Ухвала суду № 139456030, 31.08.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10772/26

Провадження № 6/161/203/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.,

при секретарі Корнійчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», заінтересовані особи - Акціонерне товариство «Альфа-Банк», Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом заміни стягувача його правонаступником, заінтересовані особи АТ «Альфа-Банк», Перший відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Вимоги мотивує тим, що 11 червня 2009 року рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у цивільній справі вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № SME0008302 у сумі 2127191 грн. 08 коп.; та судових витрат, а саме: витрат по сплаті третейського збору в сумі 5000 грн. 00 коп., а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» пені за договором поруки № SME0008302/1 у розмірі 493352 грн. 35 коп.

13 листопада 2009 року Новозаводський районний суд м. Чернігова видав виконавчі листи № 6-1851/03, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором.

06 квітня 2016 на підставі виконавчого листа № 6-1851/03 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Бобик О.М відкрито виконавче провадження № 50703060, щодо ОСОБА_4 .

Вказує, що 30 вересня 2009 року між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» (надалі Фактор), укладено Договір Факторингу від 30.09.2009 року.

30 вересня 2009 року ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» підписали Додаток №1 (перелік кредитних договорів) до Договору факторингу 30.09.2009 року, згідно якого у 9 по 11 строку вбачається передача прав, переданих фактору за кредитним договором № SME0008302 від 13.02.2008 року, за яким виступає основний боржник ОСОБА_2 .

Щодо Договору поруки № SME0008302/3 від 13.02.2008 року, укладеного між ЗАТ «Альфа-банк» та ОСОБА_1 у п. 2.1. договору факторингу, сторони цього Договору встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у повному обсязі зобов`язань, передбачених Кредитним договором

На підставі наведеного, просить суд, замінити стягувача АТ «Альфа-Банк» на його правонаступника ТОВ «Кредитні ініціативи» у виконавчому провадженні №50703060 від 06.04.2016 року відкритого відносно ОСОБА_1 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник заявника до судового засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Вимоги заяви підтримує, просить їх задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялися судом про день, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв про розгляд справи у їхній відсутності на адресу суду не надходило.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності осіб, що не з`явилися по наявним матеріалам справи, що не суперечить вимогам ч. 3 ст. 442 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 червня 2009 року рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у цивільній справі вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № SME0008302 у сумі 2127191 грн. 08 коп.; та судових витрат, а саме: витрат по сплаті третейського збору в сумі 5000 грн. 00 коп., а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Альфа-Банк» пені за договором поруки № SME0008302/1 у розмірі 493352 грн. 35 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2009 року Новозаводський районний суд м. Чернігова видав виконавчі листи № 6-1851/03, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором.

06 квітня 2016 на підставі виконавчого листа № 6-1851/03 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Бобик О.М відкрито виконавче провадження № 50703060, щодо ОСОБА_4 .

Із витягу з автоматизованої системи виконавчих проваджень вбачається, що станом на день звернення з даною заявою, виконавчий лист № 6-1851/03 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 перебуває на примусовому виконанні Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Судом також встановлено, що 30 вересня 2009 року між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» (надалі Фактор), укладено Договір Факторингу від 30.09.2009 року.

30 вересня 2009 року ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» підписали Додаток №1 (перелік кредитних договорів) до Договору факторингу 30.09.2009 року, згідно якого у 9 по 11 строку вбачається передача прав, переданих фактору за кредитним договором № SME0008302 від 13.02.2008 року, за яким виступає основний боржник ОСОБА_2 .

Пунктом 2.1. сторони цього Договору встановлюють, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором у повному обсязі зобов`язань, передбачених Кредитним договором.

Згідно з п. 2.4.1. Договору факторингу за власним рішенням, без необхідності згоди на те Поручителя, користуватися послугами інших осіб для забезпечення належного виконання Поручителем своїх зобов`язань, а також здійснювати операції, наслідком яких є перехід до третіх осіб прав вимоги Кредитора до Поручителя. У такому випадку Поручитель дає свою безумовну згоду на передачу таким особам інформації та документів (у тому числі й тих, що містять банківську таємницю) пов`язаних з виконанням зобов`язань Поручителем та переданими правами вимоги..

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» до заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні додало, зокрема, Додаток №1 (перелік кредитних договорів) до Договору факторингу від 30.09.2009 року, у якому зазначений лише ОСОБА_2 як основний боржник.

Щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, боржником за яким є поручитель ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Заміна сторони виконавчого провадження є різновидом процесуального правонаступництва.

Процедура заміни сторони виконавчого провадження чітко визначена у статті 442 ЦПК України.

Так, згідно з частинами першою та другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

У частині п`ятій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 вказала, що для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Отже, підставою здійснення правонаступництва в процесуальному аспекті є вибуття (заміна) сторони у матеріальних правовідносинах, у тому числі й у відповідному зобов`язанні.

Вирішення питання заміни сторони її правонаступником (як на будь-якій стадії судового процесу, так і на будь-якій стадії виконання судового рішення) у кожному конкретному випадку здійснюється судом шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви.

Для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи, зокрема й сингулярного, суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Оцінюючи обсяг переданих прав, судом підлягає врахуванню загальновизнаний принцип приватного права: ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На відміну від перевірки дійсності та чинності самої вимоги, оцінка договору відступлення прав вимоги на предмет суперечності приписам законодавства під час вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі, сторони у справі) є обмеженою та має узгоджуватися з презумпцією правомірності правочину, закріпленою у статті 204 ЦК України.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, допоки ця презумпція не буде спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і негрошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

За загальним правилом відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання, як порука має акцесорний (додатковий) характер та означає, що забезпечувальне зобов`язання слідує за основним; поділяє його юридичну долю; не може існувати без основного зобов`язання.

У частинах першій та другій статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У статті 559 ЦК України серед підстав припинення договору поруки зазначається лише припинення поруки у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.

Порука за своєю правовою природою є додатковим (акцесорним) зобов`язанням до основного (кредитного) зобов`язання позичальника та напряму залежить від його умов. Загальний розмір кредитної заборгованості стосується як боржника, так і поручителя, який несе солідарну відповідальність у межах строку поруки (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2025 року у справі № 916/36/25).

Умовою відповідальності поручителя, визначеною у частині першій статті 554 ЦК України, є порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою.

У разі відступлення права вимоги за основним зобов`язанням одночасно здійснюється відступлення і за додатковим (акцесорним) зобов`язанням, що відповідає правовій природі забезпечувальних зобов`язань та договору цесії. Забезпечувальні зобов`язання, які не мають самостійного характеру, наслідують долю основного зобов`язання і є невід`ємними від нього. Інші умови можуть бути визначені сторонами у договорі відступлення права вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02 березня 2026 року у справі № 2-3467/12, провадження № 61-2593сво25.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що з моменту переходу до нового кредитора права вимоги за основним зобов`язанням, порука за яким не припинилася, право вимоги до поручителя вважається таким, що одночасно перейшло до нового кредитора, якщо інше не передбачено договором відступлення права вимоги.

З огляду на викладене, суд вважає, що на підставі укладеного між первісним та новим кредитором Договору Факторингу від 30.09.2009 року разом з правом вимоги до основного боржника за кредитним договором №SМЕ0008302 від 13.02.2008 року до нового кредитора перейшло і право вимоги щодо додаткового (акцесорного) зобов`язання у вигляді поруки, якою забезпечено виконання основного зобов`язання.

Враховуючи наведені норми права та правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Кредитні ініціативи».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що слід провести заміну первісного стягувача АТ «Альфа-Банк»у виконавчому провадженні, боржником за яким є ОСОБА_1 , на ТОВ «Кредитні ініціативи», як правонаступника стягувача.

Керуючись ст.ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 442 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» у виконавчому провадженні №50703060 від 06.04.2016 року відкритого відносно ОСОБА_4 на підставі виконавчого листа № 6-1851/03 від 11.06.2009 року виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова про стягнення солідарної заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № SME0008302 від 13.02.2008 року.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», код ЄДРПОУ 35326253, адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21.

Заінтересована особа Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (назву змінено на АТ «Сенс Банк»), код ЄДРПОУ - 23494714, адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська. 100.

Заінтересована особа Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 35041461, адреса місцезнаходження: 43001, м. Луцьк, вул. Винниченка. 27 а.

Заінтересована особа ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст ухвали виготовлений 03 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Пахолюк А.М.