Ухвала суду № 139438937, 02.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2147/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" (Київська обл., м. Бориспіль)

про стягнення 196 931,59 грн,

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" (Київська обл., м. Бориспіль)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" (м. Харків)

про визнання укладеним додатку до договору,

Суддя Іванов А.В.

Секретар судового засідання Стадник А.Ю.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" про стягнення 196 931,59 грн, з яких: 126 000,00 грн заборгованості за Договором №050122/ЗРВ від 05.01.2022, 14 726,87 грн інфляційних втрат, 51 195,23 грн пені та 5 009,49 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

07.08.2026 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" про визнання укладеним Додатку № 39 від 31.01.2025 до Договору №050122/ЗРВ від 05.01.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2026 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, ухвалено розгляд справи № 911/2147/26 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.09.2026.

07.08.2026 від відповідача за первісним позовом надійшли відзиви (відзив та доповнення до раніше поданого) на позовну заяву

10.08.2026 від відповідача за первісним позовом надійшов відзив в остаточній редакції.

11.08.2026 від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив.

11.08.2026 від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заявник просить суд закрити провадження за зустрічним позовом.

14.08.2026 від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

17.08.2026 від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив.

18.08.2026 від відповідача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов та додаткові пояснення.

24.08.2026 від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

У підготовчому засіданні 02.09.2026 представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" підтримали клопотання, викладене у відзиві на позовну заяву, про закриття провадження у справі за зустрічним позовом.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" у підготовче засідання не з`явився, проте 02.09.2029 від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи № 911/2147/26 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" про визнання укладеним Додатку № 39 від 31.01.2025 до Договору №050122/ЗРВ від 05.01.2022, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов та оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

При цьому, за змістом приписів п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Передумовою для застосування положень пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України є наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, для закриття провадження у справі, на підставі пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, необхідна наявність одночасно трьох однакових складових рішення у справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За приписами ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як свідчить зміст зустрічної позовної заяви, яка є предметом розгляду у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" звернулось із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" про

визнання укладеним Додатку № 39 від 31.01.2025 до Договору №050122/ЗРВ від 05.01.2022.

Водночас, судом встановлено, що на розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/824/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрологістика Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Натан Констракшн про стягнення 649 484,68 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Натан Констракшн до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрологістика Україна про визнання укладеними додаткових угод до договору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.09.2025 у справі № 911/824/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного 29.06.2026, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2026 у справі № 911/824/25 набрало законної сили 26.09.2026.

Суд враховує, що сторонами у даній справі № 911/2147/26, як і в справі № 911/824/25, є Товариство з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" (позивач за зустрічним позовом) та Товариство з обмеженою відповідальністю Агрологістика Україна (відповідач за зустрічним позовом).

Отже, склад сторін у даній справі № 911/2147/26 відповідає складу сторін у справі № 911/824/25.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Тобто предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі N 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що: предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

У справі, що розглядається, Товариством з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" визначило визнання укладеним Додатку № 39 від 31.01.2025 до Договору №050122/ЗРВ від 05.01.2022.

Предметом позову у справі № 911/824/25 було визнання укладеним Додатків № 38 від 31.12.2024 та №39 від 31.01.2025 до Договору №050122/ЗРВ від 05.01.2022.

Отже, предмети позовів у даній справі № 911/2147/26 та у справі № 911/824/25 є ідентичними, оскільки в обох випадках позивачем заявлялася вимога про визнання укладеним Додатку № 39 від 31.01.2025 до Договору №050122/ЗРВ від 05.01.2022.

Порівнюючи підстави позову у справах № 911/2147/26 та № 911/824/25, суд виходить з наступного.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

У постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 наведено такий правовий висновок: Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Чинні процесуальні норми ГПК України не позбавляють заявника права на розгляд спору про той же предмет, у разі зазначення ним інших підстав позову та надання інших доказів, якими він обґрунтовує ці підстави. Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 910/15598/19 (910/8017/20), від 18.03.2021 у справі № 909/783/20, від 16.11.2021 у справі № 910/694/21 та від 31.05.2022 у справі № 916/2853/20.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог у даній справі позивач за зустрічним позовом посилається на те, що сторони тривалий час, принаймні протягом року, щомісяця, а іноді і частіше, погоджували ставки за користування вагонами у зв`язку з систематичною зміною цих ставок на ринку щомісячно. Вказує, що такі ставки сторони погоджували в попередній переписці, а Додатками до Договору обмінювались значно пізніше, іноді навіть після закінчення періоду, на який погоджувалася цим додатком ставка, тобто після закінчення дії погодженої ставки, що стало звичайною діловою практикою для сторін при виконанні відповідного договору.

Щодо справи № 911/824/25 судом встановлено, зустрічний позов у зазначеній справі був обґрунтований тим, що сторони погоджували ставки щомісячно, а іноді навіть на півмісяця, при цьому сторони погоджували такі ставки в попередній переписці, а Додатками до договору обмінювалися значно пізніше, що стало звичайною діловою практикою для сторін. Тобто при виконанні умов Договору сторони в першу чергу керувалися своїми домовленостями, зокрема в переписці, а не в Додатках до договору.

Відповідач зазначає, що враховуючи тривалі довірительні відносини із позивачем, розраховував на порядність позивача в оформленні додатків до Договору з метою фіксації погоджених ставок, зокрема, на січень та лютий 2025.

Господарський суд Київської області в рішенні від 15.09.2025 у справі № 911/824/25 встановив, що «відповідач вважає, що сторони погодили зміну ставки в січні лютому 2025 року шляхом обміну електронними листами.

Також відповідач зазначає, що вартість користування власними вагонами АТ УКРЗАЛІЗНИЦЯ у лютому 2025 року становила 203,00 грн., а з позивачем погоджувалася вартість користування вагоном 220,00 грн. Крім того, з іншими постачальниками в цей же період погоджувалися умови перевезення за ставками, значно нижчими, ніж вимагає позивач, що додатково підтверджує те, що відповідна ставка є не ринковою, а позивач вдається до зловживань правом.

З наведених підстав відповідачем подано зустрічний позов, у якому він просить визнати укладеними Додаток №38 від 31.12.2024 та № 39 від 31.01.2025 до Договору № 050122/ЗРВ від 05.01.2022 у наведених ним редакціях, які стосуються погодження ставки на січень 2025 року в розмірі 360,00 грн./доба та на лютий 2025 року 220,00 грн./доба.»

З наведеного вбачається, що підстави позову, визначені позивачем у даній справі № 911/2147/26, є тими ж самими, що були вказані позивачем в обґрунтування позовних вимог у справі № 911/824/25

Здійснивши порівняльний аналіз суб`єктного складу сторін, предметів та підстав позовів у справі № 911/2147/26 та у справі № 911/824/25, суд дійшов висновку, що суб`єктний склад сторін у зазначених справах співпадає, а також тотожними у цих справах є предмет і підстави позовів.

Таким чином, проаналізувавши зміст позовної заяви, яка є предметом розгляду у даній справі та зміст позовних вимог, які були предметом розгляду у справі № 911/824/25, суд дійшов висновку про те, що склад сторін, предмет та підстави позову у даній справі та у справі № 911/2147/26 є тотожними, при цьому рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2025 у справі №911/824/25 є таким, що набрало законної сили.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдинг проти України, а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії вбачається, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі Христов проти України одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа Брумареску проти Румунії, п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

У даному разі, суд зазначає, що у пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України (заява №3236/03) від 03.04.2008, суд нагадує, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Враховуючи викладене, суд зазначає про те, що розгляд зустрічних позовних вимог у справі № 911/2147/26 буде мати наслідком порушення принципу res judicata остаточності рішень суду (рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2025 у справі № 911/824/25), оскільки розглядаючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн", суду слід буде здійснити переоцінку обставин, які встановлені судовим рішенням Господарського суду Київської області від 15.09.2026 у справі № 911/824/25, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі № 911/2147/26, з огляду на встановлення під час розгляду даної справи факту існування рішення Господарського суду Київської області від 15.09.2025 у справі № 911/824/25, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет, з наданням правової оцінки у такому рішенні обставинам та підставам позову, заявленим у даній справі.

Отже враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд зазначає, що провадження у справі № 911/2147/26 має бути закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Суд роз`яснює Товариству з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" що відповідно до вимог частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Також суд вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України Про судовий збір врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" має право звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення судового збору.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 231, ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 911/2147/26 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Констракшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрологістика Україна" про визнання укладеним Додатку № 39 від 31.01.2025 до Договору №050122/ЗРВ від 05.01.2022 закрити.

Ухвала набирає законної сили 02.09.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.В. Іванов