Постанова № 13944017, 18.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2011 р. № 2а-6890/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Янчака П.О.,

з участю представників: позивача Старецької Н.М ., Філь О.Є., відповідача Карпин Я. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000862309/0/11699 від 11 травня 2010 року про донарахування податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на загальну суму 21680,70 грн., у т.ч. за основним платежем 14453,80 грн., за штрафними(фінансовими)санкціями 7226,90 грн., та №0000872309/0/11699 від 11 травня 2010 року про донарахування податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 161299, 50 грн., у т.ч. за основним платежем 107533,00 грн.,за штрафними (фінансовими) санкціями 53766, 50 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт перевірки №881/23-2/35382784 від 12.04.2010 року, який не містить законодавчого обґрунтування порушень з боку товариства Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість», а тому висновки відповідача про порушення цих законів є безпідставними.

Представники позивача Старецька Н.М., Філь О.Є. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Карпин Я.С. в судовому засіданні позову не визнав з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Суть заперечень аналогічна висновкам, що містяться в акті перевірки від 12.04.2010 року №881/23-2/35382784. Вважає, що податковим органом правомірно винесено оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення за порушення ним п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2., пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4., пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна», зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Львівської міської ради 18.07.2007 року (код ЄДРПОУ ) та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Залізничному районі м. Львова з 19.09.2007 року за № 613.

ТзОВ «Балтом Україна» є платником ПДВ відповідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 14151020000018379 від 18.09.2007 року.

За результатами планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна»ДПІ у Залізничному районі м. Львова складено акт №881/23-2/35382784 від 12.04.2010 р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2009 року, яким встановлено порушення:

- п.5.1, п.п.5.2.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року, а саме: завищено валові витрати, що призвело до заниження податку на прибуток за 2008 р. на 14453,8 грн., в тому числі за 4 кв. 2008 р. на 14453,8 грн.

- пп.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4., пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/87-ВР від 03.04.1997 р., а саме: занижено податок на додану вартість за 2009 рік на суму 107533,00 грн., в тому числі за листопад 2009 року на суму 107533,00 грн., що призвело до завищення податкового кредиту.

На підставі вказаного акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкові повідомлення рішення:

- № 0000862309/0/11699 від 11 травня 2010 року про донарахування податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток на загальну суму 21680,70 грн., у т.ч. за основним платежем 14453,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 7226,90 грн.;

- № 0000872309/0/11699 від 11 травня 2010 року про донарахування податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 161299, 50 грн., у т.ч. за основним платежем 107533,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 53766, 50 грн.

Висновок податкового органу про порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зроблено на підставі того, що контрагент позивача - ТзОВ «Профліга» з березня 2008 року не подає до органів податкової служби податкову звітність, податкове зобовязання не декларував, а проти посадових осіб ТзОВ «Профліга»порушено кримінальну справу № 141-2352 за ч. 2 ст. 205 КК України, ч. 3 ст. 209 КК України.

Вказані обставини, на думку податкового органу, свідчать про те, що договір № 210-11 між ТзОВ «Профліга»та ТзОВ «Балтом Україна»від 03.11.2008 року був укладений без мети настання реальних наслідків, а лише для отримання права на формування податкового кредиту, тобто для одержання безпідставної податкової вигоди.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими, виходячи з наступного.

На момент виникнення спірних правовідносин поняття валових витрат виробництва та обігу, порядок включення сум до складу валових витрат визначалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 393/34 ВР від 28 грудня 1994 року (далі Закон № 393/34 ВР).

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону № 393/34 ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 393/34 ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. статті 5 Закону № 393/34 ВР забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Судом встановлено, що 03.11.2008 року між ТзОВ «Балтом Україна» (Замовник) та ТзОВ «Профліга»(Підрядник) укладено договір № 210-11, згідно якого Замовник доручає, а Підрядник зобовязується виконати відповідно до завдання Замовника та проектно-кошторисної документації або кошторису робіт установку бордюру дорожнього по вул. Науковій у м. Львові.

На виконання умов договору № 210-11 від 03.11.2008 року ТзОВ «Профліга»виписало податкові накладні:

- № 2120000002 від 12.02.2008 р. на суму 3792,00 грн., в тому числі ПДВ 632,00 грн.;

- №1127000008 від 27.11.2008 р. на суму 26756,00 грн., в тому числі ПДВ 4459,33 грн.;

- №1130000017 від 30.11.2008 р. на суму 43622,00 грн., в тому числі ПДВ 7270,00 грн..

Позивач представив акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28 лютого 2008 року вартістю 3792,00 грн., довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за листопад 2008 року на суму 26756,00 грн. та на суму 43622,00 грн., акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2008 року на суму 26756,00 грн. та на суму 43622,00 грн. з розрахунками загальновиробничих витрат до вказаних актів на відповідні суми.

З актів приймання виконаних підрядних робіт вбачається, що ТзОВ «Профліга»були надані послуги ТзОВ «Балтом Україна»по вивантаженню та завантаженню камяної продукції, розбиранню та встановленню бордюру.

Виписками банку № 142 від 08.12.2008 року, № 146 від 11.12.2008 року, №149 від 18.12.2008 року підтверджено проведення взаєморозрахунків ТзОВ «Балтом Україна» з ТзОВ «Профліга».

Відповідач не мав жодних зауважень щодо належного оформлення буль-якого з вищевказаних документів.

Таким чином, наявність належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують фактичне виконання сторонами договору № 210-11 від 03.11.2008 року, повязаного з господарською діяльністю товариства, спростовують висновок податкового органу про безпідставність включення понесених за цим договором витрат до валових витрат.

Висновок податкового органу про порушення позивачем пп.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5. п.7.4., пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР зроблений на підставі аналізу наступних операцій, які мали вплив на формування показників податкового кредиту:

- придбання товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Втордеревпром»на загальну суму 327934,30 грн., в тому числі ПДВ 65586,86 грн.;

- придбання послуг у ТзОВ «Профліга»на загальну суму 57815,00 грн., в тому числі ПДВ 11729,70 грн.;

- послуги оренди дорожньої техніки з нерезидентом Фірмою m s.r.o.»по Договору №7/06 від 03.06.2009 року, в тому числі ПДВ 26516,52 грн., по Договору № 18/10 від 15.10.2009 року, в тому числі ПДВ 15849,90 грн.;

- включення до податкового кредиту у вересні 2008 року суми ПДВ 6704,30 грн. за податковими накладними минулих звітних періодів.

На підтвердження правомірності включення до податкового кредиту за вказаними операціями позивачем представлено відповідно наступні документи:

- договір № 77 купівлі-продажу товару (будівельних матеріалів) від 01.12.2008 року, укладений між ТзОВ «Балтом Україна»(Покупець) та ТзОВ «Втордеревпром»(Постачальник), згідно якого Постачальник зобовязується передати у повну власність Покупця товар (будівельні матеріали) в асортименті, у кількості, за цінами, зазначеними у Специфікації, а Покупець прийняти його та оплатити в кількості та по цінах згідно Специфікації, яка є невідємною частиною цього Договору; підписану сторонами специфікацію №1 на товар: бордюр, піддон та поребрик на загальну суму 393521,12 грн., в тому числі ПДВ 65586,85 грн., а також видану ТзОВ «Втордеревпром»видаткову накладну № РН-1-05001 від 05.01.2009 року на цей товар та на таку ж суму;

- договір № 210-11 від 03.11.2008 року між ТзОВ «Балтом Україна»(Замовник) та ТзОВ «Профліга» (Підрядник), згідно якого Замовник доручає, а Підрядник зобовязується виконати відповідно до завдання Замовника та проектно-кошторисної документації або кошторису робіт установку бордюру дорожнього по вул. Науковій у м. Львові; виписані ТзОВ «Профліга»податкові накладні № 2120000002 від 12.02.2008 р. на суму 3792,00 грн., в тому числі ПДВ 632,00 грн., № 1127000008 від 27.11.2008 р. на суму 26756,00 грн., в тому числі ПДВ 4459,33 грн.; № 1130000017 від 30.11.2008 р. на суму 43622,00 грн., в тому числі ПДВ 7270,00 грн.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28 лютого 2008 року вартістю 3792,00 грн., довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за листопад 2008 року на суму 26756,00 грн. та на суму 43622,00 грн., акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за листопад 2008 року на суму 26756,00 грн. та на суму 43622,00 грн. з розрахунками загальновиробничих витрат до вказаних актів;

- договір оренди дорожньої техніки № 7/06 від 03.06.2009 року (зі специфікаціями та додатками); договір оренди дорожньої техніки № 18/10 від 15.10.2009 року (зі специфікаціями та додатками); вантажно-митні декларації № 2090000006/9/017580, №2090000006/9/017581, №2090000006/9/029107;

- податкові накладні на загальну суму 40225,78 грн., в тому числі ПДВ 6704,30 грн.: №128 від 15.01.2008 року; №307 від 28.01.2008 року, 3148420 від 31.01.2008 року, №163847/3 від 31.01.2008 року, № 888від 31.01.2008 року, № 7234 від 31.01.2008 року, № 53994 від 01.02.2008 року, № 2120000002 від 12.02.2008 р. ,№ 7243 від 29.02.2008 року, № 29 від 25.02.2008 року, № 7251 від 25.02.2008 року, № 192913/3 від 29.02.2008 року, № 204845/3 від 29.01.2008 року, № 36/1/ТЕХПД-154 від 29.02.2008 року, № 36/1/ТЕХПД-154 від 29.02.2008 року; реєстри отриманих податкових накладних за січень 2008 року та лютий 2008 року.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету встановлювалися Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 168/97-ВР).

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Згідно пп.7.2.8. п.7.2. цієї ж статті платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобовязаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних.

Оригінали податкових накладних і реєстру були в наявності у позивача на час проведення податковим органом перевірки, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (зарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно до статті 7.2.6 цього Закону).

За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Системний аналіз наведених пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обовязковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом встановлено, що контрагенти позивача ТзОВ «Профліга» та ТзОВ «Втордеревпром»на момент укладення з ними договорів були зареєстровані платниками податку на додану вартість, відтак мали право на виписку податкових накладних.

У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Представлені позивачем документи (податкові та видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), акти приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в)) підтверджують фактичне здійснення господарських операцій ТзОВ «Балтом Україна»з ТзОВ «Профліга»та ТзОВ «Втордеревпром»та його право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених підприємством у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), які підлягають використанню в його господарській діяльності, що дає підстави суду зробити висновок про правомірність включення ТзОВ «Балтом Україна»до податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями по придбанню товарів і послуг у ТзОВ «Профліга»та ТзОВ «Втордеревпром».

Не виконання контрагентом свого зобовязання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, судом до уваги не беруться посилання відповідача на правомірність нарахування позивачу податку на додану вартість з тих підстав, що контрагенти позивача не звітуються перед податковими органами.

Висновок відповідача про нікчемність договору № 210-11 від 03.11.2008 року, укладеного між ТзОВ «Балтом Україна»і ТзОВ «Профліга», не відповідає фактичним обставинам і спростовується зібраними по справі доказами.

Доводи податкового органу про порушення проти посадових осіб ТзОВ «Профліга»кримінальної справи за ст. 205 ч.2, ст. 209 ч.1, ст. 221 ч.3 КК України судом до уваги не беруться, оскільки в силу частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини у разі якщо вони встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі. Вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (частина 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

На час розгляду справи відсутній вирок у кримінальній справі, котрий набрав законної сили, який в розумінні частити четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є обовязковим для адміністративного суду.

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту ТзОВ «Балтом Україна»за вересень 2008 року були включені податкові накладні минулих звітних періодів на загальну суму 40225,78 грн., в тому числі ПДВ 6704,30 грн. (за наведеним вище переліком), одержані товариством у вересні 2008 року.

Оскільки дата отримання податкової накладної за придбані підприємством товари є датою виникнення у нього права на податковий кредит, то включення ТзОВ «Балтом Україна до податкового кредиту за вересень 2008 року податкових накладних минулих звітних періодів, одержаних ним у вересні 2008 року, є правомірним.

Таким чином, суд прийшов до переконання про правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями по придбанню товарів і послуг у ТзОВ «Профліга» та ТзОВ «Втордеревпром», а також сум податку на податку на додану вартість за товари і послуги, придбані на підставі податкових накладних минулих звітних періодів, одержаних товариством у вересні 2008 року.

Судом встановлено, що ТзОВ «Балтом Україна»на підставі договорів оренди дорожньої техніки, укладених з фірмою - нерезидентом s.r.o.»(Чеська Республіка), ввезло на митну територію України розподілювач цементу та автомобіль спецпризначення (за договором №7/06 від 03.06.2009 р.) та трактор (за договором № 18/10 від 15.10.2009 року).

Сума сплаченого при цьому податку на додану вартість згідно вантажно-митних декларацій № 2090000006/9/017580, № 2090000006/9/017581, № 2090000006/9/029107 становить 42366,42 грн.

Відповідно до пп. 3.1.2 п.3.1 ст.3 Закону №168/97-ВР ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту є обєктом обкладення ПДВ. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення обєкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення повязане із поверненням товарів у звязку з припиненням дії зазначених договорів.

Отже, ввезення на митну територію України дорожньої техніки ТзОВ «Балтом Україна»за договорами оренди №7/06 від 03.06.2009 року та №18/10 від 15.10.2009 року з метою обкладення ПДВ прирівнюється до імпорту.

Базою оподаткування товарів, що імпортуються, у пункті 4.3 ст.4 Закону №168/97-ВР визначено їхню договірну (контрактну) вартість, але не меншу за митну вартість, зазначену у ввізній вантажно-митній декларації (надалі ВМД), з урахуванням: 1) витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; 2) брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, повязаних з імпортом; 3) акцизних зборів, ввізного мита, інших податків, зборів (обовязкових платежів), що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Датою виникнення податкових зобовязань при імпорті товару (в даному випадку орендованої дорожньої техніки) є дата подання ВМД із зазначенням у ній суми ПДВ, що підлягає сплаті під час оформлення ВМД одночасно зі сплатою мита, акцизного та митних зборів.

Згідно пп. 7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажно-митна декларація, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ, або погашений податковий вексель.

Порядок формування податкового кредиту звітного періоду, який наведено у пп. 7.4.1 Закону №168/97-ВР, полягає у тому, що податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою 20% протягом звітного періоду, зокрема у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у т. ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Судом встановлено, що власниками обладнання за умовами договорів оренди дорожньої техніки № 7/06 від 03.06.2009 р. та № 18/10 від 15.10.2009 року залишались фірми-нерезиденти, у яких таке майно не придбавалось, оплата за нього не здійснювалась, обладнання, що є предметом цих договорів, не відображене у складі основних фондів товариства, не рахується на рахунках обліку товарів чи матеріалів ТзОВ «Балтом Україна».

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання про безпідставність включення до податкового кредиту вартості податку на додану вартість згідно вантажно-митних декларацій по тимчасово ввезеній на митну територію України дорожній техніці за договорами оренди № 7/06 від 03.06.2009 р. та № 18/10 від 15.10.2009 року на загальну суму 42366,42 грн.

За правилами, встановленими статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення, суд прийшов до переконання, що податкове повідомлення рішення № 0000862302/0/11688 від 11 травня 2010 року та податкове повідомлення рішення № 0000872302/0/11687 від 11 травня 2010 року в частині визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 126031 грн. 20 коп. прийняті відповідачем без урахування вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР та Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів.

Згідно зі статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Виходячи із системного аналізу статей 105, 162, 171 Кодексу адміністративного судочинства України такий спосіб захисту як вимога визнання акту нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.

Відмінність між встановленням судом протиправністю акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення рішення, та нормативно-правових актів є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами.

У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення рішення є визнання його судом протиправним.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення відповідача № 0000862302/0/11688 від 11 травня 2010 року та № 0000872302/0/11687 від 11 травня 2010 року підлягають визнанню відповідно протиправним та частково протиправним.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України пропорційно до задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп., сплаченого за квитанцією № 20548.180.1 від 27.07.2010 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000862302/0/11688 від 11 травня 2010 року.

Визнати частково протиправним податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова № 0000872302/0/11687 від 11 травня 2010 року щодо визначення податкового зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 126031 (сто двадцять шість тисяч тридцять одна) грн. 20 коп., з яких 84020 (вісімдесят чотири тисячі двадцять) грн. 80 коп. основний платіж, 42010 (сорок дві тисячі десять) грн. 40 коп. штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ «Балтом Україна»2 (дві) грн. 75 коп. судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 23 лютого 2011 року.

Суддя Хома О.П.