Рішення № 139450119, 03.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3140/26

Провадження №: 2/336/2902/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , вказавши, що 26.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 682777772 на суму 11000 гривень. Кредитний договір укладений у формі електронного документу з використанням електронного підпису та одноразового ідентифікатора. Того ж дня кредитором вказана сума була перерахована позичальнику. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 18500 гривень.

28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу, за яким ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги за укладеним договором до відповідача.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладений договір факторингу, за яким ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право вимоги за укладеним договором до відповідача.

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивачем укладений договір факторингу, за яким позивач набув право вимоги за укладеним кредитним договором до відповідача

Вказуючи на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором в сумі 78421,15 гривень, з яких 18498,66 гривень заборгованість по тілу кредита, 59922,49 гривень проценти за користування кредитом, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 06.05.2026 року відкрите провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також судом розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, у задоволенні якого відмовлено.

20.07.2026 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказував, що позивачем не надано доказів перерахування кредитних коштів, а відповідач не ознайомлена із умовами кредитування, надані кредитний договір, паспорт споживчого кредиту та графік платежів не містить підпису відповідача, сума процентів не відповідає умовам договору, нараховані проценти значно перевищують заборгованість за кредитом, позивачем не вживались заходи щодо досудового врегулювання спору, у зв`язку з чим просила у позові відмовити, провадження у справі закрити.

21.07.2026 року відповідачем подано відповідь на відзив, в якому описаний процес укладання договору, висловлені міркування щодо інших доводів відповідача.

При дослідженні матеріалів справи встановлено таке.

26.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №682777772, за умовами якого товариство надало відповідачеві кредит в сумі 11000 гривень строком на 30 днів з дня отримання кредиту.

П. 1.4 договору визначено, що за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

1.4.1. виключно на період строку, визначеного п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденного за дисконтною процентною ставкою. В розмірі 32,85 річних, що становить 0,09 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним.

1.4.2 за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за процентною ставкою 323,66 річних, що становить 0,89 процентів від суми кредиту за кожен день користування ним.

1.4.3 у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів скасовуються з дати надання кредиту та застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою 620,5 процентів річних, що становить 1,7 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Згідно із графіком розрахунків до договору №682777772 загальні витрати за кредитом складають 11297 гривень, з яких 11000 гривень сума кредиту, 297 гривень проценти.

Додатковою угодою від 28.01.2021 року сторони домовились збільшити суму кредиту на 6000 гривень з 28.01.2021 року на строк дії договору, а позичальник зобов`язалась сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Згідно із графіком розрахунків до договору №682777772 загальні витрати за кредитом складають 17448,20 гривень, з яких 17000 гривень сума кредиту, 448,20 гривень проценти.

Додатковою угодою від 11.02.2021 року сторони домовились збільшити суму кредиту на 1500 гривень з 11.02.2021 року на строк дії договору, а позичальник зобов`язалась сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору.

Згідно із графіком розрахунків до договору №682777772 загальні витрати за кредитом складають 18967,1 гривень, з яких 18500 гривень сума кредиту, 467,1 гривень проценти.

Згідно інформаційними довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 26.01.2021 року, 28.01.2021 року, 11.02.2021 року проведені транзакції щодо перерахування коштів на невстановлені банківські картки на суми відповідно 11000 гривень, 6000 гривень та 1500 гривень.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт відступив факторові право грошової вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.

В подальшому до вказаного договору вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, зокрема від 28.11.2019 року, від 31.12.2020 року, від 31.12.2021 року, від 31.12.2022 року, від 31.12.2023 року, якими продовжувався строк дії договору факторингу та змінювались умови.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «Таліон плюс» набуло право вимоги за договором, укладеним з відповідачем на загальну суму заборгованості у розмірі 78421,15 гривень, з яких 18498,49 гривень заборгованість за кредитом, 59922,49 гривень заборгованість за відсотками.

05.08.2020 року ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого клієнт відступив факторові право грошової вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.

В подальшому до вказаного договору вносились зміни шляхом укладення додаткових угод, якими продовжувався строк дії договору факторингу та змінювались умови.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право вимоги за договором, укладеним з відповідачем на загальну суму заборгованості у розмірі 18808,22 гривень, з яких 10100 гривень заборгованість за кредитом, 8708,22 гривень заборгованість за відсотками.

11.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, за умовами якого клієнт відступив факторові право грошової вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги за договором, укладеним з відповідачем на загальну суму заборгованості у розмірі 78421,15 гривень, з яких 18498,49 гривень заборгованість за кредитом, 59922,49 гривень заборгованість за відсотками.

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 01.06.2021 року сума заборгованості складала 18498,66 гривень сума кредиту, 43119,71 гривень проценти.

Фактично боржником сплачено 5323 гривні.

В розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» вказано, що станом на 30.05.2023 року сума заборгованості складала 18498,66 гривень сума кредиту, 59922,49 гривень проценти.

При вирішенні спору суд керується наступним.

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Укладення кредитного договору в електронній формі (відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію»), є таким, що укладений у письмовому вигляді про що зазначено у постановах ВС від 07.10.2020 року №127/33824/19 та від 09.09.2020 року №732/670/19.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 634 ЦК України надає визначення договору приєднання, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 639 ч. 2 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як вказує ст. 640 ч. 1 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вказує ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статті 546, 549 ЦК України передбачають можливість забезпечення виконання зобов`язання неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказує ст. 1084 ч. 1 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

26.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладений договір та в цей день було перераховано суму кредиту, на підтвердження чого надано довідку про перерахування коштів.

В подальшому сторони укладали додаткові угоди, за якими загальна сума кредиту збільшена до 18500 гривень.

За час дії договору відповідачем оплачено 5323 гривні, з яких 468 гривень 25.02.2021 року, 4775 гривень 26.03.2021 року, 75 гривень 28.04.2021 року та 5 гривень 06.05.2021 року.

Суд вважає доведеними факт укладення договору, надання відповідачеві кредиту та неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності підтвердження наявності її підписів на документах, які складають кредитний договір, суд з ними не погоджується, адже позивачем чітко та докладно визначений порядок укладення договору з усіма етапами погодження його умов.

Також суд враховує, що відповідач, вказуючи на відсутність доказів перерахування грошових коштів, не надала доказів на спростування цього факту, адже вона могла надати відповідну банківську довідку за вказаний період часу та спростувати доводи позивача щодо перерахування грошових коштів, водночас такою можливістю не скористалась.

Натомість позивачем надані довідки про перерахування коштів, не довіряти яким у суду немає підстав.

Оцінюючи порядок нарахування процентів за користування кредитом, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що у первісного кредитора, а також і фактора були підстави для нарахування відсотків за користування кредиту поза межами строку дії кредитного договору, який визначений у 30 днів з моменту надання кредиту (трьома частинами).

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 вказувала, що банк не може нараховувати проценти за користування позичальником кредитом після спливу визначеного у договорі строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №444/9519/12).

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункти 53, 54), від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).

Таким чином, суд вважає правомірним нарахування відсотків за користування кредитом виключно в межах строку, на який вказаний кредит був наданий, ураховуючи обов`язок позичальника повернути кредит у визначений строк.

Суд також не вбачає підстав для застосування процентної ставки іншої, ніж передбачено п. 1.4.1 договору, адже вказана процентна ставка застосовується протягом дисконтного періоду, який п. 1.2 визначений у 30 днів, а саме протягом строку, на який надано кредит.

Після ж спливу вказаного строку у кредитодавця не було права нараховувати проценти за користування кредитом, а відтак і не було підстав для застосування підвищеної процентної ставки за п. 1.4.2 та 1.4.3.

У відповідності до графіку розрахунків до договору №682777772 загальні витрати за кредитом складають 18967,1 гривень, з яких 18500 гривень сума кредиту, 467,1 гривень проценти.

З них боржником фактично сплачено 5323 гривні, тож залишок суми заборгованості складає 13644,1 гривні, які підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладені висновки, суд не оцінює доводи відповідача щодо неспівмірності суми процентів відносно суми кредиту.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог (17,4%).

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 137 ч. 1-6 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, адже такі послуги були надані.

Представником позивача в обґрунтування підстав для стягнення витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01, укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» та АБ «Соломко та партнери», протокол погодження вартості послуг за вказаним договором, додаткову угоду до договору від 01.09.2025 року. акт прийому-передачі наданих послуг від 20.08.2025 року на суму 7000 гривень.

Оцінюючи надані позивачем докази щодо витрат на правничу допомогу, суд не вбачає підстав для включення до вартості послуг адвоката послуг з підготовки адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів та підготовку клопотання про отримання інформації про зарахування кредитних коштів, адже не зрозуміло про які саме запит та клопотання йдеться мова, а також не обґрунтовано необхідності подання таких запиту та клопотання.

На переконання суду, укладаючи договір факторингу та придбаваючи право вимоги за кредитним договором, фактор, діючи добросовісно та з розумною обачливістю, мав обов`язок та можливість отримати усі документи, в тому числі і докази фактичного надання кредитних коштів позичальнику первісним кредитором.

Відповідач у свою чергу подала заяву про зменшення витрат на правничу допомогу, вказуючи на їх непропорційність складності справи, та вважала справедливим розмір витрат у 2000 гривень.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо неспівмірності нарахованих витрат на правничу допомогу складності справи, адже адвокатом Соломком О.В. подаються десятки аналогічних позовів від імені ТОВ «ФК «Ейс», в яких фактично не змінюється обґрунтування позову, тож співмірними та пропорційними суд вважає витрати у 3000 гривень, з яких з відповідача належить стягнути пропорційну задоволеним позовним вимогам частину (17,4%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 13644,1 гривні (тринадцять тисяч шістсот сорок чотири гривні 10 коп) в рахунок погашення заборгованості за договором № 682777772 від 26.01.2021 року, судовий збір в сумі 463,25 гривні (чотириста шістдесят три гривні 25 коп), витрати на правничу допомогу в сумі 522 гривні (п`ятсот двадцять дві гривні).

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду складений 03.09.2026 року.

03.09.26