Рішення № 139444777, 02.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Справа № 480/7184/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненко О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7184/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 26 серпня 2025 року № 182950011752 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 періоди його трудової діяльності з 01.03.2000 по 31.05.2002, з 03.02.2003 по 15.03.2013 згідно довідки № 15 від 17.07.2025 на посаді механізатора (яку охоплює професія "тракторист-машиніст") безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 18.08.2025.

Свої вимоги мотивував тим, що 18.08.2025 подав до відділу обслуговування громадян № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. Втім, відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідач не зарахував періоди трудової діяльності позивача з 01.03.2000 по 31.05.2002, з 03.02.2003 по 15.03.2013 згідно довідки № 15 від 17.07.2025 до пільгового стажу тракториста-машиніста, оскільки позивач працював на посаді "механізатор", а не тракторист-машиніст, як це вказано в пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Втім позивач вважає, що професія тракториста-машиніста охоплює професію тракториста та механізатора і є єдиною назвою з 1961 року. А головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Крім того, на переконання позивача, при призначенні пенсії відповідач повинен був керуватись нормами п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.

Ухвалою суду від 16.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник ГУ ПФУ в Закарпатській області надіслав відзив на позовну заяву, якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що позивачем не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення через відсутність необхідного пільгового стажу. Також відсутні підстави для зарахування спірного періоду до пільгового стажу, оскільки у цей період позивач працював «механізатором». Згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено право на пенсію за віком на пільгових умовах для чоловіків, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції.

ГУ ПФУ в Сумській області у встановлений судом строк пояснень щодо позову до суду не подало.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з позову та підтверджується матеріалами справи, позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення віку 55 років, 18.08.2025 року звернувся до територіального управління пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Закарпатській області та рішенням якого від 26.08.2025 №182950011752 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 3 ч.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с. 18). За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.03,2000р по 31.05.2002р, з 03.02.2003р по 15.03.2013р, згідно довідки №15 від 17.07.2025р., оскільки заявник працював «механізатором». Страховий стаж заявника становить 38 років 6 місяців 6 днів. Стаж роботи у якості тракториста-машиніста у сільськогосподарському виробництві становить 9 років 1 місяць 27 днів.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі Закон №1058-ІV).

Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

11.10.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 №2148-VIII (далі Закон №2148-VIII), яким Закон №1058-ІV доповнено Розділом XIV-1 Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.

Так, частиною першою статті 114 Закону №1058-ІV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Пунктом 3 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Разом з тим, до внесення відповідних змін в Закон №1058-ІV питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах трактористам-машиністам визначалося Законом України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), який залишається чинним на день виникнення спірних правовідносин.

За приписами статті 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Водночас, згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону №1788-XII в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213-VІІІ (далі Закон №213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Таким чином, зазначена норма передбачає зміст ідентичний пункту 3 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV.

Тобто на час виникнення спірних правовідносин питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах регулює положення двох нормативно-правових актів, а саме: стаття 114 Закону №1058-ІV в редакції Закону №2148-VIII та стаття 13 Закону №1788-XII в редакції Закону №213-VІІІ.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення статті 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VІІІ (п. 1).

Стаття 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VІІІ, які визнані неконституційними, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (п. 2).

Пунктом 3 Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визначено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

[…]

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі».

Згідно з положеннями Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені (ст. 151-2).

Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку (ст. 152).

Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію, зокрема, пункту "в" частини першої статті 13 Закону №1788-XII, які з 23.01.2020 є чинними у редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

Водночас, Закон № 2148-VIII, яким внесено зміни до Закону №1058-ІV, зокрема, статті 114, на предмет конституційності не перевірявся.

За таких обставин, на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах трактористам-машиністам, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відтак, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ (з урахуванням Рішення №1-р/2020) та Закону №1058-ІV в частині стажу роботи при набутті права на пенсію на пільгових умовах.

Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, то вони явно суперечать один одному.

Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі Щокін проти України).

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (№ 11-1207апп19) сформовано правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (п. 56).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за такого правового регулювання застосуванню у цій справі підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV, оскільки положення пункту "в" частини першої статті 13 Закону №1788-XII визначає більш сприятливі умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах трактористам-машиністам, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.05.2022 у справі №240/21724/20 та від 02.06.2023 у справі №160/13468/20, які є обов`язковими для врахування судом відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи викладене, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач набуває в 55 років та за наявності страхового стажу (на момент досягнення такого віку) не менше 25 років, з них не менше 20 років на роботах тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (18.08.2025) він досяг віку 57 років, про що зазначено й у спірному рішенні.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону №1058-ІV наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

До набрання чинності Закону №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII), відповідно до статті 62 якого основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.

Зазначеній статті 62 Закону №1788-ХІІ кореспондуються положення пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), за змістом якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п. 20 Порядку №637 у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З аналізу наведених правових норм слідує, що документами, які підтверджують трудовий стаж, є трудова книжка із записом про характер виконуваної роботи та уточнююча довідка, яка видається у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у постанові від 22.11.2018 у справі №822/1241/15.

Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як вбачається із спірного рішення, за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Страховий стаж заявника становить 38 років 6 місяців 6 днів.

Поряд з цим, спірним у цій справі питанням є не врахування ГУ ПФУ в Закарпатській області періодів роботи з 01.03.2000 по 31.05.2002, з 03.02.2003 по 15.03.2013 до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058-IV.

Як вбачається з рішення відповідача, відзиву на позовну заяву відповідача, спірні періоди роботи позивача не враховані до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки в трудовій книжці колгоспника від 17.05.1985 року, а також в уточнюючій довідці зазначено посаду «механізатор», що не передбачена п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України №1058.

Так, з копії трудової книжки колгоспника від 17.05.1985 НОМЕР_1 (а.с. 9-14), судом встановлено, що позивач у періоди з 01.03.2000 по 31.05.2002 та з 03.02.2003 по 15.03.2013 працював на посаді механізатора у ТОВ "Вітчизна".

Інформація, яка міститься у трудовій книжці, також підтверджується довідкою ТОВ "Вітчизна" від 17.07.2025 № 15 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якої ОСОБА_1 працював повний робочий день на ТОВ "Вітчизна" і за період з 01.03.2000 по 31.05.2002, з 03.02.2003 по 15.03.2013 виконував роботу: основне і передпосівне оброблення ґрунту: дискування, культивація, внесення міндобрив, підгортання, підвезення води до оприскувача, обмолот зерна, збирання буряка, був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві (а.с. 7).

Суд зауважує, що Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №7.

Так до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо.

Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах.

Згідно Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 № 016, введеного в дію з 01.01.1987 та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, чинного на теперішній час, професії механізатор, підвозчик, відсутні, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Єдина назва професії тракторист - машиніст, запроваджена в 1961 році, яка охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 681/813/17 та від 10.05.2018 у справі № 196/1004/14-а.

Враховуючи, що посада тракторист-машиніст охоплює професію тракториста та механізатора, суд вважає безпідставним посилання відповідача в рішенні на те, що посада "механізатор" не відповідає назві посади працівників, яким призначається пенсія на пільгових умовах, згідно пункту 3 частини 2 статті 114 Закону - "тракторист-машиніст".

Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 року у справі №681/813/17 дійшов висновку, що термін "механізатор" є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що позивач у спірні періоди виконував роботу тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Отже, документи, що були надані позивачем із заявою про призначення пільгової пенсії, містять всі необхідні відомості для врахування спірних періодів до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону №1788-XII.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці чи у поданій довідці щодо спірноих періодів роботи позивача, відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при обрахуванні пільгового стажу роботи, необхідного для призначення пенсії відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону №1788-XII.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності необхідного загального та спеціального страхового стажу, є необґрунтованим та безпідставним, отже не відповідає критеріям правомірності, закріпленим в ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення, зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального (пільгового) стажу позивача періоди його роботи з 01.03.2000 по 31.05.2002, з 03.02.2003 по 15.03.2013 на посаді механізатора в ТОВ "Вітчизна" згідно довідки № 15 від 17.07.2025.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 18.08.2025, суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду можна зробити висновок, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" 58 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020), з урахуванням висновку суду.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині позовних вимог про зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд вважає таким, що не відповідає способам судового захисту, закріпленим частиною першою статті 5 КАС України, та об`єкту порушеного права, у зв`язку з чим у задоволенні вказаної вимоги належить відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 968,96 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 26 серпня 2025 року № 182950011752 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, ідентифікаційний код 20453063) зарахувати до спеціального (пільгового) стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) періоди його роботи з 01.03.2000 по 31.05.2002, з 03.02.2003 по 15.03.2013 на посаді механізатора в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Вітчизна" згідно довідки № 15 від 17.07.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, ідентифікаційний код 20453063) повторно розглянути ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) від 18.08.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020), з урахуванням висновку суду.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, ідентифікаційний код 20453063) судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко