Постанова № 13945484, 21.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2011 р. № 2а- 15025/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Міхно А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вістарк" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання нечинною вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинною податкову вимогу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова № 2/503 від 01.09.2010 р.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в декларації з ПДВ за травень 2009 р. залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду в сумі 7811,00 грн. ним було зараховано до стр. 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" керуючись пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а тому декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 р. складено вірно, податок на додану вартість до бюджету ним перераховано вчасно, у зв'язку з чим оскаржувана вимога є незаконною, а тому маються підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Картамишева О.В., Федоренко А.А. позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представники відповідача Нагорна О.В., Манжай А.П. проти позову заперечували, посилаючись на те, що податкове повідомлення - рішення № 0001601520/0 від 05.07.2010 року, яким позивачу було визначену суму податкового зобов'язання та збільшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 7811,00 грн. останнім у передбаченому законом порядку оскаржені не були, а тому ця сума є узгодженою та такою, що підлягає перерахуванню до державного бюджету. Окрім того, на підставі зазначеного рішення позивачеві були направлені перша № 1/306 від 27.07.2010 року та друга № 2/503 від 01.09.2010 р. податкові вимоги.

Таким чином, оскаржувана вимога була винесена у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що 29.05.2010 р. фахівцями Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вістарк" з питання достовірності задекларованих залишків від'ємного значення ПДВ, які після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої було складено акт від 29.05.2010 р. № 1233/152-34862656, де були зафіксовані порушення вимог пп. 7.7.1 п. 7.7.2, пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, за висновком податкового органу позивачем було занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 7811,00 в травні 2009 року.

За наслідками вказаного акту відповідним податковим органом було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001611520/0 від 05.07.2010 р. на суму 7811,00 грн., яке було направлено позивачеві за юридичною адресою та повернуте без вручення, оскільки адресат за вказаною адресою відсутній, а тому, відповідно до вимог чинного податкового законодавства, датою вручення зазначеного рішення є дата його розміщення на дошці оголошень - 15.07.2010 р.

Суд звертає увагу, що вказане рішення позивачем в передбаченому законом порядку оскаржене не було, а тому у відповідності до норми закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, а саме: ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сума зобов'язання, визначена податковим органом є узгодженою та як такою, що підлягає перерахуванню до державного бюджету.

Також, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем передбаченої пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження вказаного вище рішення податкового органу, а також його оскарження до суду.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки визначені Законом визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 зазначеного Закону, у разі несплати у встановлений термін узгодженої суми податкового боргу, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

На виконання зазначеного та з урахуванням того, що товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Вістарк" узгоджене податкове зобовязання не було погашено, відповідним податковим органом було направлено позивачу перша та друга податкові вимоги № 1/306 від 27.07.2010 р., № 2/503 від 01.09.2010 р.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В супереч зазначеному, позивач не надав конкретного доказу для підтвердження своїх вимог.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, відповідна сторона - ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є правомірним, у зв'язку з чим в даному випадку суд не має правових підстав для захисту порушених прав та свобод позивача в розумінні положень ст. 2 КАСУ шляхом перегляду нормативного акту індивідуальної дії, до якого відноситься податкове повідомлення - рішення № 0001611520/0 від 05.07.2010 р., за наслідками якого позивачеві направлені були перша та оскаржувана в судовому порядку друга податкові вимоги, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністртаивного позову товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Вістарк" до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання нечинною вимоги № 2/503 від 01.09.2010 р.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ- з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22.02.11 р.

Суддя Самойлова В.В.