Постанова № 13945642, 22.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 р. № 2-а- 14795/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Басовій Н.М.

за участю представників сторін:

позивача - Тамошюнаса А.Р.,

відповідача - Говорун М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ВАД"

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

провизнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії. -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-ВАД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, у якому просив суд визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Агро-ВАД» за вересень 2010 року. податковою звітністю, скасувати оформлене листом від 21.10.10р. №22855/10/28-317 рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова про невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Агро-ВАД» за вересень 2010 року, зобов'язати ДПІ у Київському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку ТОВ «Агро-ВАД» з податку на додану вартість відомості податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Агро-ВАД» за вересень 2010 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач стверджував про належне складення податкової декларації з ПДВ за вересень 2010р. та відсутність визначених законом підстав для невизнання згаданої звітності податковою декларацією.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень зазначив, що ТОВ «Агро-ВАД» надано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010р. з порушенням п.п.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.3.2. Розділу 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, а саме: відсутність прокреслень в графах, що не заповнюються через відсутність інформації, відсутність додатку №3. Отже, рішення про невизнання податкової декларації з ПДВ за вересень 2010р. податковою звітністю є правомірним. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позовпідлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-ВАД» 18.10.2010р. надав до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010р. Вказана звітність подана у паперовому вигляді на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою. Заповнено її друкарським способом. Податкова декларація не містить виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, проставлені прочерки.

21.10.2010р. відповідачем було прийняте рішення, оформлене листом від 21.10.2010р. №22855/10/28-317, в якому зазначено, що податкова декларація заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, та не визнана ДПІ як податкова звітність.

Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З положень наведеної норми закону слідує, по-перше, що законодавець наділив орган державної податкової служби повноваженням на невизнання податкової звітності податковою декларацією; по-друге, законодавець визначив чіткий перелік підстав, за наявності яких податкова звітність може бути не визнана податковим органом як податкова декларація, а саме: 1) відсутність обов'язкових реквізитів, 2) відсутність підписів посадових осіб, 3) відсутність печатки платника податків.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відповідач діяв не у спосіб та не у межах повноважень, що визначені законом, а саме, замість прийняття рішення про невизнання податкової звітності податковою декларацією прийняв рішення про невизнання податкової декларації податковою звітністю. Як вбачається з матеріалів справи таке рішення було оформлено ДПІ листом від 21.10.2010р. №22855/10/28-317. Оскільки даний лист впливає на права позивача як платника податку на додану вартість щодо відображення в картці особового рахунку з ПДВ відомостей поданих ним документів обовязкової податкової звітності та покладає на позивача обовязок подати нову звітність, тобто за своїми ознаками є правовим актом індивідуальної дії, то даний лист розглядається судом як рішення субєкта владних повноважень.

Як вбачається з тексту зазначеного документу правовою підставою для прийняття рішення про невизнання податкової декларації з ПДВ податковою звітністю, відповідач указав п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.3.2. Розділу 3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, а фактичною підставою став висновок ДПІ у Київському районі міста Харкова про відсутність прокреслень в графах, що не заповнюються через відсутність інформації, відсутність додатку №3.

Суд зазначає, що абзацом 5 пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" чітко викладені повноваження податкових органів у взаємовідносинах з платниками податків при звітуванні останніми. Так, на законодавчому рівні передбачено три випадки, у яких декларація визнається недійсною: відсутність обовязкових реквізитів; відсутність підписів посадових осіб; відсутність печатки платника податків.

Визначення терміну «обов'язкові реквізити» міститься у наказі ДПА України від 31 грудня 2008 р. №827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України». Отже, це:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період;

назва платника податків;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України" або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;

ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;

місцезнаходження платника податків;

назва ОДПС, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Суд відмічає, що найвища податкова інстанція не відносить до обовязкових реквізитів податкової декларації з ПДВ прочерки (а не прокреслення, як зазначено у оскаржуваному рішенні) та додатки до декларації.

При цьому, суд зазначає, що позивачем у значеннях показників податкової декларації, що не заповнюються через відсутність інформації, проставлені прочерки. Крім того, ні пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ні п.3.2. Розділу 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997р. №166, не містять вимоги щодо наявності прокреслень у декларації при відсутності інформації та взагалі не передбачають можливість невизнання податкової декларації з ПДВ податковою звітністю через відсутність вказаних прокреслень. Жодними іншими нормативними приписами зазначене також не передбачається.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" під терміном податкова декларація розуміється сама податкова декларація та розрахунки. Виходячи із змісту даної норми та положень Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року, податковою декларацією з податку на додану вартість слід вважати саму податкову декларацію з податку на додану вартість, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Додаток 1) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток 3).

Однак, вирішуючи питання щодо необхідності надання Додатку №3 до податкової декларації з ПДВ, в даному випадку суд виходить з положень п.п.5.12. п.5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», згідно яких якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

При цьому, враховуючи те, що позивачем у податковій декларації з ПДВ за вересень 2010р. проводилось коригування значення податкового кредиту, суд вважає з необхідне застосувати положення п.5.8. Наказу ДПА України №166, згідно яких коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

Таким чином, оскільки у позивача відсутня сума бюджетного відшкодування за результатами діяльності підприємства протягом вересня 2010р. (рядок 18.1 податкової декларації з ПДВ за вересень 2010р. має значення 1349 грн.), то і необхідності надавати Додаток 3 до декларації з ПДВ немає.

До вказаного висновку можна дійти також на підставі аналізу положень наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку» від 10 квітня 2008 р. N 233. Так, податкова звітність представляє собою документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Враховуючи те, що у додатку 3 до декларації здійснюється розрахунок суми бюджетного відшкодування, а не нарахування та/або сплата податку, то вказаний додаток не є податковою звітністю в контексті положень зазначеного нормативно-правового акту.

Суд погоджується з позицією позивача щодо того, якщо б надання Додатку 3 в даному випадку було обовязковим у звязку з наявністю у Позивача суми бюджетного відшкодування з ПДВ, то в силу приписів п.п.4.1.2. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сам факт ненадання вказаного додатку не може бути підставою для невизнання самої податкової декларації з ПДВ податковою звітністю.

Отже, оглянувши у судовому засіданні долучену до справи копію податкової декларації з ПДВ за вересень 2010р., суд зазначає, що за формою, змістом, реквізитами дана звітність за формою, змістом, реквізитами у повному обсязі узгоджується з приписами діючого законодавства, тобто містить усі обовязкові реквізити, була підписана відповідальними посадовими особами та скріплена печаткою позивача. Крім того, декларацію заповнено таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація заповнена друкарським способом, без виправлень і помарок.

Також суд зазначає, що до оформлення листа №22855/10/28-317 від 21.10.2010 року, як офіційного документу ДПС України, застосовується порядок складання та подання вихідної документації, врегульований Постановою №1153 від 17 жовтня 1997р. N1153 «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади.

Однак, в порушення вимог зазначеного нормативно-правового акту лист ДПІ оформлений не на бланку ДПІ та не засвідчений печаткою установи.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого рішення відповідачем до суду не надано, у звязку з чим рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 22855/10/28-317 від 21.10.2010 р. про невизнання податкової декларації з ПДВ за вересень 2010 року як податкова звітність,є незаконним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-ВАД" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “Агро-ВАД” (ідентифікаційний код - 32436061) за вересень 2010 року. як податкова звітність.

Скасувати оформлене листом від 21.10.10р. №22855/10/28-317 рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова про невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “Агро-ВАД” (ідентифікаційний код - 32436061) за вересень 2010 року.

Зобов'язати ДПІ у Київському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку ТОВ “Агро-ВАД” з податку на додану вартість відомості податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ “Агро-ВАД” (ідентифікаційний код - 32436061) за вересень 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25.02.2011 року.

Суддя Заічко О.В.