Постанова № 13945632, 16.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 лютого 2011 р. № 2-а- 41752/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Болобана В.Г., діє на підставі доручення від 01.12.2010р. № 01/1-ю

представник відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Дочірнього підприємства "Асканія Дістріб"юшн Схід"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова

провизнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати неправомірними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 0000262303/0, податкове повідомлення-рішення від 26.05.2009 р. № 0000262303/1, податкові повідомлення-рішення № 000262303/2 від 24 червня 2009 р. та податкові повідомлення-рішення № 000262303/3 від 14 вересня 2009р. в частині основної суми платежу, що становить 52806,45 грн. та штрафних санкцій, що становлять 26403,23 грн., всього на суму 79209,68 гри., та податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 000252303/0, податкове повідомлення-рішення від 26.05.2009р. № 000252303/1, податкове повідомлення-рішення № 000252303/2 від 24 червня 2009 р. та податкове повідомлення-рішення № 000252303/3 від 14 вересня 2009 р. в частині основної суми платежу, що становить 50842,56 грн. та штрафних санкцій, що становлять 17286,47 грн., всього на суму 68129,03 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування якого зазначив наступне. Вартість компенсованих позивачем ТОВ «Фрегат» послуг з прибирання території була, на думку позивача, правомірно віднесена до складу валових витрат, а сплачений у складі вказаної вартості ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки вказані послуги використовувалися в господарській діяльності позивача. Вартість ремонтних робіт та вартість придбаних будівельних матеріалів також, на думку позивача, була правомірно віднесена до складу валових витрат, а сплачений у складі вказаної вартості ПДВ до складу податкового кредиту, з огляду на проведення ремонтних робі в орендованому приміщенні, яке знаходилося в користуванні позивача. Таким чином, податкові повідомлення рішення в оскаржуваній частині є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідачем до суду були надані письмові заперечення, відповідно до яких останній вказував на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства.

В судове засідання, призначене на 16 лютого 2011 року відповідач свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належними чином, причин не прибуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, на підставі наявних у справі доказів.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податкової інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ДП «Асканія Дістрібюшн Схід» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.10.05 по 30.09.08, валютного та іншого законодавства за період з 04.10.05 по 30.09.08, за результатами якої складено акт № 309/23-304/33676947 від 20.02.09. (а.с. 20-61, т. 1)

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки відповідачем були встановлені наступні порушення: п.п. 5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим позивачем було завищено валові витрати на 51457,0 грн.; п.п. 1.4.2 п.4.9, ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем було занижено суму податкового зобовязання всього на 29029,0 грн.; пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на суму 24270,0 грн. (а.с. 20-61, т. 1)

З матеріалів справи вбачається, що на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 05.03.2009 року № 0000252303/0, відповідно до якого позивачу донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 127138,00 грн. (основний платіж 91739,00 грн., фінансові санкції 35399,00 грн.); від 05.03.09 № 0000262303/0, відповідно до якого позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 79947,0 грн. (у тому числі основний платіж - 53298,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 26649,0 грн.)

В судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржив вказані податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарг послідовно до ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова, ДПА у Харківській області, ДПА України.

За наслідками розгляду первинної адміністративної скарги ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було винесено рішення від 08.05.09р., яким було скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 0000252303/0 в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 175,00 грн., в іншій частині скарга була залишена без задоволення.

Відповідно до пп. «б» пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 05.03.2009 р. № 0000252303/0 є відкликаними, а тому не може бути предметом перегляду в суді.

Після винесення рішення за результатами розгляду первинної скарги відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 26.05.09р. № 0000262303/1, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 79947,0 грн. (в тому числі за основним платежем 53298,0 грн., за штрафними санкціями 26649,0 грн.) та №0000252303/1, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 68673,0 грн. (в тому числі за основним платежем 51381,0 грн., за штрафними санкціями 17292,0 грн.).

Рішеннями Державної податкової адміністрації в Харківській області та Державної податкової адміністрації України податкові повідомлення рішення /1 були залишені в силі, а скарги позивача без задоволення.

У звязку з чим відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 24.06.09р. № 0000262303/2, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 79947,0 грн. (в тому числі за основним платежем 53298,0 грн., за штрафними санкціями 26649,0 грн.) та №0000252303/2, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 68673,0 грн. (в тому числі за основним платежем 51381,0 грн., за штрафними санкціями 17292,0 грн.), а також податкові повідомлення-рішення від 14.09.09р. № 0000262303/3 та №0000252303/3 з аналогічним розміром донарахованих податкових зобовязань.

Перевіряючи податкові повідомлення-рішення в оскаржуваній частині на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Зі змісту акту перевірки № 309/23-304/33676947 від 20.02.09 вбачається, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п. 5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і винесення спірних податкових повідомлень рішень слугували викладені в акті висновки відповідача про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 51457,0 грн., у тому числі по періодах: 4 кв. 2005 року 76,00 грн.; 1 кв. 2006 року 1049,0 грн.; 2 кв. 2006 року 761,00 грн.; 3 кв. 2006 року 864,00 грн.; 4 кв. 2006 року 1883,0 грн., 1 кв. 2007 року 1445,00 грн.; 2 кв. 2007 року 1378,00 грн.; 3 кв. 2007 року 1278,00 грн., 4 кв. 2007 року 1741,00 грн.; 1 кв. 2008 року - 2130,00 грн.; 2 кв. 2008 року 2566,00 грн.; 3 кв. 2008 року - 36286,00 грн. Вказане завищення валових витрат відбулося, на думку відповідача, у звязку з віднесенням позивачем до складу валових витрат сум витрат, які не повязані з господарською діяльність, а саме відшкодування послуг з прибирання території, а також витрат з капітального ремонту орендованих основних фондів 1 групи та витрат на придбання будівельних матеріалів для перекриття даху.

Так, судом встановлено, що ДП «Асканія Дістрібюшн Схід» за період з 31 жовтня 2005 р. по 26 жовтня 2008 р. з СП «Фрегат» було укладено договори оренди нежилого приміщення, а саме: договір оренди № 31/10 від 31.10.2005 р., договір оренди № 30/10 від 30.10.2006 р., договір оренди № 29/10 від 29.10.2007р. (а.с. 85-90, т. 1)

Відповідно до п. 3.8. вказаних договорів передбачалося, що до укладення орендарем (ДП «Асканія Дістрібюшн Схід») самостійних договорів з підприємствами, які надають комунальні послуги, останній здійснює орендодавцю (СП «Фрегат») відшкодування комунальних послуг на підставі рахунків, наданих орендодавцем, за фактично надані комунальні послуги по існуючим тарифам по фактичним показанням лічильників. (а.с. 85, 87, 89, т. 1)

Як встановлено судом, позивачем у період з 30.12.05 по 02.06.08 здійснювалася оплата СП «Фрегат» ТОВ вартості послуг з прибирання території. З досліджених в судовому засіданні актів здачи-приймання робіт (наданих послуг) про надання СП «Фрегат» ТОВ позивачу послуг з прибирання території, судом встановлено, що вказані акти містять посилання на договори оренди № 31/10 від 31.10.2005 р., № 30/10 від 30.10.2006 р., № 29/10 від 29.10.2007р. Однак, зі змісту вказаних договорів не вбачається досягнення сторонами угоди про надання СП «Фрегат» ТОВ позивачу послуг з прибирання території, а містить лише домовленість сторін про компенсацію вартості комунальних послуг, спожитих орендарем, до укладення останнім самостійних договорів з відповідними спеціалізованими організаціями.

Акти здачи-приймання робіт (наданих послуг) про надання СП «Фрегат» ТОВ позивачу послуг з прибирання території не містять посилання на компенсацію вартості комунальних послуг. Крім того, вказані акти виконаних робіт не дають можливості встановити які саме фактично послуги були надані, оскільки вартість вказаних послуг в кожному акті варіюється, не є постійною, а калькуляції вартості таких послуг позивачем ні на час проведення перевірки, ні під час судового розгляду надано не було. Окрім того, позивачем зазначалося, що вказані послуги надавалися в рамках договорів оренди № 31/10 від 31.10.2005 р., № 30/10 від 30.10.2006 р., № 29/10 від 29.10.2007р., однак, всупереч п. 3.8 вказаних договорів з актів виконаних робіт не можливо встановити ні дійсність спожитих позивачем послуги, ні наявності фактичних тарифів на вказані послуги.

Зокрема, також судом встановлено, що позивачем було укладено з КП «Комплекс по вивозу твердих побутових відходів» договір № 2390 від 01.02.06 про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів. (а.с. 62-65, т. 3)

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було встановлено порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2 в частині віднесення до валових витрат вартості витрат, не повязаних з господарською діяльністю позивача, а саме вартості послуг з прибирання території.

Також судом встановлено, що позивачем було укладено з ТОВ «Капстройсервіс» договір підряду № 28 від 03.11.05 та договір підряду №8 від 15.09.06, відповідно до умов яких ТОВ «Капстройсервіс» зобовязувалося виконати роботи з ремонту офісних приміщень за адресою: пр. Московський, 259, м. Харків, які перебували в користуванні позивача за договорам оренди № 31/10 від 31.10.2005 р., № 30/10 від 30.10.2006 р. Вказані роботи були виконані, що підтверджується актами виконаних робіт, загальна вартість виконаних робіт за вказаними договорами становила за листопад 2005 року 68900,0 грн. (у т.ч. ПДВ 11483,0 грн.), за жовтень 2006 року - 47664,00 грн. (у тому числі ПДВ 7944,00 грн.) (а.с. 10-31, т. 2)

Крім того, позивачем було укладено договір підряду з ПП «Стандартстрой» від 03.11.05, відповідно до умов якого ПП «Стандартстрой» зобовязувався виконари ремонтні роботи в приміщенні за адресою: пр. Московський, 259, м. Харків, які перебували в користуванні позивача за договорам оренди № 31/10 від 31.10.2005 р., № 30/10 від 30.10.2006 р. (а.с. 98-99, т. 1) Вказані роботи були виконані, що підтверджується актами виконаних робіт, загальна вартість виконаних робіт за вказаним договором становила за листопад 2005 року 20000,0 грн. (у т.ч. ПДВ 3333,0 грн.

Також, позивачем було укладено з ФОП ОСОБА_3 договір поставки № 76-2 від 07.09.06, відповідно до умов якого позивачем здійснювалося придбання будівельних матеріалів для будівлі нової покрівлі складського приміщення. Відповідно до видаткової накладної від 15.10.06 позивачем було отримано від ФОП ОСОБА_3 будівельні матеріали на загальну суму 31508,50 грн. (а.с. 6-9, т. 2) Судом встановлено, що вказані будівельні матеріали були використані позивачем для ремонту власними силами покрівлі приміщення по пр. Московському, 256, м. Харків, відповідно до акту списання. (а.с. 59-61, т. 3)

Судом встановлено, підтверджено в судовому засіданні представниками сторін, що позивачем до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року віднесено витрати в сумі 145145,0 грн. з проведення ремонту орендованих у СП «Фрегат» приміщень на підставі актів виконаних підрядних робіт, отриманих від ТОВ «Капстройсервіс» за листопад 2005 року на загальну суму 68900,00 грн. (у тому числі ПДВ 11483,00 грн.) і жовтень 2006 року на загальну суму 47664,00 грн. (у тому числі ПДВ 7944,00 грн., сума без ПДВ 39720,00 грн.) та від ПП «Стандартстрой» - за листопад 2005 року на загальну суму 20000,00 грн. ( у тому числі ПДВ 3333,00 грн.) і вартість придбаних в вересні 2006 року у ФОП ОСОБА_3 матеріалів для перекриття даху на загальну суму 31508,50 грн.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1578 від 08.12.10 встановлено, що проведені в нежитлових приміщеннях по пр. Московському, 259 у м. Харкові ремонтні роботи, на підставі договору підряду № 18 від 15.09.2006, укладеного з ТОВ «КапБудСервис», договору підряду № 28 від 03.11.2005, укладеного з ТОВ «КапБудСервис», договору підряду б/н від 03.11.2005, укладеного з ПП «Стандартбуд» відповідно до актів виконаних робіт: підписаних ТОВ «КапБудСервіс» від 31.10.2006 на суму 39720 грн., без ПДВ; підписаних ТОВ «КапБудСервіс» від 30.11.2005 на суму 57416,67 грн., без ПДВ; підписаних ПП «Стандартбуд» від 30.11.2005 на суму 16667 грн., без ПДВ, відносяться до капітального ремонту; ремонтні роботи, виконані в нежитлових приміщеннях по пр. Московському, 259 у м. Харкові, з ремонту даху (площею 1390 кв.м.) за жовтень 2006 на суму 31508,50 грн., без ПДВ, згідно з наданим переліком, відносяться до поточного ремонту. (а.с. 89-87, т. 4)

В судовому засіданні встановлено, підтверджено представниками сторін, що позивачем на суму вказаних вище ремонтних робіт та вартість придбаних будівельних матеріалів позивачем було сформовано основний фонд.

Доказів наявності обєктивної потреби у проведенні ремонту орендованих приміщень для організації власної господарської діяльності відповідач до суду не подав. Правових підстав для здійснення таких платежів зі змісту наявних у справі договорів оренди приміщень не вбачається.

Судом встановлено, що договір оренди на користування вказаними вище приміщеннями за адресою: пр. Московський, 256 в м. Харкові було розірвано з 08.06.08. (а.с. 4-5, т. 2)

Тобто, позивачем після закінчення договорів користування вказаними приміщеннями та здійсненими у них поліпшеннями, повернення приміщень орендодавцю, було віднесено на збільшення валових витрат обігу та виробництва вказаних основних фондів (вартість ремонтних робіт та вартість будівельних матеріалів для ремонту перекриття) за фактом закінчення договору оренди.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду У звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт. послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Суд відзначає, що відповідно до п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

В ході судового розгляду сторони не заперечували факту виникнення спірних правовідносин по даному епізоду з приводу здійснення ремонту, поліпшення основних приміщень, які в розумінні ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є основними фондами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем без наявності правових підстав було віднесено до складу валових витрат витрати з капітального ремонту орендованих основних фондів 1 групи та витрат на придбання будівельних матеріалів для перекриття даху за фактом закінчення договору оренди.

Стосовно відображення в акті перевірки № 309/23-304/33676947 від 20.02.09 порушення п. 4.2, п.4.9, ст.4, пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд зазнає наступне.

Так, згідно з актом перевірки № 309/23-304/33676947 від 20.02.09 встановлено заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ а суму 29029,00 грн. за червень 2008 року за рахунок заниження бази оподаткування з приводу взаємовідносин згідно договору оренди нежитлових приміщень, укладеного ДП «Асканія Дістрібюшн Схід» та СП «Фрегат» щодо здійснення ремонту, поліпшень орендованих основних фонді без компенсації вартості вказаних поліпшень орендодавцем, що відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визнається операцією з безоплатної передачі робіт (послуг) та підлягає оподаткуванню виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче за звичайні ціни. Також під час перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 24270,00 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум оплати послуг звязку, що не відноситься до валових витрат у сумі 68,88 грн., сум з придбанням послуг з прибирання прилеглої території згідно договору оренди нежитлового приміщення, укладеного ДП «Асканія Дісгрібюшн Схід» та СП «Фрегат», що не входить до складу валових витрат підприємства у сумі 9383,89 грн., та суми виконаних робіт (послуг) з ремонту орендованого приміщення, що неправомірно віднесено до складу валових витрат на суму 14816,66 грн.

Згідно з п.4.2 ст. 4 цього Закону у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також повязаній з продавцем особі чи субєкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Відповідно до п.4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Як встановлено судом вище, позивачем на суму виконаних ТОВ «КапБудСервіс» та ПП «Стандартбуд» капітальних ремонтних робіт орендованих приміщеннях було сформовано основний фонд.

Судом встановлено, що договір оренди на користування вказаними вище приміщеннями за адресою: пр. Московський, 256 в м. Харкові було розірвано з 08.06.08. (а.с. 4-5, т. 2)

Позивачем після закінчення договору користування вказаними приміщеннями, останні були повернуті орендодавцю без компенсування вартість здійснених поліпшень. Тобто, позивачем було безоплатно передано орендодавцю основні фонди, сформовані на вартість проведених робіт з капітального ремонту орендованих приміщень, тобто здійснено поставку таких основних фондів в розумінні ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» без визначення податкових зобовязань з ПДВ в порушення вимог діючого законодавства.

Таким чином, суд вказує на правомірність висновку відповідача про заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ а суму 29029,00 грн. за червень 2008 року.

У п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як встановлено судом вище, позивачем неправомірно, без наявності законодавчо встановлених підстав було віднесено до складу валових витрат витрати з капітального ремонту орендованих основних фондів 1 групи за фактом закінчення договору оренди, а також вартості витрат, не повязаних з господарською діяльністю позивача, а саме вартості послуг з прибирання території.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність донарахування позивачу податкових зобовязань з ПДВ в розмірі 52806,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачем в судовому засіданні не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність вказаних правових актів індивідуальної дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 5, 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» , ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, 128, ст.ст. 158, 159, 160, ст.ст. 161, 162, ст. 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Асканія Дістріб"юшн Схід" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.