Ухвала суду № 139442227, 03.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

03 вересня 2026 рокусправа № 380/6158/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління справами Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління справами Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 24978319) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо виплати індексації грошового за період з 16.02.2009 року по 17.08.2016 року не у повному розмірі та стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за вказаний період в сумі 47704,77 грн. ;

- встановити, що утриманні з суми індексації грошового забезпечення передбачені законодавством податки та збори компенсуються Відповідачем Позивачу відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004;

- зобов`язати Відповідача відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, виплатити мені компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення у період з 16.02.2009 року по 17.08.2016 року починаючи з 16.02.2009 року до моменту фактичної її виплати.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення з даним позовом до суду

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2026 року провадження в адміністративній справі №380/6158/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління справами Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії закрито в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Відповідача щодо виплати індексації грошового за період з 16.02.2009 року по 17.08.2016 року не у повному розмірі та стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення за вказаний період в сумі 47704,77 грн., про встановлення, що утриманні з суми індексації грошового забезпечення передбачені законодавством податки та збори компенсуються Відповідачем Позивачу відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 та про зобов`язання Відповідача відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення встановлених строків виплати індексації грошового забезпечення у період з 16.02.2009 року по 17.08.2016 року починаючи з 16.02.2009 року до моменту фактичної її виплати щодо 47704,77 грн.

Позивач на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху подав заяву від 24.08.2026 (вх. № 75185), у якій зазначає, що про розрахунок суми виплаченої мені Відповідачем 29.11.2022 року, зокрема її складові та вихідні данні прийняті до розрахунку я дізнався лише після того як Відповідачем була надана відповідь від 30.01.2026 року №220/70/489 (копія відповіді в додатку №20 до позову) на адвокатський запит і саме з довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення мені стало відомо, що сума індексація нарахована невірно (застосовано не той базовий місяць, місяць підвищення грошового забезпечення) та компенсація втрати частини доходу в суму 20 636,88 грн. не входить та не нарахована у відповідності до ст. 4 Закону №2050-III.

Надаючи оцінку доводам представника позивача стосовно строку звернення до суду з даним позовом,, суд виходить з наступного.

Так, в ухвалі суду від 18 серпня 2026 року було зазначено, що за правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд зазначає, що у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, «дізналася» та «повинна була дізнатись» про порушення права.

Зокрема, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).

У свою чергу питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України №2050-ІІІ від 19.10.2000 «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон №2050-ІІІ), який, проте, не визначає спеціальних строків для звернення до суду.

Відповідно до статті 1 цього Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону №2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159), положення якого фактично відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

Суд зазначає, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.

При цьому норми Закону №2050-ІІІ і Порядку №159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до відповідного органу за виплатою такої компенсації.

Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Таким чином, відлік шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом починається з дня, коли особі було виплачено індексацію грошового забезпечення у спірних правовідносинах - це 29 листопада 2022 року. Водночас, до суду позов подано 02 квітня 2026 року з пропущенням шестимісячного строку.

Судом залишено позов без руху та встановлено позивачу строк для надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Будь-яких пояснень та доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення з даним позовом до суду, представник позивача не надав.

Таким чином, позивачем не було надано суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду та не надано пояснень та доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення з даною позовною заявою до суду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного суд вважає, що поданий адміністративний позов має бути залишений без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління справами Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

СуддяКухар Наталія Андріївна