Рішення № 139456543, 31.08.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8740/26

2/296/4586/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі: головуючого судді Шкирі В.М., за участю секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» Кукси Карини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Кукса К.О. надіслала через підсистему «Електронний суд» до Корольовського районного суду м. Житомира позовну заяву до ОСОБА_1 (відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №799209138 від 21.01.2025 в сумі 29 864,39 грн. з яких:

- 9799,12 грн - заборгованість за тілом кредиту;

-20065,27 грн - заборгованість за відсотками.

-2662,40 грн. судового збору;

-7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 21.01.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №799209138 на суму 9800,00 грн. під 0,98% в день до 1826 днів з дисконтним періодом 30 днів.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання виконав, натомість відповідач порушив зобов`язання взяті за кредитним договором №799209138 від 21.01.2025 в зв`язку з чим виникла заборгованість.

22.04.2025 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/32 , відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №799209138 від 21.01.2025.

Відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору факторингу № МВ-ТП/32 від 22.04.2025, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 20743,57 грн.

30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30/0925-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №799209138 від 21.01.2025.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 34763,95 грн.

Оскільки відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання за кредитним договором №799209138 від 21.01.2025, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом представник позивача звертається до суду.

Ухвалою суду від 29.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснюватио 10-00 годині 31.08.2026 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просив провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач 31.08.2026 подав до суду заяву в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності. Позов визнає а саме визнає тіло кредиту та відсотки передбачені договором, у задоволенні інших вимог просить відмовити. Витрати на правничу допомогу просить зменшити, оскільки вони є завищеними та не співмірними.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

21.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №799209138.

В договорі сторони погодили, що сума кредиту складе 9800,00 грн строком до 1826 днів. Кінцева дата повернення кредиту 20.02.2030 під фіксовану ставку 0,98%. Комісія за надання кредиту 490,00 грн.

Згідно умов кредитного договору, 21.01.2025 кредитор перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 9800,00 грн. шляхом ініціювання через банк провайдер, на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-5066, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням № 7468e585-94e0-4e75-a953-b9f8c0cf4d78, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 21.01.2025 перераховано ОСОБА_1 9800,00 грн. 6000 грн згідно договору № 799209138 від 21.01.2025.

Відповідно до виписки за договором б/н за період 21.01.2025-26.01.2025, наданою АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що 21.01.2025 на рахунок № НОМЕР_2 зараховано кошти в сумі 9800,00 грн. та власник картки здійснював користування вказаними коштами.

Крім того, АТ КБ «Приватбанк» повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період 21.01.2025-26.01.2025 : +380988493689.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №799209138 від 21.01.2025 здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 18.02.2025 відповідач сплатив 2689,12 грн. процентів та 490,00 грн. комісії за надання кредиту. Станом на 22.04.2025 загальний розмір заборгованості складає 20647,54 грн.

22.04.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/32 , відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №799209138 від 21.01.2025.

Відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору факторингу № МВ-ТП/32 від 22.04.2025, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 20743,57 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» станом на 30.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором №799209138 від 21.01.2025 склала 34763,95 грн.

30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30/0925-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №799209138 від 21.01.2025.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 34763,95 грн.

Таким чином, суд встановив, що між сторонами виникли зобов`язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статі 76, 77, 79 ЦПК України).

За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Під час розгляду справи суд встановив, що 21.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №799209138.

В договорі сторони погодили, що сума кредиту складе 9800,00 грн строком до 1826 днів. Кінцева дата повернення кредиту 20.02.2030 під фіксовану ставку 0,98%. Комісія за надання кредиту 490,00 грн.

Договір кредитної лінії №799209138 від 21.01.2025 та паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором KXDQ о 17:02:12 21.01.2025.

Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано (постанова Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021 (справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа №280/4456/20), від 09.02.2023 (справа №640/7029/19)).

Також матеріали справи містять належні та допустимі докази, що ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало умови договору щодо надання відповідачу 9800,00 грн. ОСОБА_1 .

На виконання ухвали суду про витребовування доказів від 29.07.2026 ПриватБанк надав інформацію, що банком було імітовано картку № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно виписки по картці № НОМЕР_2 за період з 21.01.2025 по 26.01.2025 на картку 21.01.2026 було перераховано 9800,00 грн.

Суд наголошує, що виписка банку є первинним документом, а тому є належним та допустимим доказом факту видачі відповідачу кредитних коштів в сумі 9800,00 грн.

При цьому п.7.1-7.10 кредитного договору передбачено порядок погашення кредиту, сплату процентів та комісій.

Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 20.02.2025, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору (п.7.1 кредитного договору).

В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин (п.7.2 кредитного договору):

- закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору(п.7.2.1 кредитного договору):;

- ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору(п.7.2.2 кредитного договору):.

Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 20.02.2030 (п.7.3 кредитного договору).

Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку:

- протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору (п. 7.4.1 кредитного договору);

- після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (п. 7.4.2 кредитного договору);;

Комісію за надання кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування, визначеного на момент укладення Договору, а саме 20.02.2025. У випадку отримання протягом Дисконтного періоду кредитування додаткових Траншів, Комісія, що нараховується за видачу таких Траншів, повинна бути сплачена Позичальником в першу після отримання Траншу обов`язкову дату платежу по Договору, але не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування (визначеного на момент укладення відповідної Додаткової угоди з урахуванням можливих Пролонгацій) (п. 7.5 кредитного договору)

Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти та інші платежі за Договором (зокрема Комісію)в будь-який час. У разі часткового повернення суми Кредиту, сума до сплати за Договором перераховується. З актуальною сумою до сплати Позичальник має можливість ознайомитись в Особистому кабінеті(п. 7.6 кредитного договору)

Сума Кредиту, процентів за користування Кредитом, неустойки та інших платежів передбачених Договором підлягають безготівковому перерахуванню на поточний рахунок Кредитодавця у строки, встановлені Договором та чинним законодавством України (п. 7.7 кредитного договору)

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості:

- у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту та прострочені проценти за користування Кредитом;

- у другу чергу сплачуються сума Кредиту та нараховані проценти за користування Кредитом;

- у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору(п. 7.8 кредитного договору)

Дострокове повернення Кредиту може бути здійснено після сплати зобов`язань строк оплати яких настав, зокрема Комісії за надання кредиту та неустойки за порушення зобов`язань, а також після оплати Позичальником нарахованих процентів за фактичні дні користування Кредитом, якщо строк їх оплати настане в майбутньому(п. 7.9 кредитного договору)

Кредитодавець залишає за собою право в односторонньому порядку зменшити розмір, або списати повністю нараховані проценти, неустойку, інші нарахування, передбачені Договором, та суму Кредиту, що оформлюється одностороннім рішенням Кредитодавця.(п. 7.10 кредитного договору)

Отже, відповідач мав до 20.02.2025 сплатити 13171,20 грн : тіло кредиту в сумі 9800,00 грн та 2881,20 грн відсотків та 490,00 грн комісії за видачу кредиту (дія дисконтного періоду)

18.02.2025 відповідач сплатив -3180,00 грн, які зараховані в сумі 2689,12 грн. на погашення відсотків; 490,00 грн на погашення комісії та 0,88 грн на погашення тіла кредиту.

Таким чином відповідач погасив відсотки за 28 днів користування кредитними коштами в сумі 9800,00 грн , та комісію в сумі 490,00 горн

Наступний дисконтний період мав діяти ще 30 днів тобто до 25.03.2025 і за користування кредитними коштами в сумі 9799,12 грн відповідач мав сплатити 3072,96 грн. відсотків

Проте, відповідач до 25.03.2025 не здійснив проплати та вийшов з дисконтного періоду

28.03.2025 відповідач сплатив 5,00 грн, які зараховані на погашення відсотків, що відповідає умовам договору.

Станом на 22.04.2025 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» мало право вимоги до відповідача :

- 9799,12 грн - тіло кредиту;

- 5756,80 грн відсотки за користування кредитом з 19.02.2025 по 22.04.2025 ( 96,03 грн х 60 днів=5761,80 грн - 5,00 грн що сплачені 28.03.2025)

що сукупно 15555,92 грн

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України )

22.04.2025 між Первісним кредитором ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/32 , відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №799209138 від 21.01.2025.

Відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору факторингу № МВ-ТП/32 від 22.04.2025, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 20743,57 грн.

Оскільки ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» мало право вимоги до відповідача за тілом кредиту - 9799,12 грн та за відсотками за користування кредитом з 19.02.2025 по 22.04.2025 - 5756,80 грн. то саме таке право вимоги до відповідача набулоТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»

30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30/0925-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №799209138 від 21.01.2025.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 34763,95 грн.

Отримавши право вимоги до позивача за тілом кредиту - 9799,12 грн та 5756,80 грн. за відсотками ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснило нарахування відсотків згідно умов договору з 23.04.2025 по 15.09.2025 (оскільки 16.09.2025 відповідачу направлено повідомлення про дострокове розірвання договору ).

Так за 146 днів користування кредитними коштами в сумі 9799,12 грн відповідач мав сплатити 14020,38 грн. (96,03 грн х 146 днів=14020,38 грн)

Отже , судом встановлено, що позивач має право вимоги до відповідача в сумі 23819,50 грн з яких :

-9799,12 грн. заборгованість по тілу кредиту;

-14020,38 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом до 15.09.2026 (включно) та саме таку заборгованість слід стягнути з відповідача на користь позивача;

Щодо судових витрат.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

-

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір.

Позивач при подачі позову до суду згідно Закону України "Про судовий збір" сплатив судовий збір в сумі 2662,40 грн., які зараховані до спеціального фонду державного бюджету України.

Позов задоволено частково, отжу судовий збір має бути відшкодований позивачу в сумі ( 23819,50 грн:29864,39 грн х 2662,40 грн=2123,50 грн)

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, оскільки відповідач позов визнав то стягненню з нього підлягає 50% від судового збору що підлягає відшкодуванню позивачу 2123,50 грн х 50%=1061,75 грн, , а решта 1061,75 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Правнича допомога.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Представником позивача до позовної заяви додано:

- копію договору про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 21.01.2026, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Тимошенко та Партнери», в особі керуючого бюро - адвоката Тимошенка Олександра Олександровича та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ»;

- додаткову угоду № 25771380965 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026;

- акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026) від 20.03.2026де вказано, що:

- на складання позовної заяви витрачено 2 години часу та вартість послуг складає - 5000,00 грн.,

- вивчення матеріалів справи - витрачено 2 години часу вартість послуг - 1000,00 грн.;

- підготовка адвокатського запиту - витрачена 1 година часу вартість послуги -500,00 грн.;

- підготовка клопотання про витребовування доказів - 1 година часу вартість послуги - 500,00 грн.,

що сумарно становить 7000,00 грн.

Оцінюючи співмірність, реальність та пропорційність судових витрат, які просила стягнути сторона відповідача, а також те, що зазначена категорія справ є справою незначної складності, що в свою чергу не потребувало додаткових зусиль, суд вважає що 7000,00 грн в такій категорії справ є занадто завищеною

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та часом, витраченим представником позивача на надання правничої допомоги.

Судом в цілому враховано , категорію та невелику складність даної справи, що не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, зміст заявленої представником позивача позовної вимоги, предмет спору.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 137, 141, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 626, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» Кукси Карини Олександрівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №799209138 від 21.01.2025 в сумі 23819 (двадцять три тисячі вісімсот дев`ятнадцять) гривень 50 копійок з яких:

- 9799 (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 12 копійок - заборгованість за тілом кредиту;

- 14020 (чотирнадцять тисяч двадцять) гривень 38 копійок. -заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами .

В задоволенні решти вимог -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 1061 (одну тисячу шістдесят одну) гривню 75 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» з державного бюджету судовий збір в сумі 1061 (одну тисячу шістдесят одну) гривню 75 копійок, що був сплпчений за платіжною інструкцією від 22 травня 2026 року № 40514.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2026

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,34, офіс 333, ЄДРПОУ 43541163)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя В. М. Шкиря