Рішення № 139439470, 03.09.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/2239/26

Провадження № 2/489/1699/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судових засідань Бородіною В.Ю.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 , який приймає участь у розгляді справи в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

В березні 2026 року ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 80 285,95 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 29.08.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір № 2079965, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 5 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші зобов`язання на умовах та в строки, передбачені договором. ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти, проте ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, не здійснювала повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 21 150,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14 700,00 грн. заборгованість за відсотками, 1 450,00 грн. - комісія.

26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі до відповідача. В подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права вимоги за боржників за кредитними договорами позивачу ТОВ «Коллект Центр» - відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2

07.07.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «Авентус Україна» був укладений договір № 4428921, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 20 000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші зобов`язання на умовах та в строки, передбачені договором. ТОВ «Авентус Україна» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти, проте ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, не здійснювала повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 59 135,95 грн., з яких: 18 532,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 40 276,98 грн. заборгованість за відсотками, 30,46 грн. 3 % річних, 296,51 грн. інфляційні збитки.

04.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 04-02-01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі до відповідача. В подальшому ТОВ «Вердикт Капітал» відступило права вимоги за боржників за кредитними договорами позивачу ТОВ «Коллект Центр» - відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/23 від 10.01.2023, в тому числі за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 .

Посилаючись на викладене, ТОВ «Коллект Центр» звертається із даним позовом до суду.

У відповідності до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 17.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

24.03.2026 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кравинської Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого вона просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладання з відповідачкою вказаних вище договорів, отримання нею кредитних коштів та інформації про належність відповідачці платіжної картки, а також підтвердження зарахування грошових коштів від ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «Мілоан» саме на картку відповідачки, стверджує, що між вказаними товариствами та ОСОБА_2 відсутні будь-які договірні зобов`язання. Також посилається на те, що до позову додається договір про споживчий кредит № 2079965 від 29.08.2021, який містить підписи про його нібито підписання одноразовим ідентифікатором F26313 з боку ОСОБА_3 та містить певні символи нібито підписання з боку кредитора. Однак при перегляді деталей підпису з боку кредитора вбачається, що «підпис недійсний», що не дозволяє вважати вказаний договір укладеним. Окрім викладеного, представник відповідача посилається на те, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу явно є неспівмірним заявленим позовним вимогам та обсягу наданих послуг.

27.03.2026 від представника позивача ТОВ «Коллект Центр» на адресу суду надійшло клопотання про витребування доказів. В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача посилається на те, що ТОВ «Коллект Центр» не є банківською установою та не має можливості надати суду виписки з особових рахунків відповідача. При цьому ОСОБА_2 заперечує факт отримання нею кредитних коштів. Посилаючись на викладене, представник позивача просить суд: витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» ідентифікаційні дані власника карти НОМЕР_1 ; докази зарахування на вказану картку кредитних коштів у сумі 4 200,00 грн. в період з 14.02.2021 по 19.02.2021; інформацію про фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_2

27.03.2026 від представника позивача від представника позивача ТОВ «Коллект Центр» на адресу надійшла відповідь на відзив, згідно якої вона спростовує заперечення відповідача проти позову. Вказує на те, що вищевказані кредитні договори були укладені сторонами у повній відповідності до положень ЗУ «Про електронну комерцію». Проте відповідач помилково ототожнює процес підписання документів в електронному вигляді шляхом накладення електронного цифрового підпису за допомогою кваліфікованого сертифіката та підписання документів за допомогою одноразового ідентифікатора, оскільки ці поняття передбачають абсолютно різний механізм дій.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 13.05.2026 представник позивача Васюта К.С. приймає участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14.07.2026 витребувано докази по справі у АТ «Універсал Банк» та АТ КБ «ПриватБанк».

Витребувані відомості надійшли на адресу суду від АТ КБ «Приват Банк» - 03.08.20226, від АТ «Універсал Банк» - 06.08.2026.

У відповідності до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 27.08.2026 представник позивача ОСОБА_1 приймає участь у розгляді справи в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Коллект Центр» Пилипчук С.В., який приймає участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позовом задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлена судом про розгляд справи належним чином. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів та додатково шляхом направлення смсм--повідомлення на номер телефону, зазначений в позовній заяві, яке було доставлено 14.07.2026 о 13:59 год. Направлена на її адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

Відповідач свої заперечення позову виклала у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

29.08.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 2079965, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 5 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору (а.с. 8-12).

Згідно п. 1.3, 1.5.1 договору строк користування кредитними коштами 30 днів; комісія за надання кредиту 1 450,00 грн.

Відповідно до п. 1.5.2, 1.6 проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Положеннями п. 2.3.1.2 договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

У відповідності до п. 6.1 договору сторони дійшли згоди, що цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Отже, підписанням договору позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які необхідними відповідно до вимог чинного законодавства.

Сума позики 5 000,00 грн. була перерахована відповідачу ОСОБА_2 на її платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією від 29.08.2021 (а.с. 111), а також повідомленням АТ КБ «ПриватБанк» від 14.07.2026 та випискою з особового рахунку боржника, наданими на запит суду.

В зв`язку з тим, що відповідач не здійснювала операції з погашення кредиту, позивач посилається на те, що виникла заборгованість, яка станом на 10.01.2023 становить 21 150,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 450,00 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 7 250,00 грн. заборгованість за відсотками згідно кр. договору, 1 450,00 грн. - комісія (а.с. 25).

В той же час, відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до матеріалів справи та виконаного ТОВ «Мілоан», заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 2079965 за період з 29.08.2021 по 12.11.2021 складає 13 900,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 450,00 грн. заборгованість за відсотками, 1 450,00 грн. комісія (а.с. 23). При цьому зі змісту вказаного розрахунку вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалось у відповідності до положень п. 1.5.2, 1.6, 2.3.1.2 кредитного договору в межах дії його строку.

26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі до відповідача (а.с. 33-37). Згідно реєстру боржників до вказаного договору факторингу ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 2079965 в розмірі 13 900,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 450,00 грн. заборгованість за відсотками, 1 450,00 грн. комісія (а.с. 44).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого позивач набув права вимоги, в тому числі до ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с. 58-61).

07.07.2021 між ОСОБА_2 та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір про надання споживчого кредиту № 4428921, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 20 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору (а.с. 26-30). Згідно п. 1.4 договору строк користування кредитними коштами 30 днів.

Відповідно до п. 1.5.1 договору процента ставка за користування кредитом 1,90 % на день.

Згідно п. 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_3 .

У відповідності до положень п. 4.3.1 договору строк кредиту може бути продовжено, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль.

Отже, підписанням договору позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений у встановлений законом строк про всі умови, повідомлення про які необхідними відповідно до вимог чинного законодавства.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується повідомленням АТ «Унверсал Банк», а також випискою з особового рахунку ОСОБА_2 , наданими на запит суду.

В зв`язку з тим, що відповідач не здійснював операції з погашення кредиту, виникла заборгованість, яка станом на 23.02.2022 становить 59 135,95 грн., з яких: 18 532,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 40 276,98 грн. заборгованість за відсотками, 30,46 грн. 3 % річних, 296,51 грн. інфляційні збитки (а.с. 24, 101-105).

04.02.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 04-02-01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі до відповідача (а.с. 46-47).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого позивач набув права вимоги, в тому числі до ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с. 58-61).

Отже у справі, що розглядається, предметом розгляду є правовідносини сторін, що склалися у зв`язку з укладенням кредитного договору, однією із форм якого є онлайн кредит, тобто позика, оформлена через мережу Інтернет.

Наведене свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису, умови якого кредитодавцями були виконані. Натомість відповідач належним чином свої зобов`язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконав.

Аналогічна правова позиція сформована у ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним в письмовій формі.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до положень статей 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, з огляду на положення вище вказаного законодавства, можливо дійти висновку, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку, електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Авентус Україна» при укладенні кредитних договорів використовувався електронний договір із застосуванням цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач у передбаченому законом порядку набув право вимоги до відповідача за вище вказаними кредитними договорами.

Матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що були укладені кредитні договори, умови яких кредитодавцями були виконані. Однак відповідач ОСОБА_2 свої зобов`язання за цими договорами щодо повернення кредитних коштів не виконувала належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість згідно розрахунку позивача, який відповідає умовам, передбаченим договором.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти не повернула, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані, однак підлягають частковому задоволенню. А саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 2079965 від 29.08.2021 в розмірі 13 900,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 450,00 грн. заборгованість за відсотками, 1 450,00 грн. комісія; заборгованість за кредитним договором № 4428921 від 07.07.2021 в розмірі 59 135,95 грн., з яких: 18 532,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 40 276,9 грн. заборгованість за відсотками, 30,46 грн. 3 % річних, 296,51 грн. інфляційні втрати.

Вимоги ТОВ «Коллект Центр» про стягнення з ОСОБА_2 процентів за користування кредитом згідно кредитного договору № 2079965 в розмірі 7 250,00 грн. є необґрунтованими та в їх задоволенні необхідно відмовити з наступних підстав.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Подібний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24.05.2023 по справі № 408/8199/16-ц.

Як вбачається зі змісту договору про споживчий кредиту № 207965 кредит надається строком на 15 днів з 29.08.2021. Згідно п. 2.3.1.2 договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, вчинить дії для продовження строку кредитування, такі дії зупиняють строк пролонгації.

Згідно розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором, долученим до матеріалів справи та виконаним ТОВ «Мілоан» із врахуванням п. 1.5.2, 1.6, 2.3.1.2 кредитного договору, заборгованість ОСОБА_2 за період з 29.08.2021 по 12.11.2021 становить 13 900,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 450,00 грн. заборгованість за відсотками, 1 450,00 грн. комісія.

В той же час, ТОВ «Коллект Центр» долучено до матеріалів справи розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 10.01.2023, згідно якого боргу становить 21 150,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7 450,00 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 7 250,00 грн. нараховані відсотки за кр. дог., 1 450,00 грн. комісія. При цьому з наданого розрахунку не вбачається, на підставі чого та за який період позивачем здійснено нарахування процентів в сумі 7 250,00 грн., приймаючи до уваги, що строк користування кредитними коштами сплинув 12.11.2021.

Окрім викладеного, сума заборгованості в розмірі 13 900,00 грн. викладена у реєстрі прав вимоги до договору факторингу, на підставі якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» своє право вимоги до відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по відсоткам в сумі 7 250,00 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження судових витрат позивачем суду надано: копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024; копію заявки на надання юридичної допомоги від 01.01.2026; копія витягу з акту про надання юридичної допомоги від 31.01.2026.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем було понесено витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 25 000,00 грн., що підтверджується вищепереліченими доказами.

В той же час, при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв - дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Згідно висновків Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги складність справи, суму заборгованості відповідача, часткове задоволення позову, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено частково (90,97%), відповідно до статі 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 421,99 грн.

Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість кредитним договором № 2079965 від 29.08.2021 станом на 12.11.2021 в розмірі 13 900,00 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок), яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 5 000,00 грн., заборгованості за відсотками 7 450,00 грн., заборгованості по комісії 1 450,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 4428921 від 07.07.2021 станом на 23.02.2022 в розмірі 59 135,95 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч сто тридцять п`ять гривень 95 копійок), яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 18 532,00 грн., заборгованості за відсотками 40 276,98 грн., 3 % річних 30,46 грн., інфляційні збитки 296,51 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в сумі 2 421,99 грн. (дві тисячі чотириста двадцять одна гривня 99 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 03.09.2026.

Суддя Г.А. Микульшина