Ухвала суду № 139442300, 02.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/18157/26

У Х В А Л А

з питань вжиття заходів забезпечення позову

02 вересня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 33040/6/13-01-24-11 від 16.07.2026 про виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Реєстру платників єдиного податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у Реєстрі платників єдиного податку як платника єдиного податку третьої групи та відновити відповідні відомості в Реєстрі платників єдиного податку з дати її виключення з такого Реєстру (30 червня 2026 року).

Разом з позовною заявою представник позивачки 31.08.2026 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Львівській області №33040/6/13-01-24-11 від 16.07.2026 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб представник позивачки обґрунтовує тим, що у разі невжиття заходів забезпечення позову дія оскаржуваного рішення продовжуватиметься протягом усього строку судового розгляду, а позивачка залишатиметься виключеною з Реєстру платників єдиного податку та змушена буде здійснювати свою підприємницьку діяльність поза межами податкового статусу, який існував до прийняття оскаржуваного рішення. Продовження дії оскаржуваного рішення може спричинити виникнення нових податкових та інших правових наслідків, пов?язаних зі зміною податкового статусу позивачки, у тому числі необхідність застосування іншого порядку оподаткування, ведення відповідного податкового обліку та виконання податкових обов?язків.

Також зазначає, що в подальшому, у разі задоволення позову та поновлення позивачки у Реєстрі платників єдиного податку з дати її виключення, виникне необхідність відновлення правового та податкового становища позивачки за весь період, протягом якого діяло оскаржуване рішення, а також приведення у відповідність до судового рішення наслідків податкового обліку за цей період. Тому, подальша дія оскаржуваного рішення створює реальний ризик виникнення нових правових та податкових наслідків і, відповідно, істотного ускладнення ефективного поновлення порушених прав позивачки у разі задоволення позову.

Крім цього зазначає, що ОСОБА_1 має змінити систему оподаткування на загальну, що призведе до додаткового податкового навантаження та виникнення обов?язку із реєстрації платником податку на додану вартість. Ці обставини, в свою чергу, можуть суттєво вплинути на ведення позивачкою господарської діяльності, призвести до розірвання договірних відносин, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності в подальшому. У разі відновлення статусу позивачки як платника єдиного податку (у випадку ухвалення судом рішення про задоволення позову) необхідним буде коригування податкового обліку як самої позивачки, так і її контрагентів, оскільки податкове законодавство передбачає зовсім інші правила ведення обліку для платників податків на загальній системі оподаткування, зокрема і в частині обліку податку на додану вартість.

Відповідно до положень ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

При вирішені заяви про забезпечення позову суд керувався таким.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними, навести підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 300/5005/22, від 21.09.2023 у справі № 600/1531/23-а.

В контексті спірних правовідносин у цій справі суд враховує, що правові засади, на підставі яких здійснене відповідне анулювання реєстрації ОСОБА_1 платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5%, визначаються положеннями Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України).

Так, відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Згідно із пунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Отже, анулювання реєстрації платником єдиного податку третьої групи відбувається за чітко визначених та передбачених ПК України підстав, й може бути реалізоване шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, 16.07.2026 ГУ ДПС у Львівській області прийняло рішення № 33040/6/13-01-24-11, яким виключило фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , платника єдиного податку 3 групи, ставка податку 5%, з реєстру платника єдиного податку з 30.06.2026.

З урахуванням наведених вище норм права, суд погоджується з доводами представника позивачки, що незастосування міри щодо зупинення дії оскаржуваного рішення приведе до того, що ФОП ОСОБА_1 буде зобов`язана весь час розгляду судової справи вести податковий облік та сплачувати податок на прибуток та ПДВ, а не єдиний податок, що істотно ускладнить чи унеможливить у подальшому виконання рішення суду у разі його задоволення.

Крім цього, у разі реєстрації платником ПДВ, позивачка повинна буде включити у вартість послуг ПДВ, реєструвати податкові накладні та змінити формат розрахункового документа - відображати у ньому обов`язковий реквізит «сума ПДВ».

Таким чином суд вважає, що у заяві про забезпечення позову наведені достатні аргументи, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся, обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні «Дорани проти Ірландії» від 31.07.2003 Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у вищевказаних рішеннях Європейського суду з прав людини, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Суд заважує, що вжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії рішення ГУ ДПС у Львівській області № 33040/6/13-01-24-11 від 16.07.2026 на період до набрання законної сили рішенням у справі не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований виключно на збереження існуючого становища суб`єкта господарювання до ухвалення остаточного рішення у справі, відповідає принципу збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, та інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25.10.2023 у справі №160/11784/23, від 22.06.2026 у справі № 320/57616/24.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 33040/6/13-01-24-11 від 16.07.2026 про виключення з реєстру платника єдиного податку ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у справі.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву представника позивача задовольнити.

Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Львівській області №33040/6/13-01-24-11 від 16.07.2026 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №380/18157/26.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.І. Кузан