Постанова № 13943906, 16.02.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 р. № 2а-1150/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіМартинюка В.Я.

з участю секретаря судових засіданьНовосада В.М.

представників

від позивача Тодорович О.В.,

від відповідача Тарчанин О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді до Державного підприємства (надалі ДП) «Львіввугілля»(відокремлений підрозділ шахта «Степова») про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з ДП «Львіввугілля»(відокремлений підрозділ шахта «Степова») 1806582 грн. 08 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути 1164784 грн. 09 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що заборгованість відповідача по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності за 2010 рік підтверджується поданою ним відомістю. Також позовна заява мотивована нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" за №1105-XIV від 23.09.1999 року ( з наступними змінами та доповненнями), Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 квітня 2001 р. за N 12 (з наступними змінами та доповненнями).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених вище міркувань.

Відповідач у відзиві на позовну заяву суму боргу в розмірі 1164784 грн. 09 коп. визнав.

Представник відповідача дав аналогічні пояснення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1ч.2 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати у встановленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

В матеріалах справи наявна Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік, в рядку 30 якої визначено недоїмку зі сплати страхових внесків - 11021803 грн. 67 коп., а в рядку 31 пеню 588821 грн. 40 коп.

Згідно наявних в матеріалах справи рішень Господарського суду Львівської області та Львівського окружного адміністративного суду вищезазначена сума недоїмки була частково стягнена з відповідача.

Як передбачено ч.8.ст 47 згаданого Закону, страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Відповідно до ч.1 п.4.12. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями - в день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Відповідачем не подано доказів в спростування вимог позивача, зокрема доказів в підтвердження сплати суми заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності.

А тому, станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача в сумі 1806582 грн. 08 коп. залишається непогашеною.

У відповідності до вимог ст.55 згаданого Закону, спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

За наведених обставин, суд вважає що позов підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 258 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля»(відокремлений підрозділ шахта «Степова») (код ЄДРПОУ 26360457), що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26, на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Червонограді (код ЄДРПОУ 25258320), що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Червоноград, вул.С.Бандери,41, 1164784 грн. 09 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.

3. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 лютого 2011 року.

Суддя В.Я.Мартинюк