Постанова № 13945389, 10.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"10" лютого 2011 р. № 2а- 11824/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Слово РК" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Слово РК», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому просить скасувати скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0001892302/0/, згідно з яким ПП «Слово РК»було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код 3011021000 в розмірі 34290 грн., в тому числі за основним платежем 22860 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11430 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0001902302/0, згідно з яким ПП «Слово РК»визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код 3014010100 в розмірі 498714 грн., в тому числі за основним платежем 332476 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 166233 грн. в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 484671 грн., в тому числі за основним платежем 323114 грн., за штрафними санкціями 161557 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0000741702/0, згідно з яким ПП «Слово РК»було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем прибутковий податок з робітників і службовців, код 5011010101 в розмірі 1166 грн., в тому числі і за основним платежем 388,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 777,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Слово РК» (код ЄРПОУ 34466538) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 відповідно до затвердженого плану перевірки. Перевірка проводилась з 28.07.2010 р. по 17.08.2010 р. За результатами перевірки було складено Акт від 20.08.2010 р. № 4004/23-212/34466538, відповідно до якого було встановлено порушення п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), п. 4.7 ст. 4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 за № 889-ІV «Про податок з доходу фізичних осіб». На підставі Акту від 20.08.2010 р. № 4004/23-212/34466538 03.09.2010 р. Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова були прийняті: податкове повідомлення-рішення № 0001892302/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 34290 (тридцять чотири тисячі двісті девяносто) грн., в тому числі за основним платежем 22860 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11430 (одинадцять тисяч чотириста тридцять) грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001902302/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 498714 (чотириста девяносто вісім тисяч сімсот чотирнадцять) грн., в тому числі за основним платежем 332476 (триста тридцять дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 166233 (сто шістдесят шість тисяч двісті тридцять три) грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000741702/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем прибутковий податок з робітників і службовців в розмірі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн., в тому числі за основним платежем 388,5 (триста вісімдесят вісім гривень 50 коп.) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 777,5 (сімсот сімдесят сім гривень 50 коп.) грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0001892302/0 від 03.09.2010 р., за думкою позивача, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки ним не вчинювалися порушення п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями). Протягом перевіряємого періоду між Приватним підприємством «Слово РК» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_4) було укладено договір оренди від 01.06.2007 р. № 1/06 нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. У період з 01.06.2007 р. по 30.11.2007 р. на площі вищезазначеного орендованого приміщення проводилися ремонтні роботи. Вартість придбаних послуг оренди у цей період склала у ІІ кварталі 2007 р. 15240 грн., ІІІ кварталі 45720 грн., ІV кварталі 30480 грн. Витрати, повязані з орендою приміщення, під час проведення ремонтних робіт були правомірно віднесені до складу валових витрат, оскільки у подальшому нежитлові приміщення використовувалися та продовжують використовуватися Приватним підприємством «Слово РК» для здійснення господарської діяльності. Позивач зазначив, що оскільки він не вчинював порушення п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), то й визначення податкових зобовязань в розмірі 34290, в тому числі за основним платежем 22860 грн., за штрафними санкціями 11430 грн., є незаконним.

Позивач також вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001902302/0 від 03.09.2010 р. є незаконним та підлягає скасуванню частково. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що в перевіряємому періоді між Приватним підприємством «Слово РК» та Приватним підприємством «Тріада+» було укладено договір комісії, за умовами якого позивач зобовязувався за вимогою комітента укладати від свого імені та за рахунок комітента договори поставки паперу, картону, плівки для друку та передавати все отримане за договорами поставки комітенту. Для проведення вищезазначених дій 02.02.2010 р. Приватне підприємство «Тріада+» перерахувало кошти в сумі 2000000 грн., які на 31.03.2010 р., тобто на момент закінчення періоду, що перевірявся, не були використані. Позивач не збільшував свої податкові зобовязання на суму 333333,33 грн. в момент отримання вищезазначених коштів, оскільки ч. 3 п. 4.7 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, яка встановлює, що у разі коли платник податку (далі повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставки інших видів компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобовязань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю. Зобовязання за договором комісії Приватним підприємством «Слово РК» були частково виконані в липні 2010 р., що й знайшло своє відображення в Декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р., уточнюючих розрахунках, тобто порушень вимог чинного законодавства щодо відображення податкових зобовязань, що випливають з договору комісії № 01/02-10 від 02.02.2010 р., допущено не було. В свою чергу, позивач погоджується, що ним було завищено податковий кредит на суму 9362 грн., про що зазначалося на стор. 19-24 Акту від 20.08.2010 р. № 4004/23-212/34466538. Таким чином, Приватне підприємство «Слово РК» не погоджується з висновками Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова щодо заниження податку на додану вартість на суму 323114 грн. У звязку з цим, вважає, що податкове повідомлення рішення № 0001902302/0 від 03.09.2010 р. підлягає скасуванню в частині визначення податкового зобовязання в розмірі 484671 грн., в тому числі за основним платежем 323114 грн., за штрафними санкціями 161557 грн.

Також позивач вказує, що ним не було порушено п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 за № 889-ІV «Про податок з доходу фізичних осіб» та відсутнє заниження податку з доходів фізичних осіб всього у сумі 388,50 грн., в т.ч. за серпень 2008 269,25 грн., за березень 2009 119,25 грн., оскільки фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з якими Приватне підприємство «Слово РК» мало правовідносини, були фізичними особами - підприємцями, які сплачували єдиний податок. Зазначив, що відповідно до п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи … здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000741702/0 від 03.09.2010 р., згідно з яким було визначено суму податкового зобовязання в розмірі 1166, в тому числі за основним платежем 388,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 777,5 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначав, що податкові повідомлення-рішення № 0001892302/0, № 0001902302/0, № 0000741702/0 від 03.09.2010 р. є законними та не підлягають скасуванню. Так, приватним підприємством «Слово РК» було допущено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), оскільки відповідно до бухгалтерських даних підприємства в період з 01.06.2007 р. по 30.11.2007 р. на площі приміщення, орендованого на підставі договору оренди від 01.06.2007 р. № 1/06 у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, проводилися ремонтні роботи, у звязку з чим витрати, повязані з орендою приміщення, під час проведення ремонтних робіт зазначеного приміщення, розмір яких у ІІ кварталі становить 15240 грн., ІІІ кварталі 45720 грн., ІV кварталі 30480 грн., не має можливості повязати з господарською діяльністю підприємства. Таким чином, Приватним підприємством «Слово РК» було допущено заниження податку на прибуток всього у сумі 22860 грн., у тому числі за II квартал 2007 р. в сумі 3810 грн., ІІІ квартал 2007 року в сумі 11430 грн., за ІV квартал 2008 року в сумі 7620 грн.

Відповідач також зазначав, що приватним підприємством «Слово РК» на порушення п. 4.7 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями занижено податкові зобовязання на загальну суму 333333,33 грн. В ході проведення перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді було укладено договір комісії від 02.02.2010 № 01/02-2010 між ПП «Слово РК» (Комісіонер) та ПП «Тріада+», код за ЄДРПОУ 32238547, (Комітент). Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору комітент доручає комісіонерові, а комісіонер зобовязується за вимогою комітента укладати від свого імені та за рахунок комітента договори поставки паперу, картону, плівки для друку і передавати все отримане за договорами поставки комітенту. Для проведення вищезазначених дій 02.02.2010 р. ПП «Тріада+» було перераховано ПП «Слово РК» на рахунок 26009801572101 кошти в сумі 2000000,00 грн., які станом на 31.03.2010 за умовами договору не використані. Відповідно до п. 4.7 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) визначено «… у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобовязань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону…». Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, визначено, що «Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: … дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг)), що підлягають поставці…». На порушення п. 4.7 ст. 4 п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, ПП «Слово РК» відповідно до вищезазначеного договору комісії при отриманні коштів не було збільшено податкові зобовязання за лютий 2010 на суму 333333,33 грн. Крім того, позивачем було завищено податковий кредит за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. всього у сумі 9362 грн., що ним не заперечується та визнається. Таким чином, за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. Приватним підприємством «Слово РК» було занижено податок на додану вартість на суму 332476 грн.

Також відповідач вказує, що Приватним підприємством «Слово РК» було допущено порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV при оподаткуванні доходу наданого підприємством фізичним особам субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 в серпні 2008 року 1795,00 грн. за послуги по виготовленню таблички, ОСОБА_3 в березні 2009 року 795 грн. за установку телефонного апарату. На момент перевірки не встановлено документів, які б підтвердили, що вказаний підприємець отримав доход в межах його підприємницької діяльності. Згідно з п. 7.1 ст. 7, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV якщо фізична особа субєкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у межах її підприємницької діяльності (яка здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань), то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими субєктами підприємницької діяльності.

Представник відповідача у судове засідання 10.02.2011 р. не зявився, про розгляд даної справи повідомлено належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 28.07.2010 № 576 та від 11.08.2010 № 612, виданих Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова, Влад Надією Михайлівною старшим державним податковим ревізором інспектором ІІ рангу відділу проведення перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, Софіянчук Любов Єгорівною головним державним податковим ревізором-інспектором радником податкової служби ІІ рангу відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб, Кєрімовою Арзу Раміз гизи завідувачем сектору контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі, Бєлай Аллою Яківною начальником відділу погашення прострочених податкових зобовязань, згідно із п. 1 ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Слово РК» (код ЄРПОУ 34466538) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірка проводилась з 28.07.2010 р. по 17.08.2010 р. За результатами перевірки було складено Акт від 20.08.2010 р. № 4004/23-212/34466538. Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) в частині заниження податку на прибуток всього у сумі 22869 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2007 року в сумі 11430 грн., за ІV квартал 2008 року в сумі 11430 грн; п. 4.7 ст. 4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями в частині заниження податку на додану вартість всього у сумі 332476 грн., в тому числі 09 місяць 2008 року в сумі 444 грн., за 02 місяць 2010 року в сумі 326461 грн., 03 місяць 2010 року в сумі 5571 грн.; п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 за № 889-ІV «Про податок з доходу фізичних осіб» в частині заниження податку з доходів фізичних осіб всього у сумі 388,50 грн., в т.ч. за серпень 2008 269,25 грн., за березень 2009 119,25 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, 26.08.2010 р. позивач подав до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова свої заперечення (вих. № 26/08-04). Вони були розглянуті 31.08.2010 р., а 02.09.2010 р. Приватним підприємством «Слово РК» було отримано листа № 12362/10/23-220 «Про розгляд заперечень», в якому зазначалося, що висновок до акту перевірки № 4004/23-212/34466538 від 20.08.2010 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова стосовно заниження податку на прибуток у сумі 22860 грн., на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями у редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 286/97-ВР), заниження податку на додану вартість у сумі 332476 грн., на порушення п. 7.4 ст. 4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), заниження податку з доходів фізичних осіб всього у сумі 388,50 грн., на порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 р. за № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» відповідає вимогам діючого законодавства та залишається без змін.

03.09.2010 р. на підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Фрунзенському районі м. Харкова були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0001892302/0, в якому вказувалося що «згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ зі змінами та доповненнями на підставі акта перевірки № 4004/23-212/34466538 від 20.08.2010 р. встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код 3011021000 в розмірі 34290 (тридцять чотири тисячі двісті девяносто) грн., в тому числі за основним платежем 22860 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11430 (одинадцять тисяч чотириста тридцять) грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0001902302/0, в якому вказувалося що «згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ зі змінами та доповненнями на підставі акта перевірки № 4004/23-212/34466538 від 20.08.2010 р. встановлено порушення п. 4.7 ст. 4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код 3014010100 в розмірі 498714 (чотириста девяносто вісім тисяч сімсот чотирнадцять) грн., в тому числі за основним платежем 332476 (триста тридцять дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 166233 (сто шістдесят шість тисяч двісті тридцять три) грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0000741702/0, в якому вказувалося що «згідно з підпунктом «г» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 1 ст. 20 Закону України від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб», п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акта перевірки № 4004/23-212/34466538 від 20.08.2010 р. встановлено порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем прибутковий податок з робітників і службовців, код 5011010101 в розмірі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн., в тому числі за основним платежем 388,5 (триста вісімдесят вісім гривень 50 коп.) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 777,5 (сімсот сімдесят сім гривень 50 коп.) грн.

Судом встановлено, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку не оскаржувались.

ПП «Слово РК» було отримано листа ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 13.09.2010 р. № 13174/10/23-220 «Про внесення змін», яким позивача було повідомлено, що до Акту виїзної планової перевірки ПП «Слово РК» було внесено ряд змін.

Як вбачається з матеріалів справи 01.06.2007 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендодавець) та Приватним підприємством «Слово РК» (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1/06. Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 739,8 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, в «Літ. А-14» для здійснення господарської діяльності. Орендна плата в місяць складала 15240,00 грн. (без ПДВ).

Зазначене приміщення було передано позивачу, про що свідчить акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 01.06.2007 року.

Відповідно до рішення власника ПП «Слово РК» №2-2007 від 05.06.2007 року, було ухвалено провести поточний ремонт орендованого нежитлового приміщення.

У період з 01.06.2007 р. по 30.11.2007 на площі орендованого приміщення проводилися ремонтні роботи. Вартість придбаних послуг оренди від ФОП ОСОБА_2, у цей період склала за ІІ квартал 2007 року - 15240 грн.; за ІІІ квартал 2007 року - 45720 грн.; за ІV квартал 2008 року - 30480 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000013 від 30.06.2007 р., № ОУ-0000016 від 31.07.2007 р., № ОУ-0000019 від 31.08.2007 р., № ОУ-0000022 від 30.09.2007 р., № ОУ-0000024 від 31.10.2007 р., № ОУ-0000027 від 30.11.2007 р. Вартість вищезазначених послуг була віднесена позивачем до складу валових витрат, що на думку відповідача є неправомірним, оскільки витрати, повязані з орендою приміщення, під час проведення ремонтних робіт зазначеного приміщення, не має можливості повязати з господарською діяльністю підприємства.

У судовому засіданні було встановлено, що у подальшому, після закінчення ремонтних робіт нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, використовуються позивачем для здійснення господарської діяльності. Так, у період з 01.12.2007 р. по 31.12.2008 р. частина приміщень була передана в суборенду, що підтверджується договором суборенди нежитлового приміщення № 30-11/07-СО від 29.11.2007 р., укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОПЕЙ Україна», договором суборенди нежитлових приміщень від 01.12.2007 р., укладеним з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, договором суборенди нежитлових приміщень № 43 від 01.12.2008 р., укладеним з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10, договором суборенди нежитлових приміщень від 01.12.2007 р., укладеним з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 Згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ основний вид діяльності ПП «Слово РК» під кодом 52.47.0 роздрібна торгівля книгами, газетами та канцелярськими товарами. 07.11.2008 р. Приватним підприємством «Слово РК» було отримано дозвіл на розміщення обєктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування № 01-6528. З вищезазначеного дозволу випливає, що в нежитловому приміщенні, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розміщується магазин з реалізації непродовольчих товарів. Продовження терміну дії дозволу до 30.04.2011 р. свідчить, про наявність та функціонування такого магазину за вищезазначеною адресою.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Підпункт 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) закріплює, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. З наведеної норми випливає, що, до валових витрат включаються не лише витрати, які безпосередньо виникають внаслідок здійснення основного виду діяльності, але й витрати, сплачені протягом звітного періоду у звязку з лише підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці. Однак, товари, роботи та послуги, в оплату яких виникли витрати, у подальшому повинні використовуватися у власній господарській діяльності. Крім того, до валових витрат не відносяться лише ті витрати, які хоча й повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці , однак, посилання на які міститься в пунктах 5.3-5.7 статті 5.

Використання нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що орендується на підставі договору оренди від 01.06.2007 р. № 1/06 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, після закінчення ремонтних робіт для здійснення власної господарської діяльності (здача в суборенду, розміщення магазину) дає можливість зробити висновок, що підстав виключати витрати, повязані зі сплатою орендної плати з 01.06.2007 по 30.11.2007 р. під час проведення ремонтних робіт, у розмірі 91440,00 грн. зі складу валових витрат немає.

Таким чином, висновки Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова щодо заниження приватним підприємством «Слово РК» податку на прибуток за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 у сумі 22860 грн., у тому числі за II квартал 2007 р. в сумі 3810 грн., ІІІ квартал 2007 року в сумі 11430 грн., за ІV квартал 2008 року в сумі 7620 грн., не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству.

Таким чином суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0001892302/0, в якому визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код 3011021000 в розмірі 34290 (тридцять чотири тисячі двісті девяносто) грн., в тому числі за основним платежем 22860 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11430 (одинадцять тисяч чотириста тридцять) грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Із матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Слово РК» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 29703809 від 11.08.2006 р.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством «Слово РК» (Комісіонер) та Приватним підприємством «Тріада+» (Комітент) було укладено договір комісії від 02.02.2010 № 01/02-2010. Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору комітент доручає комісіонерові, а комісіонер зобовязується за вимогою комітента укладати від свого імені та за рахунок комітента договори поставки паперу, картону, плівки для друку і передавати все отримане за договорами поставки комітенту. Найменування, діапазон цін та асортимент товару для постачання за Договором комісії було визначено в Додатку № 1 до Договору комісії № 01/02-2010 від 02.02.2010 р. Для проведення вищезазначених дій 02.02.2010 р. ПП «Тріада+» було перераховано Приватному підприємству «Слово РК» на рахунок 26009801572101 кошти в сумі 2000000,00 грн., які станом на 31.03.2010 за умовами договору не використані. При отриманні грошових коштів позивачем не було збільшено податкові зобовязання за лютий 2010 на суму 333333,33 грн., що на думку Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова призвело до порушення п. 4.7 ст. 4 п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями.

Суд не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Частина 2 п. 4.7 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, на порушення якої посилається Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова, передбачає, що у випадку, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобовязань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів.

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, визначено, що датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг)), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Зі змісту ч. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями випливає, що вона застосовується лише тоді, коли за умовами договору комісії комісіонер здійснює від власного імені, але за рахунок комітента продаж товарів, тобто поставку товарів, отриманих від комітента, третім особам, й отримує від них грошові кошти за товари. Однак, як випливає з п. 1.1 договору комісії № 01/02-10 від 01.02.2010 р. Приватне підприємство «Слово РК» зобовязувалося не продавати від власного імені та за рахунок комітента товари, а, навпаки, купувати від власного імені та за рахунок комітента товари, перелік яких зазначений в Додатку № 1 до цього договору. Таким чином, ч. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями не може застосовуватися до правовідносин позивача.

Частина 3 п. 4.7 п. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, встановлює, що у разі коли платник податку (далі повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставки інших видів компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобовязань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.

Як свідчать матеріали справи протягом перевіряємого періоду в межах договору комісії № 01/02-10 від 02.02.2010 р. Приватне підприємство «Слово РК» не здійснювало ані перерахування грошових коштів на користь продавців товару, ані передавало придбаний товар Приватному підприємству «Тріада+», оскільки зобовязання за вищезазначеним договором не були виконані внаслідок того, що комітент не надавав згоди на укладення договорів поставки паперу та картону за цінами, що перевищують зазначені в Додатку № 1 до Договору. Так, 26.02.2010 р. позивач направив Приватному підприємству «Тріада+» листа (вих.. № 28/02/10-1), в якому просив надати дозвіл на укладення договорів поставки паперу та картону за цінами, зазначеними у листі. Однак, 01.03.2010 р. листом (вих. № 36/1) Приватне підприємство «Тріада+» повідомило, що воно наполягає на виконанні договору комісії на тих умовах, які в ньому були визначені. 31.01.2010 р. Приватне підприємство «Слово РК» знову звернулося (лист вих. № 31/03/10-1) до Приватного підприємства «Тріада+» з проханням надати дозвіл на укладення договорів поставки паперу та картону за цінами, зазначеними у листі. Однак, 01.04.2010 р. листом (вих. № 52/1) Приватне підприємство «Тріада+» знову повідомило, що воно наполягає на виконанні договору комісії на тих умовах, які в ньому були визначені

Із матеріалів справи вбачається, що зобовязання за договором комісії були частково виконані в липні 2010 р., коли Приватним підприємством «Слово РК» у Товариства з обмеженою відповідальністю «АСС-ТРЕЙД» було придбано та відвантажено на користь ПП «Тріада+» товару на суму 796287,27 грн. Так, листом (вих. № 29/06-01) від 29.06.2010 р. 2010 р. Приватне підприємство «Слово РК» попросило надати дозвіл на укладення договору поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю «АСС-ТРЕЙД» за цінами, що перевищують ті, які визначені в Додатку № 1 до договору комісії, а також повідомило, що поставка товару буде здійснюватися окремими партіями. 30.06.2010 р. Приватне підприємство «Тріада+» повідомило (лист вих. 96/1), що воно дає згоду на укладення договору поставки за цінами, зазначеними в листі, а також не заперечує проти поставки товару окремими партіями. 01.07.2010 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСС-ТРЕЙД» було укладено договір поставки № 01/07-10/, на виконання якого протягом липня 2010 р. було здійснено відвантаження товару на загальну суму 796287,27 грн. (сімсот девяносто шість тисяч двісті вісімдесят сім гривень 27 коп.) за наступними видатковими накладними: № АСАС-0000963 від 02.07.2010 р., № АСАС-0000784 від 05.07.2010 р., № АСАС-0000786 від 06.07.2010 р., № АСАС-0000787 від 07.07.2010 р., № АСАС-0000898 від 07.07.2010 р., № АСАС-0000806 від 08.07.2010 р., № АСАС-0000899 від 08.07.2010 р., № АСАС-0000810 від 12.07.2010 р., № АСАС-0000811 від 13.07.2010 р., № АСАС-0000812 від 13.07.2010 р., № АСАС-0000821 від 14.07.2010 р., № АСАС-0000829 від 15.07.2010 р., № АСАС-0000964 від 15.07.2010 р., № АСАС-0000841 від 19.07.2010 р., № АСАС-0000849 від 20.07.2010 р., № АСАС-0000850 від 20.07.2010 р., № АСАС-0000879 від 22.07.2010 р., № АСАС-0000869 від 23.07.2010 р., № АСАС-0000873 від 23.07.2010 р., № АСАС-0000909 від 29.07.2010 р., № АСАС-0000916 від 30.07.2010 р. До кожної видаткової накладної була надана відповідна податкова накладна. Придбаний товар Приватне підприємство «Слово РК» відвантажило Приватному підприємству «Тріада+» на підставі наступних видаткових накладних: РН-0000001 від 02.07.2010 р., РН-0000002 від 05.07.2010 р., РН-0000003 від 06.07.2010 р., РН-0000004 від 07.07.2010 р., РН-0000005 від 07.07.2010 р., РН-0000006 від 08.07.2010 р., РН-0000021 від 08.07.2010 р., РН-0000007 від 12.07.2010 р., РН-0000008 від 13.07.2010 р., РН-0000009 від 13.07.2010 р., РН-0000010 від 14.07.2010 р., РН-0000011 від 15.07.2010 р., РН-0000012 від 15.07.2010 р., РН-0000013 від 19.07.2010 р., РН-0000014 від 20.07.2010 р., РН-0000015 від 20.07.2010 р., РН-0000018 від 22.07.2010 р., РН-0000016 від 23.07.2010 р., РН-0000017 від 23.07.2010 р., РН-0000019 від 29.07.2010 р., РН-0000020 від 30.07.2010 р. Доставка товару від позивача безпосередньо до Приватного підприємства «Тріада+» здійснювалося перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на підставі договору № _14/01-П на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 14.01.2010 р. (товарно-транспортні накладні від 02.07.2010 р., 05.07.2010 р., 06.07.2010 р., 07.07.2010 р., 08.07.2010 р., 12.07.2010 р., 13.07.2010 р., 14.07.2010 р., 15.07.2010 р., 19.07.2010 р., 20.07.2010 р., 22.07.2010 р., 23.07.2010 р., 29.07.2010 р., 30.07.2010 р.)

31.07.2010 р. Приватним підприємством «Слово РК» було складено звіт комісіонера, що був затверджений Приватним підприємством «Тріада+», в якому винагорода Комісіонера за виконання зобовязань була визначена в розмірі 2% від суми відвантаженого товару, тобто 15925,75 (п'ятнадцять тисяч девятсот двадцять пять гривень 75 коп.) грн., в том числі ПДВ 2654,29 (дві тисячі шістсот пятдесят чотири гривні 29 коп.). Здійснення вищезазначеної операції було відображено в Декларації з податку на додану вартість за липень 2010 р., наданій до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова 19.08.2010 р., а також в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість, наданому 30.08.2010 р.

Суд приходить до висновку, що Приватне підприємство «Слово РК» не вчинювало порушення ч. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, а відповідно й п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, який в даному випадку має застосовуватися лише разом з вищезазначеною ч 2 п. 4.7 ст. 4, оскільки вказані норми не підлягають застосуванню до договору комісії № 01/02-10 від 01.02.2010 р., укладеного між ПП «Слово РК» і ПП «Тріада+».

Відповідно до ч. 1 п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

У судовому засіданні позивач визнав, що ним було завищено податковий кредит всього у сумі 9362 грн., в тому числі 09 місяць 2008 року в сумі 444 грн., за 10 місяць 2008 року в сумі 166 грн., 12 місяць 2008 в сумі 222 грн., 01 місяць 2009 в сумі 35 грн., 03 місяць 2009 року в сумі 189 грн., за 07 місяць 2009 року в сумі 175 грн., за 09 місяць 2009 року в сумі 1494 грн., за 11 місяць 2009 року в сумі 626 грн., за 12 місяць 2009 року в сумі 829 грн., за 01 місяць 2010 року в сумі 886 грн., за 02 місяць 2010 року в сумі 2313 грн., 03 місяць 2010 р. в сумі 1983 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, суд вважає, що Приватним підприємством «Слово РК» не було вчинено порушення ч. 2 п. 4.7 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, однак, допущено порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями щодо завищення податкового кредиту всього у сумі 9362 грн.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0001902302/0, згідно з яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код 3014010100 в розмірі 498714 (чотириста девяносто вісім тисяч сімсот чотирнадцять) грн., в тому числі за основним платежем 332476 (триста тридцять дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 166233 (сто шістдесят шість тисяч двісті тридцять три) грн. є незаконним та підлягає скасуванню в частині визначення податкового зобовязання в розмірі 484671(чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят одна) грн., в тому числі за основним платежем 323114 (триста двадцять три тисячі сто чотирнадцять) грн., за штрафними санкціями 161557 (сто шістдесят одна тисяча пятсот пятдесят сім) грн.

Судом також встановлено, що між Приватним підприємством «Слово РК» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено в усній формі договір про надання рекламних послуг шляхом виготовлення рубрикаторів в кількості 47 примірників. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 14/08-Я від 14.08.2008 р. за рекламні послуги на суму 1804,00 грн., в тому числі податок на рекламу 1,97 грн., який було сплачено 18.08.2008 р., що підтверджує банківська виписка від 18.08.2008 р. Податок з доходів фізичних осіб Приватним підприємством «Слово РК» з суми винагороди не утримувався. Рекламні послуги надавалися ФОП ОСОБА_1 в межах її підприємницької діяльності (Свідоцтво Серія НОМЕР_5) зі сплатою єдиного податку. Так, в Свідоцтві про сплату єдиного податку серія НОМЕР_6 від 01.04.2007, виданому ДПІ у Московському районі м. Харкова, дія якого була продовжена до 31.12.2008 р., безпосередньо зазначається, що вищевказаний підприємець здійснює наступні види діяльності: рекламні, інформаційні, посередницькі, послуги при операціях з нерухомістю, здавання в оренду нерухомості.

Також було встановлено, що між Приватним підприємством «Слово РК» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 було укладено в усній формі договір щодо установки телефонного апарату з розводкою мережі Інтернет по приміщенню магазина. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було виставлено позивачу рахунок-фактуру № ВК-000064 від 26.03.2009 р. за роботи, що мали виконуватися на суму 795 грн., який було сплачено 26.03.2009 р., що підтверджує банківська виписка від 26.03.2009 р. Податок з доходів фізичних осіб Приватним підприємством «Слово РК» з суми винагороди не утримувався. Вищезазначені роботи були виконані належним чином, що підтверджує Акт виконання робіт № ВК-000539 від 26.03.2009 р. Роботи виконувалися фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 в межах його підприємницької діяльності (Свідоцтво Серія НОМЕР_7) зі сплатою єдиного податку. Так, в Свідоцтві про сплату єдиного податку серія НОМЕР_8 від 10 грудня 2004 р., виданого ДПІ у м. Полтава, дія якого була продовжена на 2009 р., безпосередньо зазначається, що вищевказаний підприємець здійснює наступні види діяльності: оптово-роздрібна торгівля, спеціальний монтаж, обслуговування (озвучування-аранжування).

Пункт 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV встановлює, що ставка податку становить 15 відсотків від обєкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті.

Згідно з п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

Відповідно п.п. 9.12.1, 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. Якщо фізична особа - субєкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпунктах 9.12.1 цього пункту, то такі доходи, оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими субєктами підприємницької діяльності.

Оскільки, фізичні особи-підприємці ОСОБА_1 та ОСОБА_13 були платниками єдиного податку, то у приватного підприємства «Слово РК» не було підстав утримувати з них податок з доходів фізичних осіб. Таким чином, позивачем не було вчинено порушення п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-I.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0000741702/0, згідно з яким було визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем прибутковий податок з робітників і службовців, код 5011010101 в розмірі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн., в тому числі за основним платежем 388,5 (триста вісімдесят вісім гривень 50 коп.) грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 777,5 (сімсот сімдесят сім гривень 50 коп.) грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст.9 КАСУ, де передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до чого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, таким є Конституція України, що відповідає принципу верховенства права, який закріплений в ст.8 Конституції України та ст.22 Конституції України, де передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а також наданих позивачем пояснень прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Слово РК" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0001892302/0, згідно з яким ПП «Слово РК»було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств, код 3011021000 в розмірі 34290 грн., в тому числі за основним платежем 22860 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11430 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0001902302/0, згідно з яким ПП «Слово РК »визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код 3014010100 в розмірі 498714 грн., в тому числі за основним платежем 332476 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 166233 грн. в частині визначення податкового зобов'язання в розмірі 484671 грн., в тому числі за основним платежем 323114 грн., за штрафними санкціями 161557 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.09.2010 р. № 0000741702/0, згідно з яким ПП «Слово РК»було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем прибутковий податок з робітників і службовців, код 5011010101 в розмірі 1166 грн., в тому числі і за основним платежем 388,5 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 777,5 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15.02.2011 року.

Суддя Піскун В.О.