Рішення № 139439133, 24.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1508/26

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Яковлева А.О. на підставі довіреності;

Від відповідача: не з`явилася;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» до фізичної особи-підприємця Кравцової Ельвіри Венедиктівни про стягнення 90 841,85 грн,

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне комунальне підприємство «Видавництво «Чорномор`я» (далі КП «Видавництво «Чорномор`я») звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Кравцової Ельвіри Венедиктівни (далі ФОП Кравцова Е.В.) про стягнення заборгованості за орендною платою у розмірі 20 028,42 грн, заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат у розмірі 26 300,42 грн, пені у розмірі 29 335,53 грн, збитків від інфляції у розмірі 12 673,51 грн, 3% річних у розмірі 2 503,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди майна від 18.09.2018 в частині сплати орендної плати та відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат за грудень 2021 року лютий 2022 року.

Позивач також просить суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних за період з 23.04.2026 до моменту виконання рішення суду.

Ухвалою від 11.05.2026 судом було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

ФОП Кравцова Е.В. була повідомлена про розгляд судом даного спору шляхом направлення ухвал суду на її адресу місцезнаходження згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 . Проте направлені на адресу відповідача судові повістки були повернуті до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ФОП Кравцової Е.В. про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

18.09.2018 між КП «Видавництво «Чорномор`я» (Орендодавець) та ФОП Кравцовою Е.В. (Орендар) було укладено договір оренди майна, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення виробничого корпусу № 4-7, 4-8. 4-9, 4-10, загальною площею 244,0 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1, вартість яких згідно з незалежною оцінкою від 02.08.2018 року становить 861 649.40 грн, з метою розміщення комп`ютерного клубу та інтернет-кафе.

Згідно з п. п. 2.1, 2.3 договору оренди майна від 18.09.2018 Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в цьому договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна.

Положеннями п. 3.1 договору оренди майна від 18.09.2018 орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2018 року - 7 130,15 грн. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень та вересень 2018 року після їх повідомлення Держкомстатом. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата, сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується Орендодавцеві з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період. за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.3 договору оренди майна від 18.09.2018).

Умовами п. 3.5 договору оренди майна від 18.09.2018 визначено, що вказана у п.3.1 договору орендна плата не враховує ПДВ, експлуатаційні витрати Орендодавця по утриманню об`єкта оренди, податок на землю тощо, які сплачуються Орендарем окремо на підставі виставлених Орендодавцем рахунків за ставками, що діють на час сплати.

Згідно з п. 4.1 договору оренди майна від 18.09.2018 Орендар повинен використовувати орендоване майно у відповідності до його цільового призначення та умов цього договору, своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцеві орендну плату та кошти, вказані в п. 3.5 договору. Якщо Орендар використовує приміщення не за його цільовим призначенням Орендодавець має право на розірвання цього договору. У такому випадку Орендар повинен відшкодувати Орендодавцю спричинені цим збитки та сплатити штраф у розмірі 6 орендних плат, що встановлена п.3.1 договору з урахуванням індексу інфляції на час сплати.

Відповідно до п. 9.1 договору оренди майна від 18.09.2018 договір діє з 18 вересня 2018 року і до 18 вересня 2019 року.

Розрахунок орендної плати та акт приймання-передачі майна є додатками до договору оренди майна від 18.09.2018.

Згідно наявного в матеріалах справи акта приймання-передачі, підписаного сторонами 20.11.2018, Орендодавцем було передано Орендарю у користування нежитлові підвальні приміщення виробничого корпусу № 4-7, 4-8. 4-9, 4-10, загальною площею 244,0 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1.

Передані КП «Видавництво «Чорномор`я» в оренду відповідачу нежитлові приміщення були закріплені за позивачем на праві господарського відання згідно з розпорядженням Одеської обласної ради №307/2013-ОР від 03.09.2013. При цьому рішенням Одеської обласної ради №288-VII від 28.10.2011 комунальним підприємствам, установам, закладам, організаціям спільної власності територіальних громад області було надано право на передачу в оренду майна, закріпленого за ними на праві оперативного управління або господарського відання.

18.09.2019 між КП «Видавництво «Чорномор`я» та ФОП Кравцовою Е.В. було укладено додаткову угоду до договору оренди майна від 18.09.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 18.08.2022.

На підтвердження факту здійснення відповідачем господарської діяльності в орендованому майні КП «Видавництво «Чорномор`я» було надано лист Управління реклами Одеської міської ради №10477 від 30.04.2021 про встановлення відповідачу пріоритету на місце розташування рекламних засобів (банер на фасаді) за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1; лист Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-11/3768 від 30.09.2021 про відмову у погодженні розміщення рекламного банеру.

20.02.2022 ФОП Кравцовою Е.В. було повернуто КП «Видавництво «Чорномор`я» нежитлові підвальні приміщення, отримані в оренду за договором оренди майна від 18.09.2018, що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі майна.

Згідно складених КП «Видавництво «Чорномор`я» актів наданих послуг, які з боку відповідача підписані не були, ФОП Кравцова Е.В. мала сплати у грудні 2021 року орендну плату у розмірі 10 923,14 грн (акт №2213 від 31.12.2021), у січні 2022 року 10 988,69 грн (акт №57 від 31.01.2022), у лютому 2022 року 7 988,77 грн (акт №287 від 28.02.2022), у березні 2022 року 127,82 грн (акт №508 від 31.03.2022 на відшкодування збитків від інфляції, на які позивачем нараховано ПДВ). Позивачем також було виставлено відповідачу рахунки на оплату орендної плати на загальну суму 20 028,42 грн.

Крім того, КП «Видавництво «Чорномор`я» було складено акти наданих послуг та виставлено рахунки на відшкодування відповідачем витрат на утримання майна: акт №2214 від 31.12.2021 на суму 13 503,11 грн, акт №58 від 31.01.2022 на суму 18 693,13 грн, акт №288 від 28.02.2022 на суму 7 053,55 грн.

При цьому на підтвердження понесення витрат на утримання майна позивачем було надано договори, укладені із суб`єктами господарювання, на постачання електричної енергії, на технічне обслуговування ліфтів, на надання послуг охорони.

В матеріалах справи також наявні три зареєстровані позивачем податкові накладні №97 від 31.12.2021, №82 від 31.01.2022, №83 від 31.01.2022.

04.12.2025 КП «Видавництво «Чорномор`я» звернулося до відповідача із листом №641 про погашення заборгованості за орендною платою за договором оренди майна від 18.09.2018 у розмірі 20 028,42 грн, а також відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат у розмірі 26 300,42 грн. Разом з листом позивачем було направлено акти звірки.

Лист №641 від 04.12.2025 з додатками був направлений позивачем на адресу ФОП Кравцової Е.В. засобами поштового зв`язку 04.12.2025, що підтверджується листом з описом вкладення, списком згрупованих поштових відправлень та квитанцією. Крім того, вказаний лист з додатками також був направлений на електронну пошту відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте направлене на адресу відповідача поштове відправлення було повернуто з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

26.03.2026 КП «Видавництво «Чорномор`я» звернулося до відповідача із повторною вимогою №139 про погашення заборгованості за договором оренди майна від 18.09.2018. До вказаної вимоги позивачем було додано дублікати рахунків та актів.

Вимога №139 від 26.03.2026 з додатками була направлена позивачем на адресу ФОП Кравцової Е.В. засобами поштового зв`язку 26.03.2026, що підтверджується листом з описом вкладення, списком згрупованих поштових відправлень та квитанцією. Крім того, вказана вимога з додатками також була направлена на електронну пошту відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте направлене на адресу відповідача поштове відправлення було повернуто з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом заявлених КП «Видавництво «Чорномор`я» вимог є стягнення з ФОП Кравцової Е.В. заборгованості за орендною платою у розмірі 20 028,42 грн, заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат у розмірі 26 300,42 грн, пені у розмірі 29 335,53 грн, збитків від інфляції у розмірі 12 673,51 грн, 3% річних у розмірі 2 503,97 грн.

Позов пред`явлений з посиланням на неналежне виконання зобов`язань за договором оренди майна від 18.09.2018 в частині сплати орендної плати та відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат за грудень 2021 року лютий 2022 року

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992 (чинного на дату укладення договору оренди від 18.09.2018) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. У разі укладення договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу та нерухомого майна з орендодавцем, зазначеним в абзацах другому та третьому статті 5 цього Закону, орендодавець у п`ятиденний термін після підписання сторонами договору повідомляє про це орган, уповноважений управляти відповідним майном (у разі укладення договору оренди державного майна), та у випадках, передбачених абзацами другим - четвертим частини другої статті 9, - орган Антимонопольного комітету України.

Господарським судом в процесі вирішення даного спору було встановлено, що 18.09.2018 між КП «Видавництво «Чорномор`я» та ФОП Кравцовою Е.В. було укладено договір оренди майна, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення виробничого корпусу № 4-7, 4-8. 4-9, 4-10, загальною площею 244,0 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1.

Договір оренди від 18.09.2018 був укладений сторонами на строк до 18.09.2019. Водночас 18.09.2019 сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди, за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 18.08.2022.

20.02.2022, тобто до закінчення строку дії договору, ФОП Кравцовою Е.В. було повернуто КП «Видавництво «Чорномор`я» нежитлові підвальні приміщення, що підтверджується підписаним між сторонами актом приймання-передачі майна.

Таким чином, повернення відповідачем орендованих приміщень свідчить про припинення між сторонами 20.02.2022 орендних правовідносин за домовленістю сторін. Проте припинення зобов`язань за договором оренди не звільняє відповідача від виконання обов`язків, які не були виконані ФОП Кравцовою Е.В. до дати повернення об`єкта оренди.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями п. 3.1 договору оренди майна від 18.09.2018 орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - липень 2018 року - 7 130,15 грн. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за серпень та вересень 2018 року після їх повідомлення Держкомстатом. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Проте як встановлено судом та не спростовано відповідачем орендна плата за грудень 2021 року лютий 2022 року не була внесена ФОП Кравцовою Е.В. у повному обсязі у зв`язку з чим КП «Видавництво «Чорномор`я» заявлено до стягнення заборгованість за орендною платою у розмірі 20 028,42 грн, з яких 923,14 грн залишок боргу за грудень 2021 року, 10 988,69 грн орендна плата за січень 2022 року, 8 116,59 грн орендна плата за лютий 2022 року.

Перевіривши заявлену КП «Видавництво «Чорномор`я» до стягнення заборгованість за орендною платою, господарський суд встановив, що позивачем було складено акти та виставлено рахунки за лютий 2022 року на суму 7 988,77 грн, а також окремо за березень 2022 року на суму 127,82 грн (на відшкодування збитків від інфляції, на які позивачем нараховано ПДВ). Таким чином, загальна нарахована сума за лютий-березень 2022 року у розмірі 8 116,59 грн заявлена до стягнення позивачем як заборгованість за орендною платою за лютий 2022 року.

Господарський суд зазначає, що виставлення рахунку на відшкодування лише індексу інфляції за березень 2022 року, тобто після припинення договірних правовідносин, а також нарахування ПДВ не відповідає ні умовам договору оренди майна від 18.09.2018, ні положенням чинного законодавства, оскільки будь-які нові зобов`язання у березні 2022 року у ФОП Кравцової Е.В. вже виникнути не могли.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених КП «Видавництво «Чорномор`я» вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з ФОП Кравцової Е.В. заборгованості за орендною платою у розмірі 19 900,60 грн.

Умовами п. 3.5 договору оренди майна від 18.09.2018 визначено, що вказана у п.3.1 договору орендна плата не враховує ПДВ, експлуатаційні витрати Орендодавця по утриманню об`єкта оренди, податок на землю тощо, які сплачуються Орендарем окремо на підставі виставлених Орендодавцем рахунків за ставками, що діють на час сплати.

З посиланням на умови п. 3.5 договору оренди майна від 18.09.2018 КП «Видавництво «Чорномор`я» заявлено до стягнення заборгованість з відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат у розмірі 26 300,42 грн.

Під час вирішення даного спору судом було встановлено, що КП «Видавництво «Чорномор`я» виставило та направило на адресу відповідача рахунки на відшкодування експлуатаційних витрат, заперечень проти яких відповідачем висловлено не було. Суд зазначає, що договором не визначено переліку та складу витрат, право на відшкодування яких має позивач.

Враховуючи відсутність заперечень ФОП Кравцової Е.В. щодо складу та вартості витрат, заявлених КП «Видавництво «Чорномор`я» до відшкодування, приймаючи до уваги надання позивачем доказів направлення рахунків на адресу відповідача, господарський суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 26 300,42 грн.

З посиланням на приписи чинного законодавства, а також п. 3.3 договору оренди майна від 18.09.2018, позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 29 335,53 грн, яка була нарахована на прострочену суму орендної плати за грудень 2021 року у розмірі 923,14 грн за період з 11.01.2022 по 22.04.2026, на суму боргу розмірі 10 988,69 грн за період з 11.02.2022 по 22.04.2026, на суму боргу у розмірі 8116,59 грн за період з 11.03.2022 по 22.04.2026.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач стверджує, що п. 3.3 договору оренди майна від 18.09.2018 сторони погодили нарахування пені за кожен день прострочення, включаючи день оплати, що свідчить про встановлення іншого строку нарахування санкцій, ніж був передбачений раніше скасованими нормами господарського законодавства, а, отже нарахування пені за період з 11.01.2022 по 22.04.2026 є законним та обґрунтованим.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Орендна плата, сплачена несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачується Орендодавцеві з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період. за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.3 договору оренди майна від 18.09.2018).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

У кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Вказаний висновок зроблений об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20.

Суд зазначає, що в період нарахування позивачем пені діяв Господарський кодекс України, який втратив чинність лише 28.08.2025, а, отже, норми цього Кодексу мають застосовуватися під час оцінки позовних вимог КП «Видавництво «Чорномор`я».

Перевіривши розрахунок пені, господарський суд зазначає, що пеня була розрахована позивачем із порушенням строку, визначеного приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд зазначає, що п. 3.3 договору оренди майна від 18.09.2018 передбачено нарахування пені за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Проте вказана умова договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 20.08.2021 по справі №910/13575/20.

02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, яким було доповнено пунктом 7 розділ IX Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 7 розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2024 по справі № 911/858/22, проаналізувавши приписи статті 232 ГК України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України дійшов висновку, що приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання більше ніж за шість місяців. Наведений припис пункту 7 "Прикінцеві положення" ГК України є абсолютно визначеним та не передбачає розширеного чи звуженого тлумачення. Вказаний висновок був підтриманий Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2026 у справі № 910/22/24.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, був неодноразово продовжений та відмінений лише з 30.06.2023 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651.

З урахуванням наведеного здійснивши перерахунок пені на прострочену суму орендної плати за грудень 2021 року у розмірі 923,14 грн за період з 11.01.2022 до 29.06.2023, тобто до останнього дня дії карантину, на суму боргу розмірі 10 988,69 грн за період з 11.02.2022 до 29.06.2023, на суму боргу у розмірі 7 988,77 грн за період з 11.03.2022 до 29.06.2023, суд дійшов висновку, що її розмір становить 11 800,25 грн. Наведене має наслідком часткове задоволення заявлених позивачем вимог в цій частині позову.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивачем було заявлено до стягнення збитки від інфляції у розмірі 12 673,51 грн, 3% річних у розмірі 2 503,97 грн, нараховані до 22.04.2022; останнім місяцем, показники інфляції за який були враховані позивачем, є березень 2026 року. Нарахування 3% річних та збитків від інфляції позивач здійснив лише на заборгованість за орендною платою.

З огляду на часткове задоволення заявлених КП «Видавництво «Чорномор`я» вимог про стягнення заборгованості за орендною платою суд, здійснивши перерахунок 3% річних та збитків від інфляції у межах визначених позивачем періодів, встановив, що їх розмір становить 2488,18 грн та 12594,72 грн відповідно. Викладене має наслідком часткове задоволення заявлених КП «Видавництво «Чорномор`я» вимог в цій частині позову.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності часткового задоволення заявленого КП «Видавництво «Чорномор`я» позову шляхом присудження до стягнення з ФОП Кравцової Е.В. заборгованості з орендної плати у розмірі 19 900,60 грн, заборгованості з відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат у розмірі 26 300,42 грн, пені у розмірі 11 800,25 грн, 3% річних у розмірі 2488,18 грн, збитків від інфляції у розмірі 12594,72 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно зі ст. з ч. 11-12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Господарський суд зазначає, що питання про зазначення у рішенні про нарахування відсотків вирішується судом на власний розсуд, оскільки норма ч. 10 ст. 238 ГПК України не встановлює обов`язку суду зазначати про таке нарахування у випадку звернення позивача із відповідним клопотанням.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 24.07.2018 у справі №903/125/18, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов`язання. З урахуванням наведеного Верховним Судом було зроблено висновок про наявність підстав для розгляду у порядку наказного провадження вимог заявника про стягнення трьох відсотків річних, збитків від інфляції та штрафних санкцій.

Враховуючи наявне у КП «Видавництво «Чорномор`я» право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення 3% річних, нарахованих з 23.04.2026 до моменту виконання рішення, суд не вбачає існування підстав для задоволення клопотання позивача та застосування приписів ст. 238 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кравцової Ельвіри Венедиктівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я» (65008, Одеська обл., місто Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, буд. 1; код ЄДРПОУ 05905705) заборгованість з орендної плати у розмірі 19 900,60 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот грн 60 коп.), заборгованість з відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат у розмірі 26 300,42 грн (двадцять шість тисяч триста грн 42 коп.), пеню у розмірі 11 800,25 грн (одинадцять тисяч вісімсот грн 25 коп.), 3% річних у розмірі 2488,18 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім грн 18 коп.), збитки від інфляції у розмірі 12594,72 грн (дванадцять тисяч п`ятсот дев`яносто чотири грн 72 коп.), судовий збір у розмірі 2 141,96 грн (дві тисячі сто сорок грн 96 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 03 вересня 2026 р.

Суддя С.П. Желєзна