Ухвала суду № 139448489, 03.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9260/26

Провадження № 1-кп/344/1077/26

У Х В А Л А

03 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 заперечила щодо клопотання прокурора та подала клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 , в обґрунтування якого зазначила, що наведені прокурором у клопотанні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою нічим не підтвердженими та не доведеними. Окрім того, просить суд врахувати стан здоров`я обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки. У зв`язку із чим просила змінити ОСОБА_4 запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави. Вважає, що вказаний запобіжний захід буде достатнім для забезпечення виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим та для запобігання можливих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які наразі відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді застави.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

За таких обставин, враховуючи дані, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 , а також те, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам та оцінюючи в сукупності всі обставини провадження суд дійшов висновку, що підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м`який - на даний час не встановлено та існують всі підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою.

Разом з тим, у задоволенні клопотання захисника слід відмовити, оскільки обставини, наведені захисником самі по собі не спростовують ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати. Запропонований захисником запобіжний захід не здатен забезпечити запобігання наявним ризикам у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Таким чином, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 не пов`язаного з триманням під вартою є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий запобіжний захід здатний забезпечити запобігання зазначених ризиків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити термін тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 01.11.2026 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_6