Рішення № 139450272, 02.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5203/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Романюка В.Ф.,

з участю: секретаря судового засідання Турянського В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 103 2012,13 грн., а також 2 662,40 грн. судового збору.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 07.12.2022 між Банком (далі по тексту Банк або Позивач) та гр. ОСОБА_1 (надалі Позичальник або Відповідач) було укладено Генеральний кредитний договір №ГКД-978767.1 (надалі Кредитний договір). Згідно Кредитного договору його сторони погодили, що Банк зобов`язується відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (Транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування ними та інші платежі в порядку, розмірі та в строки (терміни), що передбачені цим Договором та діючими Тарифами Банку. Максимальна сума заборгованості Позичальника за наданими Банком траншами становить 300000 грн., включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів Банком приймається за кожним Траншем окремо та зобов`язання Банку щодо надання траншів в рамках цього договору є відкличними.

Строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати її відкриття, строк дії окремого Траншу, який надається Клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців (п. 1.2. Кредитного договору).

У відповідності до п. 1.4. Кредитного договору за користування Траншем Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на маржу Банку (15%), що на момент підписання Кредитного договору становить 19,5% річних, а також плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі.

12.09.2023 в рамках Кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.010396510 у розмірі 97 933,00 грн (надалі по тексту Транш), підтвердженням чого є належним чином засвідчені копії меморіальних ордерів. Одночасно з видачею Траншу Відповідачу було надіслано Графік щомісячних платежів за Траншем.

Вказане узгоджується із п. 1.3. Кредитного договору, за яким у день надання Траншу Банк передає особисто Позичальнику або надсилає поштою рекомендованим листом, а Позичальник надає згоду на отримання у такий спосіб, Графіка щомісячних платежів за Траншем (далі «Графік щомісячних платежів» та не пізніше наступного банківського дня здійснює переказ Траншу з позичкового рахунку на банківський поточний рахунок Позичальника, надалі по тексту «БПР» за винятком коштів в сумі страхового платежу, які Банк за розпорядженням Позичальника переказує на рахунок страховика в порядку п. 1.5. Договору.

Власне волевиявлення на отримання Траншу за Кредитним договором Відповідач висловив шляхом надсилання із власного Абонентського номера телефону СМС-повідомлення на номер НОМЕР_2 , що узгоджується із п. 1.8. Кредитного договору, за яким Позичальник заявляє про виконання Банком в повному обсязі вимог щодо інформування Позичальника, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», підтверджує своє волевиявлення щодо отримання Кредиту та укладає

Кредитний договір в один із наступних способів, зокрема: шляхом скерування з Абонентського номера телефону, вказаного в Розділі 3 даного Договору ( НОМЕР_3 ), коду, отриманого за допомогою СМС-повідомлення згідно п.п. 4 п. 1.7., на номер 3553.

На підтвердження викладеного надається належним чином засвідчена копія Реєстру СМС повідомлень за вересень 2023 року, оформленого на виконання Договору надання послуг №01/01122020, укладеного 01.12.2020 між Позивачем та ТОВ «МОБІЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ», згідно котрого обслуговується вище вказаний короткий номер 3553, визначений додатком №2 до вказаного Договору.

Під №74 у вище вказаному Реєстрі СМС-повідомлень наявне СМС-повідомлення Банку із проханням підтвердити власне волевиявлення на отримання Траншу, адресоване на абонентський номер телефону Відповідача: НОМЕР_3 , та отриману від Відповідача відповідь із зазначеним у ній кодом, із раніше отриманого СМС-повідомлення Банку.

Відповідно до п. 1.9. Кредитного договору здійснення Позичальником операцій у порядку п. 1.8. цього Договору вважаються його згодою на отримання Траншу в рамках та на умовах цього Договору та кошти автоматично перераховуються на картковий рахунок Позичальника.

Отже, Банк у повному обсязі виконав власні зобов`язання за Кредитним договором, видавши Відповідачу 12.09.2023 в рамках Кредитного договору Транш за номером №G02.10701.010396510 у розмірі 97 933,00 грн.

Останній платіж (зарахування) Відповідачем здійснено 22.10.2025. Отже, сума боргу Відповідача за траншем №G02.10701.010396510 від 12.09.2023, виданим у рамках Кредитного договору, станом на 09.06.2026 становить: прострочений борг 84 243,57 грн; прострочені проценти 18 968,56 грн. Загальна заборгованість 103 212,13 грн.

Заборгованість Відповідача також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_4 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_5 ) та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 09.06.2026.

Відтак, у зв`язку із невиконанням умов Кредитного договору, на адресу Відповідача Банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 03 лютого 2026 року. Згідно даної вимоги Позивач вимагав терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення Кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по Кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за Кредитним договором. Також Відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за Кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги Банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із Відповідача заборгованості за Кредитним договором на власний вибір (копія вимоги додається).

Станом на дату подання цієї заяви Відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, та інші платежі за Кредитним договором, у зв`язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 13 липня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 28 липня 2026 р. на 09 год. 20 хв.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю та відкладено розгляд справи на 02 вересня 2026 р. на 09 год. 20 хв.

27.07.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання заперечую проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у ньому. Зокрема вказує, що не заперечує факту укладення кредитного договору №ГКД - 978767.1. Водночас зазначає про те, що 12.09.2023 в рамках Кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.010396510 строком на 60 місяців у розмірі 97933 грн. На погашення кредиту №М75.00601.009972327 від 16.02.2023 було перераховано 25069.53 грн, на погашення кредиту №М32.00601.010102957 від 20.04.2023 29543.37 грн, на страховий платіж 12773.87 грн та видали частину коштів готівкою, а саме:30546.23 грн. Одночасно з видачею траншу було надіслано графік щомісячних платежів.

Зазначає, що в кредитному договорі, паспорті споживчого кредиту та у графіку щомісячних платежів зазначена різна реальна річна процентна ставка, існує три позиції: 57%, 93% та 114, 95%. За період з 11.10.2023 по жовтень 2025 позивач щомісячно сплачувала кошти на погашення отриманого кредиту та не мала жодної заборгованості, водночас за вказаний період нею було сплачено 119428,83 грн., що перевищує суму отриманих в кредит коштів та вважає, що розмір відсотків за користування кредитом не може перевищувати розмір отриманого кредиту, а встановлений АТ «Ідея Банк» у кредитному договорі розмір відсотків за користування кредитними коштами є несправедливим, порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка фактично втричі перевищує розмір отриманого кредиту.

Вказує, що позивачем не надано чітких розрахунків заборгованості по кредиту, існує лише довідка розрахунок заборгованості із зазначенням простроченого боргу 84 243, 57 грн та прострочених процентів 18 968,56 грн без надання розрахунків за кожен день. Пункт 2.6 кредитного договору передбачає, що кредит надається на споживчі потреби зі сплатою 57% річних від суми залишку кредиту, водночас реальна річна процентна ставка 93%. Таке формулювання є нечітким та непрозорим, а умови договору несправедливими та такими, які суперечать статті 18 Закону України «Про споживче кредитування», адже банки зобов`язані чесно розраховувати та вказувати цей відсоток. У графіку платежів також зазначено реальну річну відсоткову ставку 114,95%. Реальна ставка 114,95% та трикратна переплата є прямим порушенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а умови договору несправедливими й кабальними.

Позивачем сплачено 119 428,83 грн., чим її думку повністю повернуто тіло кредиту.

Крім цього зазначає про те, що пункт 1.5 кредитного договору передбачає включення страхування у розмірі 15% від суми траншу. Відповідно було відраховано від суми траншу 12773,87 грн як страховий платіж, що підтверджено випискою, яку надав позивач. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування» банк зобов`язаний надати споживачу право самостійно обрати страхову компанію з-поміж тих, які відповідають вимогам. Якщо банк автоматично вписав у договір кошти на оплату страхування, це вважається нав`язуванням послуг та порушенням прав споживача. Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо вони встановлюють жорсткий дисбаланс прав на користь банку. Включення величезної одноразової плати за страховку (15%), на яку потім ще й нараховуються відсотки, створює приховану надмірну переплату, про яку чітко не було попереджено. Відтак вважає, що пункт кредитного договору 1.5 в частині включення страхового тарифу є недійсним.

Відтак, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.08.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до якого остання заперечує доводи наведені відповідачем у відзиві. Зазначає, що з виписки по рахунку вбачається, що відповідач здійснювала погашення заборгованості, разом з цим порушувала графік і розмір суми, який бу меншим визначеного у графіку та з 22.10.2025 припинила повністю погашати/вносити платежі за Кредитним договором. Сума заборгованості заявлена в позовній заяві в розмірі 103212,13 грн утворилася внаслідок того, що відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту. Всі нарахування банком здійснено відповідно до умов кредитного договору. Укладенням 07.12.2022 Кредитного договору відповідач була ознайомлена із усіма умовами, зокрема з процентною ставкою - 57% річних (п. 1.4 Кредитного договору), що складає 0,15% в день що також підтверджується також і детальним розрахунком та не перевищує 1% в день, а відтак банком не порушено чинне законодавство щодо нарахування процентів по кредитному договору та відсутні ознаки щодо непропорційності вимог.

Пунктом 1.5 Кредитного договору відповідач підтвердила те, що їй надавались на вибір та вона самостійно обрала умови страхування із запропонованих оператором банку з трьох страхових компаній.

Відтак, просить позовній вимоги задоволити в повному обсязі.

13.08.2026 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких остання зазначила, що наданий позивачем розрахунок заборгованості, який підтверджує те, що фактично нею отримано на руки лише 30 546,23 грн, тоді як 12 773,87 грн банк одразу утримав як страховий платіж, а решту спрямовано на погашення попередніх кредитів. При цьому банк нараховує 57% річних на всю суму 97 933 грн, у тому числі на кошти, які фактично не були нею отримані. Крім того, у документах банку зазначені три різні процентні ставки 57%, 93% та 114,95%, що не дає можливості достовірно встановити реальну вартість кредиту та розмір зобов`язання. З жовтня 2023 року по жовтень 2025 року відповідачем регулярно здійснювались платежі, що в загальній сумі становить 119 428,83 грн, що перевищує суму зазначеного кредиту 97 933 грн. Тому вважає вимоги банку необґрунтованими, а умови щодо страхового платежу та нарахованих відсотків несправедливими.

Відтак, просить відмовити у стягненні незаконно нарахованих відсотків, страхових сум та необґрунтованої заборгованості.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, оскільки згідно позовної заяви просить суд проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання, подав до суду заяву про слухання справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що 07.12.2022 між банком та гр. ОСОБА_1 було укладено Генеральний кредитний договір №ГКД-978767.1, згідно якого відповідач отримала кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 300 000,00 грн, включаючи страхові платежі, зі сплатою 57% річних, строк кредитування 120 місяців з дати відкриття відновлювальної кредитної лінії, строк дії окремого траншу, становить 60 місяців (п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 Генерального кредитного договору №ГКД-978767.1 від 07.12.2022), з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором та діючими тарифами банку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.

За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується копіями платіжних інструкцій. Однак, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію, та інші платежі за кредитним договором.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість за договором кредиту №G02.10701.010396510 від 12.09.2023, яка згідно довідки - розрахунку заборгованості станом на 09.06.2026 р. становить 103 212,13 грн., яка складається з наступного: простроченого боргу 84 243,57 грн. та прострочених процентів 18 968,56 грн.

03 лютого 2026 року на адресу відповідача направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до нього будуть здійснені заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Однак, відповідач належним чином не відреагував на вимогу та зобов`язань за вищезгаданим договором кредиту не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, оцінюючи доводи сторони відповідача, вважаю, що такі не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду, виходячи з нижченаведеного.

Так, згідно п. 1.4 Генерального кредитного договору №ГКД-978767.1 від 07.12.2022, за користування траншем позичальник сплачує фіксовану річну процентну ставку в розмірі 57%, яка діє також на період прострочення платежу та нараховується на прострочену суму кредиту. Інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту наведена в п. 2.6.

Відповідно до п. 2.6 Генерального кредитного договору №ГКД-978767.1 від 07.12.2022, орієнтована реальна річна процентна ставка, відсотків річних 93%, орієнтовна загальна вартість кредиту становить 1 302 823 грн. за умови використання максимального ліміту та максимального строку користування з початку дії цього договору.

Згідно платіжними інструкціями №3745839 відповідачу видано кредит в сумі 97 933,00 грн (№G02.10701.010396510 від 12.09.2023), з якого:

- 12 773,87 грн страховий платіж згідно договору страхування №G02.10701.010396510 від 12.09.2023;

- 25 069,53 грн погашення кредиту №М75.00601.009972327 від 16.02.2023;

- 29 543,37 грн погашення кредиту №М32.00601.010102957 від 20.04.2023;

- 30 546,37 грн видача кредиту згідно кредитного договору (№G02.10701.010396510 від 12.09.2023.

Відтак, виданий кредит не становив максимальний розмір, а тому позивачем не застосовано річної процентної ставки 93% відповідно до п. 2.6 Генерального кредитного договору №ГКД-978767.1 від 07.12.2022, що також підтверджується розрахунком, відповідно до якого банком застосовано нарахування процентів у розмірі 57%, що відповідає умовам договору.

В свою чергу, згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, що також дотримано банком, так денні процентна ставка за умовами кредитного договору складає 0,15%.

Відтак, суд відхиляє доводи відповідача про несправедливість розміру відсотків за користування кредитними коштами.

Не погоджуючись з розрахунком заборгованості, наданим банком, відповідачкою на підтвердження своєї позиції не надано жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої, а тільки безпідставно ставиться під сумнів розрахунок заборгованості, наданий банком.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування», до договорів про надання додаткових та/або супутніх послуг, зокрема, належать договір страхування та інші договори, що укладаються для забезпечення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Так, згідно п. 1.5 Кредитного договору підписанням цього договору позичальник (страхувальник) підтверджує, що самостійно обирає умови страхування однієї з трьох запропонованих страхових компаній, які запропонував оператор банку, що погоджується з умовами страхування своїх, як застрахованої особи, майнових інтересів згідно з договором страхування та отримав всю інформацію від Страховика та банку в обсязі та в порядку, що передбачені частиною 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відтак, підписавши кредитний договір відповідач погодилась з усіма умовами кредитного договору та з власної волі, на власний розсуд взяла на себе зобов`язання їх виконувати.

Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов необхідно задоволити.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, - задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 103 212,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Романюк В. Ф.