Ухвала суду № 139442608, 31.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13754/26

Провадження №: 1-кс/755/3878/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040002066 від 29.08.2026 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неофіційно працюючого вантажником, не одруженого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,

за участі учасників провадження:

прокурора: ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивовано тим, що 28.08.2026 о 23:20 перебуваючи за адресою: м. Київ, Дарницький бульвар, будинок 4, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу.

Будучи безпринципним до наслідків своїх злочинних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх діянь, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді знищення та пошкодження чужого майна, а також створення реальної небезпеки для життя та здоров`я людей, які перебували поблизу місця вчинення кримінального правопорушення, маючи умисел на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, вирішив здійснити підпал сміття та майна, розташованого на території Дніпровського району міста Києва.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 28.08.2026 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи за адресою:м. Київ, Дарницький бульвар, 4, діючи умисно, з метою пошкодження чужого майна шляхом підпалу, направився до місця розташування контейнерів для збору твердих побутових відходів, які перебувають на балансі ТОВ «Селтік», код ЄРДПОУ 23245193.

У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи загальнонебезпечний спосіб своїх дій, ОСОБА_4 підійшов до місця розташування контейнерів для збору твердих побутових відходів за адресою: м. Київ, бульвар Дарницький, 4, після чого умисно, за допомогою стороннього джерела запалювання здійснив підпал сміття, яке знаходилося у контейнері.

Унаслідок умисних дій ОСОБА_4 виникло загорання сміття, яке поширилося на розташований поруч контейнер для твердих побутових відходів, у результаті чого останній був пошкоджений вогнем.

Крім того, внаслідок зазначеного підпалу вогнем було пошкоджено транспортні засоби, які знаходилися поруч із місцем виникнення пожежі.

Так, за адресою: м. Київ, бульвар Дарницький, 4, внаслідок пожежі пошкоджено транспортні засоби які були припаркованого поруч, а саме автомобіль марки «Honda CR-V», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки «Lifan 520», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок впливу вогню та високої температури.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 пошкодив чуже майно, а саме контейнер для збору твердих побутових відходів, який перебуває на балансі ТОВ «Селтік», код ЄДРПОУ 23245193, балансовою вартістю 9 000 гривень, а також пошкодив транспортні засоби, які знаходились поруч із місцем виникнення пожежі, а саме автомобіль марки «Honda CR-V», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 та автомобіль марки «Lifan 520», сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , чим заподіяв власникам вказаного майна матеріальну шкоду.

Після цього ОСОБА_4 , виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, залишив місце вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється в умисному пошкодженні чужого майна шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Вказав, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме: протоколом прийняття заяви у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 28.08.2026; рапортом про затримання особи причетної до кримінального правопорушення від 29.08.2026; протоколами огляду місця подій від 28.08.2026; актами про пожежу від 29.08.2026; протоколами допиту потерпілих; протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками; протоколами перегляду відеозаписів з камер нагляду поблизу місця подій та маршруту пересування причетних осіб; протоколами допиту свідків; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; протоколами огляду місця подій за участі підозрюваного; речовими доказами.

29.08.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

30.08.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Зазначив, що метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим; ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій; ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення.

Окрім того, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_4 , та запобігання зазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що воно необґрунтоване, ризики зазначені в клопотанні жодним чином не підтверджені, а підозра пред`явлена його підзахисному ґрунтується виключено на припущеннях. Також просив врахувати хронічні хвороби і що наразі його підзахисний проходить лікування, відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а тому просив обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступних висновків.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1 та 2 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинуваченою, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може вчиняти дії визначені ст. 177 КПК України.

У цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України за вищевказаних обставин.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого 30.08.2026 року повідомлено про підозру у вчинені цього злочину та 31.08.2026 року подано до слідчого судді дане клопотання про застосування запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

На час порушеного у клопотанні питання, про підозрюваного встановлено, такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, із середньо-спеціальною освітою, неофіційно працюючий вантажником, не одружений, військовозобов`язаний, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий:

Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм станом здоров`я має хронічні хвороби такі як: хронічний панкреатит в стадії загострення і хронічний гепатит, також проходить лікування.

А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів й інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

У той час, за правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці її постійного проживання; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом із тим, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом з батьками, враховує його стан здоров`я, його ставлення до вчиненого, а тому слідчий суддя приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026100040002066 від 29.08.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - відмовити.

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у межах строку досудового розслідування, проте не більше двох місяців з дня винесення ухвали, тобто до 30.10.2026 року, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в регіоні проживання підозрюваного.

Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 202 КПК України, зобов`язати уповноважених осіб Дніпровського УП ГУНП в м. Києві негайно доставити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де звільнити з-під варти.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження (включаючи виклик за допомогою телефонного зв`язку, електронної пошти, СМС-повідомлення);

2) цілодобово не відлучатись з місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії досудового розслідування;

3) утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що УП з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через слідчого для виконання органу УП за місцем проживання підозрюваного та зобов`язати останніх негайно поставити його на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 та прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити, прокурору та підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 02.09.2026 року о 17 год. 00 хв.

Слідчий суддя: