Рішення № 139455853, 03.09.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1254/26

Провадження № 2/157/812/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 вересня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області 10.07.2026 надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором позики № 45435588 від 05.12.2025 у розмірі 18148,90 грн та договором позики № 6474769 від 23.10.2025 у розмірі 24720,50 грн, а також понесені судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 05.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 45435588 в електронній формі, а також 23.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 6474769 в електронній формі.

23.04.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/04/26, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 45435588 від 05.12.2025 у розмірі 18148,90 грн, з яких 5500 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 768,90 грн сума заборгованості за відсотками, 11000 грн сума заборгованості за пенею, 880 грн комісія за надання позики, та за договором № 6474769 від 23.10.2025 в розмірі 24720,50 грн, з яких 7000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 5120,50 грн сума заборгованості за відсотками, 12600 грн неустойка.

Всупереч умовам договорів позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договорами позики № 45435588 від 05.12.2025 та № 6474769 від 23.10.2025 у вищевказаному розмірі.

Ухвалою судді від 15.07.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача Кудіна А.В. у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила справу розглянути без участі представника позивача та зазначила, що у разі неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

1.1. Щодо укладення договору надання коштів у кредит № 45435588 від 05.12.2025:

Судом встановлено, що 05.12.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 45435588, за умовами якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 5500 грн на строк 30 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а останній зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (а.с. 8-14). Строк кредитування/Строк договору 30 днів (п. 2.2.2. договору). Процентна ставка за зазначеним договором становить 0,466% в день (п. 2.2.3. договору). Комісія за надання кредиту 16% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 880 грн) (п. 2.2.4. договору).

Договір надання коштів у кредит підписано директором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Біланом В.І. електронним підписом 75685, Литвинчуком В.Я. електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 01173, який був надісланий на зазначену ним електронну пошту, про що свідчить п. 12 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін», де також зазначено номер електронного платіжного засобу відповідачки НОМЕР_1 . Таким же способом сторонами договору підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 15) та паспорт споживчого кредиту до договору надання коштів у кредит (а.с. 18-19), який відповідачем підписано одноразовим ідентифікатором 06301. Одноразовим ідентифікатором 01173 відповідачем також були підписані заявка-опитувальник Клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 16) та інформаційне повідомлення (а.с. 17).

Аналізуючи зміст договору надання коштів у кредит № 45435588 від 05.12.2025 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

Судом встановлено, що згідно з укладеним договором ОСОБА_1 05.12.2025 отримав кредит у розмірі 5500 грн на умовах, передбачених цим договором, що підтверджується довідкою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000099289 від 05.06.2026 (а.с. 20).

У наданому позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 від 27.04.2026 за договором № 45435588 від 05.12.2025, сформованого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зазначено, що боржник має заборгованість станом на 23.04.2026, що становить 18148,90 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту 5500 грн, заборгованості за процентами 768,90 грн, за пенею 11000 грн та комісія 880 грн (а.с. 22-24).

1.2. Щодо умов договору про нарахування комісії за надання кредиту:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісії, але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою комісією за обслуговування за кожним платіжним періодом.

Пунктом 2.2.4 вищезазначеного договору надання коштів у кредит № 45435588 від 05.12.2025 передбачено сплату комісії за надання кредиту 16 % від суми наданого кредиту, що дорівнює 880 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (пункти 28, 29) та у справі № 363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (висновок у постанові ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (висновок у постанові ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (пункт 31.25)).

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Суд також вважає комісію за видачу кредиту такою, що не відповідає принципам справедливості та добросовісності, а також такою, що містить елементи введення в оману позичальника. Якщо при визначені у кредитному договорі розміру позики позикодавець обумовлює сплату комісії за видачу кредиту, то фактично фіксує стягнення додаткових коштів, тобто таким чином збільшує навантаження на позичальника, яке у цих правовідносинах забезпечується відсотками за користування кредитом. Навіть попри погодження сплати комісії за видачу кредиту в договорі, таке стягнення додаткових коштів не узгоджується з економічною метою кредитних відносин, якою є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Суд дійшов висновку, що умови договору надання коштів у кредит № 45435588 від 05.12.2025 щодо сплати комісії за надання кредиту в розмірі 16% від суми виданих коштів є нікчемними.

Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує позивач.

Суд відхиляє здійснений позивачем у розрахунку заборгованості за договором № 45435588 від 05.12.2025 розрахунок заборгованості в частині нарахування комісії в розмірі 880 грн.

1.3. Щодо стягнення штрафних санкцій.

Суд зауважує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача пені у розмірі 11000 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягає списанню кредитодавцем.

Із розрахунку заборгованості (а.с. 22-24) також встановлено, що з 05.12.2025 до 03.01.2026 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою 0,466 % в день, тобто у розмірі, який відповідає чинному законодавству. Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за договором надання коштів у кредит № 45435588 від 05.12.2025 буде становити 6268,90 грн, з яких 5500 грн тіло кредиту та 768,90 грн нараховані відсотки за користування кредитом.

