Рішення № 139441381, 03.09.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Житомир справа № 640/6349/20

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 № 0006120504;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 № 0006180504;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 № 0006110504.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 31.01.2020 №118/26-15-05-04-05/36856796, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме: заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Під час проведення документальної позапланової перевірки позивача перевірялася реальність господарських операцій останнього із контрагентами - постачальниками: ТОВ "Лайніст Інвест" (код 41018302) та ТОВ "Фаст Трейдінг" (код 41033320). Позивач заперечує висновки відповідача, стверджуючи, що вони не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з вказаними контрагентами щодо придбання та реалізації товарів, які підтверджені належними первинними документами. Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаст Трейдінг" та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайніст Інвест" є первинні бухгалтерські документи, а саме: договори, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки.

Ухвалою від 20.03.2020 року Окружний адміністративний суд м. Києва відкрив провадження у справі, постановивши здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

17.04.2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що на підставі висновку акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Так, під час проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Меганом Україна" перевірялася реальність господарської операції останнього із контрагентами-постачальниками: ТОВ "Лайніст Інвест" (код 41018302), ТОВ "Фаст Трейдінг" (код 41033320). Умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідачем перевірялася наявність у контрагента-постачальника реальної можливості виконання своїх зобов`язань перед позивачем (наявність на підприємстві основних засобів, трудових ресурсів, товарно-матеріальних цінностей, транспортних засобів, тощо). З`ясовано, що операції, здійснені ТОВ "Лайніст Інвест", не мали реального характеру, оскільки не підтверджено факт реалізації ТМЦ від контрагента ТОВ "Лайніст Інвест" до ТОВ "Меганом Україна", що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Лайніст Інвест" та ТОВ "Меганом Україна" на суму ПДВ 6277 грн. здійснені без мети настання реальних наслідків. Також з`ясовано, що операції, здійснені ТОВ "Фаст Трейдінг", не мали реального характеру, оскільки не підтверджено факт реалізації ТМЦ від контрагента ТОВ "Фаст Трейдінг" до ТОВ "Меганом Україна", що свідчить про те, що правочин між ТОВ "Фаст Трейдінг" та ТОВ "Меганом Україна" на суму ПДВ 12014 грн. здійснений без мети настання реальних наслідків.

Відповідач вважає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення відповідають нормам ПК України, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Законом України №2825-IX від 13 грудня 2022 року "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, який з дня набрання чинності цим Законом (з 15.12.22 року) припинив здійснювати правосуддя.

17.02.2025 року дана справа надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями 07.03.2025 року передана до судді Майстренко Н.М.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/6349/20. Розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 року призначено адміністративну справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, на 26.11.2025 року о 12:30.

26.11.2025 року судом протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 17.12.2025 об 11:00 год.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 року зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" направити (надати) Житомирському окружному адміністративному суду письмові пояснення з наданням відповідних підтверджуючих доказів щодо того, яким чином було встановлено ділові зв`язки з ТОВ "Фаст Трейдінг" та ТОВ "Лайніст інвест", у тому числі опис пошуку потенційного контрагента, критеріїв його вибору та перевірки його статусу та надійності як контрагента; докази фактичного обміну інформацією, зокрема листування, комерційні пропозиції, оферти. Окремо пояснити механізм налагодження комунікації між сторонами, у тому числі надання доказів фактичного обміну інформацією: листування електронною поштою, службових листів, комерційних пропозицій, оферт чи інших документів, що підтверджують намір сторін вступити у господарські правовідносини, а також документи, що відображають погодження умов поставки та укладення договорів Крім того, для підтвердження факту здійснення господарської операції з переміщення товару та обґрунтування логістичних дій позивачу слід було надати документи, які засвідчують як сам факт передачі, так і координацію процесу транспортування.

08.12.2025 на виконання ухвали суду від 27.11.2025 року представником позивача до суду надіслані докази. Представник вказує, зокрема, що товари, які були поставлені ТОВ "Фаст Трейдінг", реалізовані відповідно до видаткових накладних: №11 від 04.01.2018 р., №837 від 31.08.2023 р. ; №1030 від 09.09.2021 р.; №2468 від 21.12.2017 р.; №2521 від 28.12.2017 р.; №2525 від 28.12.2017 р.; №2512 від 28.12.2017 р. Товари, які були поставлені ТОВ "Лайніст Інвест", реалізовані відповідно до видаткових накладних: №288 від 27.02.2017 р., №305 від 24.02.2017 р.; №342 від 03.03.2017 р.; №343 від 03.03.2017 р.; №406 від 13.03.2017р. ; №407 від 13.03.2017 р.; №408 від 13.03.2017 р.; №483 від 19.05.2021 р.; № 623 від 10.04.2017 р.; №805 від 04.05.2017 р.; № 1406 від 20.07.2017 р. Позивач здійснював торгівлю товарами, які придбані у ТОВ "Фаст Трейдінг" та ТОВ "Лайніст Інвест". Що ж стосується зазначення номеру рахунку при документуванні взаємовідносин з ТОВ "Лайніст Інвест", то позивач зазначає, що при сплаті за товар 28.03.2017 року могли уточнюватись реквізити контрагента.

12.12.2025 року представником позивача до суду надіслано лист про долучення до матеріалів справи додаткових доказів: сертифікатів відповідності продукції.

Судове засідання, призначене на 17.12.2025 року, відкладено на 07.01.2026 року о 12:00 год. у зв`язку з перебуванням судді Майстренко Н.М. на лікарняному.

07.01.2026 протокольною ухвалою розгляд справи відкладено у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

08.01.2026 року до суду від представника позивача надійшов лист на виконання ухвали суду про долучення до матеріалів справи двох видаткових накладних №483 від 19.05.2021 та №381 від 19.04.2024, яким підтверджується подальша реалізація Товариством товарів. поставлених контрагентами.

05.02.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк Інвест" надіслало до суду копії видаткових накладних, платіжних інструкцій на підтвердження господарських операції між ТОВ "Маяк Інвест" та ТОВ "Меганом Україна".

19.02.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тексіка" до суду надійшов лист на виконання запиту суду про надання документів, що підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ "Меганом Україна".

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року призначено судове засідання у справі №640/6349/20 на 29 квітня 2026 року о 10:00 год. в режимі відеоконференції в підсистемі відеоконференцзв`язку.

У зв`язку з технічними проблемами судове засідання, призначене на 29.04.2026 о 10:00 год., відкладено на 13.05.2026 року.

У зв`язку з повітряною тривогою в м. Житомир, судове засідання, призначене на 13.05.2026, відкладено на 27.05.2026 року.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 року призначено судове засідання у справі №640/6349/20 на 15 червня 2026 року в режимі відеоконференції в підсистемі відеоконференцзв`язку.

15.06.2026 року протокольною ухвалою суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив закінчити з`ясування обставини справи, дослідження доказів та продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна", код ЄДРПОУ 36856796, податкова адреса: 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 9, кв. 73, станом на 24.01.2020 перебувало на обліку в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДПС у м. Києві.

18.12.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаст Трейдінг" укладено Договір поставки товару № 18/12-1.

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки товару № 18/12-1 Постачальник зобов`язується поставити товар (передати у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору поставки товару № 18/12-1 предметом поставки є товари непродовольчого асортименту.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставки товару № 18/12-1 постачання здійснюється шляхом самовивозу Покупцем.

Згідно з п. 4.2. Договору поставки товару № 18/12-1 розрахунки за кожну поставлену партію здійснюються в безготівковому порядку протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Як вказує позивач, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайніст Інвест" виникли господарські правовідносини, які підтверджується рахунком-фактурою № 111 від 20.02.2017.

Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Меганом Україна" з метою дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "Лайніст Інвест" (код 41018302) за лютий 2017 року та з ТОВ "Фаст Трейдінг" (код 41033320) за грудень 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість.

За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 31.01.2020 №118/26-15-05-04-05/36856796 та встановлено порушення вимог:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму на суму 6277 гривень, у т.ч. по періодах: лютий 2017 - 6277 грн., та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 12014 гривень, у т. ч. по періодах: грудень 2017 - 12014 гривень;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 ПК України, оскільки не надано документи до перевірки.

3 метою отримання документів та пояснень на адресу ТОВ "Меганом Україна" направлено письмовий запит від 11.02.2019 № 23512/10/26-15-14-04-05-12 стосовно взаємовідносин із ТОВ "Лайніст Інвест" (код 41018302) за лютий 2017 року та з ТОВ "Фаст Трейдінг" (код 41033320) за грудень 2017 року.

У відповідь на даний лист ТОВ "Меганом Україна" надані документальні підтвердження від 11.03.2019 року по взаємовідносинах з ТОВ "Лайніст Інвест" за лютий 2017 року та з ТОВ "Фаст Трейдінг" за грудень 2017 року, а саме: копії договору поставки товару №18/12-1 від 18.12.2017, рахунку на оплату №22 від 18.12.2017, видаткової накладної №22 від 18.12.2017, банківської виписки, рахунку на оплату №111 від 20.02.2017, видаткової накладної №111 від 20.02.2017, податкової накладної №111 від 20.02.2017, податкової накладної №22 від 18.12.2017, квитанції про реєстрацію від 14.03.2017 та від 09.01.2018.

В ході проведення перевірки підприємству запропоновано в повідомленні від 13.01.2020 № 5215/10/26-15-05-04-05 надати документи та пояснення, а саме: необхідні документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС. Однак до перевірки документи не надано, про що складено відповідний акт від 24.01.2020 № 81/26-15-05-04-05.

На підставі висновку акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 26.02.2018 року:

- № 0006180504, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 510 грн.;

- № 0006120504, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 9416 грн. (у т.ч. 6277 грн. - за податковими зобов`язаннями та 3139 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0006110504, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 12014 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду зцим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пп. 14.1.181 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз значених норм права дає підстави дійти висновку, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Меганом Україна" перевірялася реальність господарської операції останнього із контрагентами-постачальниками: ТОВ "Лайніст Інвест" (код 41018302), ТОВ "Фаст Трейдінг" (код 41033320).

Було з`ясовано, що операції, здійснені ТОВ "Лайніст Інвест", не мали реального характеру, оскільки не підтверджено факт реалізації ТМЦ від контрагента ТОВ "Лайніст Інвест" на адресу ТОВ "Меганом Україна", що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Лайніст Інвест" та ТОВ "Меганом Україна" на суму ПДВ 6277 грн. здійснений без мети настання реальних наслідків. Також з`ясовано, що операції, здійснені ТОВ "Фаст Трейдінг" не мали реального характеру, оскільки не підтверджено факт реалізації ТМЦ від контрагента ТОВ "Фаст Трейдінг" на адресу ТОВ "Меганом Україна", що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Фаст Трейдінг" та ТОВ "Меганом Україна" на суму ПДВ 12014 грн., здійснені без мети настання реальних наслідків.

Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та зменшує оподатковуваний доход на суму витрат при визначенні податку на прибуток.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Так, як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаст Трейдінг" відбувались на підставі укладеного Договору поставки товару № 18/12-1 від 18.12.2017 року. Відповідно до п. 1.1 Договору поставки товару № 18/12-1 Постачальник зобов`язується поставити товар (передати у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

На підтвердження факту отримання товару позивачем до матеріалів справи долучено копії наступних документів: договір поставки товару № 18/12-1 від 18.12.2017 року, видаткова накладна №22 від 18.12.2017 року на загальну суму 72082, 24 грн., із них 12013,70 грн. сума ПДВ, виписка по рахунку від 22.01.2018 року про переказ коштів на загальну суму 72082,24 грн., податкова накладна №22 від 18.12.2017 року.

На підтвердження реальності господарської операції по взаємовідносинам між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайніст Інвест" позивачем до контролюючого органу та до суду подані копії таких документів: видаткова накладна №111 від 20.02.2017 року на загальну суму 37664,04 грн., з них 6277,34 грн. сума ПДВ, виписка по рахунку від 28.03.2017 року про переказ коштів на загальну суму 37664,04 грн., податкова накладна №111 від 20.02.2017 року.

Як зазначено у акті перевірки, операції, здійснені ТОВ "Лайніст Інвест" та ТОВ "Фаст Трейдінг", не мали реального характеру, оскільки не підтверджено факт реалізації ТМЦ від контрагентів на адресу ТОВ "Меганом Україна".

У постанові від 14 лютого 2020 року (адміністративне провадження № К/9901/26975/18) Верховний Суд зробив висновок, що у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести, що у нього були встановлені законом підстави для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми податкового зобов`язання.

З`ясовуючи обставини щодо реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14 викладена правова позиція, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Під час перевірки, зокрема, встановлено, що операції позивача з ТОВ "Лайніст Інвест" неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, а також основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності. До перевірки не надано документів, що підтверджують якість та ідентифікацію товару, технічні характеристики, виробника товару, країну походження товару, а саме: сертифікати відповідності товарів, паспорта заводів виробників, дозволи та свідоцтва щодо підтвердження якості, всі необхідні висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ДСТУ, ТУ, марки, типу, заводу виробника). До перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували транспортування ТМЦ від постачальника до покупця.

Ці обставини набувають визначального значення в контексті того, що не існує доказів наявності у контрагента позивача - ТОВ "Лайніст Інвест", придбаних у нього позивачем товарів по ланцюгу постачання. Ці обставини підтверджуються базами даних ІС "Податковий блок" та Єдиного реєстру податкових накладних, інформація з яких дозволяє прослідкувати рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації.

Також судом встановлено, що у видатковій накладній від 20.02.2017 № 111 вказано розрахунковий рахунок ТОВ "Лайніст Інвест", відкритий в АТ "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві (МФО 380805) № 26004562069, дата відкриття якого -14.03.2017 (база даних ІС Податковий блок), що пізніше за дату складання видаткової накладної. Аргументи позивача стосовно того, що реквізити контрагента могли бути уточнені при здійсненні оплати за товар є нікчемними, оскільки законодавцем імперативно обумовлено, що видаткова накладна складається в момент постачання товару як підстава для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту не підлягає коригуванню як документ під час проведення розрахунку.

Під час перевірки встановлено, що операції позивача з ТОВ "Фаст Трейдінг" неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, а також основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності. До перевірки не надано документів, що підтверджують якість та ідентифікацію товару, технічні характеристики, виробника товару, країну походження товару, а саме: сертифікати відповідності товарів, паспорта заводів виробників, дозволи та свідоцтва щодо підтвердження якості, всі необхідні висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ДСТУ, ТУ, марки, типу, заводу виробника). До перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували транспортування ТМЦ від постачальника до покупця.

ТОВ "Меганом Україна" до податкового кредиту за період з 01.12.2017 по 31.12.2017 також віднесено суми по придбанню товарів, наявність яких у контрагента ТОВ "Фаст Трейдінг" по ланцюгу постачання не підтверджується згідно баз даних ІС "Податковий блок" та Єдиного реєстру податкових накладних, інформація з яких дозволяє прослідкувати рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації.

Крім того, під час перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ "Лайніст Інвест" та ТОВ "Фаст Трейдінг" фігурують у кримінальних провадженнях як підприємства, створені для штучного формування податкових вигод.

З огляду на зазначене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та встановлені актом перевірки обставини, суд вважає, що позивачем на підтвердження виконання господарських договорів, реальність яких не визнається відповідачем, не надано документів, які підтверджують фактичний рух його активів та реальні зміни в майновому стані, а одних лише паперових документів недостатньо для здійснення висновку про реальність виконання цих договорів. Фактично, крім документів у паперовому вигляді, які підтверджують факт укладення договору, складення податкових накладних, а також проведення оплати, інших доказів на підтвердження реальності господарських відносин позивачем суду не надано. Проте договори, податкові накладні не є тими первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів і реальне постачання товару від постачальника позивачу за умови неспростування того факту, що постачальники такого товару не мали.

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Предметом доказування у справах, спір в яких стосується зазначеного права платника податків, становлять, зокрема обставини щодо факту здійснення операції з постачання товару (послуги) в разі, якщо контролюючий орган виключив з податкового обліку суми податкового кредиту та (або) витрат з підстав нереальності (безтоварності) операції.

У такому випадку документи підлягають оцінці з врахуванням всіх обставин, в тому числі й обставин щодо характеру діяльності постачальника. Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного проведення господарських операцій.

Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі №200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 28.10.2020 у справі 640/3516/19.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків ТОВ "Меганом Україна" задекларував суми податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Суд погоджується з висновками податкового органу щодо безпідставності формування податкового кредиту позивачем, оскільки правочини ТОВ "Меганом Україна" з ТОВ" Фаст Трейдінг" на суму ПДВ 12014 грн та з ТОВ "Лайніст Інвест" на суму ПДВ 6277 грн не мали реального характеру через відсутність підтвердження реальності факту реалізації товарно-матеріальних цінностей цими товариствами і були вчинені без мети настання реальних правових наслідків, позаяк у матеріалах справи немає доказів наявності у контрагентів проданих товарів.

Вказане свідчить про порушення вимог п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму на суму 6277 гривень, у т.ч. по періодах: лютий 2017 - 6277 грн.. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 12014 гривень, у т. ч. по періодах: грудень 2017 -12014 грн.

Натомість позивач, незважаючи на надану судом можливість та витребування додаткових доказів, не усунув зазначених сумнівів і не надав належних доказів, які б підтверджували реальність господарських операцій з придбання товарів (ланцюг постачання) саме у ТОВ "Лайніст Інвест" та ТОВ "Фаст Трейдінг", з якими положення статей 198, 200, 201 Податкового кодексу України пов`язують виникнення права на податковий кредит. З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи не підтверджують реальності здійснення зазначених господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту.

Суд також критично оцінює надані у ході судового розгляду документи щодо подальшої реалізації товарів, придбаних, за твердженням позивача, у ТОВ "Лайніст Інвест" та ТОВ "Фаст Трейдінг", зокрема документи, що стосуються господарських операцій з ТОВ "Маяк Інвест" та ТОВ "Тексіка".

Надані документи, зокрема видаткові накладні, платіжні інструкції та інші документи, що підтверджують подальший продаж товарів, самі по собі не підтверджують факту придбання відповідних товарів саме у ТОВ "Лайніст Інвест" та ТОВ "Фаст Трейдінг". Зазначені документи свідчать лише про наявність у позивача товарів та їх подальше відчуження третім особам, однак не підтверджують джерело їх походження, факт їх фактичного отримання саме від спірних контрагентів, а також безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між придбанням товарів у зазначених постачальників та їх подальшою реалізацією.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0006180504, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн. за ненадання документів до перевірки, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 44.6 статті 44 ПК України (у редакції на момент виникнення правовідносин) у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Так, відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом на адресу позивача направлялися письмові вимоги про надання документів та пояснень, необхідних для проведення перевірки. Водночас, на момент проведення перевірки відповідні документи у повному обсязі надані не були, що підтверджується актом від 24.01.2020 №81/26-15-05-04-05.

За таких обставин застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 510 грн. здійснено контролюючим органом на підставі встановленого порушення податкового законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0006180504 є правомірним.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.02.2020 №0006120504, №0006110504 та №0006180504 прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, обґрунтовано та за наявності встановлених підстав для їх прийняття, відповідають критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є правомірними та скасуванню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 90 КАС встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Меганом Україна" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2020 №0006120504, №0006110504 та №0006180504 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, відсутні передбачені статтею 139 КАС України підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Меганом Україна" (вул. Парково-Сирецька, 9, кв. 73, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 36856796) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

03.09.26