Ухвала суду № 139447430, 01.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4353/15-ц

Провадження № 6/201/36/2026

УХВАЛА

01 вересня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Лучковської Я.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна) про заміну боржника у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2015 у цивільній справі № 201/4353/15-ц позовні вимоги АТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором № 11144942000 від 20.04.2007 року в розмірі 22354 доларів США за кредитом, з яких 20645,88 доларів США заборгованість за простроченим кредитом, 1708,81 доларів США заборгованість по простроченим відсоткам та пеня у розмірі 7563,84 грн., з яких 5773,03 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, 1790,81 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, а разом 562425 (п`ятсот шістдесят дві тисячі чотириста двадцять п`ять) гривень 43 копійки; - стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «УКРСИББАНК» суму судового збору в розмірі 3654 гривень.

Після набрання вказаним судовим рішенням законної сили суд видав Банку (стягувачеві) два виконавчі листи для примусового виконання даного рішення, які перебувають на примусовому виконанні, а саме, щодо стягнення кредитної заборгованості, пені з ОСОБА_3 - у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. в межах виконавчого провадження № 61177673, ідентифікатор доступу В7Д4Д87БВБЕ3, стан виконавчого провадження «Примусове виконання». Щодо стягнення судового збору з ОСОБА_3 - також у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. в межах ВП № 79676173, ідентифікатор доступу Б29Б6Б27В0Б9, стан «Відкрито» (інформація

Отже, два виконавчих провадження натепер є відкритими. 3

09.08.2023 року чоловік ОСОБА_3 повідомив Банк про її смерть та надав копію свідоцтва про її смерть. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 26.01.2024 року Банк направив вимоги до спадкоємців померлої боржниці до: - Першої дніпровської державної нотаріальної контори; - потенційних спадкоємців чоловіка померлої ОСОБА_1 , дочки померлої ОСОБА_2 .. Як докази направлення вимог надаються копії списку згрупованих поштових відправлень, реєстру на відправлення в цих документах допущені описки при зазначенні прізвищ чоловіка та дочки померлої (зазначено « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 »). При визначенні потенційних спадкоємців Банк користувався, зокрема, даними кредитного досьє (справи), сформованої у зв`язку із укладенням ОСОБА_3 кредитного договору. 15.02.2024 року від нотаріальної контори до Банку надійшла відповідь, згідно якої вимога Банку до спадкоємців була направлена до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О., якою була заведена спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 . Від чоловіка та дочки померлої відповіді на вимогу Банк не одержував.

Право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за дочкою померлої ОСОБА_2 (інформаційна довідка з ДРРП додається). Після смерті ОСОБА_3 залишилися непогашена перед АТ «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційні довідки з ДРРП додаються) за померлою ОСОБА_3 зареєстроване право власності на три об`єкти нерухомості: 1) магазин непродовольчих товарів та пункт по ремонту оргтехніки і приладів зв`язку (вбудоване приміщення № 46) за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) будинок за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) перукарня (вбудовані приміщення № 41, 122) за адресою: АДРЕСА_4 .

Таким чином, згідно даних вказаного Реєстру ці об`єкти увійшли до складу спадщини померлої ОСОБА_3 .

До Банку не надходила інформація про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Докази щодо прийняття чи неприйняття спадщини зберігаються у спадковій справі, що заведена до майна померлої ОСОБА_3 .

Предмет заяви

Замінити сторону боржника у виконавчому провадженні № 61177673 у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 на її правонаступників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Замінити сторону боржника у виконавчому провадженні № 79676173 у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 на її правонаступників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Заяви учасників процесу по суті справи.

Заінтересовані особи правом на подання заяв не скористалися.

Рух справи.

Ухвалою судді від 22.01.2026 витребувано від приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Витребувано від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40392181, 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75):

інформацію щодо осіб, які були зареєстровані та проживали на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;

інформацію про дату задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) таких осіб за цією адресою.

Ухвалою судді від 07.04.2026 витребувано від Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України:

повний витяг з актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

повний витяг з актового запису про шлюб ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

повний витяг з актового запису про розірвання шлюбу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник стягувача Агабалаєва Я.В. у судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, якою просила заяву задовольнити.

Інші заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися , про дату, місце та час розгляду справи неодноразово були повідомлені належним чином.

Неявка сторін у відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України не перешкоджає розгляду поставленого перед судом питання.

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснити розгляд справи без фіксування судового розгляду цивільної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2015 у цивільній справі № 201/4353/15-ц позовні вимоги АТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «УКРСИББАНК» заборгованість за кредитним договором № 11144942000 від 20.04.2007 року в розмірі 22354 доларів США за кредитом, з яких 20645,88 доларів США заборгованість за простроченим кредитом, 1708,81 доларів США заборгованість по простроченим відсоткам та пеня у розмірі 7563,84 грн., з яких 5773,03 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, 1790,81 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, а разом 562425 (п`ятсот шістдесят дві тисячі чотириста двадцять п`ять) гривень 43 копійки; - стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «УКРСИББАНК» суму судового збору в розмірі 3654 гривень.

На виконання судового рішення стягувачеві видані два виконавчі листи.

Виконавчі листи перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О., виконавчі провадження є відкритими, що перевірено судом за даними Автоматизованої системи виконавчого провадження.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 153 т. 1).

09.08.2023 року чоловік ОСОБА_3 ОСОБА_1 повідомив банк заявою про її смерть та надав копію свідоцтва про її смерть (а.с. 55 т. 1)

Донька спадкодавиці ОСОБА_6 , (у шлюбі з ОСОБА_7 з 15.07.2016 р.) 01.01.2023 звернулася із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 157 т. 1)

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О. 10.01.2023 заведено спадкову справу № 2/2023 (№ 108 у Книзі обліку) після смерті ОСОБА_3 на підставі заяви її доньки ОСОБА_2 (а.с. 165 т. 1).

Чоловік спадкодавиці ОСОБА_1 також подав заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 175 т. 1).

Згідно із листом Департамента адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради № 6/5-302 від 07.04.2026, на виконання ухвали Соборного районного суду м. Дніпра від 22.01.2026 щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та склад зареєстрованих осіб, повідомлено, що спадкодавиця (боржник) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 07.08.1989 року по теперішній час (у картотеці з питань реєстрації). Склад осіб, зареєстрованих разом із померлою на день її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). За адресою ( АДРЕСА_1 ) на день смерті ОСОБА_3 було зареєстровано 2 (дві) особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Період реєстрації: З 07.08.1989 року по теперішній час. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Період реєстрації: З 31.08.1996 року по теперішній час (а.с. 44 т. 2).

Отже, оскільки чоловік ( ОСОБА_1 ) та донька ( ОСОБА_8 ) були зареєстровані та постійно проживали разом із спадкодавцем ( ОСОБА_3 ) на момент її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України вони вважаються такими, що фактично прийняли спадщину, якщо не подали заяву про відмову від неї протягом 6 місяців.

До складу спадщини ОСОБА_3 входять: магазин непродовольчих товарів та пункт ремонту оргтехніки: Вбудоване приміщення № 46 загальною площею 57,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_5 частка або 1/1 частка залежно від статусу сумісної власності подружжя); житловий будинок з господарськими будівлями: За адресою: АДРЕСА_3 (1/2 частка спільної часткової власності); перукарня: Вбудовані приміщення № 41, 122 загальною площею 107,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_4 .Житловий будинок: Загальною площею 492,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_6 .

23.12.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку ( АДРЕСА_3 ) та 1/2 частку магазину ( АДРЕСА_7 ).

Постановою приватного нотаріуса Рички Ю.О від 23.12.2025 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії на підставі ст. 49 Закону України «Про нотаріат» у зв`язку з наявністю чинних арештів та податкової застави на майно спадкодавця (а.с. 190 т. 1).

Стягувач вказує, що 26.01.2024 направив вимоги до спадкоємців померлої боржниці до Першої дніпровської державної нотаріальної контори, до потенційних спадкоємців чоловіка померлої ОСОБА_1 , дочки померлої ОСОБА_2 .

У якості доказів направлення надані копії списку згрупованих поштових відправлень, реєстру на відправлення, у яких (як вказує сам стягувач) допущені описки при зазначенні прізвищ чоловіка та дочки померлої (зазначено « ОСОБА_4 », « ОСОБА_4 ») (а.с. 63 75 т. 1).

15.02.2024 від завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори Водолазської Наталії банк отримав відповідь, якою повідомлено, що вимога банку до спадкоємців була направлена до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О. (а.с. 76 т. 1).

У матеріалах витребуваної судом спадкової справи № 2/2023 щодо спадкового майна ОСОБА_3 ці вимоги відсутні.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно із ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміється заміна однієї із сторін (стягувача або боржника) з переходом прав і обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участь у виконавчому провадженні. Підставою правонаступництва є, зокрема, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання (частина п`ята статті 124 у редакції, чинній до 30 вересня 2016 року; стаття 129-1 у редакції, що набрала чинності 30 вересня 2016 року). Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (частини друга та третя стаття 129-1 Конституції України у редакції, що набрала чинності 30 вересня 2016 року).

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 18 ЦПК України у редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Аналогічні положення були у частинах першій і другій статті 14 ЦПК України у редакції, що діяла до 14 грудня 2017 року включно.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII)). Близьке за змістом визначення виконавчого провадження було і у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, що був чинним до 05 січня 2017 року (далі - Закон № 606-XIV).

Отже, виконання судового рішення є заключним етапом цивільного процесу щодо захисту порушеного права чи законного інтересу особи, що звернулась до суду за захистом.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України у редакції, чинній із 15 грудня 2017 року, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу (частина перша статті 37 ЦПК України у редакції, чинній до 14 грудня 2017 року включно).

За змістом абзацу другого частини другої статті 39 Закону № 606-XIV виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених, зокрема пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV (смерть, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво).

У постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження та вважала, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

У свою чергу відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відтак процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим.

Згідно із частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку із цим не може бути виконано іншою особою.

Перелік зобов`язань, які не входять до складу спадщини визначені статтею 1219 ЦК України.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частини третя, четверта статті 1281 ЦК України).

Оскільки зі смертю боржника його грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права) за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 638/1046/14-ц (провадження № 14-12цс24)).

Відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження, слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 ЦК України (пункт 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 9.3., 9.4. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20).

Як встановлено із матеріалів справи ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

09.08.2023 її чоловік ОСОБА_1 повідомив про її смерть, про що надав 09.08.2023 заяву банку (а.с. 55 т. 1)

АТ «УКРСИББАНК» направив вимоги кредитора від 24.01.2024 до Першої дніпровської державної нотаріальної контори.

Не дивлячись на те, що банком надано лист завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори від 02.02.2024 про те, що вимога банку до спадкоємців була перенаправлена до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О., у матеріалах витребуваної судом спадкової справи № 2/2023 щодо спадкового майна ОСОБА_3 ці вимоги відсутні. Доказів перенаправлення цих матеріалів Першою дніпровською державною нотаріальною конторою до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 також заявником не надано.

17.12.2025 банк звернувся до суду із вказаною заявою, тобто із пропуском шестимісячного строку від того дня, коли він дізнався про прийняття спадщини.

Згідно з пп. 1.11. п. 1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595) (далі Порядок 296/5) часом відкриття спадщини після смерті реабілітованих у встановленому порядку фізичних осіб є день прийняття рішення відповідною Комісією з питань поновлення прав реабілітованих про повернення спадкоємцям першої черги майна реабілітованого.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини. Якщо об`єктів нерухомого майна декілька місцем відкриття спадщини є місцезнаходження одного із об`єктів цього майна на вибір спадкоємців.

За відсутності нерухомого майна місцем відкриття спадщини є місцезнаходження основної частини рухомого майна, наявність якого може бути підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, випискою з реєстру власників іменних цінних паперів, ощадною книжкою, договором банківського рахунку тощо.

Відповідно до пп. 2.1. п. 2 Глави 10. Порядку № 296/5 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна: про прийняття спадщини; про відмову від прийняття спадщини; про видачу свідоцтва про право на спадщину; спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; другого з подружжя (колишнього з подружжя) про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя); про вжиття заходів до охорони спадкового майна; претензії кредиторів.

Отже, претензія кредитора має подаватися або надсилатися поштою особисто кредитором за місцем відкриття спадщини.

Згідно із п. 2.4. п. 2 Глави 10. Порядку № 296/5 у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Відтак, нотаріус, який отримав претензію кредитора зобов`язаний був відмовити заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз`яснити право її подачі за місцезнаходженням цієї справи.

Доказів такої відмови, роз`яснення або ж оскарження дії, бездіяльності нотаріуса - завідувача Першої дніпровської державної нотаріальної контори Водолазської Наталії не надано.

Як зазначено у п. 8 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі Правила) (у редакції станом на лютий 2024 року, коли датований лист Першої ДДНК про перенаправлення претензій) оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю.

Пунктом 11 Правил визначено, що поштові відправлення поділяються на внутрішні (пересилаються в межах України) та міжнародні (пересилаються за межі України, надходять до України, переміщуються через територію України транзитом). Поштові перекази поділяються на внутрішні поштові перекази та міжнародні поштові перекази.

Відповідно до п 17 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв`язку.

Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Згідно із п. 54 Правил про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправнику може видаватися один розрахунковий документ на один список з одним примірником списку.

У разі надання послуг поштового зв`язку суб`єктам господарювання та державним органам без статусу юридичної особи в місцях, де операції з розрахунків здійснюються тільки у безготівковій формі, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, відправникові передається тільки один примірник списку в паперовій або в електронній формі із зазначенням прізвища працівника, який здійснював приймання, а також дати і місця надання послуги.

Отже, з урахуванням наведених норм Правил та вимог процесуального права, належними та допустимими доказами поштового направлення претензії (у залежності від обраної категорії відправлення) є опис вкладення, розрахунковий документ (або один примірник списку), касовий чек, розрахункова квитанція або квитанція про оплату послуг поштового зв`язку. Для згрупованих поштових відправлень (п. 54 Правил) - це один примірник списку (у паперовій або електронній формі) з відміткою поштового відділення, зазначенням дати, місця надання послуги та прізвища працівника пошти, який здійснив приймання, разом із розрахунковим документом (або платіжним дорученням у разі безготівкового розрахунку).

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки в матеріалах спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_3 , яка відкрита приватним нотаріусом Ричкоб Ю.О. вимоги кредитора відсутні, факт їх направлення та отримання цим нотаріусом також не підтверджений, з урахуванням того, що дії з перенаправлення претензій Першої ДДНК не відповідають вимогам закону, суд доходить висновку, що банк не надав належних та допустимих доказів виконання вимог ст. 1281 ЦК України щодо пред`явлення претензії кредитора у заведеній спадковій справі у встановлений законом строк, а до суду звернувся із пропуском цього строку.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частини третя, четверта статті 1281 ЦК України).

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Тому задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 261, 442 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна) про заміну боржника у виконавчому провадженні - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 03 вересня 2026 року.

Суддя О.С. Наумова