Єдиний державний реєстр судових рішень
629/4674/26
2/612/417/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
03 вересня 2026 року селище Близнюки
Близнюківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді Лобановської С.М.,
за участі секретаря судових засідань Шевченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
До Близнюківського районного суду Харківської області, згідно ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 05.06.2026 про передачу справи за підсудністю, надійшла позовна заява АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», в особі представника позивача Донцової Є.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з відповідачки на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість у розмірі 72226,47 грн за кредитними договорами від 25 липня 2019 року, від 26 жовтня 2023 року та судові витрати.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що 25.07.2019 на підставі кредитного договору № 2001365418801 Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» відповідачці ОСОБА_1 видано кредитну картку з кредитним лімітом 3000,00 грн, який на день звернення з вказаним позовом до суду збільшено до 39200,00 грн. Крім того, 26.10.2023 на підставі кредитного договору № 1002165573401 Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» відповідачці ОСОБА_1 видано кредит в розмірі 15000,00 грн. У порушення умов вказаних договорів відповідачка не виконала належним чином свої зобов`язання за вказаними кредитними договорами, у зв`язку з чим станом на 19.03.2026 за ними утворилась заборгованість: по кредитному договору від 25.07.2019 № 2001365418801 - 62579.95 грн, з яких: 39189.18 грн заборгованість за кредитом; 23390.77 грн. заборгованість процентами; по кредитному договору від 26.10.2023 № 1002165573401 - 9646.52 грн, з яких: 5610.06 грн заборгованість за кредитом; 0.20 грн заборгованість процентами; 4036.26 грн заборгованість за комісією.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином. Представник позивача у позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, причин неявки суду не повідомила, відзиву на позов не надала.
Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, на підставі п. 4 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.
У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.
Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог, дійшов наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 25.07.2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 складена та підписана Заява № 2001365418801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно інформації, викладеної у вказаній заяві, її підписання є беззастережним підтвердженням, що відповідачка приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладання договору страхування, підписанням Заяви підтверджує свою згоду на укладання договору страхування на зазначених умовах.
До Заяви № 2001365418801 позивач додав Публічну пропозицію ПАТ « ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками, а також паспорт споживчого кредиту, підписаного відповідачкою.
Згідно заяви № 2001365418801, кредитний ліміт 3000,00 грн; розрахунковий день 30 число місяця; реальна річна процентна ставка 47,88%.
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001365418801 від 25.07.2019, наданої позивачем, відповідачці згідно її заяви позивачем встановлено кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 3000,00 грн, який неодноразово збільшувався та зменшувався та станом на 03.03.2022 становив 39200,00 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з рахунку ОСОБА_1 , заборгованість відповідача за кредитним договором № 2001365418801 від 25.07.2019 станом на 19.03.2026 (включно) становить 62579.95 грн, з яких: 39189.18 грн заборгованість за кредитом; 23390.77 грн заборгованість процентами.
Крім того, 26.10.2023 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 складена та підписана Заява № 1002165573401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно інформації, викладеної у вказаній заяві, її підписання є беззастережним підтвердженням, що відповідачка приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладання договору страхування, підписанням Заяви підтверджує свою згоду на укладання договору страхування на зазначених умовах.
До Заяви № 1002165573401 позивач додав Публічну пропозицію ПАТ « ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з додатками, а також паспорт споживчого кредиту, підписаного відповідачкою.
Згідно заяви № 1002165573401, сума кредиту 15000,00 грн; строк 24 місяці; розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%; розмір процентної ставка 0,010% річних.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з рахунку ОСОБА_1 , заборгованість відповідача за кредитним договором № 1002165573401 від 26.10.2023 станом на 19.03.2026 (включно) становить 9646.52 грн, з яких: 5610.06 грн заборгованість за кредитом; 0.20 грн заборгованість процентами; 4036.26 грн заборгованість за комісією.
20.03.2026 Акціонерне товариство «ПУМБ» направило на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про необхідність погашення заборгованості у загальному розмірі 72226,47 грн.
Відповідно до частини першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Щодо стягнення комісії за договором № 1002165573401 від 26.10.2023 у розмірі 4036,26 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
Відповідно до частин 1-2, 5, 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.
Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).
У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, умови договору про сплату комісії саме за обслуговування кредиту, тобто за дії, які позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.
Встановлена комісія за обслуговування кредиту є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення тіла кредиту та процентів за кредитним договором № 2001365418801 від 25.07.2019 в розмірі 62579.95 грн, з яких: 39189.18 грн заборгованість за кредитом; 23390.77 грн заборгованість процентами; та в частині стягнення тіла кредиту та процентів за кредитним договором № 1002165573401 від 26.10.2023 в розмірі 5610,26 грн, з яких: 5610.06 грн заборгованість за кредитом; 0.20 грн заборгованість процентами, а всього в розмірі 68190,21 грн.
Крім того, оскільки, відповідно до розрахунку за кредитним договором № 1002165573401 від 26.10.2023, зі сплачених ОСОБА_1 коштів на погашення кредиту суму в розмірі 6724,50 грн зараховано на погашення комісії, умова про встановлення якої є нікчемною, суд вважає за необхідне зарахувати цю суму в рахунок погашення заборгованості за процентами, та, відповідно, зменшити за її рахунок розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачки, з 68190,21 грн до 61465,71 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 570 від 22.05.2026 встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Враховуючи вищезазначене, та враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (85,10%), з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2265,70 грн.
Керуючись ст. 4, 5, 141, 258, 263,265, 280 ЦПК України, ст. 4, 5, 526, 611, 612, 651, 1050, 1054 ЦК України, суд
в и р і ш и в :
Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договорами від 25 липня 2019 року № 2001365418801 та від 26 жовтня 2023 року № 1002165573401 у загальному розмірі 61465 (шістдесят одна тисяча чотириста шістдесят п`ять) гривень 71 копійка, та понесені витрати по сплаті судового збору 2265 (дві тисячі двісті шістдесят п`ять) гривень 70 копійок, а всього 63731 (шістдесят три тисячі сімсот тридцять одна) гривня 41 (сорок одна) копійка.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач.
Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ 14282829.
Представник позивача.
Донцова Євгенія Олександрівна, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.
Відповідачка.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя С.М. Лобановська
03 вересня 2026 року
Судове рішення № 139449012, Близнюківський районний суд Харківської області було прийнято 03.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 629/4674/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: