Постанова № 13945580, 21.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2011 р. № 2-а- 10368/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Зінченка А.В.,

при секретарях Нікітіної О.В., Фоменко І.Є.

за участі представників сторін:

Позивача Ковтун М.І.

Відповідача Шляхта В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом підприємства Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, підприємство Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№43), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просить суд після зміни позовних вимог скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова від 30.01.2008 року №00002711520/0; від 14.02.2008 року №0000621701/0; від 03.03.2008 року №0000471520/0; від 31.03.08р. №0000591520/0; від 13.05.08р. №0000861520/0; від 31.05.08р. №00001031520/0; від 23.05.08р. №0004881701/0; від 01.07.08р. №0001181520/0; від 31.07.08р. №0001321520/0; від 02.09.08р. №0001481520/0; від 07.10.08р. №0001661520/0; від 27.10.08р. № 0001821520/0; від 03.12.08р. №0002091520/0; від 11.02.09 року №0000371520/0; від 17.03.09р. №0000881520/0; від 31.03.09 №0001021520/0; від 30.04.09року №0001301520/0; від 05.06.09р. №0001641520/0; від 05.06.09р. № 0001731510/0; від 30.06.09р. №0001771520/0; від 28.08.09р. №0002181520/0; від 24.09.09р. №0002711510/0; від 02.10.09 року №0002551520/0; від 05.11.09 року №0002871520/0; від 30.12.09р. №0003191520/0; від 29.01.10р.№0000151520/0; від 09.02.10р. №0000081701/0; від 17.03.10 №0001261701/0; від 13.04.10р. №0002711701/0; від 28.04.10р. №0002911701/0; від 10.06.10р. №0005541701/0; від 22.07.10р. №0003231510/0; від 27.07.10р. №0019641701/0; зобовязати ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова усунути допущені порушення прав Позивача шляхом зарахування грошових коштів, сплачених позивачем за призначенням платежу, які вказані в дорученнях з 01.01.2008 р. по 01.07.2010 року; зобовязати ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова зарахувати грошові кошти, примусово вилучені з каси позивача, як сплату податкових зобов»язань за місяці, в яких було здійснено вилучення; зобовязати ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова зробити перерахунок нарахованих пені та щтрафних санкцій у звязку з нарахуванням грошових коштів не за призначенням платежу та надати його позивачу; зобовязати ДПІ у Орджонікідзевському м.Харкова відкоригувати картку особових рахунків платника податків-підприємства Харківської виправної колонії №43 УДДУ з ПВП у Харківській області (код 08680885) та внести зміни у відповідності до діючого законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 року позовні вимоги про скасування податкових повідомленьрішень ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова від 30.01.2008 року №00002711520/0; від 14.02.2008 року №0000621701/0; від 03.03.2008 року №0000471520/0; від 31.03.08р. №0000591520/0; від 13.05.08р. №0000861520/0; від 31.05.08р. №00001031520/0; від 23.05.08р. №0004881701/0; від 01.07.08р. №0001181520/0; від 31.07.08р. №0001321520/0; від 02.09.08р. №0001481520/0; від 07.10.08р. №0001661520/0; від 27.10.08р. № 0001821520/0; від 03.12.08р. №0002091520/0; від 11.02.09 року №0000371520/0; від 17.03.09р. №0000881520/0; від 31.03.09 №0001021520/0; від 30.04.09року №0001301520/0; від 05.06.09р. №0001641520/0; від 05.06.09р. № 0001731510/0; від 30.06.09р. №0001771520/0; від 28.08.09р. №0002181520/0; від 24.09.09р. №0002711510/0; від 02.10.09 року №0002551520/0; від 05.11.09 року №0002871520/0; від 30.12.09р. №0003191520/0; від 29.01.10р.№0000151520/0; від 09.02.10р. №0000081701/0; від 17.03.10 №0001261701/0; від 13.04.10р. №0002711701/0; від 28.04.10р. №0002911701/0; від 10.06.10 р. №0005541701/0 залишені без розгляду.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позову вказує, що починаючи з 2008 року позивач сплачує поточні платежі з податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та інші в повному обсязі. Платіжні доручення заповнюються позивачем у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Не зважаючи на те, що позивач в платіжних дорученнях в реквізиті «Призначення платежу»визначає його призначення, отримавши платіж ДПІ самостійно змінює призначення платежу та зараховує його на інші періоди заборгованості, зараховуючи кошти не за призначенням.