2.1. Щодо укладення договору кредитної лінії № 6474769 від 23.10.2025:

Судом встановлено, що 23.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6474769, за умовами якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 7000 грн на строк 360 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а останній зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (а.с. 33-40). Розмір першого обов`язкового платежу 2537,50 грн, дата сплати першого обов`язкового платежу 11.11.2025 (п. 2.2.3, 2.2.5 договору). Процентна ставка за зазначеним договором становить 0,95% в день (колонка 3 таблиці п. 2.2 договору). Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1207,50 грн) (п. 2.2.8 договору).

У пункті 2.2.9 договору Сторони домовились, що Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримує від Кредитодавця індивідуальну знижку (промокод) на Процентну ставку, визначену у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору при виконанні Позичальником наступних умов:

Позичальник у строк до дати сплати Першого обов`язкового платежу, визначеного п. 2.2.5 Договору сплатить Комісію за надання Кредиту та Проценти за користування Кредитом у сумі, не менше ніж 2537.50 грн. У такому випадку Позичальнику надається можливість сплачувати Проценти з урахуванням процентної ставки, яка є нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, та становить 0.95% на день протягом перших 20 календарних днів з дати надання Кредиту (знижена процентна ставка). У разі, якщо Позичальник не сплатить/сплатить за п`ять і більше календарних днів до закінчення Першого обов`язкового платежу//сплатить не в повному обсязі суму, вказану в цьому підпункті Договору вважається, що Позичальник відмовився від пропозиції сплати Процентів за користування кредитом за процентною ставкою, нижчою за розмір ставки, визначеної у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору, а нарахування Процентів за користування Кредитом здійснюється за процентною ставкою, визначеною у колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору. Позичальник повністю розуміє та погоджується з тим, що у разі невикористання Позичальником права на отримання індивідуальної знижки (промокоду)/невиконання умов для отримання знижки, застосуванню підлягає процентна ставка без знижки, як вона визначена в колонці 3 таблиці п. 2.2. Договору...

Договір надання коштів у кредит підписано директором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Біланом В.І. електронним підписом As4OicnINn, Литвинчуком В.Я. електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 276786, який був надісланий на зазначену ним електронну пошту, про що свідчить п. 11 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін», де також зазначено номер електронного платіжного засобу відповідача НОМЕР_1 .

Таким же способом сторонами договору підписано паспорт споживчого кредиту до договору кредитної лінії (а.с. 42-43), який відповідачем підписано одноразовим ідентифікатором 636517. Одноразовим ідентифікатором 276786 відповідачем також були підписані заявка-опитувальник Клієнта (а.с. 40 зворот) та інформаційне повідомлення (а.с. 41).

Аналізуючи зміст договору кредитної лінії (надійний) № 6474769 від 23.10.2025 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

2.2. Щодо пред`явлення вимоги до завершення строку кредитування:

Відповідно до норм ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Пунктом 6.13 договору кредитної лінії передбачено, що у разі прострочення Позичальником сплати Першого обов`язкового платежу/Мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану Комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми Кредиту) на шістдесят другий календарний день, Кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі Позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення Заборгованості.

21.02.2026 уповноваженим працівником ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідачу була направлена вимога про повернення кредиту від 21.02.2026 (а.с. 44), у якій кредитодавець повідомив про прострочення платежу/платежів на понад два календарних місяці, внаслідок чого виникла заборгованість. Також попередив, що у разі неусунення порушення або невиконання Вимоги у вказаний строк Кредитодавець залишає за собою право відступити право вимоги за Договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості (відповідно до умов Договору). Вимога відповідно до п. 6.13.1 договору була надіслана в особистий кабінет Позичальника.

Суд вважає, що позивач виконав вимоги, передбачені договором та законом для пред`явлення позову до закінчення Строку кредитування.

У наданому позивачем розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 від 23.10.2025 за договором № 6474769 від 23.10.2025, сформованого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», зазначено, що боржник має заборгованість станом на 23.04.2026, що становить 24720,50 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту 7000 грн, заборгованості за процентами 5120,50 грн та неустойки 12600 грн (а.с. 45-46).

Матеріалами справи підтверджується факт укладення кредитного договору в електронній формі та виконання умов договору позичальником щодо надання коштів у кредит, а також неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що добровільно не сплачена.

2.3. Щодо сплати комісії за видачу кредиту та нарахування неустойки:

Як встановлено судом у розділах 1.2 та 1.3 цього рішення, умови кредитного договору, які передбачають сплату комісії за видачу кредиту, є нікчемними, а стягнення з позичальника штрафних санкцій (пені, неустойки) за невиконання/неналежне виконання умов такого договору є безпідставним та підлягає списанню.

Суд відхиляє здійснений розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором кредитної лінії (надійний) № 6474769 від 23.10.2025 в частині нарахування комісії у розмірі 1207,50 грн та заборгованості за неустойкою у розмірі 12600 грн.

2.4. Щодо тіла кредиту та нарахованих відсотків:

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності 24.12.2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства. Із розрахунку заборгованості встановлено, що з 23.10.2025 до 20.02.2026 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою не більше 1 % в день, тобто у розмірі, який відповідає чинному законодавству.

Однак, суд здійснює перерахунок заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом із врахуванням сплачених відповідачем сум, які позивачем зараховувались на сплату комісії та неустойки. Оскільки судом встановлено, що умови договору, які передбачають сплату комісії, є нікчемними, неустойка підлягає списанню, сума кошів, яка сплачена відповідачем і була зарахована позивачем на сплату комісії та неустойки, згідно з умовами договору підлягає зарахування на погашення відсотків за кредитом та, в разі залишку, - на погашення тіла кредиту.

У період з 23.10.2025 до 10.11.2025 (19 днів), з урахуванням ставки 0,95% у день від розміру кредиту 7000 грн, відповідачу нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 1263,50 грн (66,50 х 19), що підтверджується розрахунком заборгованості. У зв`язку зі сплатою відповідачем 10.11.2025 на користь позивача 2471 грн, як погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за кредитом становив 5792,50 грн (7000 + 1263,50 2471), відсотки 0 грн.

У період з 11.11.2025 до 05.12.2025 (25 днів), з урахуванням ставки 0,95% у день від розміру кредиту 5792,50 грн, відповідачу мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 1375,75 грн (55,03 х 25). У зв`язку зі сплатою відповідачем 05.12.2025 на користь позивача 3062,50 грн, як погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за кредитом становив 4105,75 грн (5792,50 + 1375,75 3062,50), відсотки 0 грн.

У період з 06.12.2025 до 20.02.2026 (77 днів), з урахуванням ставки 0,95% у день від розміру кредиту 4105,75 грн, відповідачу мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 3003 грн (39 х 77).

Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором від 23.10.2025 буде становити 7108,75 грн, з яких 4105,75 грн тіло кредиту та 3003 грн нараховані відсотки за користування кредитом. Враховуючи розмір первинного тіла кредиту 7000 грн та здійснених Позичальником протягом користування кредитом платежів у розмірі 5533 грн, такий розмір остаточної заборгованості відповідає принципам справедливості та добросовісності, тому є законним, пропорційним діям Позичальника, що були спрямовані на виконання зобов`язання, та повністю узгоджується з економічною метою кредитних відносин.

3. Щодо переходу прав вимоги:

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

23.04.2026 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Договір факторингу № 23/04/26 (а.с. 25-29), відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а останнє зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (п. 1.1. зазначеного договору).

Відповідно до актів прийому-передачі реєстру боржників № 2 та № 1 від 23.04.2026 за договором факторингу № 23/04/26 від 23.04.2026 (а.с. 30, 48), платіжної інструкції № 24128 від 29.04.2026 (а.с. 31), Реєстрів боржників від 23.04.2026 № 2 (а.с. 32), № 1 (а.с. 50) ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит № 45435588 від 05.12.2025 та договором кредитної лінії (надійний) № 6474769 від 23.10.2025 відповідно у сумі 18148,90 грн, з яких 5500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 768,90 грн заборгованість за відсотками, 11000 грн пеня, 880 грн комісія, та у сумі 24720,50 грн, з яких 7000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 5120,50 грн заборгованість за відсотками, 12600 грн неустойка.

Суд погоджується, що перехід права вимоги позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» до відповідачки ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит № 45435588 від 05.12.2025 та за договором кредитної лінії (надійний) № 6474769 від 23.10.2025 відбувся у встановленому законодавством порядку.

Однак, враховуючи, що загальний розмір заборгованості відповідача за кредитними договорами становить 13377,65 грн (6268,90 грн + 7108,75 грн), що встановлено згідно з розрахунками суду, то позивач набув право вимоги до відповідача саме у такому розмірі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

З урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання коштів у кредит № 45435588 від 05.12.2025 та договором кредитної лінії (надійний) № 6474769 від 23.10.2025 в загальному розмірі 13377,65 грн.

4. Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов частково, покладає судові витрати, які складаються із судового збору, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 31,21% (13377,65 х 100 : 42869,40), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача частина сплаченого судового збору у розмірі 830,94 грн (2662,40 грн х 31,21%).

Керуючись ст. 81, 89, 141, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 526, 610, 625, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором надання коштів у кредит № 45435588 від 05.12.2025 та договором кредитної лінії (надійний) № 6474769 від 23.10.2025 у розмірі 13377 (тринадцять тисяч триста сімдесят сім) гривень 65 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» частину сплаченого судового збору в розмірі 830 (вісімсот тридцять) гривень 94 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