Рішення № 139457947, 02.09.2026, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/404/26

Номер провадження: 2/365/510/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

02 вересня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Солдатової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

07 травня 2026 року (через систему «Електронний суд») позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі директора Романенка М.Е. звернувся до Згурівського районного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 31508-03/2024 від 19.03.2024 у розмірі 20000,00 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 19.03.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» (далі - ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та відповідачем ОСОБА_1 уклали кредитний договір №31508-03/2024.

Законодавством України передбачено, що оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор W5218, при введенні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 31508-03/2024 від 19.03.2024, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті кредитодавця.

Таким чином, відповідач уклав кредитний договір № 31508-03/2024 від 19.03.2024 із ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 43619089) та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 5000,00 грн.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст. 526, 527 ЦК України, внаслідок чого, керуючись нормами ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 14.08.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 43619089) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746) відповідно до чинного законодавства укладений договір факторингу № 14082024, згідно з яким 14.08.2024 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 31508-03/2024 від 19.03.2024.

Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою, документально підтвердженою та становить 20000,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 5000,00 грн, сума заборгованості за відсотками 15000,00 грн, сума заборгованості по штрафним санкціям 0,00 грн.

Згідно умов договору факторингу клієнт зобов`язаний не пізніше десяти робочих днів після набрання чинності договору факторингу сповістити боржників про укладення цього договору у порядку, визначеному п. 2.2 договору.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. …неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Позивач, скориставшись право на професійну правничу допомогу, звернувся до адвоката Лівак Іванни Миколаївни та отримав професійну допомогу задля можливості правильного формування та подання процесуальних документів до суду.

Судові витрати позивача складаються зі сплатеного ним судового збору у розмірі 2662,40 грн (із застосуванням коефіцієнту 0,8) та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

У позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 19 травня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи, частково задоволено клопотання про витребування доказів.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату час і місце проведення судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивача у позовній заяві та заяві від 27.07.2026 просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явивсь повторно, про причини неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи заяви про розгляд справи за її відсутності не подав, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скориставсь.

В силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Провівши заочний розгляд справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З досліджених письмових доказів судом встановлено, що 19.03.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання фінансового кредиту № 31508-03/2024 (далі кредитний договір), що підтверджується копією кредитного договору з додатком (а.с. 19-23), копією інформаційного повідомлення споживача (а.с. 24) та довідкою про ідентифікацію клієнта (а.с. 15), копією анкети-заявки клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 31), копією паспорта споживчого кредиту (а.с. 33-34).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, шляхом отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних клієнта.

Згідно з п. 7.1 кредитного договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 19.03.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 16.07.2024.

Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту (п. 1.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору (пп. 1.4.1 п. 1.4 кредитного договору).

Згідно з пп. 1.4.2 п. 1.4 кредитного договору якщо клієнт 12.04.2024 сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку в розмірі 54,00% на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до графіку платежів. Якщо клієнт вчасно здійснить оплату наступних платежів, визначених в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку в розмірі 28,00% на кожний наступний платіж відповідно до графіку платежів. Знижка надається на кожний платіж в останній день строку платежу. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж та наступні платежі в розмірі, відповідно до графіку платежів.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-хххх-0905 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 кредитного договору за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невідємною частиною цього договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим договором передбачено в п. 5.3 цього договору. Нарахування процентів за цим договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п. 1.2 договору, починаючи з дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 кредитного договору товариство має право без згоди клієнта відступити право вимоги за даним договором третій особі, у зв`язку з чим відбудеться заміни сторони кредитодавця за цим договором, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а саме, на виконання умов договору № 31508-03/2024 від 19.03.2024 кредитодавцем ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» було здійснено переказ грошових коштів на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , вказаний відповідачем під час укладення кредитного договору, в сумі 5000,00 грн, що підтверджується інформацією про належність платіжної картки відповідачу та випискою про рух коштів, наданими АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали суду від 19.05.2026 (а.с. 57-60).

Згідно із розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за кредитним договором № 31508-03/2024 від 19.03.2024 року, станом на 14.08.2024 загальна заборгованість складає 20000,00 грн, з яких: 5000,00 грн тіло кредиту, 15000,00 грн відсотки. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_1 не вносив жодного платежу на погашення кредиту. Проценти за користування кредитом нараховані в межах строку користування кредитом (120 днів) та за ставкою, погодженою сторонами в договорі 2,5% в день (а.с. 63-65).

14 серпня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (фактор) укладено договір факторингу № 14082024, відповідно до умов якого ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, по відношенню до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 31508-03/2024 від 19.03.2024, що підтверджується копією договору факторингу № 14082024 від 14.08.2024 (а.с.25-27), копією витягу з реєстру боржників (а.с. 12), копією акту приймання-передачі письмового та/або електронного реєстру боржників від 14 серпня 2024 року до договору факторингу № 14082024 від 14.08.2024 (а.с. 9) та копіями платіжних інструкцій №9493 від 27 серпня 2024 року (а.с. 35) та №9414 від 21 серпня 2024 року (а.с. 35 зворот).

Згідно з витягом з реєстру прав вимог за Договором факторингу № 14082024 від 14.08.2024 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 31508-03/2024 від 19.03.2024 на загальну суму заборгованості 20000,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 15000,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 12). ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», як новий кредитор, жодних додаткових нарахувань за кредитним договором не здійснювало.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву та своїх заперечень на позовну заяву не подав, так само як і доказів на спростування заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Вимоги до змісту (умов) договору про споживчий кредит визначені у ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону, умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» (тут і далі в редакції станом на дату укладення кредитного договору) передбачено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 10, 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено частиною першою статті 1048 ЦК України, норми якої в силу частини другої статті 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Тобто, відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першою статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 31508-03/2024 від 19.03.2024, на підставі якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн на умовах погоджених сторонами в договорі. ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свої зобов`язаня за договором виконало, а саме перерахувало грошові кошти у розмірі 5000,00 грн на картку відповідача № НОМЕР_2 . Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 20000,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 15000,00 грн сума заборгованості за відсотками. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», на підставі договору факторингу № 14082024 від 14.08.2024, набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 31508-03/2024 від 19.03.2024. Позивач, як новий кредитор, жодних додаткових нарахувань за кредитним договором не здійснював.

Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо позовних вимог та доказів на спростування вимог позивача.

За таких обставин, суд вбачає за необхідне позов задовольнити повністю.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позовна заява була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір, визначений в підпункті 1) п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та розрахований з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2662,40 гривень (а.с. 45 платіжна інструкція).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 42649746/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026, укладеного між адвокатом Лівак І.М. та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (а.с. 16-18), копію додаткової угоди № 31508-03/2024 від 10.04.2026 до договору № 42649746/01 про надання правової допомоги від 02.01.2026 (щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ) (а.с. 28), копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10 квітня 2026 року на загальну суму 6000,00 грн (а.с. 10), копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних виконавцем - адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 10.04.2024 (а.с. 14), копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Лівак Іванна Миколаївна серія ВЛ № 841 від 22.07.2016 (а.с. 37).

Відповідач ОСОБА_1 з клопотанням про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу та про їх зменшення до суду не звертався.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З огляду на вище зазначене, суд вбачає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст. 205, 207, 512, 513, 514, 515, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1079 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 98, 141, 223, 247, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 31508-03/2024 від 19.03.2024 у розмірі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, адреса місцезнаходження юридичної особи: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, адреса для листування: вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська обл., 07406, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складене 03 вересня 2026 року.

Головуючий суддя Т.М. Солдатова