Рішення № 139456170, 31.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6295/26

Провадження № 2/161/4193/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.

за участю секретаря Рудчик А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

20.03.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.06.2025, в м. Луцьку по вул. Підгаєцькій, 26а, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Opel Insignia Sports Tourer, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дтп транспортний засіб Opel Insignia Sports Tourer отримав механічні пошкодження.

Водії транспортних засобів склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з вини відповідача.

На момент вчинення дтп цивільно-правова відповідальність відповідача, як володільця транспортного засобу Renault Premium, була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Перша».

Страховик відповідача виплатив позивачу страхове відшкодування в загальному розмірі 63 628,43 грн, що відповідає вартості відновлювального ремонту транспортного засобу (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу). Однак вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування такого зносу становить 93 034,10 грн.

З огляду на принцип повного відшкодування завданої шкоди, відповідач повинен відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 29 405,67 грн (93 034,10 грн - 63 628,43 грн).

Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь шкоду, завдану внаслідок дтп, в розмірі 29 405,67 грн, а також покласти на нього судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

13.05.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що оскільки позивач не надав доказів фактичного проведення ремонту та оплати вартості нових деталей, то не має підстав для стягнення сум пдв у складі збитків. Водночас, з цих же причин (відсутність доказів фактичного ремонту) відповідач вважає, що позивач не поніс реальних збитків понад суму 63 628,43 грн, яку йому виплатив страховик відповідача (винної в дтп особи). Стягнення таких збитків є безпідставним збагаченням потерпілого і суперечить принципу добросовісності.

Відповідач просив суд відмовитив задоволенні позовних вимог.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 08.07.2026 до участі в справі було залучено ПАТ «Страхова компанія «Перша» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представники сторін та третьої особи подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІV.Фактичні обставини справи

10.06.2025, близько 12:00, в м. Луцьку по вул. Підгаєцькій, 26а, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Opel Insignia Sports Tourer, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок дтп транспортний засіб Opel Insignia Sports Tourer отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками (повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, а.с. 17, ремонтна калькуляція, а.с. 28-32).

Водії транспортних засобів Renault Premium та Opel Insignia Sports Tourer досягли згоди щодо обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України зразка, так званий «європротокол» (а.с. 17).

Власником транспортного засобу Opel Insignia Sports Tourer є ОСОБА_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , а.с. 16).

Винним у вчиненні дтп є водій транспортного засобу Renault Premium ОСОБА_2 .

На час вчинення дтп цивільно-правова відповідальність власника (володільця) транспортного засобу Renault Premium була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Перша».

Позивач ствердив, що звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Перша» із заявою про виплату страхового відшкодування, за результатами розгляду якої останнє виплатило йому страхове відшкодування в загальному розмірі 63 628,43 грн (49 549,52 грн + 14 078,91 грн) (заява про страхову виплату від 10.06.2025, а.с. 18-20, лист №2200 від 11.08.2025, а.с. 25-26, ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Згідно з висновком судового експерта Гуля Віктора Івановича за результатами експертного транспортно-товарознавчого дослідження №67 від 03.10.2025:

- вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Opel Insignia Sports Tourer на дату оцінки 06.06.2025 становить 93 034,10 грн;

- вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Opel Insignia Sports Tourer становить (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) на дату оцінки 06.06.2025 становить 63 628,43 грн;

- вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Opel Insignia Sports Tourer, на дату оцінки 06.06.2025 становить 63 628,43 грн (а.с. 33-76).

Судовий експерт ОСОБА_3 надав письмове роз`яснення про те, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Opel Insignia Sports Tourer в розмірі 93 034,10 грн визначена з урахуванням ПДВ на запасні частини і матеріали та без урахування вартості ПДВ на вартість робіт. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Opel Insignia Sports Tourer (без урахування податку на додану вартість) становить 80 408,42 грн (а.с. 106-108).

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов`язок відшкодувати ці збитки.

За загальним правилом, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини.

Суб`єктом відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоро`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників особи, діяльність яких пов`язана з використанням транспортних засобів, зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами на випадок завдання шкоди.

Договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів (ч. 1 ст. 979 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Згідно з п. 6 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2004 №3720-IX (введений в дію 01.01.2025) договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону. Дія положень цього Закону поширюється виключно на страхові випадки, які настали за договорами страхування, що набрали чинності після введення в дію цього Закону.

Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (далі по тексту - Закон №1961-IV) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 28 Закону №1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, в тому числі, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом №1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №147/66/17).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Відповідач ОСОБА_2 вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої була заподіяна шкода майну позивача ОСОБА_1 (шкода, пов`язана з пошкодженням транспортного засобу Opel Insignia Sports Tourer). Винним у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди є відповідач.

