Рішення № 139444144, 03.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 10 червня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації і проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 24 лютого 2022 року до 01 травня 2026 року компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159;

- зобов`язати Службу безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації і проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 24 лютого 2022 року по 01 травня 2026 року компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 24 лютого 2022 року до 19 травня 2023 року) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01 травня 2026 року Службою безпекою України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/38576/25 від 14 січня 2026 року на банківський рахунок ОСОБА_3 перераховано 207 627,28 гривень. Отже, фактичний повний розрахунок відбувся 01 травня 2026 року. 10 травня 2026 року ОСОБА_4 , чиї інтереси представляє адвокат ДМИТРІЄВ А.П., звернувся в Службу безпеки України із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення ОСОБА_3 (невиплати в повному розмірі грошового забезпечення з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159. Також у своїй заяві ОСОБА_4 від 10 травня 2026 року просив надати повний розрахунок здійсненої 01 травня 2026 року виплати грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/38576/25 від 14 січня 2026 року. До цього часу Службою безпеки України не надана відповідь на заяву ОСОБА_3 щодо нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення ОСОБА_3 , що сприймається як відмова про проведенні такого нарахування і виплати. З такою бездіяльністю щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (невиплати в повному обсязі грошового забезпечення з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року) позивач ОСОБА_4 не згоден, вважає, що його права на належне і достатнє грошове забезпечення Службою безпеки України порушено і такі права підлягають поновленню.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись в цілому на те, що Положення Закону № 2050-III та Порядку № 159 право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. Разом з тим, за приписами Конституції України та КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином, у разі невиконання судового рішення, Позивач має право на виплату компенсації за час затримки виконання судового рішення.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.

30 червня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Станом на 03 вересня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 проходив військову службу з 24 лютого 2022 року по 15 березня 2024 року в Департаменті військової контррозвідки Служби безпеки України.

Так, 11 березня 2022 року наказом начальника Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України № 11-ОС капітна ОСОБА_3 призвано на військову службу у Службу безпеки України та призначено на посаду з 24 лютого 2022 року.

07 березня 2024 року наказом першого заступника Голови Служби безпеки України № 287-ОС майора ОСОБА_3 звільнено з військової служби з 15 березня 2025 року.

Під час проходження військової служби офіцером ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року йому нараховувалось і виплачувалось грошове забезпечення без урахування щорічних змін прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

14 січня 2026 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/38576/25, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року, задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Визнані протиправними дії Служби безпеки України щодо обчислення у заниженому розмірі виплачених за період з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX, відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язано Службу безпеки України здійснити перерахунок та виплату виплачених за період з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення, у тому числі додаткових видів грошового забезпечення, ОСОБА_1 , з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законами України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 року №2710-IX, відповідно до періоду на відповідний тарифний коефіцієнт.

01 травня 2026 року Службою безпекою України на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/38576/25 від 14 січня 2026 року на банківський рахунок ОСОБА_1 перераховано 207 627,28 гривень.

Отже, фактичний повний розрахунок відбувся 01 травня 2026 року.

10 травня 2026 року позивач, чиї інтереси представляє адвокат Дмитрієв А.П., звернувся в Службу безпеки України із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 (невиплати в повному розмірі грошового забезпечення з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року) відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.

Також у своїй заяві позивач просив надати повний розрахунок здійсненої 01 травня 2026 року виплати грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/38576/25 від 14 січня 2026 року.

Станом на момент звернення до суду Службою безпеки України не надана відповідь на заяву позивача щодо нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з

Позивач вважає, що набув права на компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Згідно з статтями 1- 3 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів; 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 року прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок №159.

В силу приписів пункту 1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року (пункт 2 Порядку №159).

Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів громадян.

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.

Зі змісту статті 1 Закону №2050-ІІІ слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

У пункті 4 Порядку №159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 та від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.

Виходячи з наведеного, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 24 лютого 2022 року до 01 травня 2026 року у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року), виплаченого 01.05.2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 року у справі № 420/38576/25 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 24 лютого 2022 року до 01 травня 2026 року у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року), виплаченого 01.05.2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 року у справі № 420/38576/25 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладені обставини, враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, тому розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 24 лютого 2022 року до 01 травня 2026 року у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року), виплаченого 01.05.2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 року у справі № 420/38576/25 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Зобов`язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 24 лютого 2022 року до 01 травня 2026 року у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (з 24 лютого 2022 року по 19 травня 2023 року), виплаченого 01.05.2026 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 року у справі № 420/38576/25 відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Служба безпеки України (вул. Володимирська, буд. 33, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 00034074)

Суддя С.О. Cтефанов