Постанова № 13945625, 24.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 лютого 2011 р. № 2-а- 11518/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Старосєльцевої О.В. за участю секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.

представників позивача - Галецького І. М., Устименко О.В.;

представників відповідача - Вернигор О.В., Шляхта В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжинірінг-Постач"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова

провизнання податкових повідомлень-рішень № 0000290700/0, № 0000280700/0 від 09.09.2010 р. недійсними ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецінжинірінг-Постач” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати недійсними податкові повідомлення - рішення відповідача, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 09.09.2010р. № 0000290700/0 та 09.09.2010 року № 0000280700/0.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. Викладені в акті невиїзної (камеральної) перевірки від 19.08.2010р. №2095/07-004/32869796 висновки суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” вимог ст.ст.215, 216. 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”є помилковими. Позивач вважав, що укладені ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” з ПП “Вакоресурс”, з ПП “Мега-Лугкомплекс-В”, з ПП “ТПФ “Ультра - брайт”, ПП “Міромаркет-07”правочини відповідають вимогам закону, господарські операції за цими правочинами фактично відбулись, первинні документи складені належним чином. За таких обставин, висновки податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010р. в сумі 319.414,00грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ за червень 2010р. в сумі 18.510,57грн. є хибними. Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених в позові, просили суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне. За висновками акту від 19.08.2010р. №2095/07-004/32869796 ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” допущено порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010р. в сумі 319.414,00грн. та занижено податкове зобов'язання з ПДВ за червень 2010р. в сумі 18.510,57грн. Контрагенти позивача відсутні за місцезнаходженням, документів обов'язкової податкової звітності за наслідками проведення господарської діяльності до органів державної податкової служби України не подають, на запити податкових органів не відповідають. Докази наявності економічно обґрунтованих чинніків на здійснення взаємовідносин між позивачем та його контрагентами у спірних правовідносинах відсутні. В судовому засіданні, посилаючись на викладені вище обставини, представники відповідача просили суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи 19.08.2010р. ДПІ у Орджонікідзевському районі міста Харкова проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка ТОВ “Спецінжинірінг-Постач) (ідентифікаційний код -32869796) з питання достовірності заявленої в декларації з ПДВ за червень 2010р. суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Результати перевірки оформлені актом від 19.08.2010р. №2095/07-004/32869796.

Згідно з висновками зазначеного акту в діяльності ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” виявлені такі порушення:

- невикористання права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2009р. в сумі 34.438,00грн., за лютий 2010р. в сумі 2.849,00грн., за березень 2010р. в сумі 831,00грн., за квітень 2010р. в сумі 457,00грн. і врахування цих сум в декларації з ПДВ за червень 2010р.;

- завищення залишку від'ємного значення з ПДВ попередніх звітних податкових періодів в сумі 273.389,00грн., яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту за періоди 01.05.2009р.-31.10.2010р.;

- безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ травня 2010р. за взаємовідносинами з ПП “Вакоресурс” на суму податку в розмірі 44.351,00грн., оскільки ці відносини відбувались за нікчемним правочином, що суперечить ст.ст.215, 216. 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”;

- віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ травня 2010р. суми податку в розмірі 1.991,73грн., яка не підтверджена податковими накладними або іншими документами, які в силу закону України “Про ПДВ”дають право на збільшення податкового кредиту; - безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ червня 20К)р. за взаємовідносинами з ПП “Мега-Лугкомплект-В” на суму податку в розмірі 8.708,10грн., оскільки ці відносини відбувались за нікчемним правочином, що суперечить ст.ст.215, 216. 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”;

- безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ червня 2010р. за взаємовідносинами з ПФ “Ультра-брайт”на суму податку в розмірі 38.148,08грн., оскільки ці відносини відбувались за нікчемним правочином, що суперечить ст.ст.215, 216. 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”; - безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ червня 2010р. за взаємовідносинами з ПП “Міромаркет-07”на суму податку в розмірі 41.444,39грн., оскільки ці відносини відбувались за нікчемним правочином, що суперечить ст.ст.215, 216. 228 Цивільного кодексу України, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”;

- безпідставне збільшення податкового кредиту з ПДВ червня 2010р. на суму 88.300,57грн. за податковими накладними, які оформлені з порушенням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”.

З посиланням на акт перевірки від 19.08.2010р. №2095/07-004/32869796 відповідач, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова 09.09.2010р. прийняв податкове повідомлення - рішення №0000290700/0 про визначення суми податкового зобовязання з ПДВ в загальному розмірі 24.064,00грн. (основний платіж - 18.511,00грн.; штраф - 5.553,00грн.) та податкове повідомлення-рішення №0000280700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 319.414,00грн. (а.с.26,27).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість відображених в акті від 19.08.2010р. №2095/07-004/32869796 висновків суб'єкта владних повноважень і винесених на підставі таких висновків спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судовий розгляд справи був призначений в засіданнях 07.10.2010р., 17.11.2010р., 08.12.2010р., 23.12.2010р., 27.01.2011р., 10.02.2011р., 17.02.2011р., 23.02.2010р.

У перелічених судових засіданнях судом постановлялись протокольні ухвали, згідно з якими позивач зобов'язувався подати до суду документи про правоздатність, дієздатність та статус як платників податків (зборів, обов'язкових платежів) позивача та контрагентів позивача (у взаємовідносинах з якими виявлені порушення); докази відповідності закону вчинених правочинів; докази можливості фактичного здійснення спірних господарських операцій; докази понесення витрат у спірних правовідносинах; докази використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності; докази проведення фізичного переміщення товарів; пояснення (разом з доказами, що їх підтверджують) відносно відображення спірних господарських операцій в обліку; докази наявності об'єктичних економічних чинників на укладання спірних правочинів; докази дотримання засад розумності при укладанні спірних правочинів; копії спірних правочинів; копії документів, які були складені з посиланням на спірні правочини.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Позивачем в ході розгляду справи положення наведеної норми процесуального закону були проігноровані, докази відповідності закону вчинених правочинів, докази можливості фактичного здійснення спірних господарських операцій, докази проведення фізичного переміщення товарів, докази наявності об'єктичних економічних чинників на укладання спірних правочинів, докази дотримання засад розумності при укладанні спірних правочинів, копії податкових накладних, на підставі яких у спірних правовідносинах було сформовано податковий кредит з ПДВ та суму бюджетного відшкодування з ПДВ до суду позивачем не подані.

Окрім того, суд зазначає, що з усіх епізодів порушень, які відображені в акті від 19.08.2010р. №2095/07-004/32869796 (8 епізодів), позивачем в поданому до суду адміністративному позові та в усних поясненнях в ході розгляду справи викладались заперечення лише щодо суджень податкового органу по 4 епізодам, а саме: за взаємовідносинами між позивачем, ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”та ПП “Вакоресурс”, з ПП “Мега-Лугкомплекс-В”, з ПП “ТПФ “Ультра - брайт”, ПП “Міромаркет-07”. Жодних усних або письмових заперечень стосовно інших епізодів порушень позивач перед судом у будь-якій формі не наводив.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд зазначає, що 08.08.2008р. між позивачем, ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” (в якості покупця) та ПП “Мега-Лугкомплект-В” (в якості продавця) було укладено договір №ДГ-08/08/08-01, предметом якого є поставка товарно-матеріальних цінностей. Згідно з відомостями зазначеного договору місцезнаходженням ПП “Мега-Лугкомплект-В” є м. Луганськ, вул. Переяславська, буд.13, місцезнаходженням позивача, ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”- м. Харків, вул. Плиткова, ГСП-2. Жодних доказів фізичного переміщення товару за цим договором (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, посвідчення про відрядження працівників ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”, фактичні дані про придбання матеріальних ресурсів, об'єктивно необхідних для забезпечення процесу перевозки вантажу, як-то: палива тощо) позивач на вимогу суду до матеріалів справи не подав.

21.04.2010р. між позивачем, ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” (в якості покупця) та ПП “Вакоресурс”(в якості продавця) було укладено договір №П-21/04, предметом якого є поставка будівельних матеріалів. Згідно з відомостями зазначеного договору місцезнаходженням ПП “Вакоресурс” є м. Луганськ, вул. Комунарська, буд.34, місцезнаходженням позивача, ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”- м. Харків, вул. Плиткова, ГСП-2. Жодних доказів фізичного переміщення товару за цим договором (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, посвідчення про відрядження працівників ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”, фактичні дані про придбання матеріальних ресурсів, об'єктивно необхідних для забезпечення процесу перевозки вантажу, як-то: палива тощо) позивач на вимогу суду до матеріалів справи не подав.

Згідно з витратною накладною від 20.03.2009р. №РН-20-03-09-06 між ПП “Міромаркет-07”(в якості постачальника) та ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” (в якості покупця) мала відбутись поставка товару (бетоніт МАХВОRЕ НDD, полімер рідкий ROD ЕАZY, полімер порошковий РОLY РАС R). За відомостями зазначеної накладної місцезнаходженням ПП “Міромаркет-07”є м. Луганськ, вул. Переяславська, буд.13, а місцезнаходженням позивача, ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” згідно з матеріалами справи є м. Харків, вул. Плиткова, ГСП-2. Жодних доказів фізичного переміщення товару за цією накладною (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, посвідчення про відрядження працівників ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”, фактичні дані про придбання матеріальних ресурсів, об'єктивно необхідних для забезпечення процесу перевозки вантажу, як-то: палива тощо) позивач на вимогу суду до матеріалів справи не подав.

06.07.2009р. між позивачем, ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” (в якості покупця) та ПП “Торгово-посередницька фірма “Ультра Брайт”(в якості продавця) було укладено договір №П-6/7, предметом якого є поставка будівельних матеріалів. Згідно з відомостями зазначеного договору місцезнаходженням ПП “ТПФ “Ультра Брайт” є м.Луганськ, вул. Сосюри, буд. 139/336, місцезнаходженням позивача, ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”- м. Харків, вул. Плиткова, ГСП-2. Жодних доказів фізичного переміщення товару за цим договором (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, посвідчення про відрядження працівників ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”, фактичні дані про придбання матеріальних ресурсів, об'єктивно необхідних для забезпечення процесу перевозки вантажу, як-то: палива тощо) позивач на вимогу суду до матеріалів справи не подав. Згідно з витратною накладною від 30.11.2009р. №РН-30-11-09-05 між ПП ТПФ “Ультра Брайт” (в якості постачальника) та ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”(в якості покупця) мала відбутись поставка товару (щит опалубки, суміш бетонна В-3,15, суміш бетонна В15, муфта терморезисторна, труба ПЕ 100, кріплення трубопроводів, труба ПВХ), згідно з витратною накладною від 09.07.2008р. №РН-09-07-09-06 між ПП ТПФ “Ультра Брайт” (в якості постачальника) та ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”(в якості покупця) мала відбутись поставка товару (гелевий згущувач, біополімерна суспензія, щити опалубки, щебінь, суміш асфальтобетонна, пісок, суміш бетонна, розчин кладочний, вапно хлорне, прокат стальний вуглецевий, електроди, грійник чугунний фланцевий, фланці). За відомостями зазначених накладних місцезнаходженням ПП “Міромаркет-07”є м. Луганськ, вул. Сосюри, буд. 139/336, а місцезнаходженням позивача, ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” згідно з матеріалами справи є м.Харків, вул. Плиткова, ГСП-2. Жодних доказів фізичного переміщення товару за цією накладною (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, посвідчення про відрядження працівників ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”, фактичні дані про придбання матеріальних ресурсів, об'єктивно необхідних для забезпечення процесу перевозки вантажу, як-то: палива тощо) позивач на вимогу суду до матеріалів справи не подав.

Незважаючи на неодноразові вимоги суду, податкових накладних за взаємовідносинами ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”та ПП “Вакоресурс”, ПП “Мега-Лугкомплекс-В”, ПП “ТПФ “Ультра - брайт”, ПП “Міромаркет-07”позивач до матеріалів справи не подав.

Відсутність в матеріалах справи податкових накладних дозволяє суду погодитись з висновком податкового органу про порушення ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, згідно до яким не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Неподання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження можливості реального здійснення господарських операцій за взаємовідносинами ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”та ПП “Вакоресурс”, ПП “Мега-Лугкомплекс-В”, ПП “ТПФ “Ультра Брайт”, ПП “Міромаркет-07”з урахуванням часу, місцезнаходження позивача та його контрагентів, специфіки фізичних властивостей товарно-метаріальних цінностей (суміш бетонна тощо), відсутність в матеріалах справи жодних доказів здійснення фізичного переміщення товару з огляду на встановлені ст.86 КАС України правила оцінки доказів, дають суду фактичні підстави для визнання правомірним судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів, вчинених між позивачем та переліченими вище суб'єктами господарювання та неможливість врахування в податковому обліку первинних документів, складених у межах таких правочинів.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача зібраними по справі доказами, суд відзначає, що відповідно до п.п. “а”п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про ПДВ”(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетному відшкодуванню підлягає частина розрахованого за правилами п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього закону від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На підтвердження оплати суми ПДВ на користь контрагентів позивач подав до суду копії векселів. Оглянувши надані позивачем векселі, суд приходить до висновку, що по-перше, з зазначених у векселях відомостей не вбачається здійснення ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” оплати саме вартості придбаних товарів (робіт, послуг), по-друге, оплата за векселями була проведена без ПДВ, по-третє, умови укладених між позивачем, ТОВ “Спецінжинірінг-Постач” та ПП “Вакоресурс”, ПП “Мега-Лугкомплекс-В”, ПП “ТПФ “Ультра - брайт”, ПП “Міромаркет-07”правочинів згідно з наявними у справі документами та в силу приписів Закону України “Про обіг векселів в Україні” не свідчать однозначно про можливість проведення вексельних розрахунків.

Таким чином, позивачем в ході розгляду справи не доведено здійснення оплати податку на додану вартість на користь постачальників товарів (робіт, послуг), що згідно з Законом України “Про ПДВ” зумовлює відсутність правових підстав для заявлення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ “Спецінжинірінг-Постач”, то в задоволенні позову належить відмовити.

Розподіл судових витрат по даній адміністративній справі належить здійснити відповідно до ч.2 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.7-11, 94, 160, 161, п.4 9.2 ст.162, ст.ст.163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецінжинірінг-Постач" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання податкових повідомлень-рішень № 0000290700/0, № 0000280700/0 від 09.09.2010 р. недійсними відмовити в повному обсязі.

2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 01.03.2011 року.

Суддя Старосєльцева О.В.