Цивільно-правова відповідальність відповідача, як володільця транспортного засобу Renault Premium, була застрахована. Зазначена дорожньо-транспортна пригода є страховим випадком.

Страховик винної особи ПАТ «Страхова компанія «Перша» виплатило позивачу страхове відшкодування в загальному розмірі 63 628,43 грн, що дорівнює вартості відновлювального ремонту транспортного засобу (з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу).

Однак, позивач має право на відшкодування вартості відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування його фізичного зносу, оскільки це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі (див. постанову Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №757/54513/16).

Системний аналіз статей 22, 1192, 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, тобто фактичною шкодою в розумінні ст. 1194 ЦК України, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

З приписів п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-IV вбачається висновок про те, що вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ, а також понесення позивачем витрат зі сплати ПДВ.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі №565/1210/19 та у постанові від 21.12.2020 у справі № 911/286/20.

Оскільки позивач не подав доказів понесення фактичних витрат на ремонт транспортного засобу, то із вартості його відновлювального ремонту (без урахування фізичного зносу), що визначена судовим експертом в розмірі 93 034,10 грн, слід виключити суми пдв. Така вартість (без урахування податку на додану вартість) становить 80 408,42 грн і є фактичним розміром шкоди.

В силу законодавчих обмежень у страховика винної особи не виник обов`язок з відшкодування потерпілій особі різниці в розмірі 16 779,99 грн між фактичним розміром шкоди (80 408,42 грн) та виплаченим страховим відшкодуванням (63 628,43 грн). Таку різницю повинен компенсувати відповідач.

Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

VI.Судові витрати

Щодо судового збору

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (57,06 %) в розмірі 759,58 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Позивач в позовній заяві заявив до стягнення 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги №4/10-25 від 01.10.2025 (а.с. 9-15).

Відповідач подав заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (включив у відзив на позовну заяву) до 1 500 грн (саме такий розмір цих витрат є обгрунтованим).

Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та заяву відповідача зменшення їх розміру, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо (постанова ВС від 01.10.2018 у справі №569/17904/17).

Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова ВС від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В п. 3.5 договору про надання правової допомоги №4/10-25 від 01.10.2025 зазначено, що сума витрат на професійну правничу допомогу має бути визначена в Акті наданих послуг.

Суд констатує, що під час розгляду справи позивач не надав суду доказів надання правничої допомоги (фактичної передачі наданих адвокатом послуг, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором).

Суд зауважує, що сторона, яка заявляє вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язана надати відповідні докази, які у причинно-наслідковому зв`язку підтверджують затрачений час на правову допомогу, надану в справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та фактичну передачу виконаних адвокатом робіт, які, зокрема, можуть міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Невиконання цього обов`язку позбавляє суд можливості надати оцінку заявленим до стягнення витратам на професійну правничу допомогу як на предмет їх дійсності та необхідності, так і розумності їхнього розміру.

Відсутність документального підтвердження надання правничої допомоги (договору надання правничої допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності (постанова Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20).

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо витрат на оплату послуг експерта

Позивач заявив до стягнення 6 000 грн витрат на оплату послуг експерта, на підтвердження яких надав договір про проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження від 29.09.2025, рахунок від 03.10.2025, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 03.10.2025, платіжну інструкцію від 03.10.2025 (а.с. 21-24).

Відповідач просив суд відмовити у стягненні витрат на оплату послуг експерта, оскільки сума матеріального збитку була коректно визначена страховиком, а проведення експертизи на замовлення учасника справи було ініціативою позивача виключно для штучного формування завищених вимог.

Вивчивши заяву позивача про розподіл витрат на оплату послуг експерта, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК Україн до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч.ч. 6-8 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач надав суду докази оплати послуг експерта в розмірі 6 000 грн.

Суд не приймає заперечення відповідача про відсутність необхідності замовлення висновку судового експерта. Спір був доведений до вирішення судом саме через поведінку (бездіяльність) відповідача, який не був позбавлений можливості відшкодувати позивачу шкоду в добровільному порядку.

Обставин неспівмірності витрат на оплату послуг експерта, їх невідповідності критеріям розумності та необхідності судом не встановлено.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на оплату послуг експерта пропорційно задоволеним вимогам (57,06 %) в розмірі 3 423,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 16 779,99 грн (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дев`ять гривень, 99 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 759,58 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату послуг експерта в розмірі 3 423,60 грн.

Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Дата складення повного рішення суду - 31.08.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін