Постанова № 13945638, 22.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 лютого 2011 р. № 2-а- 215/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бартош Н.С.,

при секретарі судового засідання - Островській М.О.,

за участю: представника позивача Котляр І.М. відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 допомогу по безробіттю в сумі 12083,57 грн. на користь позивача, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

ОСОБА_2 26.02.2010 р. звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки, а 05.03.2010 р. подав заяву про надання статусу безробітного. Згідно поданої заяви, наказом від 05.03.2010 р. відповідачу наданий статус безробітного з урахуванням страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначена виплата допомоги по безробіттю.

Стаття 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, однак, в порушення вимог зазначеної норми права, відповідач не повідомив Харківський міський центр зайнятості про те, що у період перебування на обліку в службі зайнятості, як безробітний, він був субєктом підприємницької діяльності.

Відповідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Станом на час розгляду судом справи відповідачем кошти в сумі 12083,57 грн., які були йому виплачені як матеріальне забезпечення на випадок безробіття за період з 05.03.2010р. по 06.09.2010 р., не відшкодовано, чим завдано матеріальних збитків.

Представник позивача - Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості - в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши сторін, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_2 26.02.2010 р. звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки №203900310022600003.

05.03.2010 р. відповідач надав заяву з проханням надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття».

Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Згідно зі ст. 23 зазначеного закону допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Згідно поданої заяви, відповідачу наказом від 05.03.2010 року №НТ100305 з 05.03.2010 р. було надано статус безробітного як застрахованим особам з урахування страхового стажу відповідно до п.п.1,3,4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» п.п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» та призначена допомога по безробіттю з 05.03.2010 р. по 27.02.2010 р.

Наказом №НТ100929 від 29.09.2010 р. ОСОБА_2 було припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості, та було знято з обліку.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради, встановлено, що 18.02.2005 р. до реєстру включені відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 23.02.2005 р. до реєстру також внесено запис про внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності, що не пов'язано з її банкрутством.

Судом також встановлено, що між Харківським міським центром зайнятості та Державним реєстратором був проведений обмін інформацією.

Харківським міським центром зайнятості було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №408 від 29.09.2010 року, яким встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_2 зареєстрований, як фізична особа - підприємець з 05.02.2005 р., реєстраційний номер 26290170000000199. Місце проведення реєстраційної дії - виконавчий комітет Лебединської міської ради Сумської області. 23.02.2005 р. в єдиному державному реєстрі проведений запис - внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності, що не пов'язано з її банкрутством. Запис - державна реєстрація припинення підприємницької діяльності відсутній.

На підставі виявлених правопорушень вчинених відповідачем, директором Харківського міського центру зайнятості винесено наказ про повернення коштів №910 від 29.09.2010 р., у якому передбачено вжиття заходів по поверненню коштів у сумі 12083,57 грн., виплачених відповідачу, як допомоги по безробіттю у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мало місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Копію зазначеного наказу та лист претензію направлено відповідачу 08.10.2010 р. за вих. №13486 про вирішення питання повернення коштів, які отримані відповідачем 13.10.2010 р.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють, та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. «б» п.3 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать підприємці. Згідно п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних «громадяни, зареєстровані, як безробітні знімаються з обліку з дня державної реєстрації фізичної особи-підприємця».

Виходячи вищенаведеного - статус відповідача в період з 05.03.2010 р. не може бути визначений як безробітного, що є підставою для віднесення відповідача до зайнятого населення на підставі наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755 державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця крім іншого проводиться у разі: постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі, зокрема, постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Так, частиною 3 ст. 46 цього Закону визначено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 цього Закону (ч. 5 ст. 49 Закону №755).

Згідно з ч. 9 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які передбачені частиною дев'ятою цієї статті, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та другою статті 8 цього Закону; документи подані не в повному обсязі; документи подані раніше строку, встановленого абзацом першим частини дев'ятої цієї статті (ч. 13 ст. 47 Закону №755).

Відповідно до ч. 15 зазначеного Закону за відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, внесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не повязано з банкрутством не позбавляє таку фізичну особу статусу підприємця.

Пунктом 2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20 березня 2006 року (далі Порядок), у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Відповідно до п.7 Порядку Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 перебуваючи фізичною особою-підприємцем, тобто зайнятою особою, отримував допомогу, як безробітний, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, та підлягають задоволенню, - стягненню з ОСОБА_2 на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості незаконно отримана допомога по безробіттю в сумі 12083,57 грн.

Відповідно із вимогами ч.4 ст.94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 137А, р/р 37177300802007 в ГУ ДКУ у Харківській області, МФО 851011, ОКПО 36224721) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 12083.57 грн. (дванадцять тисяч вісімдесят три гривні 57 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі виготовлено 25 лютого 2011 р.

СуддяБартош Н.С.