Рішення № 139449217, 02.09.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3652/2026 Справа № 641/5114/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Щепелевої Г.М,

секретар судового засідання - Масалова М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/5114/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст заявлених вимог

Позивач звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 71879631 від 02.06.2025 в розмірі 17597,00 грн., заборгованість за кредитним договором № 8399137 від 23.06.2025 в розмірі 25001,50 грн., судовий збір - 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 4500 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договори про надання коштів у кредит, зокрема: договір №71879631 від 02.06.2025 року; договір №8399137 від 23.06.2025 року. В подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами. Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до відповідача за кредитним договором № 71879631 від 02.06.2025 року в сумі 17 597,00 грн. з яких 8 600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 581,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 600.00 грн. - сума заборгованості за комісією, 0 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 4 816,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-01 від 16.10.2025 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 8399137 від 23.06.2025 року в сумі 25 001,50 грн. з яких 7 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 522,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0 грн. - сума заборгованості за комісією, 13 479,50 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитним договором № №71879631 від 02.06.2025 року та №8399137 від 23.06.2025 року належить позивачу. У зв?язку із неналежним виконанням відповідачем зобов?язань за зазначеними договорами позивач просить стягнути вищевказану заборгованість.

Виклад позиції відповідача

07.08.2026 через електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у стягненні сум коштів, законність нарахування яких позивачем не підтверджена. Послався на те, що на даний час йому не відомо чи враховані здійснені ним платежі, а також правильність розміру основної заборгованості нарахованого позивачем. Також він не погоджується з розміром нарахованих процентів, пені, штрафів, інших санкцій та будь-яких платежів. Зазначив, що він на даний час не має постійного місця роботи та регулярного доходу, у зв`язку із чим перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників судового процесу до пред`явленого позову.

05.06.2026 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

09.06.2026 представником позивача до суду подані докази на виконання ухвали суду від 05.06.2026.

11.06.2026 ухвалою судді прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та справу призначено у судове засідання.

02.09.2026 ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів відмовлено.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Норми права, якими керується суд при вирішенні спору

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст. 11 Закону № 675).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону № 675).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За правилами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, за змістом якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором чи законом.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст.1046,1049,1050,1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Обставини, встановлені судом, мотиви суду щодо оцінки аргументів, наведених учасниками справи

Щодо кредитного договору №71879631 від 02.06.2025.

02.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №71879631.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно з п. п.2.2.1, 2.2.2 договору сума кредиту становить 4000,00 грн. Строк кредитування - 30 днів. Комісія за надання кредиту становить 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 600,00 грн). Процентна ставка фіксована - 0,275%. Денна процентна ставка становить 0,775% в день. Дата надання кредиту - 02.06.2025, дата повернення кредиту - 01.07.2025. Процентна ставка за понадстрокове користування кредитом (його частиною) - 4% в день. Пеня нараховується за ставкою 4% в день.

За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п. 2.2 договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором (п. 6.1 договору).

Положеннями п. 6.2 договору передбачено, що за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2 договору.

Згідно з п. 7.1 договору позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

За продовження строку користування кредитом позичальник вносить кредитодавцю платіж, який визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у договорі та/або додатковій угоді, та кількості днів, на яку позичальник бажає оформити пролонгацію (з урахуванням мінімального та максимального можливого строку пролонгації, який доступний позичальнику та відображається в особистому кабінеті) (п. 7.2 договору).

У разі пролонгації після закінчення строку кредитування (застосовується до договорів, за якими сума кредиту, одержана позичальником, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати), за продовження строку кредитування позичальник вносить кредитодавцю платіж, який, окрім платежу, визначеному в п. 7.2 договору, включає в себе також суму нарахованої та несплаченої пені (п. 7.3 договору).

Додатком №1 до договору надання коштів у кредит №71879631 від 02.06.2025 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої встановлено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

09.06.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №15119301 до договору №71879631 відповідно до якої збільшено суму наданого кредиту до 10000,00 грн., розмір процентної ставки визначено 1,0% на день (фіксована).

01.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №15267906 до договору №71879631 відповідно до якої строк кредитування продовжено на 14 днів, розмір процентної ставки на день визначено 1,0%, дата повернення 15.07.2025.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» при підписанні кредитного договору та додаткових угод шляхом використання одноразових ідентифікаторів №51236,30274,65103, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договору №71879631 від 02.06.2025, а також додаткових угод до нього. У пункті 12 «Юридичні адреси та реквізити сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями Закону України «Про електронну комерцію». Укладений договір містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Відповідно до платіжної інструкції № b9ae8b41-885e-46a3-bf38-1a00968b277c ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 02.06.2025 перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 4000,00 грн., та платіжної інструкції № 50e0b813-b50f-4535-808f-ee5cbd601c6c ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 09.06.2025 перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 6000,00 грн

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 16.10.2025 заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 17597,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3610,00 грн - заборгованість за процентами; 4618,00 грн - пеня; 600,00 грн - заборгованість за комісією.

П. 9.2.6 кредитного договору передбачено право кредитодавця відступити право вимоги за договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором.

16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №16/10/25, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб.

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором щодо боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до платіжної інструкції №579939281.1 від 20.10.2025 на суму 3 500 000,00 грн (а.с.33), платіжної інструкції №579939282.1 від 20.10.2025 на суму 3 306 227,99 грн ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» здійснило оплату на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» згідно з реєстром прав вимоги №16/10/25-02 за договором факторингу №16/10/25 від 16.10.2025.

16.10.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписали реєстр прав вимог №16/10/25-02 до договору факторингу №16/10/25 від 16.10.2025, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача на суму 17157,00 грн, з яких: 8600,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 3581,00 грн - сума заборгованості за процентами за користування; 4816,00 грн - пеня; 600,00 грн - комісія за надання кредиту.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №71879631 від 02.06.2025, наданим ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», заборгованість ОСОБА_1 становить 17597,00 грн, з яких: 8600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3581,00 грн - заборгованість за процентами; 4816,00 грн - пеня; 600,00 грн - заборгованість за комісією.

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідачем зобов`язання з погашення тіла кредиту виконані не в повному обсязі, що ним не спростовано, з ОСОБА_1 підлягає стягненю борг за тілом кредиту у розмірі 8600,00 грн.

Як вбачається з укладеного кредитного договору та додаткової угоди строк кредитування складає 44 дні, тобто до 15.07.2025 року.

Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 15.07.2025 року.

Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 15.07.2025 року по 30.07.2025 року, відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 44 дні, починаючи з 02.06.2025 по 15.07.2025, а саме: 3581,00 грн (4000 грн. х 0,275 % х 7 днів+10000,00 грн. х 1% х 23 дні + 8600 грн. х 1% х 14 днів), які підлягають стягненню з відповідча.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за комісією у сумі 600,00 грн.

Нарахування комісії за надання кредиту передбачено п. 2.2 договору.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № PLRPGK0000000002 від 28 травня 2008 року про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

За таких обставин, із урахуванням того, що договір не містить погодження послуг, за які така комісія нарахована, її нарахування за надання кредиту у розмірі 600,00 грн є незаконним та вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором №71879631 належним чином не виконав, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 12170,00 грн, з яких: 8600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3581,00 грн - заборгованість за процентами. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо кредитного договору №8399137 від 23.06.2025.

23.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 уклали Договір кредитної лінії (Надійний) №8399137, відповідно до п. 2.1 якого Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

У п. 2.2 Договору сторони погодили параметри та умови Кредиту:

2.2.1. Сума кредиту 7000.00 грн.;

2.2.2. Строк кредитування/Строк договору 365 днів;

2.2.3. Розмір Першого обов`язкового платежу 1540.00 грн;

2.2.4. Період сплати Мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати Позичальником процентів за користування Кредитом та становить 5 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування Кредитом нараховані за 5 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 5 днів користування. Кількість Мінімальних обов`язкових платежів становить 72.

2.2.5. Дата сплати Першого обов`язкового платежу 27.06.2025;

2.2.7. Тип кредиту невідновлювальна кредитна лінія;

2.2.8. Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1207,50 грн.);

Дата надання Кредиту 23.06.2025; Дата повернення Кредиту (останній день) 22.06.2026; Процентна ставка/ день (фіксована) - 0,95%; Неустойка, грн./день 350,00 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору для отримання Кредиту, Позичальник має бути зареєстрований в ІКС, для чого він проходить процедуру реєстрації на Сайті.

Після реєстрації на Сайті (та/або мобільному додатку) в ІКС та створення Особистого кабінету, Позичальник подає Заявку на отримання Кредиту шляхом вибору на Сайті бажаних умов надання Кредиту: суми та строку Кредиту, а також періодичність сплати процентів, яка визначає розмір Першого обов`язкового платежу та Мінімальних обов`язкових платежів. Після отримання Заявки Позичальника, Кредитодавець здійснює оцінку фінансового стану Позичальника та достовірності наданої ним інформації (п. 4.1., 4.2. Договору).

Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ (п. 4.4 Договору).

Пунктами 5.5. та 5.6. Договору визначено, що Договір укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у Сторін Договору виникають цивільні права та обов`язки. Договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання Сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

Договір підписано ОСОБА_1 23.06.2025 о 09:12:53 год. електронним підписом одноразовим ідентифікатором «737353», про що зазначено у п. 11 Договору «Юридичні адреси та реквізити сторін» та в Довідці про ідентифікацію.

Довідкою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД-000004079 від 05.11.2025 та копією платіжної інструкції/Операція 8c80d4cd-92b2-4ccd-b5c2-c718d697651 від 23.06.2025 підтверджується видача ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн шляхом безготівкового переказу на банківську картку НОМЕР_1 (MASTERCARD).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8399137 від 23.06.2025 станом на 16.10.2025 складає 25001,50 грн, з яких: 7000,00 грн тіло кредиту, 4522,00 грн проценти, 13479,50грн неустойка.

16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №16/10/25, відповідно до п. 1.1 якого за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату у передбачений цим договором спосіб.

Згідно з п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до платіжної інструкції №579939281.1 від 20.10.2025 на суму 3 500 000,00 грн (а.с.33), платіжної інструкції №579939282.1 від 20.10.2025 на суму 3 306 227,99 грн ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» здійснило оплату на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» згідно з реєстром прав вимоги №16/10/25-02 за договором факторингу №16/10/25 від 16.10.2025.

16.10.2025 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підписали реєстр прав вимог №16/10/25-02 до договору факторингу №16/10/25 від 16.10.2025, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача на суму 25001,50 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 4522,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування; 13479,50 грн - пеня.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №8399137 від 23.06.2025, наданим ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», заборгованість ОСОБА_1 становить 25001,50 грн, з яких: 7000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4522,00 грн - заборгованість за процентами; 13479,50 грн - пеня.

Так, із п. 2.2.8 кредитного договору вбачається, що комісія, пов`язана із наданням Кредиту складає 17,25 % від суми кредиту.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі №204/224/21, провадження №61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.

З урахуванням того, що договір не містить погодження послуг, за які нарахована комісія, її нарахування за надання кредиту в розмірі 1207,50 грн. не відповідає вимогам закону.

Щодо вимог про стягнення неустойки у розмірі13479,50 грн., суд зазначає таке.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Водночас, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки заявлена до стягнення неустойка була нарахована в період з 04.07.2025 по 11.08.2025, тобто в період воєнного стану, суд відмовляє у її стягненні з відповідача.

З розрахунку суми заборгованості за договором позики № 8399137 від 23.06.2026 вбачається, що відповідачем 25.06.2025 сплачено 1207,50 грн., які враховані первісним кредитором в оплату комісії, та 07.07.2025 -188,00 грн, 13.07.2025 -332,50 грн, які враховані в оплату неустойки.

Оскільки вимога щодо стягнення неустойки задоволенню не підлягає, а стягнення комісії за обслуговування кредиту є нікчемною умовою, сплачені відповідачем 1 728,00 грн, які ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зарахувало у погашення комісії та неустойки, мають бути враховані в рахунок погашення іншої заборгованості.

Суд перераховує складений позивачем розрахунок та доходить до висновку, що в даному випадку у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 9794,00 грн. (7000,00 грн. тіло кредиту + 4522,00 грн. проценти 1728,00 грн. здійснених відповідачем платежів, які зараховані позивачем у погашення комісії та неустойки = 9794,00 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши надані у справі докази та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 8399137, в обумовлені договором строки, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» підлягають частковому задоволенню у розмірі 9794,00 грн.

Щодо доводів відповідача про його незадовільний матеріальний стан

Суд звертає увагу, що стверджуване скрутне матеріальне становище відповідача, хоч і є обставиною, що може ускладнити виконання судового рішення, однак не звільняє його від виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договорами. Наявність труднощів зі сплатою боргу не може слугувати підставою для відмови в позові або зняттю з відповідача відповідальності за борг, що підлягає сплаті.

Відповідно до принципу обов`язковості виконання цивільно-правових зобов`язань, а також положень договору, суд вважає вимоги позивача правомірними та обґрунтованими. Скрутне матеріальне становище не є законною підставою для уникнення від сплати належних сум за договором кредиту, у тому числі відсотків.

Висновки суду

Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, оскільки умови договорів відповідач не виконав своєчасно і належним чином, суд доходить висновку, що позов необхідно задовольнити частково, стягнувши із відповідача на користь позивача заборгованість:

-за кредитним договором № 71879631 від 02.06.2025 у загальному розмірі 12170,00 грн.;

-за кредитним договором № 8399137 від 23.06.2025 у загальному розмірі 9794,00 грн., що разом становить 21964,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору

За приписами ч. 1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заявлену в позові суму судових витрат в розмірі 1372,74 грн. пропорційно задоволеним вимогам (21964,00/42598,50*2662,40= 1372,74 грн.)

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу

У поданому позові позивач просить стягнути із відповідача на свою корить судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесення вказаних судових витрат позивач надав наступні докази:

- копію Договору № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 про надання правничої допомоги, який укладено між адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ»;

- Витяг з Акту від 09.03.2026 №10ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, відповідно до якого Адвокатом якісно і в повному обсязі надано послуги з правничої допомоги щодо боржника ОСОБА_1 .

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Юлією Олегівною, серія ПТ № 2099 від 03 квітня 2018 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 4500 грн. 00 коп. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, заперечення відповідача щодо завищеної суми витрат на правничу допомогу, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, подання представником позивача клопотання про розгляд справи у його відсутність, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правничої допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених у цій справі у сумі 2000,00 грн.

Суд розподіляє судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу в розмірі 1031,21 грн. (21964,00/42598,50 х 2000 грн. = 1031,21 грн.).

Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за кредитним договорами у загальній сумі 21964,00 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 1372,74 грн та витрати за правничу допомогу у сумі 1031,21 грн, а всього 24 367 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят см) грн. 95 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ЄДРПОУ 43311346, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя Г.М.Щепелева