Рішення № 139442703, 03.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/22693/25

Провадження №: 2/755/10962/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Коваленко І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 22855 від 12 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом, а також стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті кошти, які були стягнуті з неї у межах виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис № 22855 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 397003015 від 30 вересня 2019 року у розмірі 12 379,49 грн. Позивач зазначає, що кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був нотаріально посвідчений, а тому заборгованість за ним не могла бути стягнута у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем Шуляченком Миколою Борисовичем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 від 20 травня 2021 року. Позивач вказує, що у межах зазначеного виконавчого провадження з неї фактично були стягнуті грошові кошти. Згідно з інформацією, наданою приватним виконавцем, загальний розмір фактично стягнутих з позивача коштів становить 11 678,82 грн, при цьому на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було перераховано 10 372,57 грн. Посилаючись на те, що виконавчий напис вчинено без передбачених законом правових підстав, позивач вважає, що стягнуті на його підставі кошти є безпідставно набутими відповідачем та підлягають поверненню. Також позивач просить відшкодувати понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року у порядку забезпечення позову зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 22855 виданий 12.03.2021 року, що вчинений приватним нотаріусом Головкіною Яною Вікторівною про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42254696) заборгованості у розмірі 12 379,49 грн у виконавчому провадженні № НОМЕР_4, що ведеться приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів, постановлено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачем та третьою особою отримано через підсистему «Електронний суд» 11 грудня 2025 року.

Відповідач процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Треті особи процесуальним правом подати пояснення щодо позову або відзиву також не скористались, відповідних пояснень до суду не подали.

Відповідно до статті 174 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до статей 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняється нотаріусом.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Отже, вчинення виконавчого напису можливе лише за наявності передбачених законом умов, зокрема документального підтвердження безспірності заборгованості та відповідності документів, поданих нотаріусу, вимогам законодавства.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за наявності документів, які підтверджують безспірність заборгованості.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 2 Переліку передбачено можливість вчинення виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними відносинами за наявності відповідних документів, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що 12 березня 2021 року приватним нотаріусом Головкіною Яною Вікторівною вчинено виконавчий напис № 22855 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 397003015 від 30 вересня 2019 року.

Згідно з виконавчим написом розмір заборгованості, яка підлягала стягненню, становить 12 379,49 грн.

Як убачається з матеріалів справи, кредитний договір № 397003015 від 30 вересня 2019 року, на підставі якого вчинено оспорюваний виконавчий напис, не є нотаріально посвідченим.

При цьому можливість вчинення виконавчого напису на документах, що підтверджують заборгованість за кредитним договором, має відповідати вимогам законодавства щодо документів, за якими така заборгованість може стягуватися у безспірному порядку.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується перевіркою лише формального дотримання нотаріусом процедури вчинення відповідної нотаріальної дії, а повинен перевірити доводи боржника та встановити, чи існувала на момент вчинення виконавчого напису безспірна заборгованість і чи були наявні передбачені законом підстави для його вчинення.

Таким чином, сам факт подання стягувачем документів нотаріусу не свідчить про наявність усіх необхідних умов для вчинення виконавчого напису.

У даному випадку судом встановлено, що заборгованість позивача виникла з кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений, а тому за встановлених судом обставин відсутні передбачені законом підстави для вчинення виконавчого напису щодо стягнення такої заборгованості у безспірному порядку.

За таких обставин виконавчий напис № 22855 від 12 березня 2021 року вчинено з порушенням вимог закону, у зв`язку з чим він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів

Судом встановлено, що на підставі оспорюваного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4.

Як убачається з матеріалів справи та інформації, наданої приватним виконавцем Шуляченком Миколою Борисовичем, у межах цього виконавчого провадження з позивача фактично стягнуто кошти.

Згідно з наданою приватним виконавцем інформацією, загальна сума фактично стягнутих з позивача коштів становить 11 678,82 грн, при цьому на користь стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» - перераховано 10 372,57 грн.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи та відсутності правової підстави для такого набуття або збереження.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

У даному випадку судом встановлено, що правовою підставою для стягнення коштів з позивача був виконавчий напис № 22855 від 12 березня 2021 року.

Водночас суд дійшов висновку, що зазначений виконавчий напис вчинено без передбачених законом підстав та визнає його таким, що не підлягає виконанню.

Отже, правова підстава для набуття відповідачем коштів, які були перераховані йому в межах виконавчого провадження на виконання зазначеного виконавчого напису, відпала.

Судом встановлено, що саме на підставі виконавчого напису № 22855 від 12 березня 2021 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 та здійснювалося примусове стягнення коштів з позивача.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що 10 372,57 грн фактично перераховано на користь відповідача.

Таким чином, зазначені кошти були набуті відповідачем за рахунок позивача без достатньої правової підстави, оскільки підстава, на якій вони були стягнуті та перераховані відповідачу, судом визнається такою, що не підлягає виконанню.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 10 372,57 грн безпідставно набутих коштів.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 156,25 грн, посилаючись на те, що зазначена сума є витратами, понесеними нею у зв`язку з примусовим виконанням оспорюваного виконавчого напису.

Разом з тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичне стягнення з позивача саме 1 156,25 грн, а також перерахування зазначених коштів відповідачу. Надані приватним виконавцем документи підтверджують перерахування на користь відповідача 10 372,57 грн. Отже, вимога про стягнення з відповідача 1 156,25 грн не знайшла свого підтвердження належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтями 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 10 372,57 грн безпідставно набутих коштів.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача. При частковому задоволенні позову судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Позивачем заявлено до відшкодування 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Яреськом Тарасом Віталійовичем укладено договір № 25164 про надання правничої (правової) допомоги.

Додатком № 1 до зазначеного договору визначено детальний опис робіт (наданих послуг) та їх вартість. Зокрема, сторонами погоджено надання правничої допомоги щодо визнання виконавчого напису № 22855 від 12 березня 2021 року таким, що не підлягає виконанню в суді першої інстанції, загальною вартістю 5 000 грн, у тому числі: консультація Клієнта щодо оскарження виконавчого напису - 1 000 грн, складання позову щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в суді першої інстанції, - 3 000 грн, складання заяви про забезпечення позову - 1 000 грн.

Згідно з розрахунковою квитанцією № 13/10/25 від 13 жовтня 2025 року ОСОБА_1 сплачено адвокату Яреську Тарасу Віталійовичу гонорар у розмірі 5 000 грн.

Факт надання зазначених послуг підтверджується також актом приймання-передачі послуг № 1 від 19 жовтня 2025 року, відповідно до якого адвокатом надано правничу допомогу щодо визнання виконавчого напису № 22855 від 12 березня 2021 року таким, що не підлягає виконанню в суді першої інстанції, загальною вартістю 5 000 грн. Клієнт претензій щодо обсягу, якості та строків виконання робіт не має.

Враховуючи характер спору, обсяг виконаної представником роботи, складність справи, ціну позову та результат розгляду справи, суд вважає витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, що витрати на професійну правничу допомогу понесені позивачем у зв`язку з підготовкою та поданням позову, зокрема щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а зазначена позовна вимога задоволена судом у повному обсязі, суд вважає наявними підстави для покладення таких витрат на відповідача в повному обсязі.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 937,92 грн за подання позовної заяви та 484,48 грн за подання заяви про забезпечення позову. Враховуючи, що позовна вимога немайнового характеру задоволена повністю, а заява про забезпечення позову була задоволена, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у загальному розмірі 2 422,40 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 15, 16, 22, 1166, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-265, 268, 274-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 22855 від 12 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 10 372 (десять тисяч триста сімдесят дві) гривні 57 копійок безпідставно набутих коштів.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ 42254696, бульв. Верховної Ради, буд.34, оф.511, м.Київ.

Третя особа - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, РНОКПП: НОМЕР_3 , м. Одеса, вул. Желябова, 4-А, оф. 307,308.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: