Ухвала суду № 139439587, 02.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

02 вересня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1770/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Петрика Л.І. про призначення судової будівельно-економічної експертизи (вх.№21523 від 02.09.2026) у справі

за позовом Акціонерного товариства "РВС Банк" (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58; фактична адреса: 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8; код ЄДРПОУ: 39849797) до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» (61052, м. Харків, вул. Велика Панасівська, 67, прим. 1-5; код ЄДРПОУ: 42516986) 2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за участю представників:

позивача Гутника А.Ж., довіреність №14/09/26 від 01.09.2026;

відповідача 1 не з`явився;

відповідача 2 Петрика Л.І., ордер АМ №1229794 від 25.08.2026.

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 Акціонерне товариство "РВС Банк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» та ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІС-ДНЕПР та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства РВС БАНК заборгованість по процентам за користування кредитом/траншем кредиту за Кредитним договором №КЛ-148330/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 11 листопада 2024 року, укладеним між Акціонерним товариством РВС БАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІС-ДНЕПР, нарахованим за період з 13.05.2025 по 01.05.2026 року у сумі 1 393 967,14 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.05.2026 вирішено прийняти позовну заяву (вх.№1770/26 від 20.05.2026) Акціонерного товариства "РВС Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду та відкрити провадження у справі №922/1770/26. Призначити підготовче засідання на 17 червня 2026 року о 10:40.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2026 відкладено підготовче засідання на 15.07.2026 о 10:20.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2026 відкладено підготовче засідання на 29.07.2026 о 12:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 відкладено підготовче засідання на 05.08.2026 о 12:30.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.07.2026 вирішено задовольнити частково клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Бородіна Д.В. про витребування доказів (вх.№16015 від 01.07.2026). Витребувати у позивача докази направлення ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» письмової вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором №КЛ-148330/1-980 та Додатковим договором №3 від 13.05.2025, зокрема: копію відповідної вимоги, адресованої саме Позичальнику; докази її направлення Позичальнику; докази її отримання Позичальником або повернення поштового відправлення; опис вкладення; накладну/трекінг поштового відправлення; докази направлення такої вимоги електронною поштою або через інші погоджені сторонами канали зв`язку. В іншій частині відмовити.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2026 о 13:20.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2026 відкладено судове засідання на 02.09.2026 о 12:30.

02.09.2026 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Петрика Л.І. про призначення судової будівельно-економічної експертизи (вх.№21523 від 02.09.2026), в якому просить суд призначити у справі №922/1770/26 судову бухгалтерсько-економічну експертизу. Доручити проведення експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України або іншій експертній установі (експерту) на розсуд суду.

Поставити на вирішення експертизи питання:

1. Чи відповідає розрахунок процентів за користування кредитом/траншем кредиту за Кредитним договором №КЛ-148330/1-980 від 11.11.2024 (з урахуванням Додаткового договору №3 від 13.05.2025), наданий Позивачем, умовам зазначеного Договору (розміру процентної ставки, базі нарахування, порядку визначення кількості днів) та вимогам чинного законодавства України?

2. Яка сума процентів за користування кредитом/траншем кредиту нарахована за період з 13.05.2025 по 10.08.2025 (тобто до настання встановленого Додатковим договором №3 строку повернення траншу)?

3. Яка сума процентів нарахована за період з 11.08.2025 по 01.05.2026 (тобто після настання строку повернення траншу), та яким чином (за якою формулою і на підставі яких пунктів Кредитного договору) визначено розмір процентної ставки, що застосовувалася Банком у цей період?

4. Чи враховані Позивачем при визначенні заявленої до стягнення суми 1 393 967,14 грн усі платежі, здійснені ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» в рахунок сплати процентів за Кредитним договором за період з 13.05.2025 по 01.05.2026, та чи правильно визначено залишок заборгованості з урахуванням цих платежів?

5. Яка сума процентів за користування кредитом/траншем кредиту за Кредитним договором №КЛ-148330/1-980 від 11.11.2024 за період з 13.05.2025 по 01.05.2026 підлягає нарахуванню без урахування нарахувань, що є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України?

6. Чи наявна заборгованість ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» перед АТ «РВС БАНК» за процентами за Кредитним договором №КЛ-148330/1-980 станом на 01.05.2026 і якщо так, то в якому розмірі?

Надати у розпорядження експерта матеріали справи №922/1770/26 у повному обсязі. Зупинити провадження у справі №922/1770/26 на час проведення судової експертизи.

В обґрунтування вказаного клопотання заявник зазначає, що предметом спору є виключно проценти за користування кредитом, а не сума основного боргу. Позивач обґрунтовує заявлену суму одностороннім розрахунком та виписками по особових рахунках, які відображають внутрішній бухгалтерський облік Банку. При цьому:

сума процентів, зазначена у вимозі №3857/25-БТ від 27.10.2025 (186 939,94 грн), істотно (більш ніж у 7 разів) відрізняється від суми, заявленої у позові станом на 01.05.2026 (1 393 967,14 грн), при цьому Позивач не розкрив методику та складові цього збільшення;

наданий Позивачем розрахунок не містить розмежування процентів, нарахованих у межах строку правомірного користування кредитом (до 10.08.2025), та нарахувань за період після настання строку повернення траншу, тобто за період прострочення, який повністю припадає на дію воєнного стану в Україні;

пунктом 2.7.9 Кредитного договору розмір процентної ставки для клієнта, який прострочив виконання зобов`язання, прямо пов`язаний з механізмом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, застосування якого під час дії воєнного стану виключається пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України;

самостійний (попередній) розрахунок, здійснений на підставі наданих Позивачем документів, свідчить про наявність істотних розбіжностей із заявленою до стягнення сумою та потребує перевірки спеціалістом, який володіє спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку та банківської справи;

перевірка правильності нарахування процентів вимагає аналізу первинних бухгалтерських документів, регістрів аналітичного обліку за особовими рахунками № НОМЕР_2 ...48330005 та № НОМЕР_3 ...48330006, порядку рознесення платежів та застосованої Банком методики (формули) розрахунку, що виходить за межі правових знань та потребує спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку, які суд не може отримати самостійно.

Присутній у судовому засідання 02.09.2026 представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про призначення судової будівельно-економічної експертизи (вх.№21523 від 02.09.2026).

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» у судове засідання 02.09.2026 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, ухвалу повідомлення від 26.08.2026 про відкладення судового засідання на 02.09.2026 о 12:30 доставлено до кабінету Електронного суду Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» 26.08.2026.

Представник Кравченка Дениса Володимировича присутній у судовому засідання 02.09.2026 підтримав клопотання про призначення судової будівельно-економічної експертизи (вх.№21523 від 02.09.2026).

Розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Петрика Л.І. про призначення судової будівельно-економічної експертизи (вх.№21523 від 02.09.2026), суд виходить з наступного.

Пунктом 8 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2026 закрито підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2026 о 13:20.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.08.2026 відкладено судове засідання на 02.09.2026 о 12:30.

02.09.2026 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Петрика Л.І. про призначення судової будівельно-економічної експертизи (вх.№21523 від 02.09.2026).

З наведеного вбачається, що клопотання про призначення судової будівельно-економічної експертизи подано заявником до суду після закриття підготовчого провадження на стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду

За змістом частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Разом з цим, за приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Виходячи зі змісту статті 99 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого необов`язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог та призначення судової експертизи можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Поряд з цим, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Аналогічний висновок зроблено у постановах ВС КГС у справах №916/2982/16 та №908/464/17.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року в справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року в справі №917/50/17.

За визначенням статті 73 ГПК України експертний висновок є письмовим доказом у справі. Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Аналіз положень статей 73, 99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу в спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування в справі, нарівні з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/21067/17).

Cудова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №910/4292/13).

Суд наголошує, що відповідно до ч.2 ст.98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Так, предметом цього спору є стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом/траншем кредиту за Кредитним договором №КЛ-148330/1-980 на відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 11 листопада 2024 року, укладеним між Акціонерним товариством РВС БАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю БУДСЕРВІС-ДНЕПР, нарахованим за період з 13.05.2025 по 01.05.2026.

При цьому заявник просить поставити перед експертом питання, чи відповідає розрахунок процентів за користування кредитом/траншем кредиту, наданий Позивачем, умовам зазначеного Договору та вимогам чинного законодавства України, яка сума процентів за користування кредитом/траншем кредиту нарахована за період з 13.05.2025 по 10.08.2025, яка сума процентів нарахована за період з 11.08.2025 по 01.05.2026 визначено розмір процентної ставки, що застосовувалася Банком у цей період, чи враховані Позивачем при визначенні заявленої до стягнення суми усі платежі, здійснені в рахунок сплати процентів за Кредитним договором за період з 13.05.2025 по 01.05.2026, та чи правильно визначено залишок заборгованості з урахуванням цих платежів, яка сума процентів за користування кредитом/траншем кредиту за період з 13.05.2025 по 01.05.2026 підлягає нарахуванню без урахування нарахувань, що є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, чи наявна заборгованість ТОВ «БУДСЕРВІС-ДНЕПР» перед АТ «РВС БАНК» за процентами за Кредитним договором №КЛ-148330/1-980 станом на 01.05.2026 і якщо так, то в якому розмірі.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Проведення експертизи є необхідним винятково у випадках, коли вирішити питання по суті за відсутності спеціальних знань неможливо.

Суд зазначає, що встановлення правильності визначення позивачем розміру заборгованості за користування кредитом/траншем кредиту є питанням права, що встановлюється судом на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Вирішення питання щодо нарахування позивачем заборгованості у певному розмірі та встановлення правильності чи неправильності нарахування позивачем такої заборгованості не потребує спеціальних знань чи залучення відповідного фахівця (судового експерта) до участі у даній справі. Такі дані можуть бути неперевірені судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 26.10.2022 у справі №904/5077/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22).

Враховуючи викладене, беручи до уваги предмет спору та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для призначення судової експертизи у цій справі.

Разом з цим, згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року по справі №914/1019/16.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №910/11002/21, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи може мати наслідком затягування судового процесу та знаходження учасників судового процесу у стані невизначеності, що в свою чергу призведе до порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна.

Відповідно до ч.1 ст.6 вказаної Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У постанові ОП КГС ВС від 11 червня 2018 року у справі №922/2716/17 зазначено, що призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших "Фридлендер проти Франції" [GC], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VI).

Тобто, очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.06.2009 у справі "Термобетон" проти України" (заява №22538/04) постановив, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. При цьому Суд дійшов висновку щодо наявності необґрунтованої затримки у справі заявника з огляду на те, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, важливість предмета розгляду для заявника, тоді як у даній справі за низку затримок (зокрема, направлення справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції, затримки, спричинені зміною питань, поставлених експертам, а також тривалим періодом процедурної бездіяльності) має відповідати Уряд.

За таких обставин, з огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Петрика Л.І. про призначення судової будівельно-економічної експертизи (вх.№21523 від 02.09.2026) у справі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 99, 100, 234, 235, 236 ГПК України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Петрика Л.І. про призначення судової будівельно-економічної експертизи (вх.№21523 від 02.09.2026) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу складено 03.09.2026.

СуддяТ.О. Пономаренко