Постанова № 13945309, 02.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

02 лютого 2011 р. №2а-16152/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Кізілова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ФО-П ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення №0002861702/0 від 08.11.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з ПДВ ФО-П ОСОБА_3 за березень-квітень 2010 року, за червень-липень2010 року, якою встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та складений акт №6809/172/НОМЕР_1 від 24.09.2010 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0002861702/0 від 08.11.2010 року. Позивач зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки та вважає неправомірним донарахування ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач мала законні підстави для нарахування сум ПДВ за березень-квітень 2010 року, червень-липень 2010 року на суму 1762380,00 грн.

Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, та просив суд відмовити в задоволенні позову ФО-П ОСОБА_3 в повному обсязі, посилаючись на результати автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за березень-квітень, червень-липень 2010 року по ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Зетта-Фін" та ТОВ "Фароза Інтер-Інвест".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 28.03.2002 року (т.1 а.с.8), перебуває на обліку у ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №НОМЕР_2 від 14.06.2006 року (т.1 а.с.9)

Фахівцями Державної податкової інспекції Червонозаводському району м.Харкова проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-квітень 2010 року, червень-липень 2010 року по ФО-П ОСОБА_3 (код НОМЕР_1).

За результатами перевірки складений акт № 6809/172/НОМЕР_1 від 24.09.2010 року, яким зафіксовано порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»на загальну суму 1762380,29 грн., у тому числі за березень 2010 року - 137800,00 грн., квітень 2010 року - 318965,71 грн., за червень 2010 року - 678869,44 грн., за липень 2010 року - 626745,14 грн.

На підставі акту перевірки № 6809/172/НОМЕР_1 від 24.09.2010 року заступником начальника ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0002861702/0 від 08.11.2010 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 2643570,00 грн., з них 1762380,00 грн. - за основним платежем, 881190,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем донараховано позивачу ПДВ на підставі висновку про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 1762380,29 грн., оскільки відповідно до автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено розбіжності по задекларованій сумі податкового кредиту ФО-П ОСОБА_3 та податкових зобовязань її контрагентів ТОВ "Зетта-Фін" (36147841) та ТОВ "Фароза Інтер-Інвест ком" (350811226577), тобто сума податкового зобовязання постачальників не дорівнює сумі податкового кредиту покупця, та розбіжності становлять за березень 2010 року - 137800,00 грн., за квітень 2010 року - 318965,71 грн., за червень 2010 року - 678869,44 грн., за липень 2010 року - 626745,14 грн.

В ході проведення перевірки правильності визначення податкового кредиту за березень-квітень 2010 року відповідачем встановлено (а.с. 12 т. 1), що значення рядка 17 декларації позивача з ПДВ за березень 2010 року та за квітень 2010 року утворене за рахунок проведених у березні у сумі 137800,00 грн. та у квітні у сумі 318965,71 грн. господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагента ТОВ «Зетта-Фін», який перебуває на податковому обліку у ДПІ в Печерському районі міста Києва та податкова декларація якого з ПДВ за березень 2010 року «не визнана як податкова звітність», а податкова декларація з ПДВ за квітень 2010 року не надана.

Також в ході проведення перевірки правильності визначення податкового кредиту за червень-липень 2010 року відповідачем встановлено (а.с. 13 т. 1), що значення рядка 17 декларації з ПДВ за червень 2010 року та за липень 2010 року утворене за рахунок проведених у червні у сумі 678869,44 грн. та у липні 2010 року у сумі 626745,14 грн. господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагента ТОВ «Фароза Інтер-Інвест ком», який перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, податкові декларації якого з ПДВ за червень та липень 2010 року не надані.

При цьому відповідач зазначив в акті перевірки, що дослідити реальність проведення господарських операцій ФО-П ОСОБА_3 з контрагентами ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Фароза Інтер-Інвест ком»в контексті наявності торгових запасів у підприємств не надається можливим у звязку з відсутністю декларації по податку на прибуток підприємства згідно автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Згідно податкових розрахунків комунального податку ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Фароза Інтер-Інвест ком», на підприємствах встановлено наявність по 1 працюючій особі.

На підставі зазначеного, відповідачем зроблено висновок про несплату податку до бюджету, враховуючи не підтвердження включення податкової накладної до складу податкових зобовязань продавця на одному з етапів продажу. Таким чином, встановлено неправомірність віднесення ФО-П ОСОБА_3 до складу податкового кредиту сум по операціях з ТОВ «Зетта-Фін»та ТОВ «Фароза Інтер-Інвест ком», які не подали податкові декларації, та, відповідно, не задекларували податкові зобовязання, на суму ПДВ 1762380,29 грн.

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ФО-П ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Правовідносини щодо формування податкового кредиту по податку на додану вартість врегульовано Законом України “Про податок на додану вартість”, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 01.09.2009 року, укладеного між ТОВ "Зетта-Фін" як продавцем та позивачем ФО-П ОСОБА_3 як покупцем (а.с. 25-26 т. 1), придбано товари народного споживання.

З аналізу первинних документів вбачається, що за березень-квітень 2010 р. позивач здійснив оплату поставленого йому контрагентом ТОВ "Зетта-Фін" товару на загальну суму 2750291,82 грн. (в т.ч. ПДВ - 458381,97 грн. (за березень 2010 року - 139416,26 грн., за квітень 2010 року - 31896571 грн.)), що підтверджується податковими накладними (т.1 а.с.27-70), платіжними дорученнями (т.1 а.с. 71-87), та отримав товар, що підтверджується відповідними накладними (а.с. 88-107 т.1).

Також, на підставі договору купівлі-продажу № 05/06/10 від 30.04.2010 року, укладеного між ТОВ "Фароза Інтер-Інвест ком" як продавцем та позивачем ФО-П ОСОБА_3 як покупцем (т.1 а.с.108), придбано товари народного споживання.

За червень-липень 2010 р. позивач здійснив оплату поставленого йому контрагентом ТОВ "Фароза Інтер-Інвест ком" товару на загальну суму 7833687,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1305614,50 грн. (червень - 678869,40 грн., липень - 626745,10 грн.), що підтверджується податковими накладними (т.1 а.с. 109-193), платіжними дорученнями (т.1 а.с. 194-207), та отримав товар, що підтверджується відповідними накладними (а.с. 208-250 т. 1, а.с. 1-41 т. 2).

Суму податку на додану вартість за отримані товари ЗАТ ФО-П ОСОБА_3 включено до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ, згідно отриманих від контрагентів позивача податкових накладних, а саме:

- ТОВ "Зетта-Фін" за березень 2010 року - від 01.03.2010 року №№010308/1, 010307/6, 010307/5, 010307/4, 010307/3, 010307/2, 010307/1, 010306/3, 010306/2, 010306/1, 010305/2, 010305/1, 010304/3, 010304/1, 010304/2 на загальну суму ПДВ - 139 416,26 грн.;

- ТОВ "Зетта-Фін" за квітень 2010 року - від 01.04.2010 року №№010411/2, 010411/1, 10409, 010408/11, 010408/10, 010408/9, 010408/8, 010408/7, 010408/6, 010408/5, 010408/4, 010408/3, 010408/2, 010408/1, 010407/6, 010407/5, 010407/4, 010407/3, 010407/2, 010407/1, 010406/1, 010406/2, 010405/2, 010405/1, 010404/4, 010404/3, 010404/2, 010404/1 на загальну суму ПДВ - 318 965,71 грн.

- ТОВ "Фароза Інтер-Інвест ком" за червень 2010 року - від 01.06.2010 року №129-172 на загальну суму ПДВ 678869,40 грн.;

- ТОВ "Фароза Інтер-Інвест ком" за липень 2010 року - від 01.07.2010 року №255-295 на загальну суму ПДВ 626745,10 грн.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Вказаним Законом передбачений порядок формування податкового кредиту платника податку. Так, згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.5 ст.7 цього закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

На момент здійснення господарських операцій, та на момент перевірки постачальники позивача ТОВ "Зетта-Фін" та ТОВ "Фароза Інтер-Інвест ком" були платниками податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Статус постачальників позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем, ні в запереченні, ні в ході судового засідання.

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача, відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Абзацами 1, 2 підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит повязано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, повязаній з господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що позивач на момент здійснення перевірки мав належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують розмір податкового кредиту, відображений в деклараціях з податку на додану вартість за березень-квітень 2010 року, червень-липень 2010 року. Зазначені податкові накладні, як і договори купівлі-продажу, платіжні доручення, у засвідчених копіях надавалися відповідачу під час проведення перевірки, що підтверджується даними акту перевірки (а.с. 13 т.1).

Крім того, реальність господарських операцій доводить факт подальшої реалізації позивачем придбаних у контрагентів товарів, що підтверджується звітами по продажам товару, наданих позивачем до матеріалів справи (а.с. 62-148 т. 2).

Суд зазначає, що невиконання контрагентами позивача своїх зобовязань щодо визначення відповідних сум податкових зобовязань та несплата таких зобовязань до бюджету за наслідками здійснення господарських операцій не передбачені в Законі України “Про податок на додану вартість” як підстава для позбавлення платника податку на додану вартість замовника послуг права на податковий кредит. Таке невиконання податкових зобовязань контрагентами позивача може мати негативні наслідки тільки для таких контрагентів.

Аналіз норм Закону України «Про податок на додану вартість»дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами - ТОВ "Зетта-Фін" та ТОВ "Фароза Інтер-Інвест ком". Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту позивачем сформовано правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої виконавцям та продавцям.

Посилання відповідача на те, що позивач відносив до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від контрагентів, у той час як ними не подані податкові декларації, не задекларовано обєкт оподаткування та податкові зобовязання з ПДВ, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у складі ціни товару. Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України “Про податок на додану вартість”, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Зазначена правова позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008 квітні 2009 року).

Крім того, позивачем надана до матеріалів справи копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2011 року по справі №2а-18490/10/2670 про задоволення позовних вимог контрагента позивача - ТОВ "Фароза Інтер-Інвест ком" до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними щодо невизнання податкових декларацій за червень, липень, серпень та вересень 2010 року податковою звітністю та зобов'язання відповідача визнати зазначені податкові декларації - податковою звітністю та відобразити показники декларацій по особовому рахунку платника податків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновку відповідача, який міститься в акті перевірки, щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1762380,29 грн.

З огляду на відсутність порушення позивачем порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відсутні підстави для донарахування ФО-П ОСОБА_3 податку на додану вартість та відсутні підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова №0002861702/0 від 08.11.2010 року, яким донараховано ФО-П ОСОБА_3 суму ПДВ у розмірі 1762380,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 881190,00 грн. прийнято відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова №0002861702/0 від 08.11.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена у повному обсязі 08.02.2011 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.