На підставі наведеного, підприємство Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№43) вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені з порушенням чинного податкового законодавства, незаконні, протиправні, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Харкова та його представник в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що винесені податкові повідомлення рішення є законними, відповідають вимогам законодавства, а тому позовні вимоги є недоведеними, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Підприємство Харківської виправної колонії №43 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області, засноване на державній власності і підпорядковане безпосередньо управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, а також Державному департаменту України з питань виконання покарань.

Згідно п.п.2.1 Статуту, вказане підприємство створене з метою залучення засуджених, які відбувають покарання у Харківській виправній колонії (№43) до суспільно - корисної праці і забезпечення їх професійно технічного навчання.

Підприємство Харківської виправної колонії №43 зареєстровано виконавчим комітетом Орджонікідзевської районної ради від 30.09.1996 року №14801200000028548, як юридична особа та знаходиться на податковому обліку з 24.04.2000 р. у ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова, про що свідчить свідоцтво №29580213 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі акту невиїзної документальної перевірки з питань своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів №1881/17-08680885 від 27.07.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.10р. №0019641701/0, яким нараховано штраф у розмірі 50% на суму 160,26 грн. Згідно з пл. дорученням №529 від 08.06.10р. був сплачений податок за травень 2010р.

Також матеріалами справи підтверджено, що на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету №1740/15-08680885 від 09.07.2010 року винесено податкове повідомлення рішення № 0003231510/0 від 22.07.2010 року, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 106,43 грн.

Суд зазначає, що згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами , їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори.

Відповідно до пункту 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року, за результатами перевірки, орган державної податкової служби складає Акт, а в разі відсутності порушень податкового законодавства - довідку. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства. Згідно пункту 1.7. цього Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пункту 2.3.4. Порядку, не допускається відображення в Акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків що до дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Також, суд вказує, що у відповідності до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державним цільовими фондами»визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом,у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону 2181, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про готівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність встановленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином суд приходить до висновку, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає за необхідним зазначити, що Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, зазначене платником податків. За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, згідно платіжних доручень доданих до справи з зазначенням направлення платежу, здійснювалось погашення податкового зобов'язаного поточного, а не за минулі роки, як це вбачається з Актів перевірки.

Суд вказує, що відповідно до п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України № 2181 від платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону для подання податкової декларації. В п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного закону зазначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 16.1.1. п. 16.1 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено джерела погашення податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. Зазначена норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого*, органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", або іншими законами з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування", обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов'язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати податку припиняється зі сплатою цих податків за конкретний період. Згідно з пунктом 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Також, суд зазначає, що Законом України №2181 визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів не має зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, суд вважає за необхідним зазначити, що чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом України 2181 заходи примусового стягнення податкового боргу, а також, застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

Таким чином, Позивач сплачував поточні обов'язкові платежі, які в платіжному дорученні були зазначені за що саме було сплачено і за який період. Однак, виходячи з Актів невиїзної перевірки та податкових рішень-повідомлень вказані грошові кошти зараховувались на погашення заборгованості за минулі роки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, так як позиція позивача документально та нормативно обґрунтована, законна та правомірна.

Щодо вимоги позивача зобовязати ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова зарахувати грошові кошти, примусово вилучені з каси позивача, як сплату податкових зобовязань за місяці, в яких було здійснено вилучення, а саме : 2008рік, 2009 рік та шість місяців 2010 рік то суд вказує, що в цій частині вона не підлягає задоволенню, так як ухвалою суду від 22.12.2010 року позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень рішень ДПІ за 2008 рік, 2009 рік та вказаної вище частини 2010 року залишені без розгляду, а оспорювані податкові повідомлення-рішення виносилися Відповідачем саме на підставі самостійної сплати Позивачем податків через банківські установи.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача частково правомірними та такими, що частково ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 7, 8, 17, 69-721, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов підприємства Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 22.07.2010 року №0003231510/0 та від 27.07.2010 року №0019641701/0.

Зобовязати ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова усунути допущені порушення прав підприємства Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43) шляхом зарахування грошових коштів, сплачених підприємством Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43), за призначенням платежу, які вказані в платіжних дорученнях від 07.06.2010 року, від 30.06.2010 року та від 08.07.2010 року.

Зобовязати ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова зробити перерахунок нарахованих пені та штрафних санкцій у звязку з зарахуванням грошових коштів не за призначенням платежу та надати його підприємству Харківської виправної колонії Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 43).

Зобовязати ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова відкоригувати картку особових рахунків платника податків Підприємства Харківської виправної колонії №43 УДДУ з ПВП у Харківській області (код 08680885) та внести зміни у відповідності до діючого законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі виготовлена 24 лютого 2011 року.

Суддя А.В. Зінченко