Постанова № 13943812, 15.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2011 року Справа № 2а-898/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Пляшкової К.О.,

при секретарі:Бурихіні О.С.,

за участю представників

позивача:не зявився,

відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Кремінський завод «Хімавтоматика» до відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23591799 від 05.01.2011, -

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов відкритого акціонерного товариства «Кремінський завод «Хімавтоматика» до відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції, у якому позивач просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо неповідомлення у встановлені законодавством строки про прийняття оскаржуваної постанови відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції від 05.01.2011 про відкриття виконавчого провадження;

- скасувати оскаржувану постанову відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції від 05.01.2011 про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 14.01.2011 позивачем було отримано оскаржувану постанову. У вказаній постанові було зазначено, що підприємство в строк до 13.01.2011 має добровільно виплатити податковий борг у розмірі 59609,98 грн. Також у постанові було зазначено про те, що при невиконанні рішення суду в наданий для добровільного виконання строк воно виконується в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

Вказані дії відповідача позивач вважає неправомірними та такими, що порушують його права та інтереси, з огляду на те, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач мав надіслати не пізніше наступного дня після її прийняття.

Несвоєчасним направленням копії постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач позбавив позивача права добровільно виконати рішення суду до 13.01.2011, через що позивач буде змушений сплачувати виконавчий збір та витрати, повязані з проведенням виконавчих дій.

У судове засіданні представник позивача не зявився, надіслав до суду телеграму про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача не зявився, надав до суду заперечення на адміністративний позов, просив розглянути справу без його участі.

У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначено, що 05.01.2011 на виконання до ВДВС Кремінського РУЮ надійшов виконавчий лист № 2а-1146/10/1270 виданий 30.11.2010 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з ВАТ «Кремінський завод «Хімавтоматика» на користь Рубіжанської ОДПІ податкового боргу у сумі 59609,98 грн.

На підставі ст.ст.3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2011 по примусовому виконанню вищевказаного виконавчого документу. Копії постанов направлено сторонам відповідно до юридичних адрес, зазначених у виконавчому документі простою кореспонденцією. Одночасно боржнику надано строк для добровільного виконання рішення до 13.01.2011.

На думку відповідача, порушення щодо проведення виконавчих дій та виконання процесуальних документів виконавчого провадження відсутні, дії державних виконавців по виконанню рішень суду є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, у звязку з чим, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

З огляду на положення ст.128 КАС України, з урахуванням того, що від представників сторін надійшли клопотання про розгляд адміністративної справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомлених представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на виконання до відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції (далі ВДВС Кремінського РУЮ) надійшов виконавчий лист № 2а-1146/10/1270 виданий 30.11.2010 Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Кремінський завод «Хімавтоматика» (далі ВАТ «Кремінський завод «Хімавтоматика») на користь Рубіжанської ОДПІ податкового боргу у сумі 59609,98 грн.

Постановою головного державного виконавця ВДВС Кремінського РУЮ від 05.01.2011 відкрито виконавче провадження ВП № 23591799 з виконання виконавчого листа № 2а-1146/10/1270 (а.с.6).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість наданих на адміністративний позов заперечень, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів:

1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;

8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;

9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;

10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до ст.18 «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в ст.3 цього Закону;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) в інших передбачених законом випадках.

Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок прийняття виконавчого документа до виконання.

Так, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Оглядом постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23591799 від 05.01.2011 встановлено, що постанову прийнято з дотриманням вимог ст.ст.3,18,24 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що копію вказаної постанови державним виконавцем надіслано стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), якою видано виконавчий лист, всупереч вимогам ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» з порушенням строку такого надіслання.

Відповідачем до суду надано копію супровідного листа до постанови про відкриття виконавчого провадження за № 93 від 05.01.2011.

Оглядом копії конверту поштового відправлення ВДВС Кремінського РУЮ на адресу ВАТ «Кремінський завод «Хімавтоматика» (а.с.9) встановлено, що поштове відправлення надійшло до поштового відділення 13.01.2011, про що свідчить відбиток штампу поштового відділення.

Таким чином, доводи відповідача щодо своєчасності надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо визнання неправомірними дії ВДВС Кремінського РУЮ щодо неповідомлення у встановлені законодавством строки ВАТ «Кремінський завод «Хімавтоматика» про прийняття постанови від 05.01.2011 про відкриття виконавчого провадження ВП № 23591799 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2011, суд вважає її необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Підставою для скасування оскаржуваної постанови позивачем зазначено порушення відповідачем строку надіслання цієї постанови боржнику та відповідно позбавлення позивача права добровільно виконати рішення суду до 13.01.2011.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст.24 цього Закону.

Частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому ст.32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що несвоєчасність надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження не є підставою для скасування цієї постанови.

Інших підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23591799 від 05.01.2011 позивачем у позовній заяві не наведено.

Як встановлено у судовому засіданні відповідач при відкритті виконавчого провадження та винесенні відповідної постанови діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином судом не встановлено підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 15 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Кремінський завод «Хімавтоматика» до відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції про визнання неправомірними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23591799 від 05.01.2011, - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Кремінського районного управління юстиції щодо неповідомлення у встановлені законодавством строки відкрите акціонерне товариство «Кремінський завод «Хімавтоматика» про прийняття постанови від 05.01.2011 про відкриття виконавчого провадження ВП № 23591799.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Кремінський завод «Хімавтоматика» (місцезнаходження: 92900, Луганська область, м. Кремінна, вул. Куйбишева, 161, код 04699244) судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 21 лютого 2011 року.

СуддяК.О. Пляшкова