Постанова № 13945019, 28.12.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2637/10/1770

28 грудня 2010 року 12год. 10хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Дзюбак Є.Ф.,

представник відповідача: Чорномаз Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України"

"Дубенський комбінат хлібопродуктів"

доДубенської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання пртиправним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" звернулося з адміністративним позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000382340/3 від02.06.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акта перевірки від 24.11.2009р. №221/23/00955779 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010р. №0000382340/3 про сплату частини чистого прибутку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України на загальну суму 200281,20грн., у т.ч.:143058,00грн. - основний платіж, 57223,20грн. - штрафні (фінансові) санкції. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним. Вказує, що Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" не є платником частини прибутку (доходу), оскільки не є господарським товариством, у статутному фонді якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків. Просить позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в запереченнях. Зокрема пояснив, що засновником Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" є Державна акціонерна компанія "Хліб України" з розміром державної частки у його статутному фонді 100%. Відповідно до довідки Рівненського обласного управління статистики від 18.01.2000р. №207 організаційно-правова форма господарювання ДП ДАК "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" "330" - дочірнє підприємство, форма власності (31) - загальнодержавна власність. Відповідно до звіту про фінансові результати за 2008р. ДП ДАК "Хліб України" Дубенський комбінат хлібопродуктів відобразило в рядку 220 звіту "чистий прибуток" у розмірі 134000,00грн., за I півріччя 2009р. - в сумі 39000,00грн. Крім того, документальною перевіркою встановлено, що підприємством упродовж періоду, що підлягав перевірці, занижено валові доходи у сумі 814073,72грн., у т.ч. за 2008р. - у сумі 584309,49грн., за I півріччя 2009р. - в сумі 229764,23грн. (порушення описані у пп.3.1.1 акта перевірки). У порушення вимог ст.61 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. №107-VI із змінами та доповненнями ДП ДАК "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" не нараховано та не перераховано до держбюджету частину прибутку за 2008 рік у розмірі 85835грн. (134000грн. (чистий прибуток) * 25%= 33500грн.; (584309,49-5843309,49*25%) *25% = 109558грн.). Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією з 16.10.2009р. по 17.11.2009р. було проведено планову виїзну перевірку ДП ДАК "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.06.2009р., за результатами якої складено акт від 24.11.2009р. №221/23/00955779 (а.а.с.106-139).

Як вбачається з вказаного акта, перевіркою виявлено, що позивач відповідно до звіту про фінансові результати за 2008 рік відобразив в рядку 220 звіту «чистий прибуток» прибуток у розмірі 134,0 тис.грн., за 1півріччя 2009 року в сумі 39,0 тис.грн. Крім того, документальною перевіркою встановлено заниження валових доходів в сумі 814073,72 грн., у т.ч. за 2008 рік - у сумі 584309,49 грн., за 1 півріччя 2009 року - в сумі 229764,23 грн. Тобто, встановлено порушення ст.61 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ст.59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», в результаті чого ДП «ДАК «Хліб України» «Дубенський КХП» ненараховано і не перераховано до держбюджету частину чистого прибутку за 2008 рік в розмірі 85835 грн. та за 1 півріччя 2009 року в розмірі 31698 грн. (а.а.с.131,138).

На підставі акта перевірки від 24.11.2009р. №221/23/00955779 та за результатами апеляційного оскарження відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.06.2010р. №0000382340/3 (а.с.7), згідно з яким відповідачу визначена сума податкового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку, що підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 200281,20грн., у т.ч.:143058,00грн. - основний платіж, 57223,20грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Податкові зобовязання та штрафні санкції спірним рішенням визначені за порушення ст.60 Закону України №835-VІ від 26.12.2008р. «Про Державний бюджет України на 2009рік». Однак, таке порушення не встановлено під час перевірки, результати якої оформлені актом №221/23/00955779 від 24.11.2009р. та на підставі якої прийнято податкове повідомлення-рішення.

Стаття 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. №107-VI із змінами та доповненнями (далі - Закон №107-VI) передбачає, що державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів") та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків, зменшеного на суму нарахованих і сплачених дивідендів відповідно до пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. N835-VI (далі Закон N835-VI) державні унітарні підприємства (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", а також державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") та їх об'єднання сплачують до Державного бюджету України частину чистого прибутку (доходу) в розмірі 15 відсотків. Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.73 Господарського кодексу України, під державним унітарним підприємством слід розуміти підприємство, яке утворено компетентним органом державної влади в порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління, в своєму найменуванні містить слова «державне підприємство», не несе відповідальності за зобовязаннями власника і органу влади до сфери управління якого воно входить. При цьому орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємство перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004р. №97 затверджено Державний класифікатор України - ДК 002:2004 - Класифікацію організаційно - правових форм господарювання. Обєктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці - фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.3.1.4.1 названого Класифікатора, державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні або казенні.

Пункт 3.1.7 Класифікатора передбачає, що дочірнє підприємство - підприємство, єдиним засновником якого є інше підприємство (підприємство, залежне від іншого).

Таким чином, вимоги ст.61 Закону №107-VI та ст.59 Закону N835-VI щодо сплати до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) стосуються лише державних унітарних підприємств, тобто підприємств, утворених компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, входять до сфери управління такого державного органу. Найменування такого підприємства повинно містити слова "державне підприємство".

Відповідно до п.1.1 статуту Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів", засновником та власником вказаного підприємства (позивача) є Державна акціонерна компанія «Хліб України». Пункт 4 Статуту передбачає, що майно підприємства становлять основні та оборотні засоби, грошові кошти, а також інші активи, вартість яких відображається в бухгалтерському балансі Підприємства. Джерелами формування майна Підприємства є грошові і матеріальні внески Компанії; доходи від особистої господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; інші джерела, не заборонені законодавством України. Майно компанії передається підприємству в користування. Підприємство має право вчиняти щодо майна Компанії будь-які дії тільки з дозволу Компанії. Пункт 5.1 Статуту передбачає, що управління Підприємством здійснюють: Компанія, уповноважена особа за довіреністю; директор Підприємства (а.а.с.42-49).

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" не є державним унітарним підприємством у розумінні ст.73 Господарського кодексу України.

Аналіз положень ч.1 ст.61 Закону №107-VI та ч.1 ст.59 N835-VI дозволяє зробити висновок, що визначення суми донарахованої частини прибутку (доходу) можливе виключно щодо державних унітарних підприємств та не може бути застосоване, зокрема, до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів", що має іншу організаційно-правову форму.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновок відповідача, викладений в акті перевірки, про порушення позивачем ст. 61 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Відповідно до ст.60 Закону N835-VI (про порушення якої зазначено в оспорюваному рішенні) у разі неприйняття господарськими товариствами, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах господарських товариств, частка держави яких складає не менше 50 відсотків (крім закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»), рішення про нарахування дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006-2007 та 2008 роки до 1 червня 2009 року, такі господарські товариства сплачують частину чистого прибутку до державного бюджету у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, до 1 червня 2009 року. Порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд також не погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем ст.60 Закону N835-VI, враховуючи таке.

Статтею 1 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. N1576-XII (далі Закон N1576-XII) встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Тобто, законодавчо чітко визначено, які саме субєкти господарювання носять статус господарських товариств. Вказаний перелік є вичерпним та не підлягає додатковому розширенню. А відтак, ДП «ДАК «Хліб України» «Дубенський КХП» не є господарським товариством у розумінні Закону N1576-XII.

Як уже зазначалося вище, згідно зі статутом позивача, засновником (власником) ДП «ДАК «Хліб України» «Дубенський КХП» є Державна акціонерна компанія «Хліб України», яка визначає основні напрями діяльності підприємства. Держава не здійснює управління корпоративними правами на частку у статутному капіталі позивача, засновником якого є державна акціонерна компанія. Відсутність у складі засновників, учасників позивача держави в особі уповноваженого органу означає відсутність у статутному фонді позивача частки, що належить державі, незалежно від того, що держава є одноособовим власником усіх акцій ДАК «Хліб України».

Належність державі хоча б і 100 відсотків акцій акціонерної компанії автоматично не означає, що у державній власності перебувають також корпоративні права на частку у статутному капіталі господарських товариств, заснованих державною акціонерною компанією. Такі корпоративні права належать на праві власності самій компанії як окремій юридичній особі, а не державі.

Відповідно до ст.2 Цивільного кодексу України, учасниками цивільних відносин є фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, інші держави та інші субєкти публічного права. Частиною 2 ст.92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цивільних відносин. Вона може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства, тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом (ч.1 ст.167 ЦК України).

Чинним законодавством не передбачена сплата частини прибутку підприємствами, у статутному капіталі яких відсутня частка держави, і на користь безпосередньо свого засновника, і на користь державного бюджету України.

Базові нормативи відрахування частини прибутків, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 08.04.2009р. №315 та від 22.03.2010р. №274, визначають розмір відрахувань частки прибутку лише господарськими товариствами з корпоративними правами держави в статутному капіталі і не передбачають розмір відрахувань частими чистого прибутку підприємствами, в яких відсутня частка корпоративних прав держави, до яких належить позивач.

Крім того, статтею 12 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. N996-XIV передбачений обовязок підприємств, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарській операції, складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Таким чином, показники фінансової звітності позивача - Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Дубенський комбінат хлібопродуктів» - повинні включатись виключно до консолідованої звітності ДАК «Хліб України», яка є єдиним платником частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності.

А відтак, позивач не є платником частини чистого прибутку до державного бюджету, передбаченого ст.60 Закону N835-VI.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Згідно з ч.2 ст.92Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України та бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори. Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з преамбулою Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. N1251-XII (далі Закон N1251-XII) виключно цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно до положень ч.8 ст.1 Закону N1251-XII ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Частиною 9 ст.1 Закону N1251-XII визначено, що будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Статтею 14 Закону України N1251-XII встановлено вичерпний перелік загальнодержавних податків, зборів та неподаткових платежів, до якого включено, зокрема, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

У переліку загальнодержавних податків (зборів, обовязкових платежів), встановлених у ст.14 Закону N1251-XII, відсутній такий податок (збір, обовязковий платіж) як «частина прибутку (доходу)».

Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансфери. Відповідно до ч.3 ст.9 Бюджетного кодексу України неподатковими надходженнями визначаються надходження від власності та підприємницької діяльності, інші неподаткові надходження.

Частина прибутку (доходу) державних унітарних підприємств, господарських товариств, що сплачується до бюджету, згідно з наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію та її запровадження» від 27.12.2001р. №604 (у редакції, що діяла на дату виникнення спірних відносин), включена в бюджетній класифікації до неподаткових надходжень.

У звязку з цим, частина прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету та дивіденди, нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, є неподатковими надходженнями як доходи від власності та підприємницької діяльності.

Відносини щодо нарахування та сплати частини прибутку (доходу) регулюються нормами Господарського кодексу України, Закону N1576-XII, статтею 61 Закону №107-VI статтею 59 Закону N835-VI, іншими нормативними актами в сфері господарських відносин.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Жодним законом податковому органу не надано право самостійно приймати рішення про нарахування виплат частини доходу та прийняття відповідних податкових повідомлень. Наведеними постановами Кабінету Міністрів на податкові органи покладений лише контроль за сплатою відрахувань частини прибутку (доходу) підприємствами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів. Висновки податкового органу, що викладені у акті перевірки, не підтверджені жодними доказами і мають характер субєктивних припущень.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від02.06.2010р. №0000382340/3, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції від02.06.2010р. №0000382340/3.

Присудити на користь позивача Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Дубенський комбінат хлібопродуктів" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.