Рішення № 139447041, 03.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 вересня 2026 року Справа № 520/15993/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83А,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 21 квітня 2026 року за № 204050012320 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині не зарахування до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 14.11.1992 р. по 22.01.1998 та з 12.09.2000 р. по 28.02.2002 р.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для обчислення стажу для призначення пенсії за віком до загального стажу періоди роботи з 14.11.1992 по 22.01.1998 на посаді повара в школі в Колгоспі «Комуніст», що перейменовано у КСП «Колос», та періоди роботи з 12.09.2000 по 28.02.2002 на посаді завідуючої матеріальним складом у Сільськогосподарському кооперативі «Колос» Ізюмського району Харківської області.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач повідомлений про розгляд справи своєчасно та належним чином, правом подання відзиву не скористався.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується її паспортом № НОМЕР_2 , виданим органом 6340 10.06.2019 року.

Позивачка звернулась за місцем свого проживання до Відділу обслуговування громадян № 8 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області 13 квітня 2026 року із заявою про призначення пенсії за віком.

Проте отримала рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21 квітня 2026 року за № 204050012320 у зв`язку із не досягненням встановленого пенсійного віку та відсутністю необхідного страхового стажу.

З рішенням про відмову у призначенні пенсії в частині недосягнення пенсійного віку позивачка погоджується, але вважає протиправним та таким, що порушує її права на соціальний захист, рішення відповідача в частині не зарахування до її страхового стажу наступних періодів роботи:

з 14.11.1992 по 22.01.1998 щодо періоду роботи у колгоспі «Комуніст», КСП «Колос»;

з 12.09.2000 по 28.02.2002 відповідно до вкладишу у трудову книжку колгоспника від 10.12.1992, оскільки вкладиш без трудової книжки недійсний.

Для зарахування вищезазначеного трудового стажу орган Пенсійного фонду зазначив, що ОСОБА_1 необхідно надати уточнюючи довідки про періоди роботи, видані підприємствами, на яких особа працювала, на підставі первинних документів за час виконання роботи.

Спірні періоди роботи стосуються роботи ОСОБА_1 в Колгоспі «Комуніст», що перейменовано у КСП «Колос», з 14.11.1992 р. по 22.01.1998 р. (записи 1-3 вкладишу до трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 № НОМЕР_3 від 10.12.1992 р.), а також роботи у Сільськогосподарському кооперативі «Колос» в період з 12.09.2000 р. по 28.02.2002 р. (записи 4-5 вкладишу до трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 № НОМЕР_3 від 10.12.1992 р.).

Не погоджуючись з бездіяльністю Відповідача, Позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003№1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-ІV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1058-IV особи, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: … з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Отже орган Пенсійного фонду України при розгляді заяви ОСОБА_1 з питання призначення пенсії підтвердив наявний в неї страхового стажу у розмірі 30 років 2 місяці 9 днів (при необхідному 35 років), про що зазначено у самому рішенні про відмову у призначенні пенсії від 21.04.2026 р. та у таблиці розрахунку стажу ОСОБА_1 за формою РС-право у програмі ППВП ПФУ, роздруковане 07.05.2026.

Тобто спір стосується обчислення трудового стажу за записами трудових книжок ОСОБА_1 , а саме - вкладишу до трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 № НОМЕР_3 від 10.12.1992 р.

У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема, у статті 56 Закону №1788- ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-ХІІ, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Як свідчать записи 1-5 вкладишу до трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 № НОМЕР_3 від 10.12.1992 р. позивачка працювала в Колгоспі «Комуніст», що перейменовано у КСП «Колос», з 14.11.1992 р. по 22.01.1998 на посаді повара в школі та у Сільськогосподарському кооперативі «Колос» в період з 12.09.2000 р. по 28.02.2002 р. на посаді завідуючої матеріальним складом.

На час заведення вкладишу до трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 № НОМЕР_3 від 10.12.1992 р., діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162.

Відповідно до п.1.2 Інструкції №162 прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" та даною Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки робітників та службовців" встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вказаної постанови "Про трудові книжки робітників та службовців" при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

З 29 липня 1993 року діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 (далі - Інструкція № 58).

У пункті 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 Інструкції № 58 у тому разі, коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. Вкладиш без трудової книжки недійсний. Про кожний виданий вкладиш на першій сторінці (титульний аркуш) трудової книжки зверху ставиться штамп розміром 10х25 мм з написом "Виданий вкладиш" і тут же зазначаються серія і номер вкладиша. При кожній наступній його видачі має ставитися другий штамп і зазначатися серія і номер вкладиша. У разі необхідності доповнення трудової книжки вкладишем видається вкладиш нового зразка незалежно від того, яку трудову книжку має працівник (нового чи раніш установленого 1938 року і 1974 року зразків).

Як передбачено п. 6.3 Інструкції № 58 власник або уповноважений ним орган зобов`язаний постійно мати в наявності необхідну кількість бланків трудових книжок і вкладишів до них.

Самі записи №№ 1-5 про періоди роботи у вкладишу до трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 № НОМЕР_3 від 10.12.1992 р. є чіткими та без виправлень, завірені (засвідчені) відповідними печатками підприємства, де працювала ОСОБА_1 .

Згідно оскарженого рішення від 21 квітня 2026 року за № 204050012320 орган пенсійного фонду не ставить під сумнів записи трудової діяльності позивача. З огляду на вищевикладене, вважаємо, що будь-яке неправильне заведення роботодавцем вкладишу до трудової книжки, не може ставити під сумнів всі періоди роботи зазначені у даному вкладиші до трудовій книжці ОСОБА_1 з 14.11.1992 р. по 22.01.1998 та з 12.09.2000 р. по 28.02.2002 р., та не може бути підставою для виключення всіх періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки (вкладишу до неї) та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак ОСОБА_1 не погоджується із діями відповідача щодо неврахування її трудового стажу, вказаного у вкладишу до трудової книжки позивачки, з підстав того, що вкладиш заведено з порушенням порядку ведення трудових книжок а також здійснення контролю за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення/заведення його трудової книжки чи вкладишів до них.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач виносячи оскаржуване рішення не врахував, що не усі недоліки трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність заведення вкладишу до трудової книжки.

Аналогічну позицію викладено в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а та від 13 грудня 2018 року у справі №728/967/17.

Крім того як свідчить відповідь Ізюмської районної військової адміністрації Харківської області від 16.02.2026 р. № 01-35/21 трудові архіви Ізюмського району Харківської області заходились в приміщеннях, які зруйновані внаслідок пожеж та пошкоджень у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, а тому на теперішній час ОСОБА_1 позбавлена можливості надати до Пенсійного фонду України будь-які додаткові уточнюючи довідки з трудового архіву.

Водночас вимога щодо призначення пенсії та зарахування стажу є дискреційними повноваженнями відповідача.

Задля остаточного вирішення спору, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням правових висновків суду.

Керуючись ст.ст 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83А,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 21 квітня 2026 року за № 204050012320 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у відношенні ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення з урахуванням висновків суду в цій справі.

Відмовити в задоволені інших вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83А,м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.