Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 335/9338/25
Провадження № 2/761/5328/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого: судді Притули Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання: Яцишина А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Національного університету «Запорізька політехніка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-
ВСТАНОВИВ:
19 вересня 2025 року до Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя через систему «Електронний суд» надійшов позов Національного університету «Запорізька політехніка» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. 22.10.2025 року вказана позовна заява надійшла за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Києва.
Позивач в позовних вимогах просить стягнути з відповідача суму заборгованості по оплаті за навчання у розмірі 25 032,00 грн. та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 14.09.2020 року між Національним Університетом «Запорізька політехніка» та ОСОБА_1 укладено Договір № 035.04-1/12 про надання освітніх послуг ОСОБА_2 .
09.09.2020 року наказом Національного університету «Запорізька політехніка» №322-С ОСОБА_2 було зараховано з 01.10.2020 на 1-й курс денної форми навчання за освітнім рівнем «бакалавр» за спеціальністю 035 «Філологія».
02.04.2024 року ОСОБА_2 наказом Національного університету «Запорізька політехніка» №172-С «Про особовий склад студентів» відраховано з університету за порушення умов договору.
На момент подачі позовної заяви у відповідача наявна заборгованість по оплаті за навчання в сумі 25 032,00 грн. Вказані кошти добровільно відповідачем не сплачені, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, про стягнення якої просить позивач. А тому для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності та просив задовольнити заявлені вимоги.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, представник відповідача звернулась до суду із заявою про розгляд справи без участі відповідача та її представника. В поясненнях, які 30.01.2026 року надійшли до суду, представник зазначив, що ОСОБА_1 позов визнає в повному обсязі.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши надані суду докази, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України «Про вищу освіту» заклад вищої освіти відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.
Частиною 6 статті 73 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що розмір плати за навчання протягом розрахункового строку виконання освітньої програми для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця, за кредити ЄКТС) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати.
Згідно частини 6 статті 79 Закону України «Про освіту» договір на здобуття освіти укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату; інші питання оплати навчання, підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації, додаткових освітніх послуг у закладах освіти регулюються законодавством.
Типовий договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу, на розрахунковий строк виконання освітньої програми затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Питання щодо оплати продовження строку навчання понад розрахунковий строк виконання освітньої програми визначаються типовим договором.
Судом встановлено, що 14.09.2020 року між Національним університетом «Запорізька політехніка» та ОСОБА_1 був укладений Договір №035.04-1/12 про надання освітніх послуг, відповідно до умов якого навчальний заклад взяв на себе зобов`язання зарахувати вступника ОСОБА_2 на навчання на перший курс після виконання вимог умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, правил прийому та укладання договору та здійснити підготовку вступника за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою 035.041 германські мови та література, за спеціальністю 035 «Філологія» для здобуття ступеня вищої освіти «бакалавр» та забезпечити створення належних умов для дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.
Згідно витягу з наказу № 322-С по Національному університету «Запорізька політехніка» від 09.09.2020 «Про зарахування на навчання» на підставі Правил прийому до Національного університету «Запорізька політехніка» в 2020 році та рішення приймальної комісії від 09.09.2020, протокол №41, ОСОБА_2 зараховано з 01.10.2020 року студентом денної форми навчання за освітнім ступенем «бакалавр» за спеціальністю 035 «Філологія» за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб.
Відповідно до договору про освітні послуги між Національним університетом «Запорізька політехніка» та фізичною особою №035.04-1/12 від 14.09.2020 року, замовник освітньої послуги ОСОБА_1 зобов`язалася своєчасно вносити плату за надання платної освітньої послуги в розмірах, у терміни та в порядку, встановлені цим договором.
Згідно п. 9 Договору про надання освітніх послуг №035.04-1/12 від 14.09.2020 року загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 59 600,00 грн., яка складається з оплати за навчання за 2020-2021 навчальний рік у розмірі 14 900,00 грн., за 2021-2022 навчальний рік у розмірі 14 900,00 грн., за 2022-2023 навчальний рік у розмірі 14 900,00 грн., за 2023-2024 навчальний рік у розмірі 14 900,00 грн.
Відповідно до п.10 договору замовник вносить плату безготівково шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця щосеместрово: осінній семестр до 20 серпня, весняний семестр - до 20 січня.
Приписами п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що підставою для відрахування здобувача вищої освіти є порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до п. 4 договору про надання послуг замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором.
Відповідач свої зобов`язання відповідно до умов договору не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 25 032,00 грн.
Відповідно до п.12 договору про надання освітніх послуг освітні послуги передбачені цим договором вважаються наданими до терміну видання наказу про відрахування одержувача.
Відповідно до витягу з наказу № 172-С по Національному університету «Запорізька політехніка» від 02.04.2024 року «Про особовий склад студентів» відраховано з гуманітарного факультету, денної форми навчання за невиконання індивідуального навчального плану та порушення умов контракту ОСОБА_2 , студента 4 курсу навчання за освітнім ступенем «бакалавр», група ГФ-310 (за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб), спеціальність 035.04 «Філологія» (германські мови та літератури (переклад включно) з 02.04.2024 року (до занять у 8 семестрі 2023/2024 н.р. не приступав).
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що послуги з навчання у вказаний період не надавалися, або ОСОБА_2 був позбавлений з вини позивача отримувати вказані послуги.
Згідно з приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
Суд враховує, що весь термін навчання ОСОБА_2 Національний університет «Запорізька політехніка» належним чином надавав можливість безперешкодно отримувати освітні послуги, тобто одержувачу надавалася можливість навчатися, отримувати відповідні освітні послуги, користуватися матеріальною базою закладу тощо.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 особисто уклала правочини з Національним університетом «Запорізька політехніка», а саме: Договір про надання освітніх послуг, що підтверджує факт добровільного прийняття відповідачем на себе грошових зобов`язань.
Відомостей про повне добровільне виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань за договором №035.04-1/12 про надання освітніх послуг між Національним університетом «Запорізька політехніка» та фізичною особою від 14.09.2020 матеріали справи не містять. Крім того, відповідач у власних поясненнях визнала що вона належним чином не виконувала власні зобов`язання за договором.
Отже, оскільки ОСОБА_1 не сплатила обґрунтовано нараховану заборгованість за договором, суд вважає позов Національного університету «Запорізька політехніка» обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч.1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надала суду належних доказів повної чи часткової сплати цієї заборгованості, не спростувала обставин на які посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов Національного університету «Запорізька політехніка» (ЄДРПОУ 02070849, адреса: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 64) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного університету «Запорізька політехніка» заборгованість за договором про надання послуг №035.04-1/12 від 14.09.2020 року у розмірі 25 032 (двадцять п`ять тисяч тридцять дві) гривни 00 копійок та 2 422,40 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г.Притула
Судове рішення № 139443642, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 02.02.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/9338/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: