юридичну силу порівняно з будь-якими умовами укладеного між сторонами договору, нарахування пені (штрафних санкцій) у період дії воєнного стану є неправомірним та прямо суперечить чинному законодавству України, спрямованому на захист прав споживачів фінансових послуг у військовий час.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Діджи Фінанс" в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по пені (штрафним санкціям) у розмірі 10 959,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд керується положеннями статті 137, 141 ЦПК України та доходить таких висновків.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн., пов`язаних з розглядом даної справи, Позивачем ТОВ "Діджи Фінанс" до матеріалів позовної заяви було долучено такі письмові докази: Договір № 42649746 про надання правової допомоги від 02 лютого 2026 року, укладений між ТОВ "Діджи Фінанс" та ФОП ОСОБА_2 ; Додаткову угоду № 492254 від 24 квітня 2026 року до вказаного Договору про надання правової допомоги, предметом якої є представництво інтересів кредитора у спорі з боржником ОСОБА_1 ; Акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 24 квітня 2026 року; Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , із зазначенням витраченого часу та вартості кожного виду правової допомоги.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Згідно з практикою Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 13.03.2025 року у справі № 275/150/22 та від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись загальними принципами цивільного судочинства, такими як справедливість, добросовісність та розумність.

Оцінивши надані Позивачем докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. є надмірною, неспівмірною та не відповідає критеріям розумності з огляду на таке.Дана цивільна справа за позовом ТОВ "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 в силу вимог статей 19 та 274 ЦПК України є малозначною. Ухвалою суду від 04.06.2026 року провадження було відкрито у формі спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Розгляд справи не потребував значних часових затрат, особистої участі представника у судових засіданнях, тривалого вивчення унікальної нормативної бази чи збору складних додаткових доказів. Представлений суду позов є типовим (шаблонним) для кредитно-факторингових спорів, що масово перебувають у провадженні суду.

Беручи до уваги малозначність справи, спрощену процедуру її розгляду, обсяг реально виконаної роботи, а також виходячи з принципів розумності, пропорційності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача, з 6 000,00 грн. до 2 000,00 грн., що буде цілком співмірним із характером правовідносин у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову було документально сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ "Діджи Фінанс" про стягнення заборгованості за Договором позики задоволено частково (а саме: з заявлених 18 934,00 грн. суд визнав обґрунтованими та ухвалив стягнути суму основного боргу та відсотків у розмірі 7 975,00 грн., що становить 42,12 % від загальної ціни позову), з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 1 121,40 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 247, 258, 259, 265, 271, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за Договором позики № 492254 від 17.07.2024 року у загальному розмірі 7 975 (сім тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, яка складається з:заборгованості за основною сумою боргу (тілом позики) у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок;заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 2 475 (дві тисячі чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог в розмірі 1 121 (одна тисяча сто двічіть одна) гривня 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс» (Код за ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; поточний рахунок IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851;

Відповідач: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва