Рішення № 139448425, 30.12.2025, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1466/25 Провадження № 2/304/661/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2025 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса місцезнаходження: 01133, місто Київ, Харківське шосе, буд19, офіс 2005, код ЄДРПОУ - 42986956) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в особі представника адвоката Тараненка А.І., звернулося до Перечинського районного суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та у пред`явленому позові просить: стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023, в загальному розмірі 32515,56 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №648884043, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Також позивач зазначає, що ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV477UB.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання щодо надання грошових коштів виконав у повному обсязі, перерахувавши грошові кошти в сумі 6300,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору. Натомість, відповідач ОСОБА_1 не виконував умови договору належним чином, не повністю сплачував платежі, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався укладенням додаткових угод, на підставі реєстру прав вимоги №241 від 25.07.2023 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 на загальну суму 17120,88 грн.

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, на підставі якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 32515,56 грн.

29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, на підставі якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуто право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 32515,56 грн.

Таким чином, як зазначає у позові ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», оскільки відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з цим позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 у загальному розмірі 32515,56 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 6300,00 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 26215,56 грн., а також стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 02 липня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 304/1466/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, представників сторін. Також задоволено клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» в особі адвоката Тараненка А.І. про витребування доказів. Витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію, яка становить банківську таємницю щодо карткового рахунку № НОМЕР_1 .

17 липня 2025 року на адресу суду від АТ «Універсал Банк», на виконання ухвали суду у справі № 304/1466/25 надійшов інформаційний лист за вих.№ БТ/Е-7909 від 17.07.2025, із рухом коштів по картці.

Відповідачу ОСОБА_1 в ухвалі суду від 02.07.2025 було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі з позовом і долученими до позовної заяви матеріалами надіслана відповідачу ОСОБА_1 на електронну адресу, зазначену у позові: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Та як вбачається з довідки про доставку електронного листа, відповідачем ОСОБА_1 отримано вищевказані документи 03.07.2025. Однак, відзив на позов відповідачем ОСОБА_1 до суду не подано, будь-яких заперечень проти заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс" позовних вимог, відповідачем не подано.

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Станом на час розгляду справи 30.12.2025 року відповідачем ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подано, заперечень на заявлені позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» позовні вимоги про стягнення заборгованості, до суду не надійшло.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд судом цивільної справи №304/1466/25, та у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідачем не подано, отже суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає вказану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Оскільки представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» не заперечує проти заочного вирішення справи, що безпосередньо зазначено позивачем у змісті позовної заяви, тому суд, з урахування викладеного вище, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до приписів ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Повно та всебічно розглянувши надані позивачем документи на обґрунтування заявлених ним вимог, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позичальником ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 648884043 (далі Договір). Вказаний договір укладений в електронній формі.

Згідно умов п.2.1 зазначеного Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові ОСОБА_1 кредит у вигляді Кредитної лінії на суму 6300 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі «Правила»).

Відповідно до п. 2.2 Договору, сума кредитного ліміту, вказана в п.2.1 Договору це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

За змістом п. 2.3 Договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 6300,00 грн. одразу після укладення Договору, який має бути повернуто до 18.06.2023 року.

Перший транш за цим Договором, у сумі вказаній в п.2.3. Договору, надається способом, вказаним в п.5.1.1. Договору (п. 5.2 Договору).

Згідно з п.5.1 Договору, кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом переказу грошових коштів, який завершується зарахуванням грошових коштів на поточний рахунок, для управління яким випущена платіжна картка НОМЕР_2 , що відбувається до 3-х банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, кредитодавець відповідальності не несе (п.5.2).

Відповідно до п.7.1 Договору, на момент укладення цього Договору, сторони дійшли згоди, що сума кредиту за всіма наданими траншами має бути повернена кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування - 18.06.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за користування кредитом, Договором не передбачено (п.8.1 Договору).

Згідно п. 8.2 Договору, процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку, описаному нижче.

За змістом п.п. 8.3, 8.4 Договору, за умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 747,340 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,050 відсотків в день від суми залишку кредиту що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (Базова процентна ставка). Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 14.1 Договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

За змістом п.п. 14.2, 14.12 Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Договір кредитної лінії № 648884043 від 19.05.2023 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV477UB.

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 уклав договір № 648884043 від 19.05.2023 за допомогою одноразового ідентифікатора № MNV477UB, відправленого о 10 год. 27 хв. 23 сек. 19.05.2023, засоби зв`язку для відправлення ідентифікатора 0994941138.

Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 19.05.2023, остання містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 на підставі Договору № 648884043 від 19.05.2023 року на суму 6300,00 грн. Також, у вказаній заяві відповідачем ОСОБА_1 зазначено номер картки НОМЕР_1 .

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 19.05.2023 року надало відповідачу ОСОБА_1 кредит за договором № 648884043 від 19.05.2023 у сумі 6300 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 6552d8b2-4e24-4358-9641-a2a3381f5d29 від 19.05.2023.

Згідно відповіді АТ «Універсал Банк» № БТ/Е-7909 від 17.07.2025, наданої на ухвалу суду від 02.07.2025 у справі № 304/1466/25, повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_4 . На картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_4 ОСОБА_1 був зарахований платіж в сумі 6300,00 грн. у період з 19.05.2023 по 24.05.2023. Номер телефону НОМЕР_5 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_4 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Повний номер рахунку платіжної картки - маска картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 - НОМЕР_6 .

За змістом розрахунку заборгованості, який складено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що за період з 19.05.2023 по 25.07.2023 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість, а саме: тіло кредиту в сумі 6300,00 грн.; нараховані відсотки в сумі 10820,88 грн.

28.11.2018 між клієнтом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та фактором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 8.2. Договору викладено наступне: «Строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 28.11.2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором».

Згідно Додаткової угоди № 19 від 28.11.2019 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», п. 8.2. Договору викладено в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором».

Згідно Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», сторони погодили викласти Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції, в тому числі, п. 8.2. Договору викладено в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1. цього Договору та закінчується 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором».

Відповідно до п.1 Додаткової угоди № 27 від 31.12.2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, у між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.12.2022, включно.

Згідно Додаткової угоди № 31 від 21.12.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31.12.2023, включно.

За даними Додаткової угоди № 32 від 31.12.2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеної між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 31.12.2024, у зв`язку із чим погодили внести зміни до п.8.2 Договору, замінивши в ньому попередню дату новою - «31 грудня 2024 року».

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 241 від 25.07.2023 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023, у розмірі 17120,88 грн., з яких 6300,00 грн. - заборгованість по основному боргу; 10820,88 грн. - заборгованість по відсотках.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 року, складеного ТОВ «Таліон Плюс», за період з 19.05.2023 по 25.07.2023 у ОСОБА_1 наявна заборгованість, яка складається з тіла кредиту в розмірі 6300,00 грн; нараховані відсотки - 10820,88 грн, разом - 17120,88 грн.

Крім того, судом встановлено, що 10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Як вбачається із витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023, у розмірі 32515,56 грн, з яких 6300,00 грн. заборгованість по основному боргу; 26215,56 грн - заборгованість по відсотках.

Крім того, 29.05.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» (фактор) укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до платіжних інструкцій, долучених до матеріалів справи та витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 до ТОВ «ФК«ЕЙС» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023, у загальному розмірі 32515,56 грн, з яких 6300,00 грн. - заборгованість по основному боргу; 26215,56 грн. становить заборгованість по відсотках.

За даними виписки ТОВ «ФК «ЕЙС» з особового рахунка за Кредитним договором № 648884043, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК ЕЙС» за кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 станом на 05.06.2025 складає 32515,56 грн, з яких: 6300,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 26215,56 грн. - прострочена заборгованість за процентами.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 частини 5 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

В силу вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1054 ЦК України закредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір кредитної лінії № 648884043 від 19.05.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»,

Згідно із п.п.5, 6, 12 ч.1 ст.3 Законом України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір.

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.526, ч.1 ст.527, ч.1 ст.530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за Договором кредитної лінії № 648884043 від 19.05.2023 виконало у повному обсязі.

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК).

З аналізу вказаних вище доказів випливає, що позивач довів наявність заборгованості у відповідача та про своє право вимагати її погашення. При цьому, відповідач ОСОБА_1 не надав суду належних та допустимих доказів на спростування заявлених ТОВ «ФК «ЕЙС» позовних вимог. Не здобуто таких доказів і під час розгляду справи судом.

Отже, зазначений кредитний договір № 648884043 від 19.05.2023 року є чинним та підлягає виконанню сторонами.

Отримавши кредитні кошти, відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) не повернув.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 виникла заборгованість у загальному розмірі 32515,56 грн, про яку заявив позивач.

За даними виписки ТОВ «ФК «Ейс» з особового рахунка за вказаним Кредитним договором, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК Ейс» за кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 станом на 05.06.2025 складає 32515,56 грн, з яких: 6300,00 грн. є простроченою заборгованістю за сумою кредиту; 26215,56,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами. Станом на дату 05.06.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» повідомлено, що заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 не погашена.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність, суд доходить висновку, що має місце порушення прав позивача, а отже, ТОВ «ФК «ЕЙС» вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за користування кредитом.

Факт користування відповідачем кредитними коштами та їх несвоєчасне повернення знайшов своє підтвердження у матеріалах справи, зокрема у наданій АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду інформації, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) Банком імітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . За період з 19.05.2023 року по 24.05.2023 року на вказану платіжну картку було зарахування коштів у сумі 6300,00 грн. Номер телефону НОМЕР_5 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_4 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Окрім того, АТ «Універсал Банк» надано виписку про рух коштів по картці № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_1 за період з 19.05.2023 року по 24.05.2023 року.

Отже, отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 6300,00 гривень підтверджується також листом Акціонерного товариства «Універсал Банк» за вих.БТ/Е-7909 від 17 липня 2025 року, згідно якого слідує, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) Банком імітовано платіжну картку № НОМЕР_4 та до вказаного листа долучено виписку по особовому рахунку НОМЕР_6 .

Згідно даної виписки вбачається, що 19.05.2023 року о 10:27:40 год. на платіжну картку ОСОБА_1 зараховано кредитні кошті в сумі 6300,00 гривень.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме перерахувало грошові кошти (6300,00 грн.) на банківський рахунок ОСОБА_1 , який самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства свої дані мобільного зв`язку та номер платіжної картки.

З розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» вбачається, що станом на 05.06.2025 року, загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 становить - 32515,56 грн, з яких: 6300,00 грн. - тіло кредиту; 26215,56 грн. - заборгованість по відсотках.

Правильність поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем не оспорено, а відтак такий розрахунок є належним та допустимим доказом, який підтверджує заборгованість за укладеним вище кредитним договором № 648884043.

Доказів належного виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 року матеріали справи не містять.

З огляду на наведене, оскільки у погоджений сторонами строк ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти, які нараховано кредитором, у зв`язку з чим у позивача ТОВ «ФК «Ейс» виникло право на їх стягнення в примусовому порядку.

Таким чином, розглянувши матеріали цивільної справи № 304/1466/25, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Ейс» заборгованості за кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 у загальному розмірі 32515,56 грн., який складається з: тіла кредиту в сумі 6300,00 грн.; заборгованість по відсотках в розмірі - 26215,56 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

З аналізу ч.3 ст.141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

За загальним правилом, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони в разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власної ініціативи.

Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21.

Водночас, у ч.3 ст.141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Наведені висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23.

У постановах від 19 лютого 2022 року в справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з урахуванням конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

В позовній заяві представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» Тараненко А.І. просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, які пов`язані з розглядом справи в суді.

В частині вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного:

Згідно із ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до положень ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничої допомоги суду було надано: копію Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; копію Додаткової угоди № 25770782412 до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025, згідно з яким АО «Тараненко та партнери» в особі керуючого, адвоката Тараненка А.І., надав ТОВ «ФК «ЕЙС» наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 за ціною 5000,00 грн., вивчення матеріалів даної справи - 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів - 500,00 грн, разом - 7000,00 грн; копію довіреності, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЕЙС» надано право адвокату Тараненку А.І. представляти інтереси товариства; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025.

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7 000 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат, на думку суду, є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі. А отже, у вказаній частині вимог позову, вимоги ТОВ «ФК «Ейс» підлягають задоволенню частково.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ТОВ «ФК «Ейс» судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №18319 від 23.06.2025 року, копія якої є в матеріалах справи (а.с.9), а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

Керуючись ст.ст.2, 5,12,13,76, 77, 80, 81, 258, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ - 42986956, адреса місцезнаходження: 02175, м.Київ вул.Харківське шосе, 19 офіс 2005) - заборгованість за кредитним договором № 648884043 від 19.05.2023 в загальному розмірі - 32515 (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять) гривень 56 копійок, з яких: 6300,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 26215,56 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ - 42986956, адреса місцезнаходження: 02175, м.Київ вул.Харківське шосе, 19 офіс 2005) - судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, а всього стягнути - 5422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Перечинським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО